Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новопетрикі вка село Старомлинівської сільської громади Волноваського району Донецької області України село Новопетриків

Новопетриківка

Новопетриківка

Новопетрикі́вка — село Старомлинівської сільської громади Волноваського району Донецької області України.

село Новопетриківка
image
Країна image Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Громада Старомлинівська сільська громада
Облікова картка Новопетриківка 
Основні дані
Засноване 1810-1812
Населення ▼ 1625 (01.01.2014)
Площа 5.879 км²
Густота населення 276.4 осіб/км²
Поштовий індекс 85570
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°37′54″ пн. ш. 36°55′32″ сх. д. / 47.63167° пн. ш. 36.92556° сх. д. / 47.63167; 36.92556Координати: 47°37′54″ пн. ш. 36°55′32″ сх. д. / 47.63167° пн. ш. 36.92556° сх. д. / 47.63167; 36.92556
Середня висота
над рівнем моря 		128 м
Водойми р. Мокрі Яли
Відстань до
обласного центру 		108 км
Відстань до
районного центру 		28,1 км
Найближча залізнична станція Зачатівська
Відстань до
залізничної станції 		28,3 км
Місцева влада
Адреса ради 85570, Донецька обл., Великоновосілківський р-н, с. Новопетриківка, вул. Центральна, 8
Сільський голова Єфименко Олег Валерійович
Карта
image
image
Новопетриківка
image
image
Новопетриківка
Мапа

image Новопетриківка у Вікісховищі

Загальні відомості

Село розташоване на лівому березі р. Мокрі Яли. Відстань до райцентру становить понад 28 км і проходить автошляхом Т 0518. Землі села межують із територією с. Надійне Розівського району Запорізької області.

Сільській раді були підпорядковані ще поселення Георгіївка, Малий Керменчик, Ялинське.

Історія

Заснування

Село засноване у 1810—1812 роках, коли за наказом царського уряду через нестачу землі сюди переселили частину козацького населення Петриківки Новомосковського повіту Катеринославській губернії. Тому нове поселення і отримало назву — Новопетриківка.

Незважаючи на досить пізнє заснування (1810—1812 роки), село мало типове розпланування, відоме з історичних часів України. По низу, біля річки Мокрі Яли, розташували леваду, де садовили капусту. Так легше було упоратися з поливами. За левадами були городи помешкань і хати селян. За селом на пагорбах — поле для зернових, ферми з худобою, стайні. Подібне розпланування збережено і донині.

У 1859 році в Новопетриківці, яка входила до складу Олександрівського повіту, було 280 дворів. Кількість населення становила 1731 селян: 875 чоловіків та 856 жінок. Село мало православний молитовний будинок.

У 1886 році в селі налічувалося вже 349 дворів, у яких мешкало 2590 жителів. Воно мало церковно-приходську школу та 2 крамниці.

У 1909 р. на території села двічі на місяць (1 та 15 числа) відбувалися ярмарки, з 1914-го Маріупольська повітова земська управа дозволила проводити ярмарки щотижня (по четвергах).

У 1911 році в Новопетриківці налічувалося 620 дворів. Населення становило 4358 осіб: 2244 чоловіків та 2114 жінок. На території села мешкало 837 землевласників з наділами по 6,3 десятин.

Село мало однопрестольну церкву, збудовану на честь Святого Великомученика Георгія Побідоносця у 1862 році за кошти парафіян. Церква була до половини з дикого каменю, а верхня половина, включаючи дзвіницю, - дерев'яною. Тривалий час священником у церкві служив Микола Ілларіонович Дмитрієв - законовчитель земської та церковно-парафіяльної шкіл, духівник вдов, кавалер Ордену Святої Анни 3 ст (1904). Після його смерті Дмитрієва заступив Павло Іванович Петров. Дияконом при церкві служив Федір Терентійович Біянтовський. Псаломщиком - Симеон Михайличенко. Церковним старостою (з 1910 р) - Тимофій Комарницький. Церква, яка належала до 2-го благочинного округу Маріупольського повіту, мала у власності 117 десятин землі. У 1913 році тут налічувалося 4073 прихожанина.

У 1914 році розпочалася Перша світова війна, сотні уродженців Новопетриківки мобілізовано до Російської імператорської армії.

За часів СРСР

image
Картотека втрат Першої світової війни

У жовтні 1918 року в Новопетриківці створено партизанський загін, який вів боротьбу проти австро-німецьких військ і білогвардійців. Загін налічував 20 бійців, командиром був С. І. Нешко. 25 грудня 1918 року партизани залишили Новопетриківку під натиском переважаючих сил противника. Білогвардійці обстріляли село з кулеметів, узяли з населення контрибуцію у сумі 130 тис. крб. і оголосили мобілізацію в армію, визначивши строк до 1 січня 1919 року.

1 січня стався бій, внаслідок якого партизани відбили напад противника. У лютому 1919 року новопетриківський повстанський загін влився до складу 9-го Задніпровського Радянського полку. Боєць Заволзького стрілецького полку К. X. Продан (мешканець Новопетриківки) у лютому 1919 року нагороджений орденом Червоного Прапора. 20 липня 1920 року організовано КНС (голова — А. Ю. Налєсний). В січні 1921 року створено партосередок. Сільськогосподарська артіль ім. Артема створена у 1923 році.

Згідно з результатами подворового перепису Донецької губернії, проведеного у січні-лютому 1923 року, у Новопетриківці налічувалося 616 господарств. Кількість населення становила 3485 осіб: 1644 чол. і 1841 жін. Село мало у своєму розпорядженні 6480 га орної землі, 14 га сінокосів. На території села діяли 4 школи. Функціонували 8 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи, 7 кузнь.

З 12 лютого 1930 року колгоспників у СРСР було заборонено законом приймати на працю в містах. Стосувалось це й новопетриківців. Почалося радянське закріпачення селян.

У часи насильницької колективізації велике село було штучно поділене на чотири колгоспи:

  • Червоний Сніп
  • Червоний Лан
  • Червоний Шлях
  • Колгосп імені Горького.

Селянам (тепер колгоспникам) не виплачували грошей, а працю фіксували у вигляді трудоднів. Позбавлені вони були й паспортів, що заважали переселенню мешканців з села в міста області. Село отримало електрику лише у повоєнні роки після 1953 року. Будівництво в повоєнні роки йшло з саморобних будматеріалів — саману, а стріхи вкривали очеретом чи соломою, опалення -печами. Близькість до шахт з видобутку кам'яного вугілля пізніше дало можливість перевести опалення на вугілля.

На території Новопетриківки за радянських часів містилися центральні садиби колгоспів ім. Чкалова, ім. Максима Горького, «Прапор Леніна», за якими було закріплено 10 021 га орної землі. За трудові успіхи 14 передовиків сільськогосподарського виробництва відзначені урядовими нагородами, в т. ч. орденом Леніна — М. І. Налбат, орденом Трудового Червоного Прапора — 4 особи.

Село розташоване вздовж річки Мокрі Яли. В 20 столітті довжина головної вулиці поселення сягала 12 кілометрів. Село розділене на дві нерівнобічні частини ручаєм, плаский берег якого колись використовували для проведення літніх ярмарків. Поряд з промисловими товарами йшла торгівля виробами ремісників — глиняним посудом, домотканими доріжками, вишитими рушниками, килимами, мальованими на папері тощо.

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 роів село потрапило в зону німецької окупації. Близько 800 новопетриківців було мобілізовано Радянською владою на боротьбу з окупаційним режимом, 400 з мобілізованих — загинули. В центрі села встановлені два монументи та меморіальні таблиці з іменами загиблих.

У період фашистської окупації німецькі війська здійснили розстріл єврейського населення, яке мешкало в Новопетриківці та околицях. На берег Мокрих Ялів поблизу пагорбів "Кручі" фашисти на підводах звезли євреїв та розстріляли ні в чому неповинних людей, не шкодуючи навіть дітлахів.

За часів СРСР у селі було дві школи, де працювало 47 вчителів. Діяв сільський Будинок культури і два сільських клуби, п'ять бібліотек, загальний фонд яких сягав 21.000 томів, 10 різних крамничок.

Працював міжколгоспний комбікормовий завод.

image
Учасник Першої світової війни новопетриківець Олександр Мірошниченко

Декілька невдалих реорганізацій призвели до об'єднання колгоспів у єдиний імені Чкалова, впровадження у виробництво кукурудзи за часів Хрущова тощо. Колгосп мав ферму, власну стайню, на заплаві вирощував качок. Побудовано клуб. Головну вулицю вкрили асфальтом, що пов'язало поселення із Донецьком та Волновахою та Маріуполем.

Міграція молоді з села почалася в роки освоєння цілинних земель у Казахстані і надання селянам права мати паспорт. Частка родин з села Новопетриківка і їхніх дітей й досі мешкає у Казахстані, розсіяна великими містами України, Росії, Німеччини, Франції.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 2087 осіб, із них 92,53 % зазначили рідною мову українську та 7,47 % — російську.

Галерея

image
Радянські друковані поштівки часів війни 1941—1945 років
  • image
    Річка Мокрі Яли, що тече через Старомлинівку та Новопетриківку
  • image
    Картонний репродуктор часів війни 1941-1945 років (виробництво 1939 р.), видавався замість відібраних радіоприймачів.
  • image
    Колишні мешканці села Новопетриківка (світлина 1947 року)
  • image
    Два ветерани війни на свято (с. Новопетриківка, 1956 рік).
  • image
    Федора Федорівна Куковінець (мешканка Новопетриківки), що перебралась у Казахстан, мати трьох дітей. Світлина 1960-х років.
  • image
    Подружжя Костенків: Микола, ветеран війни, колишній сільський коваль та Векла, доярка (світлина 1965 року).
  • image
    Поховання в селі Новопетриківка, травень 1964 р.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.

Джерела

  • Матеріали одного приватного архіву
  • Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года
  • Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск VIII (1886)
  • Список населенных мест Мариупольского уезда (1911)
  • Справочная книга Екатеринославской епархии (1908)
  • Справочная книга Екатеринославской епархии (1913)
  • Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область (1970)
  • https://www.yahadmap.org/#village/novopetrykivka-donetsk-ukraine.205
  • Итоги сплошной подворной переписи Донецкой губернии (январь-февраль 1923 г.). Список населенных пунктов Донбасса. Том шестой
  • ЖУРНАЛ ИСТОРИЧЕСКИХ, ПОЛИТОЛОГИЧЕСКИХ И МЕЖДУНАРОДНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ № 2 (69) Донецк, 2019

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Novopetriki vka selo Staromlinivskoyi silskoyi gromadi Volnovaskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayini selo NovopetrikivkaKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Volnovaskij rajonGromada Staromlinivska silska gromadaOblikova kartka Novopetrikivka Osnovni daniZasnovane 1810 1812Naselennya 1625 01 01 2014 Plosha 5 879 km Gustota naselennya 276 4 osib km Poshtovij indeks 85570Telefonnij kod 380 6243Geografichni daniGeografichni koordinati 47 37 54 pn sh 36 55 32 sh d 47 63167 pn sh 36 92556 sh d 47 63167 36 92556 Koordinati 47 37 54 pn sh 36 55 32 sh d 47 63167 pn sh 36 92556 sh d 47 63167 36 92556Serednya visota nad rivnem morya 128 mVodojmi r Mokri YaliVidstan do oblasnogo centru 108 kmVidstan do rajonnogo centru 28 1 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ZachativskaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 28 3 kmMisceva vladaAdresa radi 85570 Donecka obl Velikonovosilkivskij r n s Novopetrikivka vul Centralna 8Silskij golova Yefimenko Oleg ValerijovichKartaNovopetrikivkaNovopetrikivkaMapa Novopetrikivka u VikishovishiZagalni vidomostiSelo roztashovane na livomu berezi r Mokri Yali Vidstan do rajcentru stanovit ponad 28 km i prohodit avtoshlyahom T 0518 Zemli sela mezhuyut iz teritoriyeyu s Nadijne Rozivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Silskij radi buli pidporyadkovani she poselennya Georgiyivka Malij Kermenchik Yalinske IstoriyaZasnuvannya Selo zasnovane u 1810 1812 rokah koli za nakazom carskogo uryadu cherez nestachu zemli syudi pereselili chastinu kozackogo naselennya Petrikivki Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskij guberniyi Tomu nove poselennya i otrimalo nazvu Novopetrikivka Nezvazhayuchi na dosit piznye zasnuvannya 1810 1812 roki selo malo tipove rozplanuvannya vidome z istorichnih chasiv Ukrayini Po nizu bilya richki Mokri Yali roztashuvali levadu de sadovili kapustu Tak legshe bulo uporatisya z polivami Za levadami buli gorodi pomeshkan i hati selyan Za selom na pagorbah pole dlya zernovih fermi z hudoboyu stajni Podibne rozplanuvannya zberezheno i donini U 1859 roci v Novopetrikivci yaka vhodila do skladu Oleksandrivskogo povitu bulo 280 dvoriv Kilkist naselennya stanovila 1731 selyan 875 cholovikiv ta 856 zhinok Selo malo pravoslavnij molitovnij budinok U 1886 roci v seli nalichuvalosya vzhe 349 dvoriv u yakih meshkalo 2590 zhiteliv Vono malo cerkovno prihodsku shkolu ta 2 kramnici U 1909 r na teritoriyi sela dvichi na misyac 1 ta 15 chisla vidbuvalisya yarmarki z 1914 go Mariupolska povitova zemska uprava dozvolila provoditi yarmarki shotizhnya po chetvergah U 1911 roci v Novopetrikivci nalichuvalosya 620 dvoriv Naselennya stanovilo 4358 osib 2244 cholovikiv ta 2114 zhinok Na teritoriyi sela meshkalo 837 zemlevlasnikiv z nadilami po 6 3 desyatin Selo malo odnoprestolnu cerkvu zbudovanu na chest Svyatogo Velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya u 1862 roci za koshti parafiyan Cerkva bula do polovini z dikogo kamenyu a verhnya polovina vklyuchayuchi dzvinicyu derev yanoyu Trivalij chas svyashennikom u cerkvi sluzhiv Mikola Illarionovich Dmitriyev zakonovchitel zemskoyi ta cerkovno parafiyalnoyi shkil duhivnik vdov kavaler Ordenu Svyatoyi Anni 3 st 1904 Pislya jogo smerti Dmitriyeva zastupiv Pavlo Ivanovich Petrov Diyakonom pri cerkvi sluzhiv Fedir Terentijovich Biyantovskij Psalomshikom Simeon Mihajlichenko Cerkovnim starostoyu z 1910 r Timofij Komarnickij Cerkva yaka nalezhala do 2 go blagochinnogo okrugu Mariupolskogo povitu mala u vlasnosti 117 desyatin zemli U 1913 roci tut nalichuvalosya 4073 prihozhanina U 1914 roci rozpochalasya Persha svitova vijna sotni urodzhenciv Novopetrikivki mobilizovano do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Za chasiv SRSR Kartoteka vtrat Pershoyi svitovoyi vijni U zhovtni 1918 roku v Novopetrikivci stvoreno partizanskij zagin yakij viv borotbu proti avstro nimeckih vijsk i bilogvardijciv Zagin nalichuvav 20 bijciv komandirom buv S I Neshko 25 grudnya 1918 roku partizani zalishili Novopetrikivku pid natiskom perevazhayuchih sil protivnika Bilogvardijci obstrilyali selo z kulemetiv uzyali z naselennya kontribuciyu u sumi 130 tis krb i ogolosili mobilizaciyu v armiyu viznachivshi strok do 1 sichnya 1919 roku 1 sichnya stavsya bij vnaslidok yakogo partizani vidbili napad protivnika U lyutomu 1919 roku novopetrikivskij povstanskij zagin vlivsya do skladu 9 go Zadniprovskogo Radyanskogo polku Boyec Zavolzkogo strileckogo polku K X Prodan meshkanec Novopetrikivki u lyutomu 1919 roku nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora 20 lipnya 1920 roku organizovano KNS golova A Yu Nalyesnij V sichni 1921 roku stvoreno partoseredok Silskogospodarska artil im Artema stvorena u 1923 roci Zgidno z rezultatami podvorovogo perepisu Doneckoyi guberniyi provedenogo u sichni lyutomu 1923 roku u Novopetrikivci nalichuvalosya 616 gospodarstv Kilkist naselennya stanovila 3485 osib 1644 chol i 1841 zhin Selo malo u svoyemu rozporyadzhenni 6480 ga ornoyi zemli 14 ga sinokosiv Na teritoriyi sela diyali 4 shkoli Funkcionuvali 8 vitryanih mliniv 3 maslobijnih zavodi 7 kuzn Z 12 lyutogo 1930 roku kolgospnikiv u SRSR bulo zaboroneno zakonom prijmati na pracyu v mistah Stosuvalos ce j novopetrikivciv Pochalosya radyanske zakripachennya selyan U chasi nasilnickoyi kolektivizaciyi velike selo bulo shtuchno podilene na chotiri kolgospi Chervonij Snip Chervonij Lan Chervonij Shlyah Kolgosp imeni Gorkogo Selyanam teper kolgospnikam ne viplachuvali groshej a pracyu fiksuvali u viglyadi trudodniv Pozbavleni voni buli j pasportiv sho zavazhali pereselennyu meshkanciv z sela v mista oblasti Selo otrimalo elektriku lishe u povoyenni roki pislya 1953 roku Budivnictvo v povoyenni roki jshlo z samorobnih budmaterialiv samanu a strihi vkrivali ocheretom chi solomoyu opalennya pechami Blizkist do shaht z vidobutku kam yanogo vugillya piznishe dalo mozhlivist perevesti opalennya na vugillya Na teritoriyi Novopetrikivki za radyanskih chasiv mistilisya centralni sadibi kolgospiv im Chkalova im Maksima Gorkogo Prapor Lenina za yakimi bulo zakripleno 10 021 ga ornoyi zemli Za trudovi uspihi 14 peredovikiv silskogospodarskogo virobnictva vidznacheni uryadovimi nagorodami v t ch ordenom Lenina M I Nalbat ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 4 osobi Selo roztashovane vzdovzh richki Mokri Yali V 20 stolitti dovzhina golovnoyi vulici poselennya syagala 12 kilometriv Selo rozdilene na dvi nerivnobichni chastini ruchayem plaskij bereg yakogo kolis vikoristovuvali dlya provedennya litnih yarmarkiv Poryad z promislovimi tovarami jshla torgivlya virobami remisnikiv glinyanim posudom domotkanimi dorizhkami vishitimi rushnikami kilimami malovanimi na paperi tosho Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 roiv selo potrapilo v zonu nimeckoyi okupaciyi Blizko 800 novopetrikivciv bulo mobilizovano Radyanskoyu vladoyu na borotbu z okupacijnim rezhimom 400 z mobilizovanih zaginuli V centri sela vstanovleni dva monumenti ta memorialni tablici z imenami zagiblih U period fashistskoyi okupaciyi nimecki vijska zdijsnili rozstril yevrejskogo naselennya yake meshkalo v Novopetrikivci ta okolicyah Na bereg Mokrih Yaliv poblizu pagorbiv Kruchi fashisti na pidvodah zvezli yevreyiv ta rozstrilyali ni v chomu nepovinnih lyudej ne shkoduyuchi navit ditlahiv Za chasiv SRSR u seli bulo dvi shkoli de pracyuvalo 47 vchiteliv Diyav silskij Budinok kulturi i dva silskih klubi p yat bibliotek zagalnij fond yakih syagav 21 000 tomiv 10 riznih kramnichok Pracyuvav mizhkolgospnij kombikormovij zavod Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni novopetrikivec Oleksandr Miroshnichenko Dekilka nevdalih reorganizacij prizveli do ob yednannya kolgospiv u yedinij imeni Chkalova vprovadzhennya u virobnictvo kukurudzi za chasiv Hrushova tosho Kolgosp mav fermu vlasnu stajnyu na zaplavi viroshuvav kachok Pobudovano klub Golovnu vulicyu vkrili asfaltom sho pov yazalo poselennya iz Doneckom ta Volnovahoyu ta Mariupolem Migraciya molodi z sela pochalasya v roki osvoyennya cilinnih zemel u Kazahstani i nadannya selyanam prava mati pasport Chastka rodin z sela Novopetrikivka i yihnih ditej j dosi meshkaye u Kazahstani rozsiyana velikimi mistami Ukrayini Rosiyi Nimechchini Franciyi NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 2087 osib iz nih 92 53 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku ta 7 47 rosijsku GalereyaRadyanski drukovani poshtivki chasiv vijni 1941 1945 rokivRichka Mokri Yali sho teche cherez Staromlinivku ta Novopetrikivku Kartonnij reproduktor chasiv vijni 1941 1945 rokiv virobnictvo 1939 r vidavavsya zamist vidibranih radioprijmachiv Kolishni meshkanci sela Novopetrikivka svitlina 1947 roku Dva veterani vijni na svyato s Novopetrikivka 1956 rik Fedora Fedorivna Kukovinec meshkanka Novopetrikivki sho perebralas u Kazahstan mati troh ditej Svitlina 1960 h rokiv Podruzhzhya Kostenkiv Mikola veteran vijni kolishnij silskij koval ta Vekla doyarka svitlina 1965 roku Pohovannya v seli Novopetrikivka traven 1964 r Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2016 DzherelaMateriali odnogo privatnogo arhivu Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Vypusk VIII 1886 Spisok naselennyh mest Mariupolskogo uezda 1911 Spravochnaya kniga Ekaterinoslavskoj eparhii 1908 Spravochnaya kniga Ekaterinoslavskoj eparhii 1913 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast 1970 https www yahadmap org village novopetrykivka donetsk ukraine 205 Itogi sploshnoj podvornoj perepisi Doneckoj gubernii yanvar fevral 1923 g Spisok naselennyh punktov Donbassa Tom shestoj ZhURNAL ISTORIChESKIH POLITOLOGIChESKIH I MEZhDUNARODNYH ISSLEDOVANIJ 2 69 Doneck 2019

Дата публікації:
Топ