Нижньодніпровський район до 29 липня 2024 року Амур Нижньодніпровський адміністративний район міста Дніпра на заході й ц

Нижньодніпровський район (до 29 липня 2024 року — Амур-Нижньодніпровський) — адміністративний район міста Дніпра, на заході й центрі Лівобережжя.

Нижньодніпровський район

Основні дані

Код КАТОТТГ:

UA12020010010114149

Утворений:

160 123 осіб

71,626 км²

70403

Географічні координати:

48°31′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 34.967° сх. д.Координати: 48°31′ пн. ш. 34°58′ сх. д. / 48.517° пн. ш. 34.967° сх. д.

Районна влада

Адреса адміністрації:

49023, м. Дніпро, Мануйлівський проспект, 31

Вебсторінка:

Нижньодніпровська РДА.

Голова районної ради:

Ганноченко Олександр Анатолійович

Мапа

Нижньодніпровський район у Вікісховищі

Історія

За часів козаччини входила до Протовчанської паланки.

До 1918 року зрощені поселення Мануйлівки (козацьке займище Мануїла), Амура (відомо з 1875 року), станції Нижньодніпровськ, Барафа, Сахалина і Султанівки на лівому березі від Катеринослава в народі мала назву Задніпров'я. У вересні 1917 року утворився Задніпровський райком партії соціал-демократів. Постановою Тимчасового Уряду від 3 червня 1917 р. селища Амур та Нижньодніпровськ були об'єднані в місто Амур — Нижньодніпровск.

Перше засідання Президії ради міста Амур-Нижньодніпровська відбулося 25 січня 1918 року, яка наразі і вважається датою заснування Нижньодніпровського району. Першим головою Амур-Нижньодніпровської ради робочих і солдатських депутатів Катеринославської губернії у 1918 році був обраний робітник заводу «Шодуар» О. Савельєв. Згодом місто Нижньодніпровськ було приєднано до Катеринослава, утворивши у ньому Амур-Нижньодніпровський район.

У 1920 році Амур-Нижньодніпровський район був одним з 5 районів міста Катеринослав.

З АНД району родом відомі повстанці Григорій Епік, Іван Підгорний-Полин, Ілько Сова тощо.

Задніпров'я у 1920-ті роки, адміністративно складав АНД район

У 1921 році Султанівка названа ім'ям катеринославського червоногвардійця Клочка Юрія Володимировича (1889—1918). 1922 року назву Барафа змінили на Воронцівка на честь місцевого революціонера Петра Опанасовича Воронцова (1893—1919), що загинув під Новомосковськом у бою з денікінцями.

Влітку 1942 року німецька окупаційна влада приєднала Амур-Нижньодніпровськ до Дніпропетровська під назвою район Дніпропетровськ-Схід (нім. Dniepropietrowsk-Ost).

По закінченню Другої світової війни села Кам'янка (вперше згадується 1596 року), Березанівка (відоме з 1757 року як село козака Березана) та Ломівка, що раніше входили до складу Єлизавето-Кам'янського району, увійшли до складу АНД.

1957 року вулиця Шосейна Мануйлівки перейменована в проспект Воронцова (у 2016 році перейменований на Мануйлівський проспект).

1969 року від району було відокремлено північну і східну частини для утворення Індустріального району.

29 липня 2024 року, в ході декомунізації та дерусифікації, Амур-Нижньодніпровський район перейменований в Нижньодніпровський район.

Населення

Мова

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	84 283	52,64 %
Російська	74 570	46,57 %
Інше	1 270	0,79 %
Разом:	160 123	100,00 %

Місцевості

Місцевості східної частини району

Ломівка,

(колишній — мікрорайон «Фрунзенський-1»),

Лівобережний (1-й та 2-й мікрорайони), — мікрорайон «Лівобережний-1» також називають «Березинка»,

Боржом

Березанівка.

Головні вулиці

Слобожанський проспект.
Мануйлівський проспект.
Калинова вулиця (у колишній Султанівці).
Донецьке шосе (у Ломівці).
Передова вулиця (у колишній Ломівці, Кам'янці й Березанівці — найдовша вулиця в Україні та Європі).
(за межею Амура й Ломівки, за Генеральним планом має стати важливим шосе з мостом на правий берег Дніпра).
Вулиця Івана Нечуя-Левицького.
Вулиця Любарського (названа на честь місцевого художника-ілюстратора) — головна вулиця Сахалина.
Сонячна Набережна — набережна, головна вулиця житлового масиву «Сонячний».

Будівлі

Залишки Кам'янського редута
Церква у Ломівці
Старі корпуси заводу «КомІнМет»
Палац культури заводу «КомІнМет»
Міська лікарня № 9.

Природні об'єкти

Парк Сагайдак
Парк Кирилівка з озером
Річка Гнилокиш
Протовчанські озера давньої річкової системи Протовчі, що було осередком козаків з давніх часів

Підприємства

Завод «Світлофор»
Дніпровський металургійний завод «Комінмет» (утворений у 1922 році шляхом злиття заводів «Бехтольд», «Шодуар В», «Ланге»)
(колишній — машинобудівний завод «Сиріус»)
ВАТ (колишній — завод Мангеля)

Транспорт

Слобожанський проспект біля тролейбусного віадуку

Трамвайні маршрути № 6 та 9 — до Мануйлівки, Нижньдніпровська та Сахалину зі Старомостовою площею;
трамвайні маршрути № 18 та 19 — по Донецькому шосе через Ломівку, Кодацький міст й Новий Кодак до Старомостової площі;
тролейбусний маршрут № 3 від Султанівки через Мануйлівку до Старомостової площі;
тролейбусний маршрут № 7 по Слобожанському проспекту через Султанівку та Мануйлівку на правий берег в центр міста (Половицю);
тролейбусні маршрути № 17, 18 та 20 з Лівобрежежного житлового масиву по вулиці Калиновій та Слобожанському проспекту в центр міста;
приміські поїзди прямують через станцію Нижньодніпровськ до станцій Синельникове I, Запоріжжя I, Запоріжжя II, Чаплине, Павлоград I, Лозова, Новомосковськ-Дніпровський та Красноград;
у перспективі передбачено будівництво другої лінії Дніпровського метрополітену під Слобожанським проспектом

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки

Циганок, Н. О. (2000). Дніпродзержинську — 250: історико-краєзнавчий довідник (укр.). Дніпропетровськ: Пороги. с. 20.
Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 1/3 Григорій Епік (1901—1937). Лектор-історик Юрій Пахоменков (укр.). Процитовано 11 червня 2023.
Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 2/3 Іван Підгорний-Полин (1901—1921) Лектор Юрій Пахоменков (укр.), процитовано 12 червня 2023
Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 3/3 Ілько Сова (1895—1923) Лектори Ю. Пахоменков, В. Касьяненко (укр.), процитовано 13 червня 2023
Дніпропетровська газета, липень 1942 р.
У Дніпрі перейменували Амурський міст, АНД район, парк Гагаріна та вулицю Короленка. Інформатор. 29 липня 2024.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
У Дніпрі побудують лінію метро до ж/м «Тополя». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2022.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Циганок, Н. О. (2000). Дніпродзержинську — 250: історико-краєзнавчий довідник (укр.). Дніпропетровськ: Пороги. с. 20.

[2] Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 1/3 Григорій Епік (1901—1937). Лектор-історик Юрій Пахоменков (укр.). Процитовано 11 червня 2023.

[3] Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 2/3 Іван Підгорний-Полин (1901—1921) Лектор Юрій Пахоменков (укр.), процитовано 12 червня 2023

[4] Повстанці Амур-Нижньодніпровська Ч. 3/3 Ілько Сова (1895—1923) Лектори Ю. Пахоменков, В. Касьяненко (укр.), процитовано 13 червня 2023

[5] Дніпропетровська газета, липень 1942 р.

[6] У Дніпрі перейменували Амурський міст, АНД район, парк Гагаріна та вулицю Короленка. Інформатор. 29 липня 2024.

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[8] У Дніпрі побудують лінію метро до ж/м «Тополя». Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2022.