Ни́жнє Се́лище — село в Хустській міській громаді у Закарпатській області в Україні. Населення — 3 044 особи.
село Нижнє Селище | |
---|---|
У селі | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Хустський район |
Громада | Хустська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA21120250200034426 |
Основні дані | |
Населення | 3044 |
Поштовий індекс | 90440 |
Телефонний код | +380 3142 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°11′59″ пн. ш. 23°26′51″ сх. д. / 48.19972° пн. ш. 23.44750° сх. д.Координати: 48°11′59″ пн. ш. 23°26′51″ сх. д. / 48.19972° пн. ш. 23.44750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 239 м |
Водойми | Хустець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90440, с. Нижнє Селище, вул. Центральна, 82а |
Карта | |
Нижнє Селище | |
Нижнє Селище | |
Мапа | |
Нижнє Селище у Вікісховищі |
Географія
Нижнє Селище знаходиться в передгір'ї Карпат на берегах р. Хустець на відстані 15 км від районного центру м. Хуст.
Історія
Про його назву існують різні легенди і оповіді, які передаються з покоління в покоління та збереглися у свідомості людей і до нашого часу.
Одна з них говорить, що на тому місці, де тепер Селище, першими поселилися вівчарі. Одним молоком і сиром не могли жити — мусили купувати хліб у Хусті. Серед них був один старий чоловік, який змолоду опришкував, але інші за це не знали. Одного разу той старий вівчар-опришок пішов у Хуст по хліб і його впізнав один корчмар. Старого впіймали і почали мучити, щоб сказав звідки він і чи багато в нього цімборів, бо боялися, що нападуть на Хустський замок. Він каже: Нас більше, як людей у замку. Нас ціле селище.
Опришок хотів сказати, що їх село дуже велике — селище. Але пани уже чули про те велике село і записали його у свої книги під назвою Селище. То коли почули від опришка такі слова, зібрали військо і пішли палити Селище. А його взяли з собою, аби в селі повісити. Прийшли вояки у селище, підпалили його з усіх боків. Вівчарі хапають, хто що може — бочки, гуні, трембіти. А опришок уже з-під шибениці вигукує:
- Вважайте на нижнє село!
Люди не розуміли, що він каже. Та потім, коли повернулися на згарище, старі почали казати:
- Неспроста дідо гойкав у передсмертний час, аби вважали на нижнє село. Хотів щось нам добре порадити, та не смів при вояках.
Дорадилися спершу покопатися на його згарищах. І відкопали пивницю. А у тій пивниці, що була під хижою старого опришка, знайшли бочку золота. За ті гроші найняли майстрів і збудували нове село. А тому, що воно збудовано на гроші «нижнього селища», його так і назвали — Нижнє Селище.
Є й інші оповіді про назву села. Найбільш вірогідною може бути та, що розповідає про вівчаря, який вирушив у мандри з Верхнього Селища, яке уже існувало у верхів'ї річки Іза у самому кінці Мараморощини (тепер Румунія). Опинившись на незайманих луках поблизу м. Хуст, він побудував колибу, а згодом і хату, і назвав цю місцевість Нижнім Селищем.
Перша письмова згадка про село належить до 1455 р. під назвою Selisthe.
Село було власністю родини Rosályi Kún. У 1542-Nagyvati János, 1550-Kun László, 1600-Kun László, Soklyói Szabó Balázs та Tarnóczi Simon.
Для села характерним був розвиток борошномельних промислів. Зокрема, у селі будувалися водяні млини на річках. Сільські майстри виробляли обручі, колеса, бочки, дерев'яні відра тощо. Працювало декілька млинів. Так, у Нижньому Селищі до 50-х років XX століття працював водяний млин. Дерев'яні вироби мешканці села везли продавати до Хуста і далі аж до Берегова. Свої вироби вони вимінювали на зерно кукурудзи, жита, пшениці, і це привозили додому на конях, бо возових доріг тоді ще не було.
Розвиток села, за словами старожилів, гальмували напади ворогів. За таких умов люди ховалися в лісах. Є навіть легенда про те, що, ховаючись від ворогів, мешканці села Нижнє Селище закопали свої дорогоцінності в одній печері, але де вона розташована, у легенді не повідомлялося.
З 1788 року громада Нижнього Селища користувалась власною печаткою з самобутнім гербом: зображенням селянина з сокирою в руці, що стоїть перед верстаком, на якому закріплене колесо (натяк на промисел місцевих майстрів-колесарів). Довкола герба напис латинською мовою: SIGILLUM POSS[ESS]IONIS SZELISTSE 1788.
Релігія
Храм Покрови пр. богородиці. 1922.
Муровану церкву в Нижньому Селищі почали будувати як греко-католицьку за активної участі священика о. Дем'яновича в 1913 р., коли завершили фундамент, але закінчити всю споруду не вдалося через війну.
Після війни більшість селян перейшло у православ'я, споруду добудували як православну, і в 1922 р. її освятив сербський єпископ Досифей. Однак у травні 1929 p. окружний начальник відібрав церкву у православних і повернув її греко-католикам. Тоді православні побудували біля дороги просту дерев'яну церкву, де молилися впродовж 16 років. Після Другої світової війни мурована церква перейшла до православних. Як згадує Юрій Іванович Подолей (1921 р. н.), каміння на спорудження церкви возили з Копашнева, цеглу випікали в селі, а дерево сплавляли по Тисі до Буштина, а далі возами возили в село.
Ділянку для церкви виділив із своєї землі Іван Русанюк, а вів будівництво майстер з Хуста. Спочатку виготовили маленький іконостас з трьома іконами, а великий чотирирядний іконостас виготовили І. Павлишинець та В. Лендєл у 1950-х роках, ікони намалював монах Варнава — настоятель Драгівського монастиря. Близько 1970 р. Іван Андрішко з Приборжавського розмалював стіни і стелю церкви. Всі написи в церкві зробив Іван Юрійович Подолей, а іконостас оздоблював Михайло Юрійович Подолей. Біля церкви стоять два майстерно різьблені хрести.
Першим священиком у новій церкві був архімандрит Матвій Вакаров з Ізи. Запам'яталися також архімандрити Пахолій, що проводив уроки релігії, та Єфрем, причетний до багатьох ремонтів храму. Церква Покрови пр. богородиці. 1929.
Храм Покрови пр. богородиці. 1929.
Дерев'яна православна церква служила селянам від 1929 до 1945 р. Споруду зняли з реєстрації діючих церков 1 березня 1962 р.
Церква св. матері Параскеви. 1613. (Чехословацька гуситська церква)
Першу дерев'яну церкву збудували в середині XIII ст. на вишньому кінці Фарських нив.
Друга церква, що була збудована на Горбі, збереглася і є чудовою пам'яткою готики Потисся та однією з найдавніших церков Хустщини. Існують відомості про те, що план церкви привезли з Сербії, а будівництво розпочалося в кінці XVI ст. (можливо, в 1596 р.), але населення вимерло від холери і церкву завершили через 40 років, у 1636 р. (разом з тим, інші джерела впевнено називають іншу дату спорудження церкви — 1613 р., а в шкільній хроніці села початком будівництва вказують 1608 р., а роком завершення — 1645. Нарешті, шематизм Мукачівської єпархії 1883 р. роком спорудження церкви називає 1541 p.). Близько 1935 р. на південному зрубі церкви було написано, що церква вже 325 років, як побудована, і вже 15 років православна.
У 1751 р. церква описана як «деревяна, шинґлями крита з вежою, із старости розпадается, не знати от кого благословенна… Свічники два… Книги церковні всі… Звони 2, не знати ци благословенні і от кого. Посвященна св. Параскевії», а в 1801 р. в селі церква дерев'яна «із дубових бревен, добра і сильна, отповідна і заосмотрена». Церкву всередині розмалювали по дереву і в 1929 р. розписи охарактеризовано як добре збережену. Церква служила громаді до 1918 року.
У 1927 р. церкву відремонтовано, а в 1928 р. споруда мала експонуватися на виставці культури у Брно, але цього не сталося. 25 січня 1936 р. на засіданні консисторії єпархії розглянули питання про перенесення церкви до Ужгорода і встановлення її в замковому парку. Інженер Емиліян Еґреші, священик Уриїл Сільвай та др. Юлій Марина мали виїхати в село для обстеження пам'ятки. З невідомих причин цей проект не було реалізовано, і тоді споруду запропонували Чехословацькій гуситській церкві. Рада старійшин моравського містечка Бланско на чолі з Т. Новотним вирішила купити церкву. Розібрану церкву перевезли на 13 залізничних вагонах у вересні 1936 р. і впродовж: неповних 6 місяців її було встановлено майстрами зі Східної Словаччини і відкрито у травні 1937 р. Вівтарний зруб не перевезли (очевидно, його зруйнували), і на новому місці прибудували новий. Також подовжили і підняли на 1 м наву. Вартість цих робіт становила 87 тисяч корон.
У 1946 р. усунули пошкодження, спричинені бомбардуванням Бланска. Інтер'єр було обшито модриною.
У 1971 р. проведено заміну шинґлового покриття, що коштувало більш ніж 100 тисяч корон. Пам'ятка чудово збережена і ніхто не поспішає перекривати її бляхою чи переробляти. Люди цінують красу і стародавність дерев'яної святині. У наві зберігаються три ряди старого іконостаса. Після перевезення не вдалося відновити височенний готичний шпиль, і тепер він трохи нижчий.
У 1944 р. вежу церкви було пошкоджено, і її перебудував мукачівський майстер Микола Форкош. Вежа несе 5 дзвонів, найбільший з яких було куплено в 1925 р. при православному священикові Матвії Вакарові.
Присілки
Ліщана
Ліщана - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Нижнє Селище рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Перша згадка у ХІХ столітті
З села походить пісня Ліщанова - старовинна нижньоселищенська мелодія. Народилася вона у присілку Ліщани. Нигішньому поколінню цю мелодію передала жителька присілку Ліщани - Ілянка
Демографія
У 1910 р. в селі проживало 1754 осіб, з них 1516 русинів, 205 німців, 23 угорці.
Економіка
- Селиська сироварня. Соціальний проект, який започаткували жителі Нижнього Селища та Європейський кооператив Лонго Май. Молочарня переробляє молоко, яке постачає сільське населення, що проживає неподалік відомої «Долини нарцисів» у Карпатах. Корів годують лише́ природними кормами. З метою виготовлення якісного сиру його кількість обмежена. Молоко кожного постачальника щодня контролюють. Селиський сир — екологічно чистий продукт.
- Еко-ферма «Зелений гай» не схожа на інші закарпатські ферми. Тут специфіка догляду за худобою полягає в тому, що тварини мають вільний доступ до відкритого простору в усі пори року. Раціон худоби ретельно підібраний і складається з чистих та природних кормів, свиней підгодовують молоком. Ферма виготовляє сир з козячого молока, ковбаси (салямі), бекон та інші продукти з свинини для власного споживання та на замовлення друзів, приятелів та тих, хто, скуштувавши один раз, стає постійним замовником.
- саме в с. Нижнє Селище, було відкрито першу в Закарпатті ферму з вирощування равликів. За словами пана Михайла, власника ферми, за рік підприємство здатне вирощувати до десяти тон слимаків. Зараз на ферму навідуються туристи з усієї України, де їм показують повний цикл виготовлення делікатесу: від вирощування молюсків до дегустації готової страви.
Культура
Гурт "Hudaki Village Band" з Нижнього Селища відомий традиційними, колоритними аранжуваннями народних пісень. У 2010 році був визнаний найкращим фолк-гуртом Європи на найбільшому фолк-фестивалі Plauener Folkherbst.
У 1995 році село відзначило 540 — річчя з дня першої згадки про його заснування і саме цій даті було організовано краєзнавчий музей «Перлини рідного села»
Туристичні місця
- Неподалік села знаходиться унікальна та єдина в Європі природна територія нарцису вузьколистого або т. зв. "Долина нарцисів".
- 17 ст. Цей зразок марамороської готики був справжньою окрасою села, але в 1936 р. церкву було перевезено до чеського міста Бланско, де вона знаходиться в ідеальному стані й понині.
- Джерело № 2 (Нижнє Селище).
Відомі люди
- Довганич Омелян Дмитрович (1930—2009) — український історик, краєзнавець, журналіст, видавець, педагог вищої школи, літературознавець, громадський діяч.
- (1966) — активний громадський діяч, директор єдиної в Україні сироварні, що працює за швейцарською технологією («Селиська сироварня»).
- Юришинець Іван Петрович (1935—2011) — педагог вищої школи, український філософ — дослідник французького екзистенціалізму, художник-аматор. https://controld1.wixsite.com/yury-lifeline
Примітки
- . rada.info. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2019.
Посилання
- Нижнє Селище — Нижньоселищенська ЗОШ I—III ступенів [ 15 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Краєзнавчий музей «Перлини рідного села» Нижнє Селище [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Наше Нижнє Селище [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі [ 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Як чернігівські журналісти на Закарпатті гостювали [ 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Селиська сироварня [ 6 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Кларнет Юргена. Як музика і філософські питання змінили життя одного закарпатського села [ 30 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Швейцарська сироварня, що змінила життя села [ 20 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni zhnye Se lishe selo v Hustskij miskij gromadi u Zakarpatskij oblasti v Ukrayini Naselennya 3 044 osobi selo Nizhnye SelisheU seliU seliKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Hustska miska gromadaKod KATOTTG UA21120250200034426Osnovni daniNaselennya 3044Poshtovij indeks 90440Telefonnij kod 380 3142Geografichni daniGeografichni koordinati 48 11 59 pn sh 23 26 51 sh d 48 19972 pn sh 23 44750 sh d 48 19972 23 44750 Koordinati 48 11 59 pn sh 23 26 51 sh d 48 19972 pn sh 23 44750 sh d 48 19972 23 44750Serednya visota nad rivnem morya 239 mVodojmi HustecMisceva vladaAdresa radi 90440 s Nizhnye Selishe vul Centralna 82aKartaNizhnye SelisheNizhnye SelisheMapa Nizhnye Selishe u VikishovishiGeografiyaNizhnye Selishe znahoditsya v peredgir yi Karpat na beregah r Hustec na vidstani 15 km vid rajonnogo centru m Hust IstoriyaPro jogo nazvu isnu yut rizni legendi i opovidi yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya ta zbereglisya u svidomosti lyudej i do nashogo chasu Odna z nih govorit sho na tomu misci de teper Selishe pershimi poselilisya vivchari Odnim molokom i sirom ne mogli zhiti musili kupuvati hlib u Husti Sered nih buv odin starij cholovik yakij zmolodu oprishkuvav ale inshi za ce ne znali Odnogo razu toj starij vivchar oprishok pishov u Hust po hlib i jogo vpiznav odin korchmar Starogo vpijmali i pochali muchiti shob skazav zvidki vin i chi bagato v nogo cimboriv bo boyalisya sho napadut na Hustskij zamok Vin kazhe Nas bilshe yak lyudej u zamku Nas cile selishe Oprishok hotiv skazati sho yih selo duzhe velike selishe Ale pani uzhe chuli pro te velike selo i zapisali jogo u svoyi knigi pid nazvoyu Selishe To koli pochuli vid oprishka taki slova zibrali vijs ko i pishli paliti Selishe A jogo vzyali z soboyu abi v seli povisiti Prijshli voyaki u selishe pidpalili jogo z usih bokiv Vivchari hapayut hto sho mozhe bochki guni trembiti A oprishok uzhe z pid shibenici vigukuye Vvazhajte na nizhnye selo Lyudi ne rozumili sho vin kazhe Ta potim koli povernulisya na zgarishe stari pochali kazati Nesprosta dido gojkav u peredsmertnij chas abi vvazhali na nizhnye selo Hotiv shos nam dobre poraditi ta ne smiv pri voyakah Doradilisya spershu pokopatisya na jogo zgarishah I vidkopali pivnicyu A u tij pivnici sho bula pid hizhoyu starogo oprishka znaj shli bochku zolota Za ti groshi najnyali majstriv i zbuduvali nove selo A tomu sho vono zbudovano na groshi nizhnogo selisha jogo tak i nazvali Nizhnye Selishe Ye j inshi opovidi pro nazvu sela Najbilsh virogidnoyu mozhe buti ta sho rozpovidaye pro vivcharya yakij virushiv u mandri z Verhnogo Selisha yake uzhe isnuvalo u verhiv yi richki Iza u samomu kinci Maramoroshini teper Rumuniya Opinivshis na nezajmanih lukah poblizu m Hust vin pobuduvav kolibu a zgodom i hatu i nazvav cyu miscevist Nizhnim Selishem Persha pismova zgadka pro selo nalezhit do 1455 r pid nazvoyu Selisthe Selo bulo vlasnistyu rodini Rosalyi Kun U 1542 Nagyvati Janos 1550 Kun Laszlo 1600 Kun Laszlo Soklyoi Szabo Balazs ta Tarnoczi Simon Dlya sela harakternim buv rozvitok boroshnomelnih promisliv Zokrema u seli buduvalisya vodyani mlini na richkah Silski majstri viroblyali obruchi kolesa bochki derev yani vidra tosho Pracyuvalo dekilka mliniv Tak u Nizhnomu Selishi do 50 h rokiv XX stolittya pracyuvav vodyanij mlin Derev yani virobi meshkanci sela vezli prodavati do Husta i dali azh do Beregova Svoyi virobi voni viminyuvali na zerno kukurudzi zhita pshenici i ce privozili dodomu na konyah bo vozovih dorig todi she ne bulo Rozvitok sela za slovami starozhiliv galmuvali napadi vorogiv Za takih umov lyudi hovalisya v lisah Ye navit legenda pro te sho hovayuchis vid vorogiv meshkanci sela Nizhnye Selishe zakopali svoyi dorogocinnosti v odnij pecheri ale de vona roztashovana u legendi ne povidomlyalosya Z 1788 roku gromada Nizhnogo Selisha koristuvalas vlasnoyu pechatkoyu z samobutnim gerbom zobrazhennyam selyanina z sokiroyu v ruci sho stoyit pered verstakom na yakomu zakriplene koleso natyak na promisel miscevih majstriv kolesariv Dovkola gerba napis latinskoyu movoyu SIGILLUM POSS ESS IONIS SZELISTSE 1788 ReligiyaHram Pokrovi pr bogorodici 1922 Murovanu cerkvu v Nizhnomu Selishi pochali buduvati yak greko katolicku za aktivnoyi uchasti svyashenika o Dem yanovicha v 1913 r koli zavershili fundament ale zakinchiti vsyu sporudu ne vdalosya cherez vijnu Pislya vijni bilshist selyan perejshlo u pravoslav ya sporudu dobuduvali yak pravoslavnu i v 1922 r yiyi osvyativ serbskij yepiskop Dosifej Odnak u travni 1929 p okruzhnij nachalnik vidibrav cerkvu u pravoslavnih i povernuv yiyi greko katolikam Todi pravoslavni pobuduvali bilya dorogi prostu derev yanu cerkvu de molilisya vprodovzh 16 rokiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni murovana cerkva perejshla do pravoslavnih Yak zgaduye Yurij Ivanovich Podolej 1921 r n kaminnya na sporudzhennya cerkvi vozili z Kopashneva ceglu vipikali v seli a derevo splavlyali po Tisi do Bushtina a dali vozami vozili v selo Dilyanku dlya cerkvi vidiliv iz svoyeyi zemli Ivan Rusanyuk a viv budivnictvo majster z Husta Spochatku vigotovili malenkij ikonostas z troma ikonami a velikij chotiriryadnij ikonostas vigotovili I Pavlishinec ta V Lendyel u 1950 h rokah ikoni namalyuvav monah Varnava nastoyatel Dragivskogo monastirya Blizko 1970 r Ivan Andrishko z Priborzhavskogo rozmalyuvav stini i stelyu cerkvi Vsi napisi v cerkvi zrobiv Ivan Yurijovich Podolej a ikonostas ozdoblyuvav Mihajlo Yurijovich Podolej Bilya cerkvi stoyat dva majsterno rizbleni hresti Pershim svyashenikom u novij cerkvi buv arhimandrit Matvij Vakarov z Izi Zapam yatalisya takozh arhimandriti Paholij sho provodiv uroki religiyi ta Yefrem prichetnij do bagatoh remontiv hramu Cerkva Pokrovi pr bogorodici 1929 Hram Pokrovi pr bogorodici 1929 Derev yana pravoslavna cerkva sluzhila selyanam vid 1929 do 1945 r Sporudu znyali z reyestraciyi diyuchih cerkov 1 bereznya 1962 r Cerkva sv materi Paraskevi 1613 Chehoslovacka gusitska cerkva Pershu derev yanu cerkvu zbuduvali v seredini XIII st na vishnomu kinci Farskih niv Druga cerkva sho bula zbudovana na Gorbi zbereglasya i ye chudovoyu pam yatkoyu gotiki Potissya ta odniyeyu z najdavnishih cerkov Hustshini Isnuyut vidomosti pro te sho plan cerkvi privezli z Serbiyi a budivnictvo rozpochalosya v kinci XVI st mozhlivo v 1596 r ale naselennya vimerlo vid holeri i cerkvu zavershili cherez 40 rokiv u 1636 r razom z tim inshi dzherela vpevneno nazivayut inshu datu sporudzhennya cerkvi 1613 r a v shkilnij hronici sela pochatkom budivnictva vkazuyut 1608 r a rokom zavershennya 1645 Nareshti shematizm Mukachivskoyi yeparhiyi 1883 r rokom sporudzhennya cerkvi nazivaye 1541 p Blizko 1935 r na pivdennomu zrubi cerkvi bulo napisano sho cerkva vzhe 325 rokiv yak pobudovana i vzhe 15 rokiv pravoslavna U 1751 r cerkva opisana yak derevyana shinglyami krita z vezhoyu iz starosti rozpadaetsya ne znati ot kogo blagoslovenna Svichniki dva Knigi cerkovni vsi Zvoni 2 ne znati ci blagoslovenni i ot kogo Posvyashenna sv Paraskeviyi a v 1801 r v seli cerkva derev yana iz dubovih breven dobra i silna otpovidna i zaosmotrena Cerkvu vseredini rozmalyuvali po derevu i v 1929 r rozpisi oharakterizovano yak dobre zberezhenu Cerkva sluzhila gromadi do 1918 roku U 1927 r cerkvu vidremontovano a v 1928 r sporuda mala eksponuvatisya na vistavci kulturi u Brno ale cogo ne stalosya 25 sichnya 1936 r na zasidanni konsistoriyi yeparhiyi rozglyanuli pitannya pro perenesennya cerkvi do Uzhgoroda i vstanovlennya yiyi v zamkovomu parku Inzhener Emiliyan Egreshi svyashenik Uriyil Silvaj ta dr Yulij Marina mali viyihati v selo dlya obstezhennya pam yatki Z nevidomih prichin cej proekt ne bulo realizovano i todi sporudu zaproponuvali Chehoslovackij gusitskij cerkvi Rada starijshin moravskogo mistechka Blansko na choli z T Novotnim virishila kupiti cerkvu Rozibranu cerkvu perevezli na 13 zaliznichnih vagonah u veresni 1936 r i vprodovzh nepovnih 6 misyaciv yiyi bulo vstanovleno majstrami zi Shidnoyi Slovachchini i vidkrito u travni 1937 r Vivtarnij zrub ne perevezli ochevidno jogo zrujnuvali i na novomu misci pribuduvali novij Takozh podovzhili i pidnyali na 1 m navu Vartist cih robit stanovila 87 tisyach koron U 1946 r usunuli poshkodzhennya sprichineni bombarduvannyam Blanska Inter yer bulo obshito modrinoyu U 1971 r provedeno zaminu shinglovogo pokrittya sho koshtuvalo bilsh nizh 100 tisyach koron Pam yatka chudovo zberezhena i nihto ne pospishaye perekrivati yiyi blyahoyu chi pereroblyati Lyudi cinuyut krasu i starodavnist derev yanoyi svyatini U navi zberigayutsya tri ryadi starogo ikonostasa Pislya perevezennya ne vdalosya vidnoviti visochennij gotichnij shpil i teper vin trohi nizhchij U 1944 r vezhu cerkvi bulo poshkodzheno i yiyi perebuduvav mukachivskij majster Mikola Forkosh Vezha nese 5 dzvoniv najbilshij z yakih bulo kupleno v 1925 r pri pravoslavnomu svyashenikovi Matviyi Vakarovi Prisilki Lishana Lishana kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Nizhnye Selishe rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u HIH stolitti Z sela pohodit pisnya Lishanova starovinna nizhnoselishenska melodiya Narodilasya vona u prisilku Lishani Nigishnomu pokolinnyu cyu melodiyu peredala zhitelka prisilku Lishani IlyankaDemografiyaU 1910 r v seli prozhivalo 1754 osib z nih 1516 rusiniv 205 nimciv 23 ugorci EkonomikaSeliska sirovarnyaSeliska sirovarnya Socialnij proekt yakij zapochatkuvali zhiteli Nizhnogo Selisha ta Yevropejskij kooperativ Longo Maj Molocharnya pereroblyaye moloko yake postachaye silske naselennya sho prozhivaye nepodalik vidomoyi Dolini narcisiv u Karpatah Koriv goduyut lishe prirodnimi kormami Z metoyu vigotovlennya yakisnogo siru jogo kilkist obmezhena Moloko kozhnogo postachalnika shodnya kontrolyuyut Seliskij sir ekologichno chistij produkt Eko ferma Zelenij gaj ne shozha na inshi zakarpatski fermi Tut specifika doglyadu za hudoboyu polyagaye v tomu sho tvarini mayut vilnij dostup do vidkritogo prostoru v usi pori roku Racion hudobi retelno pidibranij i skladayetsya z chistih ta prirodnih kormiv svinej pidgodovuyut molokom Ferma vigotovlyaye sir z kozyachogo moloka kovbasi salyami bekon ta inshi produkti z svinini dlya vlasnogo spozhivannya ta na zamovlennya druziv priyateliv ta tih hto skushtuvavshi odin raz staye postijnim zamovnikom same v s Nizhnye Selishe bulo vidkrito pershu v Zakarpatti fermu z viroshuvannya ravlikiv Za slovami pana Mihajla vlasnika fermi za rik pidpriyemstvo zdatne viroshuvati do desyati ton slimakiv Zaraz na fermu naviduyutsya turisti z usiyeyi Ukrayini de yim pokazuyut povnij cikl vigotovlennya delikatesu vid viroshuvannya molyuskiv do degustaciyi gotovoyi stravi KulturaGurt Hudaki Village Band z Nizhnogo Selisha vidomij tradicijnimi koloritnimi aranzhuvannyami narodnih pisen U 2010 roci buv viznanij najkrashim folk gurtom Yevropi na najbilshomu folk festivali Plauener Folkherbst U 1995 roci selo vidznachilo 540 richchya z dnya pershoyi zgadki pro jogo zasnuvannya i same cij dati bulo organizovano krayeznavchij muzej Perlini ridnogo sela Turistichni miscyaNepodalik sela znahoditsya unikalna ta yedina v Yevropi prirodna teritoriya narcisu vuzkolistogo abo t zv Dolina narcisiv 17 st Cej zrazok maramoroskoyi gotiki buv spravzhnoyu okrasoyu sela ale v 1936 r cerkvu bulo perevezeno do cheskogo mista Blansko de vona znahoditsya v idealnomu stani j ponini Dzherelo 2 Nizhnye Selishe Vidomi lyudiDovganich Omelyan Dmitrovich 1930 2009 ukrayinskij istorik krayeznavec zhurnalist vidavec pedagog vishoyi shkoli literaturoznavec gromadskij diyach 1966 aktivnij gromadskij diyach direktor yedinoyi v Ukrayini sirovarni sho pracyuye za shvejcarskoyu tehnologiyeyu Seliska sirovarnya Yurishinec Ivan Petrovich 1935 2011 pedagog vishoyi shkoli ukrayinskij filosof doslidnik francuzkogo ekzistencializmu hudozhnik amator https controld1 wixsite com yury lifelinePrimitki rada info Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 20 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 PosilannyaNizhnye Selishe Nizhnoselishenska ZOSh I III stupeniv 15 listopada 2020 u Wayback Machine Krayeznavchij muzej Perlini ridnogo sela Nizhnye Selishe 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Nashe Nizhnye Selishe 8 listopada 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli 16 listopada 2020 u Wayback Machine Yak chernigivski zhurnalisti na Zakarpatti gostyuvali 5 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Seliska sirovarnya 6 grudnya 2020 u Wayback Machine Klarnet Yurgena Yak muzika i filosofski pitannya zminili zhittya odnogo zakarpatskogo sela 30 chervnya 2019 u Wayback Machine Shvejcarska sirovarnya sho zminila zhittya sela 20 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi