Необмежена свобода (дав.-гр. άκρατος έλευθερία), або Неприборкана демократія — політичний режим, встановлений в Мегарах (Стародавня Греція) наприкінці VII ст. до н. е. внаслідок приходу до влади прихильників демократії.
Історія
Рушійною силою перевороту і соціальною базою нового режиму були широкі верстви міського демосу, які вимагали рівних прав із представниками аристократії, що правили містом протягом століть. Саме на вимогу громадян влада в державі перейшла від аристократичної ради до народних зборів. Свою діяльність новий уряд розпочав із розправи з прихильниками попередньої влади, аристократами і великими власниками, які у більшості своїй змушені були залишити місто. Майно вигнанців конфіскували. Тих, хто залишився, змушували «ділитися» власністю, зокрема годувати інших громадян за свій рахунок.
Утім перерозподілом власності були задоволені не всі. Частина громадян почала вимагати . Остерігаючись паралічу кредитної системи, а разом з нею — морської торгівлі (неможливої без кредитування), що була головним джерелом доходів для міста, уряд оголосив (грец. πάλιντοκία) — тобто повернення відсотків, вже виплачених боржниками кредиторам. Однак це лише загострило внутрішні протиріччя у державі.
Зовнішня політика режиму «необмеженої свободи» була авантюрною і вкрай невдалою. Війна з Перинфом і його метрополією — Самосом (602 р. до н. е.) завершилася цілковитим розгромом мегарського флоту. У полон потрапили майже шістьсот громадян. Скориставшись цим, афіняни відняли у Мегар острів Саламін (600 р. до н. е.). Хаос всередині держави призвів до того, що уряд не зміг покарати мегарців, які напали на , що прямувало через Мегариду з Пелопоннеса до Дельф. Внаслідок цього місто посварилося з усією Грецією.
Опинившись в зовнішній ізоляції, уряд вдався до крайньої міри, надавши громадянські права усім вільним мешканцям Мегариди. Це дозволило згодом зібрати нове військо і навіть відвоювати Саламін. Але ненадовго. У 565 р. до н. е. Пісістрат знову приєднав острів до Афін. Проте афіняни цим не обмежилися і захопили мегарський порт Нісею. Після цього режим «необмеженої свободи» був повалений самими мегарцями.
Урядування демократів в Мегарах для тогочасних греків стало синонімом безвладдя, хаосу і суспільної деградації. Водночас запекла політична боротьба сприяла розвитку в місті літератури і театрального мистецтва. З коротких сценок з політичним підтекстом виросла комедія, засновником якої вважають Сусаріона з Триподиска, який саме в цей час мешкав у Мегарах. Автором пристрасних елегій, сповнених ненависті до режиму «необмеженої свободи», був Теогнід, який змушений був залишити рідне місто і творити в середовищі близької до нього аристократичної еміграції.
Примітки
- Плутарх називає новий режим «неприборканою свободою»: Plut. Quest., Gr., 18; 59
Література
- Олексій Мустафін. Свобода, яку не спинити. Перший досвід на батьківщині демократії. VI ст. до нашої ери. Історична правда. 2010-12-01.
- Trever A. A. The intimate relation between economic and political conditions in history as illustrated in ancient Megara // CPh. Vol. XX. 1925. P. 126; Meyer E. Megara. Sp. 184;
- Oost S. J. The Megara of Theagenes. p. 191
Посилання
- Л.А. Пальцева. Из истории архаической Греции: Мегары и мегарские колонии. СПб., 1999 // Глава IV. Архаические Мегары. § 4. Социальные смуты конца VII - VI вв. до н. э.
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svoboda znachennya Neobmezhena svoboda dav gr akratos eley8eria abo Nepriborkana demokratiya politichnij rezhim vstanovlenij v Megarah Starodavnya Greciya naprikinci VII st do n e vnaslidok prihodu do vladi prihilnikiv demokratiyi IstoriyaRushijnoyu siloyu perevorotu i socialnoyu bazoyu novogo rezhimu buli shiroki verstvi miskogo demosu yaki vimagali rivnih prav iz predstavnikami aristokratiyi sho pravili mistom protyagom stolit Same na vimogu gromadyan vlada v derzhavi perejshla vid aristokratichnoyi radi do narodnih zboriv Svoyu diyalnist novij uryad rozpochav iz rozpravi z prihilnikami poperednoyi vladi aristokratami i velikimi vlasnikami yaki u bilshosti svoyij zmusheni buli zalishiti misto Majno vignanciv konfiskuvali Tih hto zalishivsya zmushuvali dilitisya vlasnistyu zokrema goduvati inshih gromadyan za svij rahunok Utim pererozpodilom vlasnosti buli zadovoleni ne vsi Chastina gromadyan pochala vimagati Osterigayuchis paralichu kreditnoyi sistemi a razom z neyu morskoyi torgivli nemozhlivoyi bez kredituvannya sho bula golovnim dzherelom dohodiv dlya mista uryad ogolosiv grec palintokia tobto povernennya vidsotkiv vzhe viplachenih borzhnikami kreditoram Odnak ce lishe zagostrilo vnutrishni protirichchya u derzhavi Zovnishnya politika rezhimu neobmezhenoyi svobodi bula avantyurnoyu i vkraj nevdaloyu Vijna z Perinfom i jogo metropoliyeyu Samosom 602 r do n e zavershilasya cilkovitim rozgromom megarskogo flotu U polon potrapili majzhe shistsot gromadyan Skoristavshis cim afinyani vidnyali u Megar ostriv Salamin 600 r do n e Haos vseredini derzhavi prizviv do togo sho uryad ne zmig pokarati megarciv yaki napali na sho pryamuvalo cherez Megaridu z Peloponnesa do Delf Vnaslidok cogo misto posvarilosya z usiyeyu Greciyeyu Opinivshis v zovnishnij izolyaciyi uryad vdavsya do krajnoyi miri nadavshi gromadyanski prava usim vilnim meshkancyam Megaridi Ce dozvolilo zgodom zibrati nove vijsko i navit vidvoyuvati Salamin Ale nenadovgo U 565 r do n e Pisistrat znovu priyednav ostriv do Afin Prote afinyani cim ne obmezhilisya i zahopili megarskij port Niseyu Pislya cogo rezhim neobmezhenoyi svobodi buv povalenij samimi megarcyami Uryaduvannya demokrativ v Megarah dlya togochasnih grekiv stalo sinonimom bezvladdya haosu i suspilnoyi degradaciyi Vodnochas zapekla politichna borotba spriyala rozvitku v misti literaturi i teatralnogo mistectva Z korotkih scenok z politichnim pidtekstom virosla komediya zasnovnikom yakoyi vvazhayut Susariona z Tripodiska yakij same v cej chas meshkav u Megarah Avtorom pristrasnih elegij spovnenih nenavisti do rezhimu neobmezhenoyi svobodi buv Teognid yakij zmushenij buv zalishiti ridne misto i tvoriti v seredovishi blizkoyi do nogo aristokratichnoyi emigraciyi PrimitkiPlutarh nazivaye novij rezhim nepriborkanoyu svobodoyu Plut Quest Gr 18 59LiteraturaOleksij Mustafin Svoboda yaku ne spiniti Pershij dosvid na batkivshini demokratiyi VI st do nashoyi eri Istorichna pravda 2010 12 01 Trever A A The intimate relation between economic and political conditions in history as illustrated in ancient Megara CPh Vol XX 1925 P 126 Meyer E Megara Sp 184 Oost S J The Megara of Theagenes p 191PosilannyaL A Palceva Iz istorii arhaicheskoj Grecii Megary i megarskie kolonii SPb 1999 Glava IV Arhaicheskie Megary 4 Socialnye smuty konca VII VI vv do n e Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih