В математиці нормальною сім'єю функцій називається множина функцій заданих на деякому повному метричному просторі із значенням у іншому метричному просторі, для яких із кожної послідовності функцій можна вибрати підпослідовність, що буде рівномірно збіжною на всіх компактних підмножинах. Використовуючи топологічну термінологію, нормальною сім'єю є відносно компактна множина функцій щодо компактно-відкритої топології.
Поняття нормальної сім'ї функцій виникло і широко використовується у комплексному аналізі; зокрема важливими є нормальні сім'ї голоморфних і мероморфних функцій.
Означення для метричних просторів
Сім'я неперервних функцій заданих на деякому повному метричному просторі із значеннями у повному метричному просторі називається нормальною якщо кожна послідовність функцій із містить підпослідовність, яка збігається рівномірно на компактних множинах до неперервної функції з у . Тобто для кожної послідовності функцій з ,існує підпослідовність і неперервна функція з у , такі що для кожної компактної підмножини у :
де є метрикою повного метричного простору .
Нормальні сім'ї у комплексному аналізі
Голоморфні функції і відображення
Нехай — багатовимірні комплексні простори із стандартною метрикою заданою евклідовою нормою. Тобто, якщо і дві точки простору то .
Нехай — деяка сім'я голоморфних відображень з у , тобто композиція цих відображень із координатними функціями є голоморфними функціями багатьох комплексних змінних.
Сім'я відображень називається нормальною, якщо у вказаних метриках довільна послідовність відображень з цієї сім'ї містить підпослідовність, що збігається рівномірно на компактах. В цьому випадку граничним відображенням теж є голоморфне відображення. Тому означення нормальної сім'ї можна сформулювати по-іншому:
- нормальна сім'я голоморфних відображень в області — сім'я голоморфних відображень комплексних змінних в області простору , така, що з будь-якої послідовності відображень з можна виділити підпослідовність , що рівномірно збігається на компактних підмножинах до голоморфного відображення.
Сім'я називається нормальною сім'єю в точці , якщо є нормальною в деякій кулі з центром в точці . Сім'я є нормальною в області тоді і тільки тоді, коли вона є нормальною в кожній точці . Будь-яка компактна сім'я голоморфних функцій є нормальною; обернене твердження є невірним.
Одним з головним критерієм нормальності у цьому випадку є теорема Монтеля:
- Нехай — сім'я голоморфних відображень на відкритій підмножині . Якщо всі ці відображення є обмежені на компактах, тобто для кожної компактної підмножини існує дійсне число , таке що для всіх і всіх справедливою є нерівність , де норма є евклідовою нормою простору . Тоді сім'я функцій є нормальною.
Голоморфні функції із сферичною метрикою
Іншим важливим випадком при вивченні голоморфних функцій є коли на комплексній площині задана сферична або хордальна метрики. Ці метрики задаються на розширеній комплексній площині і завдяки її інтерпретації як сфери (сфери Рімана) через стереографічну проєкцію. Тоді для двох точок розширеної комплексної площини у хордальній метриці відстань дорівнює евклідовій відстані між цими точками як точками на сфері Рімана у тривимірному просторі, а у сферичній метриці відстань — довжині коротшої дуги великого кола на сфері, що сполучає ці дві точки. Оскільки для довільних точок то для поняття рівномірної збіжності вони є еквівалентними. Для точок хордальну метрику можна записати як:
- .
У випадку коли одна з точок рівна нескінченності .
Сім'я функцій голоморфних в області в області простору називається нормальною, якщо з сферичною (чи еквівалентно хордальною) метрикою довільна послідовність функцій з цієї сім'ї містить підпослідовність, що збігається рівномірно на компактах.
Еквівалентно можна дати означення: нормальна сім'я голоморфних функцій в області — сім'я однозначних голоморфних функцій комплексних змінних в області простору , така, що з будь-якої послідовності функцій з можна виділити підпослідовність , що рівномірно на компактах у до голоморфної функції або до нескінченності. При цьому, за визначенням, підпослідовність рівномірно збігається на компактах у до нескінченності, якщо для будь-яких компакта і числа можна вказати такий номер , що для всіх .
Очевидно, що це означення нормальної сім'ї голоморфних функцій є ширшим, ніж попереднє і для нього теж виконується теорема Монтеля. Також аналогічно до попереднього вводиться поняття нормальності у точці.
Друга теорема Монтеля або фундаментальний критерій нормальності:
Якщо для сім'ї голоморфних функцій в області жодна з функцій не є рівною деяким двом значенням, то є нормальною сім'єю в . Ця ознака нормальності сім'ї значно спрощує дослідження голоморфних функцій в околі істотно особливої точки.
Мероморфні функції
Оскільки сферична і хордальна метрики визначені для розширеної комплексної площини (сфери Рімана), то попереднє означення має зміст і для мероморфних функцій.
Сім'я функцій мероморфних в області називається нормальною, якщо з сферичною (чи еквівалентно хордальною) метрикою довільна послідовність функцій з цієї сім'ї містить підпослідовність, що збігається рівномірно на компактах.
Еквівалентно є нормальною сім'єю мероморфних функцій в , якщо з будь-якої послідовності функцій з можна виділити підпослідовність , що збігається рівномірно на компактах у до мероморфної функції або до нескінченності. При цьому, за визначенням, збігається до рівномірно всередині (випадок включається), якщо для будь-яких компакта і числа існують номер і круг радіуса з центром в будь-якій точці такі, що при виконується , коли , або
коли .
Друга теорема Монтеля або фундаментальний критерій нормальності:
Якщо для сім'ї мероморфних функцій в області ні одна з функцій не є рівною деяким трьох значенням, то є нормальною сім'єю.
Теорема Марті
Сім'я мероморфних функцій є нормальною сім'єю в області тоді і тільки тоді, коли
на кожному компакті , де : — так звана сферична похідна функції .
Лема Зальцмана
Сім'я мероморфних функцій в області не є нормальною сім'єю тоді і тільки тоді коли існують такі числа дійсні числа , що збігаються до нуля і функції для яких функції визначені як збігаються на комплексній площині рівномірно на компактах (у сферичній чи хордальній метриці) до мероморфної функції , що не дорівнює константі і для якої сферична похідна завжди не більша 1 і дорівнює 1 в точці 0.
Теорема Ройдена
Нехай — сім'я мероморфних функцій в області і — зростаюча функція де . Якщо для всіх і виконується нерівність , то є нормальною сім'єю в області .
Див. також
Література
- Монтель П., Нормальные семейства аналитических функций, пер. с франц., М.— Л., 1936 (рос.)
- Chi-Tai Chuang (1993). Normal Families of Meromorphic Functions. World scientific. ISBN .
- Gamelin, Theodore W. (2001), Complex analysis, Undergraduate Texts in Mathematics, Springer, ISBN
- Scheidemann, Volker (2005), Introduction to complex analysis in several variables, Birkhauser, ISBN
- J. L. Schiff (1993). Normal Families. Springer-Verlag. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V matematici normalnoyu sim yeyu funkcij nazivayetsya mnozhina funkcij zadanih na deyakomu povnomu metrichnomu prostori iz znachennyam u inshomu metrichnomu prostori dlya yakih iz kozhnoyi poslidovnosti funkcij mozhna vibrati pidposlidovnist sho bude rivnomirno zbizhnoyu na vsih kompaktnih pidmnozhinah Vikoristovuyuchi topologichnu terminologiyu normalnoyu sim yeyu ye vidnosno kompaktna mnozhina funkcij shodo kompaktno vidkritoyi topologiyi Ponyattya normalnoyi sim yi funkcij viniklo i shiroko vikoristovuyetsya u kompleksnomu analizi zokrema vazhlivimi ye normalni sim yi golomorfnih i meromorfnih funkcij Oznachennya dlya metrichnih prostorivSim ya S displaystyle S neperervnih funkcij f displaystyle f zadanih na deyakomu povnomu metrichnomu prostori X displaystyle X iz znachennyami u povnomu metrichnomu prostori Y displaystyle Y nazivayetsya normalnoyu yaksho kozhna poslidovnist funkcij iz S displaystyle S mistit pidposlidovnist yaka zbigayetsya rivnomirno na kompaktnih mnozhinah X displaystyle X do neperervnoyi funkciyi z X displaystyle X u Y displaystyle Y Tobto dlya kozhnoyi poslidovnosti funkcij z S displaystyle S isnuye pidposlidovnist f n x displaystyle f n x i neperervna funkciya f x displaystyle f x z X displaystyle X u Y displaystyle Y taki sho dlya kozhnoyi kompaktnoyi pidmnozhini K displaystyle K u X displaystyle X lim n sup x K d Y f n x f x 0 displaystyle lim n rightarrow infty sup x in K d Y f n x f x 0 de d Y y 1 y 2 displaystyle d Y y 1 y 2 ye metrikoyu povnogo metrichnogo prostoru Y displaystyle Y Normalni sim yi u kompleksnomu analiziGolomorfni funkciyi i vidobrazhennya Nehaj C n C m displaystyle mathbb C n mathbb C m bagatovimirni kompleksni prostori iz standartnoyu metrikoyu zadanoyu evklidovoyu normoyu Tobto yaksho z z 1 z n displaystyle z z 1 z n i w w 1 w n displaystyle w w 1 w n dvi tochki prostoru C n displaystyle mathbb C n to d z w i 1 n z i w i z i w i displaystyle d z w sqrt sum i 1 n z i w i overline z i w i Nehaj S displaystyle S deyaka sim ya golomorfnih vidobrazhen z C n displaystyle mathbb C n u C m displaystyle mathbb C m tobto kompoziciya cih vidobrazhen iz koordinatnimi funkciyami ye golomorfnimi funkciyami bagatoh kompleksnih zminnih Sim ya vidobrazhen S displaystyle S nazivayetsya normalnoyu yaksho u vkazanih metrikah dovilna poslidovnist vidobrazhen z ciyeyi sim yi mistit pidposlidovnist sho zbigayetsya rivnomirno na kompaktah V comu vipadku granichnim vidobrazhennyam tezh ye golomorfne vidobrazhennya Tomu oznachennya normalnoyi sim yi mozhna sformulyuvati po inshomu normalna sim ya golomorfnih vidobrazhen v oblasti sim ya S displaystyle S golomorfnih vidobrazhen f z displaystyle f z kompleksnih zminnih z z 1 z n displaystyle z z 1 z n v oblasti D displaystyle D prostoru C n n 1 displaystyle mathbb C n n geqslant 1 taka sho z bud yakoyi poslidovnosti vidobrazhen z S displaystyle S mozhna vidiliti pidposlidovnist f n z displaystyle f nu z sho rivnomirno zbigayetsya na kompaktnih pidmnozhinah D displaystyle D do golomorfnogo vidobrazhennya Sim ya S displaystyle S nazivayetsya normalnoyu sim yeyu v tochci z 0 D displaystyle z 0 in D yaksho S displaystyle S ye normalnoyu v deyakij kuli z centrom v tochci z 0 displaystyle z 0 Sim ya S displaystyle S ye normalnoyu v oblasti D displaystyle D todi i tilki todi koli vona ye normalnoyu v kozhnij tochci z 0 D displaystyle z 0 in D Bud yaka kompaktna sim ya golomorfnih funkcij ye normalnoyu obernene tverdzhennya ye nevirnim Odnim z golovnim kriteriyem normalnosti u comu vipadku ye teorema Montelya Nehaj S displaystyle S sim ya golomorfnih vidobrazhen na vidkritij pidmnozhini U C n displaystyle U subseteq mathbb C n Yaksho vsi ci vidobrazhennya ye obmezheni na kompaktah tobto dlya kozhnoyi kompaktnoyi pidmnozhini K U displaystyle K subseteq U isnuye dijsne chislo M M K displaystyle M M K take sho dlya vsih z K displaystyle z in K i vsih f a S displaystyle f alpha in S spravedlivoyu ye nerivnist f a z M displaystyle f alpha z leqslant M de norma ye evklidovoyu normoyu prostoru C m displaystyle mathbb C m Todi sim ya funkcij S displaystyle S ye normalnoyu Golomorfni funkciyi iz sferichnoyu metrikoyu Inshim vazhlivim vipadkom pri vivchenni golomorfnih funkcij ye koli na kompleksnij ploshini zadana sferichna abo hordalna metriki Ci metriki zadayutsya na rozshirenij kompleksnij ploshini i zavdyaki yiyi interpretaciyi yak sferi sferi Rimana cherez stereografichnu proyekciyu Todi dlya dvoh tochok z 1 z 2 displaystyle z 1 z 2 rozshirenoyi kompleksnoyi ploshini u hordalnij metrici vidstan 3 z 1 z 2 displaystyle xi z 1 z 2 dorivnyuye evklidovij vidstani mizh cimi tochkami yak tochkami na sferi Rimana u trivimirnomu prostori a u sferichnij metrici vidstan r z 1 z 2 displaystyle rho z 1 z 2 dovzhini korotshoyi dugi velikogo kola na sferi sho spoluchaye ci dvi tochki Oskilki dlya dovilnih tochok 3 z 1 z 2 r z 1 z 2 p 2 3 z 1 z 2 displaystyle xi z 1 z 2 leqslant rho z 1 z 2 leqslant frac pi 2 xi z 1 z 2 to dlya ponyattya rivnomirnoyi zbizhnosti voni ye ekvivalentnimi Dlya tochok z 1 z 2 C displaystyle z 1 z 2 in mathbb C hordalnu metriku mozhna zapisati yak 3 z 1 z 2 z 1 z 2 1 z 1 2 1 z 2 2 displaystyle xi z 1 z 2 frac z 1 z 2 sqrt 1 z 1 2 sqrt 1 z 2 2 U vipadku koli odna z tochok rivna neskinchennosti 3 z 1 1 1 z 1 2 displaystyle xi z 1 infty frac 1 sqrt 1 z 1 2 Sim ya funkcij S displaystyle S golomorfnih v oblasti v oblasti D displaystyle D prostoru C n n 1 displaystyle mathbb C n n geqslant 1 nazivayetsya normalnoyu yaksho z sferichnoyu chi ekvivalentno hordalnoyu metrikoyu dovilna poslidovnist funkcij z ciyeyi sim yi mistit pidposlidovnist sho zbigayetsya rivnomirno na kompaktah Ekvivalentno mozhna dati oznachennya normalna sim ya golomorfnih funkcij v oblasti sim ya S displaystyle S odnoznachnih golomorfnih funkcij f z displaystyle f z kompleksnih zminnih z z 1 z n displaystyle z z 1 z n v oblasti D displaystyle D prostoru C n n 1 displaystyle mathbb C n n geqslant 1 taka sho z bud yakoyi poslidovnosti funkcij z S displaystyle S mozhna vidiliti pidposlidovnist f n z displaystyle f nu z sho rivnomirno na kompaktah u D displaystyle D do golomorfnoyi funkciyi abo do neskinchennosti Pri comu za viznachennyam pidposlidovnist f n z displaystyle f nu z rivnomirno zbigayetsya na kompaktah u D displaystyle D do neskinchennosti yaksho dlya bud yakih kompakta K D displaystyle K subset D i chisla M gt 0 displaystyle M gt 0 mozhna vkazati takij nomer N N K M displaystyle N N K M sho f n z gt M displaystyle f nu z gt M dlya vsih n gt M z K displaystyle nu gt M z in K Ochevidno sho ce oznachennya normalnoyi sim yi golomorfnih funkcij ye shirshim nizh poperednye i dlya nogo tezh vikonuyetsya teorema Montelya Takozh analogichno do poperednogo vvoditsya ponyattya normalnosti u tochci Druga teorema Montelya abo fundamentalnij kriterij normalnosti Yaksho dlya sim yi S displaystyle S golomorfnih funkcij v oblasti D C n displaystyle D subset mathbb C n zhodna z funkcij f z S displaystyle f z in S ne ye rivnoyu deyakim dvom znachennyam to S displaystyle S ye normalnoyu sim yeyu v D displaystyle D Cya oznaka normalnosti sim yi znachno sproshuye doslidzhennya golomorfnih funkcij v okoli istotno osoblivoyi tochki Meromorfni funkciyi Oskilki sferichna i hordalna metriki viznacheni dlya rozshirenoyi kompleksnoyi ploshini sferi Rimana to poperednye oznachennya maye zmist i dlya meromorfnih funkcij Sim ya funkcij S displaystyle S meromorfnih v oblasti D C displaystyle D subset mathbb C nazivayetsya normalnoyu yaksho z sferichnoyu chi ekvivalentno hordalnoyu metrikoyu dovilna poslidovnist funkcij z ciyeyi sim yi mistit pidposlidovnist sho zbigayetsya rivnomirno na kompaktah Ekvivalentno S displaystyle S ye normalnoyu sim yeyu meromorfnih funkcij v D displaystyle D yaksho z bud yakoyi poslidovnosti funkcij z S displaystyle S mozhna vidiliti pidposlidovnist f n z displaystyle f nu z sho zbigayetsya rivnomirno na kompaktah u D displaystyle D do meromorfnoyi funkciyi f z displaystyle f z abo do neskinchennosti Pri comu za viznachennyam f n z displaystyle f nu z zbigayetsya do f z displaystyle f z rivnomirno vseredini D displaystyle D vipadok f z displaystyle f z equiv infty vklyuchayetsya yaksho dlya bud yakih kompakta K D displaystyle K subset D i chisla ϵ gt 0 displaystyle epsilon gt 0 isnuyut nomer N N ϵ K displaystyle N N epsilon K i krug B B z 0 r displaystyle B B z 0 r radiusa r r ϵ K displaystyle r r epsilon K z centrom v bud yakij tochci z 0 K displaystyle z 0 in K taki sho pri n gt N displaystyle nu gt N vikonuyetsya f n z f z lt ϵ z B displaystyle f nu z f z lt epsilon z in B koli f z 0 displaystyle f z 0 neq infty abo 1 f n z 1 f z lt ϵ z B displaystyle left frac 1 f nu z frac 1 f z right lt epsilon z in B koli f z 0 displaystyle f z 0 infty Druga teorema Montelya abo fundamentalnij kriterij normalnosti Yaksho dlya sim yi S displaystyle S meromorfnih funkcij v oblasti D C displaystyle D subset mathbb C ni odna z funkcij f z S displaystyle f z in S ne ye rivnoyu deyakim troh znachennyam to S displaystyle S ye normalnoyu sim yeyu Teorema Marti Sim ya S displaystyle S meromorfnih funkcij ye normalnoyu sim yeyu v oblasti D C displaystyle D subset mathbb C todi i tilki todi koli sup z K r f z f z S lt displaystyle sup z in K rho f z f z in S lt infty na kozhnomu kompakti K D displaystyle K subset D de r f z f z 1 f z 2 displaystyle rho f z frac f z 1 f z 2 tak zvana sferichna pohidna funkciyi f z displaystyle f z Lema Zalcmana Sim ya S displaystyle S meromorfnih funkcij v oblasti D C displaystyle D subset mathbb C ne ye normalnoyu sim yeyu todi i tilki todi koli isnuyut taki chisla z n D displaystyle z n in D dijsni chisla r n gt 0 displaystyle r n gt 0 sho zbigayutsya do nulya i funkciyi f n S displaystyle f n in S dlya yakih funkciyi viznacheni yak g n a f n z n r n a displaystyle g n alpha f n z n r n alpha zbigayutsya na kompleksnij ploshini rivnomirno na kompaktah u sferichnij chi hordalnij metrici do meromorfnoyi funkciyi g a displaystyle g alpha sho ne dorivnyuye konstanti i dlya yakoyi sferichna pohidna zavzhdi ne bilsha 1 i dorivnyuye 1 v tochci 0 Teorema Rojdena Nehaj S displaystyle S sim ya meromorfnih funkcij v oblasti D C displaystyle D subset mathbb C i ps t displaystyle psi t zrostayucha funkciya de t 0 displaystyle t geqslant 0 Yaksho dlya vsih f S displaystyle f in S i z D displaystyle z in D vikonuyetsya nerivnist f z ps f z displaystyle f z leqslant psi f z to S displaystyle S ye normalnoyu sim yeyu v oblasti D displaystyle D Div takozhTeorema MontelyaLiteraturaMontel P Normalnye semejstva analiticheskih funkcij per s franc M L 1936 ros Chi Tai Chuang 1993 Normal Families of Meromorphic Functions World scientific ISBN 978 981 02 1257 5 Gamelin Theodore W 2001 Complex analysis Undergraduate Texts in Mathematics Springer ISBN 0 387 95069 9 Scheidemann Volker 2005 Introduction to complex analysis in several variables Birkhauser ISBN 3 7643 7490 X J L Schiff 1993 Normal Families Springer Verlag ISBN 0 387 97967 0