Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Новий Тичин нім Neutitschein пол Nowy Tyczyn чеськ Nový Jičín колишня в Теребовлянському повіті Австро Угорщини а згодом

Новий Тичин

Новий Тичин

Новий Тичин (нім. Neutitschein, пол. Nowy Tyczyn, чеськ. Nový Jičín) — колишня в Теребовлянському повіті Австро-Угорщини, а згодом Другої Речі Посполитої. Поселення знаходилося поблизу села Панталиха (тепер у Теребовлянському районі Тернопільської області), на обширі .

У Географічному словнику Королівства Польського вказано, що село знаходилося на території Теребовлянського повіту Австро Угорщини. У міжвоєнний період до 1934 року колонія утворювала окрему сільську гміну, яка 1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі увійшла до нової сільської гміни Дарахів (Теребовлянський повіт Тернопільського воєводства).

Є кілька різних датувань виникнення колонії. Згідно з одним джерелом, Новий Тичин був заснований колоністами-католиками 1835 року. Австрійський письменник Мартін Поллак, коротко описуючи Панталиський степ, згадує Новий Тичин і вказує інше датування: цю німецьку колонію було засновано нібито у часи Йосипа ІІ. Проте колоністи були католиками і швидко асимілювалися (полонізувалися) в слов'янському оточенні.

У статті Географічного словника Королівства Польського про Панталиху коротко згадується і Новий Тичин, оскільки обидва поселення через малий розмір утворювали єдину гміну. Зокрема вказано, що Новий Тичин — це німецька колонія. Також в Панталисі і Новому Тичині разом було 122 парафіяни римо-католицької церкви. У статті словника про містечко Струсів вказано, що Новий Тичин належав до римо-католицької парафії Струсова. В іншій статті (про село Заздрість) згадується, що Новий Тичин був його присілком (вказано дві назви поселення — польську і німецьку).

В Географічному словнику Королівства Польського паралельно використовуються різні назви колонії — німецька та польська. Одна зі статей (Neutitschein) пояснює німецьку назву поселення — Nowy Jiczyn. Тобто можливо, що колоністи походили з моравського міста (німецька назва міста — теж Neutitschein). Регіональне походження жителів колонії підтверджується у «Geschichte der Deutschen in den Karpathenländern» (Історія німців у Карпатах): «У Теребовлянському повіті німці з Моравії заснували колонію Нойтітшайн (належить до Заздрості)».

Хутір вилучений з реєстру населених пунктів, оскільки жителі були переселені.

Див. також

    Примітки

    1. Powiat Trembowla[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
    2. Trembowla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 469. (пол.)
    3. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 635. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
    4. German-Russian Village List (Black Sea German Research Website), С.202
    5. Martin Pollack. Po Galicji: O chasydach, Hucułach, Polakach i Rusinach
    6. Pantalicha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 845. (пол.)
    7. Strusów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 422. (пол.)
    8. Zazdrość // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 503. (пол.)
    9. Neutitschein // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 25. (пол.)
    10. «Geschichte der Deutschen in den Karpathenländern»

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Novij Tichin nim Neutitschein pol Nowy Tyczyn chesk Novy Jicin kolishnya v Terebovlyanskomu poviti Avstro Ugorshini a zgodom Drugoyi Rechi Pospolitoyi Poselennya znahodilosya poblizu sela Pantaliha teper u Terebovlyanskomu rajoni Ternopilskoyi oblasti na obshiri U Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo vkazano sho selo znahodilosya na teritoriyi Terebovlyanskogo povitu Avstro Ugorshini U mizhvoyennij period do 1934 roku koloniya utvoryuvala okremu silsku gminu yaka 1 serpnya 1934 roku v ramkah reformi na pidstavi uvijshla do novoyi silskoyi gmini Darahiv Terebovlyanskij povit Ternopilskogo voyevodstva Ye kilka riznih datuvan viniknennya koloniyi Zgidno z odnim dzherelom Novij Tichin buv zasnovanij kolonistami katolikami 1835 roku Avstrijskij pismennik Martin Pollak korotko opisuyuchi Pantaliskij step zgaduye Novij Tichin i vkazuye inshe datuvannya cyu nimecku koloniyu bulo zasnovano nibito u chasi Josipa II Prote kolonisti buli katolikami i shvidko asimilyuvalisya polonizuvalisya v slov yanskomu otochenni U statti Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo pro Pantalihu korotko zgaduyetsya i Novij Tichin oskilki obidva poselennya cherez malij rozmir utvoryuvali yedinu gminu Zokrema vkazano sho Novij Tichin ce nimecka koloniya Takozh v Pantalisi i Novomu Tichini razom bulo 122 parafiyani rimo katolickoyi cerkvi U statti slovnika pro mistechko Strusiv vkazano sho Novij Tichin nalezhav do rimo katolickoyi parafiyi Strusova V inshij statti pro selo Zazdrist zgaduyetsya sho Novij Tichin buv jogo prisilkom vkazano dvi nazvi poselennya polsku i nimecku V Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo paralelno vikoristovuyutsya rizni nazvi koloniyi nimecka ta polska Odna zi statej Neutitschein poyasnyuye nimecku nazvu poselennya Nowy Jiczyn Tobto mozhlivo sho kolonisti pohodili z moravskogo mista nimecka nazva mista tezh Neutitschein Regionalne pohodzhennya zhiteliv koloniyi pidtverdzhuyetsya u Geschichte der Deutschen in den Karpathenlandern Istoriya nimciv u Karpatah U Terebovlyanskomu poviti nimci z Moraviyi zasnuvali koloniyu Nojtitshajn nalezhit do Zazdrosti Hutir viluchenij z reyestru naselenih punktiv oskilki zhiteli buli pereseleni Div takozhPrimitkiPowiat Trembowla nedostupne posilannya z lipnya 2019 pol Trembowla Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 469 pol Dz U 1934 nr 68 poz 635 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu trembowelskiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie German Russian Village List Black Sea German Research Website S 202 Martin Pollack Po Galicji O chasydach Huculach Polakach i Rusinach Pantalicha Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 845 pol Strusow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 422 pol Zazdrosc Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 503 pol Neutitschein Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 25 pol Geschichte der Deutschen in den Karpathenlandern

    Дата публікації:
    Топ