Неправо

Неправо (нім. unrecht) — складна узагальнююча категорія теорії держави і права для позначення сукупності явищ суспільного життя, що протистоять об'єктивному праву, протилежні йому.

Неправо — перспективний напрям досліджень сучасної юриспруденції і філософії права.

Концепція неправа

Неправо виявляє себе у таких явищах суспільного буття:

1. делікт

• правопорушення
  • злочин
  • проступок
• невиконання обов'язків (покладених законом)
• порушення зобов'язань (взятих добровільно, згідно з договором)

2. свавілля

• приватних осіб
• держави

3. недемократичні політичні режими

• авторитаризм
• тоталітаризм
• фашизм
• диктатура
• поліцейська держава
• інші

4. неправові стани

• тривалі безпорядки
• масові заворушення
• захоплення об'єктів натовпом
• анархія
• військові стани
  • війна
  • громадянська війна

5. неправозгідний шлюб

6. неправовий закон

7. неправосудне судове рішення

8. інші сили, що протиставляють себе свободі, законності, справедливості, добросовісності, розумності, упорядкованості — тобто правовим цінностям. Наприклад, явно знущальна поведінка особи, яка, проте, не підлягає юридичній відповідальності; самозахоплення житла, ін.

Неправовий закон

Неправо може міститися і в законі (тут у значенні «акт законодавства»). Неправовим є закон, коли його змістом (повністю чи в частині) стає свавілля державної влади. Іноді законодавство держави в цілому може мати мало спільного з правом (тоталітаризм).

Проникнення неправа в закон відбувається шляхом різного виду установок на ототожнення права з законом (до чого тяжіють нормативізм і марксизм). І навпаки, розмежування права і закону слугує критерієм якості законодавчого поля.

Важливу роль у боротьбі з неправом у законі відіграє конституційна юстиція, наділена функцією визнавати неконституційними закони чи їх окремі положення, тим самим усуваючи їх з юридичного обороту повз волею законодавця.

Неправо у філософії

Вершина німецької класичної філософії — Г. В. Ф. Гегель детально розробив поняття неправа, яке, щоправда, не повністю сприймається сучасними філософами (див., наприклад, у О. А. Івакіна). Під неправом Гегель розумів:

• ненавмисне (громадянське) неправо;

• обман;

• злочин.

	Право, которое в качестве особенного и, следовательно, многообразного получает в противоположность своей в себе сущей всеобщности и простоте форму видимости, есть такая видимость частью в себе или непосредственно, частью полагается как видимость посредством субъекта, частью вообще как ничтожное; это непреднамеренное или гражданское неправо, обман и преступление. Прибавление. Неправо есть, следовательно, видимость сущности, полагающая себя как самостоятельную. Если видимость есть только в себе, а не также и для себя, т. е. если неправо представляется мне правом, то это неправо непреднамеренно. Здесь видимость для права, но не для меня. Второй вид неправа — обман. Здесь неправо не есть видимость для права в себе, но проявляется в том, что я представляю другому видимость как право. Когда я обманываю, право есть для меня видимость. В первом случае неправо было видимостью для права; во втором — для меня самого, в ком воплощено неправо, право есть лишь видимость. И наконец, третий вид неправа есть преступление. Оно есть неправо в себе и для меня: здесь я хочу неправа и не прибегаю даже к видимости права. Тот, по отношению к которому совершается преступление, и не должен рассматривать в себе и для себя сущее неправо как право. Различие между преступлением и обманом состоит в том, что в обмане в форме его совершения еще заключено признание права, чего уже нет в преступлении.
— Гегель, Цит. за: Гегель, Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. [Текст] В 3 т. – М: «Наука», 1977.- Т.3. – 480 с.

Неправо в етиці

Неправом в етиці визнається поведінка людини, яка, хоч і не порушує закон, та все ж є неприйнятною згідно з канонами даної соціальної групи і може спричинити моральні страждання суб'єкту такої поведінки. Так, наприклад, (аборт) є неправом з погляду значної кількості людей, хоч усі знають, що він дозволений за певних умов.

Див. також

• Право
• Правознавство
• Закон
• Законодавство
• Конституційне судочинство
• Філософія права
• ^[de]
• Зловживання правом

Примітки

1. Страйк не може вважатися неправом, оскільки право на страйк належить до трудових прав громадян.
2. Стаття 37 Сімейного кодексу України
3. Наприклад, неважко погодитися, що гіпотетичний закон, який встановлює податок на шкідливі викиди підприємств, але при цьому збирається з усіх громадян (не тільки з власників підприємств), є неправовим.
4. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. — 2-е изд., изм. и доп. — Москва : НОРМА, 2002. — С. 239. — .

Посилання

• Неправосудний вирок, рішення, ухвала або постанова // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
• Неправо — юридическая форма дисномии
• Зі словника Грінченка
• З рос. словника
• Т.С. Павлова. Вчення про право у філософії Гегеля. / Грані. — № 4 (66) липень-серпень ‘2009
• Андрей Архангельский: Авторское неправо

Джерела

• Гегель, Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. В 3 т. — М: «Наука», 1977.- Т. 3. — 480 с.
• Гегель, Г. В. Ф. Философия права. / Г. В. Ф. Гегель. — М: «Мысль», 1990, — 376 с.
• Аристотель. Никомахова этика. / Перевод: Н. Брагинская. — М.: ЗАО "Издательство «ЭКСМО-Пресс», 1997.
• Иеринг Р. Борьба за право. — СПб., 1895.