Норберт Бурґмюллер

Август Йозеф Норберт Бурґмюллер (нім. August Joseph Norbert Burgmüller; 8 лютого 1810, Дюссельдорф — 7 травня 1836, Аахен) — німецький композитор і піаніст.

Норберт Бурґмюллер
нім. Norbert Burgmüller
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	нім. August Joseph Norbert Burgmüller
Дата народження	8 лютого 1810(1810-02-08)
Місце народження	Дюссельдорф
Дата смерті	7 травня 1836(1836-05-07) (26 років)
Місце смерті	Аахен
Причина смерті	утоплення
Поховання	^d
Громадянство	Німецький союз
Професія	композитор, піаніст
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Батько	^d^[1]
Мати	^d^[2]
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурґмюллер.

Біографія

Норберт Бурґмюллер народився в родині композитора і диригента ^[de], від якого і отримав перші уроки музики, і співачки та піаніста ^[de]. Старшим братом Норберта був композитор Фрідріх Бурґмюллер. Після смерті батька в 1824 році покровителем юнака став граф Франц фон Нессельроде-Ересхофен, яки поселив його у своєму маєтку поблизу Касселя. За фінансової підтримки графа Бурґмюллер отримав гарну музичну освіту; серед його вчителів були ^[en], Моріц Гауптман і Луї Шпор.

В кінці 1820-х Бурґмюллер часто виступав як піаніст, а в січні 1830 року дебютував і як композитор, виконавши власний Концерт для фортепіано з оркестром. Він заручився з Софією Роланд, але в 1830 році їх відносини закінчилися, що засмутило Норберта. Наступного року він повернувся в Дюссельдорф до матері, сподіваючись знайти там викладацьку роботу, але це йому не вдалося. У нього проявилися ознаки епілепсії, він почав пити, вів усамітнений спосіб життя, спілкуючись тільки з найближчими друзями, серед яких був поет Крістіан Граббе.

У 1834 році Бурґмюллер познайомився з Мендельсоном, який схвально відгукнувся про його музику і виконував на своїх концертах його Симфонію № 1 і Фортепіанний концерт. Композитор заручився з Жозефіною Коллін, але ці відносини також закінчилися. Після від'їзду Мендельсона в Лейпциг в 1835 році фінансове і суспільне становище Бурґмюллера залишилося нестабільним, і він виношував плани поїхати в Париж, де в той час вже жив і працював його брат. Цим планам не судилося здійснитися: в 1836 році, перебуваючи на курорті в Аахені, Бурґмюллер потонув під час чергового епілептичного нападу.

На ранню смерть Бурґмюллера відгукнувся Роберт Шуман, який написав некролог в ^[ru], де сказав, що це найбільша втрата для музики з часів смерті Франца Шуберта. Мендельсон написав пам'яті Бурґмюллера Траурний марш, тв. 103, під звуки якого його було поховано на кладовищі Гольцхайм в Дюссельдорфі. На початку XX століття могила композитора перенесена на Північне кладовище.

Творча спадщина

Передчасна смерть та дуже коротка творча кар'єра не дозволила композитору розкрити свій талант в повній мірі. Проте в його музиці чітко простежується розвиток індивідуального стилю. Найбільш ранні твори Бурґмюллера — струнні квартети тв. 4 і тв. 7, романтичні за духом — зазнали впливу Шпора; в написаних пізніше піснях проявилася ясність викладу, яка більш властива класицизму. Фортепіанний концерт, написаний в дуже рідкісній на той час для сольного концерту тональності фа-дієз мінор, відзначається масштабністю форми і нестандартною оркестровкою (наприклад, в повільній другій частині велика сольна партія довірена віолончелі в оркестрі, фактично виводячи її на рівень другого соліста).

З двох симфоній Бурґмюллера була завершена тільки перша, у другій не закінчено фінал, в якому автор написав тільки 58 тактів. Шуман під час свого перебування в Дюссельдорфі збирався завершити цю симфонію, але так і не здійснив свої наміри.

Незабаром після смерті Бурґмюллера його твори були майже забуті. Більшість з них було вперше видано тільки в другій половині XIX століття, а справжнє відродження його музики почалося тільки з 1986 року, коли відзначалося 150-річчя з часу його смерті.

У Дюссельдорфі створено Товариство Норберта Бурґмюллера.

Основні твори

Для оркестру

• Концерт для фортепіано з оркестром fis-moll, тв. 1 (1828-29)
• Симфонія № 1 c-moll, тв. 2 (1831-33)
• Симфонія № 2 D-dur, тв. 11 (1834-35, не закінчена)
• Увертюра f-moll, тв. 5 (1825)
• Чотири антракти, тв. 17 (1827-28)

Камерна музика

• Чотири струнних квартети (d-moll, тв. 4, 1825; d-moll, тв. 7, 1825-26; As-dur, тв. 9, 1826; a-moll, тв. 14, 1835)
• Дует для кларнета і фортепіано Es-dur, тв. 15 (1834)

Музика для фортепіано

• Соната f-moll, тв. 8 (1826)
• Вальс Es-dur (1827)
• Полонез F-dur, тв. 16 (1832)
• Рапсодія h-moll, тв. 13 (1834)
• Мазурка Es-dur

Вокальна музика

• Фрагмент незакінченої опери «Діоніс» (1832-34)
• 23 пісні для голосу і фортепіано

Посилання

• (англ.). Classical Composers Database. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 27 березня 2016.
• (англ.). Find a Grave. 22 лютого 2007. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
• Maczewski A. Burgmüller, Norbert // A dictionary of music and musicians.
• Норберт Бурґмюллер на сайті AllMusic. Процитовано 27 березня 2016.(англ.)

• Вільні ноти авторства Норберт Бурґмюллер на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)

1. Bayerisches Musiker-Lexikon Online
   d:Track:Q47191
2. Kopitz K. M. Musik und Gender im Internet — Гамбурзька вища школа музики і театру.
   d:Track:Q28025853d:Track:Q700824d:Track:Q1254859