Новомикола́ївка (до 1812 — Кочережки) — селище в Україні, адміністративний центр Новомиколаївської селищної громади Запорізького району Запорізької області, до 19 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Новомиколаївського району. Населення — 5292 осіб (2018).
Новомиколаївка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Автостанція в смт Новомиколаївка | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Запорізька область | ||||||||
Район | Запорізький район | ||||||||
Громада | Новомиколаївська селищна громада | ||||||||
Рада | Новомиколаївська селищна рада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA23060190010048202 | ||||||||
Засноване | 1790 | ||||||||
Перша згадка | 1790 (234 роки) | ||||||||
Статус міста | від 2024 року | ||||||||
Населення | ▼ 4 983 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 4 983 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 9,15 км² | ||||||||
Координати | 47°58′35″ пн. ш. 35°54′26″ сх. д. / 47.97639° пн. ш. 35.90722° сх. д.Координати: 47°58′35″ пн. ш. 35°54′26″ сх. д. / 47.97639° пн. ш. 35.90722° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 100 м | ||||||||
Водойма | р. Верхня Терса | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Гайчур | ||||||||
До станції | 30 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 60 км | ||||||||
- автошляхами | 66,3 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 70100, Запорізька обл., Запорізький р-н, селище Новомиколаївка, вул. Українська, буд. 34 | ||||||||
Голова (посада) | Шамайда Сергій Іванович | ||||||||
Новомиколаївка у Вікісховищі
|
Географія
Селище міського типу Новомиколаївка розташоване у північно-східній частині Запорізької області та розташоване на правому березі річки Верхня Терса, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Мар'янівка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Кам'янка, на протилежному березі — село Михайлівське. Через селище пролягають автошляхи територіального значення національного значення Н15 та територіального значення Т 0408.
Відстань до обласного центру — 66 км (автошляхом Н15), до Вільнянська — 38 км, до найближчої залізничної станції Гайчур — 30 км.
Клімат
Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами, типовий для клімату степів, з малосніжною зимою та спекотним літом. Середньорічні температури: літня +22,8 °C, зимова — 4,9 °C. Річна кількість опадів 438 мм. На рік у середньому припадає 225 сонячних пон
Історія
Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки або Нові Кочережки. 1790 рік — є роком заснування як село Кочережки. Така назва існувала до 1812 року (за іншими даними до 1813 року), коли Кочережки перейменовано в Новомиколаївку.
У грудні 1812 року на день Святого Миколая освячена новозбудована церква, а село перейменовано в Новомиколаївку. Територіально Новомиколаївка належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.
До середини 1880-х років XIX століття селище нараховувало вже понад 360 дворів, у яких проживало 2390 осіб. У поселенні працювали п'ять крамниць, а також декілька шинків. У 1888 році була відкрита земська однокласна початкова школа в приміщенні церковної сторожки.
У 1899 році в селі налічувалося 551 дворів, де проживало 3427 осіб. Напередодні Першої світової війни в Новомиколаївці налічувалося вже 578 дворів та мешкало 3128 осіб. У Новомиколаївці діяли два парові млини, олійниця, бондарня, столярна майстерня, працювали поштово-телеграфне відділення та телефонна станція. Крім того, на початку XX століття тут відкрили дві земські та дві церковно-парафіяльні школи. У 1903 році на кошти земства було побудоване нове приміщення школи. Нині тут знаходиться та діє «Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат».
У Новомиколаївці наприкінці XIX століття етнографом та фольклористом Яковом Новицьким виявлена одна з копій листа запорозьких козаків турецькому султану.
На початку січня 1918 року в селі була встановлена радянська влада. Органи радянської влади приступили до здійснення ленінського Декрету про землю, вилучення хліба у селян і відправленні його в промислові центри країни. У середині квітня 1918 року Новомиколаївку зайняли німецько-австрійські війська. Проте радянська влада не довго затрималась, почався наступ денікінців. У середині липня 1919 року частині 14-ї радянської армії були вибиті з Новомиколаївки. 31 грудня 1919 року частині 41-ї і 54-ї дивізій 14-ї армії, якою командував Ієронім Уборевич, вибили білогвардійців з Новомиколаївки. На початку серпня 1920 року війська Врангеля захопили село. Воно кілька разів переходило з рук в руки. Бої тривали до жовтня 1920 року. Наприкінці жовтня 1920 року частини 46-ї дивізії 13-ї армії РСЧА захопили Новомиколаївку.
У 1923 році Новомиколаївка стала центром району Запорізької округи. Тут побудували лікарню на 20 ліжок, де працювали лікар, два фельдшери й акушерка, аптеку, а також чотири початкові школи і одну спецшколу. У 1926 році в селі проживало 5 тис. осіб. У 1929 році був створений на базі профшколи зоотехнікум, де 15 викладачів навчали 254 учнів.
З 1937 року в селі діяли електростанція, маслозавод, ремонтні майстерні, великий млин. У 1939 році побудований стадіон, де проводилися районні спортивні змагання. Виходила районна газета «Прапор комунізму». У 1939/1940 навчальному році працювали середня, вечірня школа сільської молоді, дві початкові школи, у яких навчалося 685 учнів. У 1935 році відкритий районний будинок культури із стаціонарною кіноустановкою.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів селища.
4 жовтня 1941 року радянські війська полишили Новомиколаївку. 18 вересня 1943 року частині 216-ї стрілецької дивізії 54-го стрілецького корпусу Південно-Західного фронту під командуванням Малиновського вибили частини Вермахту та захопили Новомиколаївку.
10 травня 1957 року селу надано статус селище міського типу. Проте, у 1962 році територія району увійшла до складу сусідніх Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів. У 1967 році Новомиколаївський район з центром в селищі Новомиколаївка знову став окремою адміністративною одиницею.
У 1969 році відкрита музична школа з класами: фортепіано, баяна і народних інструментів, де навчалося 55 дітей. Побудовано новий районний будинок культури з залом на 600 місць та сільський клуб із залом на 200 місць. При будинку культури було відкрито філію Запорізького музично-драматичного театру.
19 травня 2016 року, на підставі розпорядження № 275 голови Запорізької обласної державної адміністрації, перейменовані об'єкти топоніміки смт Новомиколаївка:
Сучасна назва | Попередня назва |
---|---|
вулиця Щастя | вулиця Колгоспна |
вулиця Щаслива | вулиця Піонерська |
вулиця Івана Клевчука | вулиця Янишева |
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новомиколаївського району, селище міського типу увійшло до складу Запорізького району.
Населення
Середній вік населення 38,7 роки. Середня тривалість життя 60–65 років.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5484 | 94.14% |
російська | 319 | 5.48% |
польська | 1 | 0.02% |
вірменська | 1 | 0.02% |
румунська | 1 | 0.02% |
болгарська | 1 | 0.02% |
інші/не вказали | 18 | 0.30% |
Усього | 5825 | 100% |
Житлово-комунальне господарство
В селищі Новомиколаївка житловий фонд складає 42 багатоповерхових житлових будинків. Більшість будинків збудовано 20-50 років тому. Житлова площа обладнана водопроводом становить 49,1 тис. м²,каналізацією — 48,7 тис. м², опаленням — 53,4 тис. м², газом — 361,1 тис. м².
Централізоване водопостачання селища Новомиколаївка здійснює КП «Водоканал» м. Запоріжжя. На території селища розташована одна насосна станція. Водовідведення в селищі Новомиколаївка здійснюється через центральну каналізаційну систему. На території селища розташовані: одна каналізаційна насосна станція, одна очисна споруда. Протяжність каналізаційної системи — 16,04 км, з них самоточної — 10,04 км та напірної — 6,0 км.
У 2000 році до Новомиколаївки був проведений природний газ. Газовід з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. На території селища розташована одна центральна котельня, яка опалює: житлові будинки, школи, дитячі садки, лікарню, установи. Вид палива — паливні брикети та газ, кількість котлів — 2, протяжність мережі — 11,8 км, з них аварійні — 3 км.
Економіка
- ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод» (переробка молочної продукції);
- ТОВ «Запорожець» (переробка сільськогосподарської продукції);
- ПП «ТАЛВВ» (вирощування зернових та технічних культур);
- ТОВ «Терра» (вирощування зернових та технічних культур);
- КП «Новомиколаївська комунальна друкарня»;
- ТОВ «Маяк»;
- ПП «Дельта».
Об'єкти соціальної сфери
- Дошкільні навчальні заклади:
- Новомиколаївська об'єднана установа комбінованого типу ясла-сад № 1 «Пролісок»;
- Новомиколаївський комунальний дошкільний навчальний заклад № 2 «Барвінок»;
- Новомиколаївський комунальний дошкільний навчальний заклад № 3 «Теремок».
- Навчальні заклади:
- Новомиколаївська СЗОШ № 1 (422 учнів);
- Новомиколаївська ЗОШ № 2 (23 учні);
- Новомиколаївська школа-інтернат для дітей з важкими вадами мовлення (229 учнів);
- Новомиколаївський Комунальний заклад «Дитячо-юнацьких клуб фізичної підготовки» (18 груп, 345 учнів);
- Новомиколаївська школа естетичного виховання;
- Новомиколаївський міжшкільний навчально-виробничий комбінат;
- Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Дитяча музична школа»;
- Центр дитячої та юнацької творчості;
- Медичні установи:
- Новомиколаївська лікарня (105 ліжок);
- Новомиколаївський центр первинної медико-санітарної допомоги;
- Заклади культури:
- Новомиколаївський КПК;
- Комунальний заклад «Центр культури і дозвілля»;
- Новомиколаївський історико-краєзнавчий музей;
- Комунальний заклад «Централізована бібліотечна система».
Релігія
- Свято-Миколаївська російська Православна церква, Новомиколаївського благочиння.
Відомі особи
- Бокій Нінель Михайлівна — український археолог та історик. Народилася 1937 року у Новомиколаївці.
- Вишняк Михайло Якович — український поет, критик, публіцист, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, член НСПУ.
- Клевчук Іван В'ячеславович (1992—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Скора Марія Миколаївна (* 1996) — українська дзюдоїстка; чемпіонка України.
- Фокін Вітольд Павлович — прем'єр-міністр України (у 1991—1992 рр.), уродженець Новомиколаївки.
- Щербак Іван Петрович (1910—1990) — український історик, лауреат Шевченкіської премії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- . Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
- Новомиколаївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2017. Процитовано 31 серпня 2019.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 20 квітня 2016.
Джерела та література
- О. Г. Бажан. Новомиколаївка [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 476. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новомиколаївка (Запорізький район) |
- Новомиколаївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 2 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Новомиколаївська селищна рада [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Новомиколаївська селищна рада [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) (укр.)
Панорама
Це незавершена стаття про Запорізьку область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novomikola yivka do 1812 Kocherezhki selishe v Ukrayini administrativnij centr Novomikolayivskoyi selishnoyi gromadi Zaporizkogo rajonu Zaporizkoyi oblasti do 19 lipnya 2020 roku administrativnij centr likvidovanogo Novomikolayivskogo rajonu Naselennya 5292 osib 2018 NovomikolayivkaAvtostanciya v smt NovomikolayivkaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Zaporizka oblastRajon Zaporizkij rajonGromada Novomikolayivska selishna gromadaRada Novomikolayivska selishna radaKod KATOTTG UA23060190010048202Zasnovane 1790Persha zgadka 1790 234 roki Status mista vid 2024 rokuNaselennya 4 983 01 01 2022 povne 4 983 01 01 2022 Plosha 9 15 km Koordinati 47 58 35 pn sh 35 54 26 sh d 47 97639 pn sh 35 90722 sh d 47 97639 35 90722 Koordinati 47 58 35 pn sh 35 54 26 sh d 47 97639 pn sh 35 90722 sh d 47 97639 35 90722Visota nad rivnem morya 100 mVodojma r Verhnya TersaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya GajchurDo stanciyi 30 kmDo obl resp centru fizichna 60 km avtoshlyahami 66 3 kmMiska vladaAdresa 70100 Zaporizka obl Zaporizkij r n selishe Novomikolayivka vul Ukrayinska bud 34Golova posada Shamajda Sergij Ivanovich Novomikolayivka u Vikishovishi MapaNovomikolayivkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novomikolayivka GeografiyaSelishe miskogo tipu Novomikolayivka roztashovane u pivnichno shidnij chastini Zaporizkoyi oblasti ta roztashovane na pravomu berezi richki Verhnya Tersa vishe za techiyeyu na vidstani 4 km roztashovane selo Mar yanivka nizhche za techiyeyu na vidstani 4 5 km roztashovane selo Kam yanka na protilezhnomu berezi selo Mihajlivske Cherez selishe prolyagayut avtoshlyahi teritorialnogo znachennya nacionalnogo znachennya N15 ta teritorialnogo znachennya T 0408 Vidstan do oblasnogo centru 66 km avtoshlyahom N15 do Vilnyanska 38 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Gajchur 30 km KlimatKlimat pomirno kontinentalnij z virazhenimi posushlivo suhovijnimi yavishami tipovij dlya klimatu stepiv z malosnizhnoyu zimoyu ta spekotnim litom Serednorichni temperaturi litnya 22 8 C zimova 4 9 C Richna kilkist opadiv 438 mm Na rik u serednomu pripadaye 225 sonyachnih ponIstoriyaPam yatnik v centri selisha na chest Skripki I I yakij prorobiv na comu traktori 39 rokiv Pershimi poselencyami buli derzhavni selyani z sela Kocherezhki Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Poselennya stali imenuvati tezh Kocherezhki abo Novi Kocherezhki 1790 rik ye rokom zasnuvannya yak selo Kocherezhki Taka nazva isnuvala do 1812 roku za inshimi danimi do 1813 roku koli Kocherezhki perejmenovano v Novomikolayivku U grudni 1812 roku na den Svyatogo Mikolaya osvyachena novozbudovana cerkva a selo perejmenovano v Novomikolayivku Teritorialno Novomikolayivka nalezhala do Pokrovskoyi volosti Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Do seredini 1880 h rokiv XIX stolittya selishe narahovuvalo vzhe ponad 360 dvoriv u yakih prozhivalo 2390 osib U poselenni pracyuvali p yat kramnic a takozh dekilka shinkiv U 1888 roci bula vidkrita zemska odnoklasna pochatkova shkola v primishenni cerkovnoyi storozhki U 1899 roci v seli nalichuvalosya 551 dvoriv de prozhivalo 3427 osib Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Novomikolayivci nalichuvalosya vzhe 578 dvoriv ta meshkalo 3128 osib U Novomikolayivci diyali dva parovi mlini olijnicya bondarnya stolyarna majsternya pracyuvali poshtovo telegrafne viddilennya ta telefonna stanciya Krim togo na pochatku XX stolittya tut vidkrili dvi zemski ta dvi cerkovno parafiyalni shkoli U 1903 roci na koshti zemstva bulo pobudovane nove primishennya shkoli Nini tut znahoditsya ta diye Novomikolayivskij mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat U Novomikolayivci naprikinci XIX stolittya etnografom ta folkloristom Yakovom Novickim viyavlena odna z kopij lista zaporozkih kozakiv tureckomu sultanu Na pochatku sichnya 1918 roku v seli bula vstanovlena radyanska vlada Organi radyanskoyi vladi pristupili do zdijsnennya leninskogo Dekretu pro zemlyu viluchennya hliba u selyan i vidpravlenni jogo v promislovi centri krayini U seredini kvitnya 1918 roku Novomikolayivku zajnyali nimecko avstrijski vijska Prote radyanska vlada ne dovgo zatrimalas pochavsya nastup denikinciv U seredini lipnya 1919 roku chastini 14 yi radyanskoyi armiyi buli vibiti z Novomikolayivki 31 grudnya 1919 roku chastini 41 yi i 54 yi divizij 14 yi armiyi yakoyu komanduvav Iyeronim Uborevich vibili bilogvardijciv z Novomikolayivki Na pochatku serpnya 1920 roku vijska Vrangelya zahopili selo Vono kilka raziv perehodilo z ruk v ruki Boyi trivali do zhovtnya 1920 roku Naprikinci zhovtnya 1920 roku chastini 46 yi diviziyi 13 yi armiyi RSChA zahopili Novomikolayivku U 1923 roci Novomikolayivka stala centrom rajonu Zaporizkoyi okrugi Tut pobuduvali likarnyu na 20 lizhok de pracyuvali likar dva feldsheri j akusherka apteku a takozh chotiri pochatkovi shkoli i odnu specshkolu U 1926 roci v seli prozhivalo 5 tis osib U 1929 roci buv stvorenij na bazi profshkoli zootehnikum de 15 vikladachiv navchali 254 uchniv Z 1937 roku v seli diyali elektrostanciya maslozavod remontni majsterni velikij mlin U 1939 roci pobudovanij stadion de provodilisya rajonni sportivni zmagannya Vihodila rajonna gazeta Prapor komunizmu U 1939 1940 navchalnomu roci pracyuvali serednya vechirnya shkola silskoyi molodi dvi pochatkovi shkoli u yakih navchalosya 685 uchniv U 1935 roci vidkritij rajonnij budinok kulturi iz stacionarnoyu kinoustanovkoyu Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 96 zhiteliv selisha 4 zhovtnya 1941 roku radyanski vijska polishili Novomikolayivku 18 veresnya 1943 roku chastini 216 yi strileckoyi diviziyi 54 go strileckogo korpusu Pivdenno Zahidnogo frontu pid komanduvannyam Malinovskogo vibili chastini Vermahtu ta zahopili Novomikolayivku Avtostanciya v smt Novomikolayivka 10 travnya 1957 roku selu nadano status selishe miskogo tipu Prote u 1962 roci teritoriya rajonu uvijshla do skladu susidnih Vilnyanskogo Gulyajpilskogo ta Orihivskogo rajoniv U 1967 roci Novomikolayivskij rajon z centrom v selishi Novomikolayivka znovu stav okremoyu administrativnoyu odiniceyu U 1969 roci vidkrita muzichna shkola z klasami fortepiano bayana i narodnih instrumentiv de navchalosya 55 ditej Pobudovano novij rajonnij budinok kulturi z zalom na 600 misc ta silskij klub iz zalom na 200 misc Pri budinku kulturi bulo vidkrito filiyu Zaporizkogo muzichno dramatichnogo teatru 19 travnya 2016 roku na pidstavi rozporyadzhennya 275 golovi Zaporizkoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi perejmenovani ob yekti toponimiki smt Novomikolayivka Suchasna nazva Poperednya nazvavulicya Shastya vulicya Kolgospnavulicya Shasliva vulicya Pionerskavulicya Ivana Klevchuka vulicya Yanisheva 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Novomikolayivskogo rajonu selishe miskogo tipu uvijshlo do skladu Zaporizkogo rajonu NaselennyaSerednij vik naselennya 38 7 roki Serednya trivalist zhittya 60 65 rokiv Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 5484 94 14 rosijska 319 5 48 polska 1 0 02 virmenska 1 0 02 rumunska 1 0 02 bolgarska 1 0 02 inshi ne vkazali 18 0 30 Usogo 5825 100 Zhitlovo komunalne gospodarstvoV selishi Novomikolayivka zhitlovij fond skladaye 42 bagatopoverhovih zhitlovih budinkiv Bilshist budinkiv zbudovano 20 50 rokiv tomu Zhitlova plosha obladnana vodoprovodom stanovit 49 1 tis m kanalizaciyeyu 48 7 tis m opalennyam 53 4 tis m gazom 361 1 tis m Centralizovane vodopostachannya selisha Novomikolayivka zdijsnyuye KP Vodokanal m Zaporizhzhya Na teritoriyi selisha roztashovana odna nasosna stanciya Vodovidvedennya v selishi Novomikolayivka zdijsnyuyetsya cherez centralnu kanalizacijnu sistemu Na teritoriyi selisha roztashovani odna kanalizacijna nasosna stanciya odna ochisna sporuda Protyazhnist kanalizacijnoyi sistemi 16 04 km z nih samotochnoyi 10 04 km ta napirnoyi 6 0 km U 2000 roci do Novomikolayivki buv provedenij prirodnij gaz Gazovid z Vilnyanska zbudovano za rahunok kooperuvannya koshtiv ta derzhavnih kapitalnih vkladen Na teritoriyi selisha roztashovana odna centralna kotelnya yaka opalyuye zhitlovi budinki shkoli dityachi sadki likarnyu ustanovi Vid paliva palivni briketi ta gaz kilkist kotliv 2 protyazhnist merezhi 11 8 km z nih avarijni 3 km EkonomikaPrAT Novomikolayivskij molokozavod pererobka molochnoyi produkciyi TOV Zaporozhec pererobka silskogospodarskoyi produkciyi PP TALVV viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur TOV Terra viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur KP Novomikolayivska komunalna drukarnya TOV Mayak PP Delta Ob yekti socialnoyi sferiDoshkilni navchalni zakladi Novomikolayivska ob yednana ustanova kombinovanogo tipu yasla sad 1 Prolisok Novomikolayivskij komunalnij doshkilnij navchalnij zaklad 2 Barvinok Novomikolayivskij komunalnij doshkilnij navchalnij zaklad 3 Teremok Navchalni zakladi Novomikolayivska SZOSh 1 422 uchniv Novomikolayivska ZOSh 2 23 uchni Novomikolayivska shkola internat dlya ditej z vazhkimi vadami movlennya 229 uchniv Novomikolayivskij Komunalnij zaklad Dityacho yunackih klub fizichnoyi pidgotovki 18 grup 345 uchniv Novomikolayivska shkola estetichnogo vihovannya Novomikolayivskij mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat Komunalnij pochatkovij specializovanij misteckij navchalnij zaklad Dityacha muzichna shkola Centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Medichni ustanovi Novomikolayivska likarnya 105 lizhok Novomikolayivskij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Zakladi kulturi Novomikolayivskij KPK Komunalnij zaklad Centr kulturi i dozvillya Novomikolayivskij istoriko krayeznavchij muzej Komunalnij zaklad Centralizovana bibliotechna sistema ReligiyaSvyato Mikolayivska rosijska Pravoslavna cerkva Novomikolayivskogo blagochinnya Vidomi osobiBokij Ninel Mihajlivna ukrayinskij arheolog ta istorik Narodilasya 1937 roku u Novomikolayivci Vishnyak Mihajlo Yakovich ukrayinskij poet kritik publicist kandidat filologichnih nauk docent kafedri teoriyi ta istoriyi ukrayinskoyi literaturi Tavrijskogo nacionalnogo universitetu im V I Vernadskogo chlen NSPU Klevchuk Ivan V yacheslavovich 1992 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Skora Mariya Mikolayivna 1996 ukrayinska dzyudoyistka chempionka Ukrayini Fokin Vitold Pavlovich prem yer ministr Ukrayini u 1991 1992 rr urodzhenec Novomikolayivki Sherbak Ivan Petrovich 1910 1990 ukrayinskij istorik laureat Shevchenkiskoyi premiyi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast Primitki Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2016 Novomikolayivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 31 serpnya 2019 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 8 travnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 20 kvitnya 2016 Dzherela ta literaturaO G Bazhan Novomikolayivka 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 476 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novomikolayivka Zaporizkij rajon Novomikolayivka Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR 2 serpnya 2015 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Novomikolayivska selishna rada 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Novomikolayivska selishna rada 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl ukr PanoramaAvtoshlyah N15 v smt Novomikolayivka Ce nezavershena stattya pro Zaporizku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi