Ця стаття потребує істотної переробки. (22 серпня 2021) |
Національний парк Ватнайокутль (ісл. Vatnajökulsþjóðgarður) — один з трьох національних парків в Ісландії. До його складу повністю входить льодовик Ватнайокутль і великі території навколо. Також парк включає національні парки, які існували тут раніше, наприклад Скавтафетль.
ісл. Vatnajökulsþjóðgarður ісл. Vatnajökulsþjóðgarður[1] | |
---|---|
64°30′ пн. ш. 17°00′ зх. д. / 64.500° пн. ш. 17.000° зх. д.Координати: 64°30′ пн. ш. 17°00′ зх. д. / 64.500° пн. ш. 17.000° зх. д. | |
Країна | Південь, південний схід, схід і північний схід Ісландії |
Розташування | Південь, південний схід, схід і північний схід Ісландії |
Найближче місто | Гебн, Егільсстадір |
Площа | 13,920 km² |
Засновано | 7 липня 2008 р. |
Об'єкт №: | 1604 |
Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО[2] |
Вебсторінка | vatnajokulsthjodgardur.is |
Національний парк Ватнайокутль (Ісландія) | |
Національний парк Ватнайокутль у Вікісховищі |
Загалом, національні парки — це території під захистом, які вважаються унікальними в силу своєї природи або культурної спадщини. Унікальні якості Ватнайокутль полягають, в першу чергу, у великій різноманітності ландшафту, який утворився під впливом річок, пакового льоду, а також вулканічної і геотермальної активності.
5 липня 2019 року парк був включений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Національний парк Ватнайокутль був створений 7 червня 2008 року. При заснуванні площа парку становила 12,000 км², але з останніми доповненнями Lakagígar, Лаунгісьоур, Krepputunga та Йокюльсарлон (разом з навколишніми землями) тепер охоплює 14,141 км² або близько 14% території Ісландії, що робить його другим в Європі національним парком за площею після Югид-ва в Росії.
Географія та геологія
Ватнайокутль є найбільшим льодовиком в Європі за межами Арктики, площа якого становить 8,100 км². В середньому товщина льоду становить 400—600 м в товщину, з найбільшим показником 950 м. Льодовиковий лід приховує під собою ряд гір, долин та плато. Він також приховує деякі активні центральні вулкани, з яких Бардарбунґа є найбільшим і Ґрімсвотн найактивнішим.
Льодовиковий покрив піднімається на найвищому рівні до понад 2000 м над рівнем моря, у той час як льодовикове підніжжя сягає нижчої точки 300 м. над рівнем моря. Ніде в Ісландії, за винятком льодовика Мірдальсйокутль, не випадає більше опадів або більше стікає води до океану, ніж на південній стороні льодовика Ватнайокутля. У дану мить льодовик Ватнайокутль зберігається стільки води, що ісландській річці з найбільшим стоком, Ольвусау, знадобилося б понад 200 років, аби доставити таку кількість води до океану.
Краєвиди навколо льодовика є надзвичайно різноманітними. У північному напрямку високогірне плато перетинають льодовикові ріки з потужними потоками влітку. Вулкани Аск'я, Кверкфьотль та Снайфетль височіють над цим регіоном разом з вулканічною плоскогірною горою Гердрубрейд. У давнину величезні льодовикові повені утворили каньйон Йокульсарґлюфур у північній течії цього плато. Могутній водоспад Деттіфосс гримить у верхній частині цього каньйону, тоді як мальовничі утворення в Хльораклеттар та вигнуті підковою скелі розташовані далі на північ.
Широкі водно-болотяні угіддя та великі терени розташовані поблизу східної сторони льодовика і розтягуються далі на схід, навколо Снайфетля. Ці території є важливим місцем проживання оленів та рожеволапих гусей.
Південна сторона Ватнайокутля характеризується багатьма високими, величними гірськими хребтами, з низхідними льодовиками, що спускаються між горами на низовини. У найпівденнішій частині льодовика розташований центральний вулкан Ерайвайокутль і найвища вершина Ісландії — Гваннадальсхнукюр. Оточений високим льодом, рослинний оазис Скавтафетль височіє над чорними пісками, відкладеними на захід від нього річкою Скейдарау. Ці піски в основному складаються з попелу, який походить від частих вивержень у Ґрімсвотні і потрапляє на узбережжя під час йокульхльойпів (ісл. jökullhlaup) або льодовикових повеней.
Значна вулканічна активність також характеризує ландшафт на захід від Ватнайокутля, де упродовж історичних часів відбулися два найбільші у світі тріщинні та лавові виверження в Ельдґ'яу у 934 році та Лакі у 1783—1784 рр. Вонарскард, на північний захід від льодовика, — це барвиста високотемпературна зона і вододіл між Північною та Південною Ісландією.
Клімат
На такій великій місцевості, як цей Національний парк з його широким діапазоном висот, погода може значно різнитися.
Опади в низинних районах на південь від крижаної шапки Ватнайокутль є значними, і коливаються від 1000 мм до 3000 мм на рік. Температура коливається від 10°C до 20°C влітку, тоді як зими є досить м'якими (взимку температура рідко опускається нижче -10°C, і загалом є часто значно вище точки замерзання).
У горах і на самій крижаній шапці річна кількість опадів може досягати від 4000 до 5000 мм, здебільшого у вигляді снігу. Після зими з великою кількістю опадів глибина снігу на Öræfajökull становить від 10 до 15 м. Згодом частина снігу тане, а решти утворюється льодовиковий лід. Цей процес відбувається всюди над сніговою лінією на крижаній шапці Ватнайокутля.
Температура взимку на південній частині крижаної шапки майже завжди нижче нуля і може досягати -20 °C або -30 °C. Сильні вітри та сніговії є звичайними явищами тут, тому їх слід враховувати вплив холодного вітру, оскільки він може мати значний вплив на перебування людей ззовні, навіть якщо температура навколишнього середовища відносно висока.
Далі на північ за крижаною шапкою щорічна кількість опадів зменшується. На північний схід від крижаної шапки кількість опадів опускається до 350-450 мм на рік, що є найнижчим показником у всій Ісландії. Кількість опадів зростає ближче до північного узбережжя та в деяких частинах високогір’я, наприклад коло Аск’ї. Взимку у ясну та спокійну погоду температура може падати досить низько.
Південні вітри, як правило, означають незначні опади на півночі або ж їхню повну відсутність, разом з більш високими температурами. Північні вітри приносять хмари, з прохолодною та ймовірно вологою погодою на півночі, тоді як на півдні країни погода яскравіша та м’якіша. Те саме стосується західних або південно-західних вітрів, які приносять теплішу погоду на сході. Навпаки відбувається зі східними вітрами, які приносять прохолоду та опади на сході та суху і сприятливішу погоду на заході Ісландії. Це результат такого явища, як феновий вітер. Вологе, досить прохолодне повітря піднімається, коли наближається до високогір’я; потім конденсат випадає у високогір'ї у вигляді дощу, тоді як тепліше та більш сухе повітря стікає до нижньої частини ґрунту з протилежного боку. Різниця в температурі може становити 10 °С і більше.
Послуги
Національний парк Ватнайокутль поділений на чотири території, кожна з яких управляється на місцевому рівні.
Див. також
Посилання
- Nationally designated areas (CDDA)
- UNESCO World Heritage Centre Vatnajökull National Park - Dynamic Nature of Fire and Ice
- Vatnajökull National Park on World Heritage List. Iceland Monitor. Процитовано 22 серпня 2021.
- Iceland Travel Team. Vatnajokull National Park | South Iceland. Iceland Travel (амер.). Процитовано 22 серпня 2021.
Посилання
- Official website of Vatnajökull National Park
- Map of Vatnajokull National Park
- Ministry for the Environment in Iceland: Vatnajökulsþjóðgarður
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Nacionalnij park Vatnajokutl 22 serpnya 2021 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 22 serpnya 2021 Nacionalnij park Vatnajokutl isl Vatnajokulsthjodgardur odin z troh nacionalnih parkiv v Islandiyi Do jogo skladu povnistyu vhodit lodovik Vatnajokutl i veliki teritoriyi navkolo Takozh park vklyuchaye nacionalni parki yaki isnuvali tut ranishe napriklad Skavtafetl Nacionalnij park Vatnajokutlisl Vatnajokulsthjodgardur isl Vatnajokulsthjodgardur 1 64 30 pn sh 17 00 zh d 64 500 pn sh 17 000 zh d 64 500 17 000 Koordinati 64 30 pn sh 17 00 zh d 64 500 pn sh 17 000 zh d 64 500 17 000Krayina Pivden pivdennij shid shid i pivnichnij shid IslandiyiRoztashuvannya Pivden pivdennij shid shid i pivnichnij shid IslandiyiNajblizhche misto Gebn EgilsstadirPlosha 13 920 km Zasnovano 7 lipnya 2008 r Ob yekt 1604Status svitova spadshina YuNESKO 2 Vebstorinka vatnajokulsthjodgardur isNacionalnij park Vatnajokutl Islandiya Nacionalnij park Vatnajokutl u Vikishovishi Zagalom nacionalni parki ce teritoriyi pid zahistom yaki vvazhayutsya unikalnimi v silu svoyeyi prirodi abo kulturnoyi spadshini Unikalni yakosti Vatnajokutl polyagayut v pershu chergu u velikij riznomanitnosti landshaftu yakij utvorivsya pid vplivom richok pakovogo lodu a takozh vulkanichnoyi i geotermalnoyi aktivnosti 5 lipnya 2019 roku park buv vklyuchenij do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO IstoriyaEmblema parku Nacionalnij park Vatnajokutl buv stvorenij 7 chervnya 2008 roku Pri zasnuvanni plosha parku stanovila 12 000 km ale z ostannimi dopovnennyami Lakagigar Laungisour Krepputunga ta Jokyulsarlon razom z navkolishnimi zemlyami teper ohoplyuye 14 141 km abo blizko 14 teritoriyi Islandiyi sho robit jogo drugim v Yevropi nacionalnim parkom za plosheyu pislya Yugid va v Rosiyi Geografiya ta geologiyaVodospad Ouvajruss na richci Eldg yau Vatnajokutl ye najbilshim lodovikom v Yevropi za mezhami Arktiki plosha yakogo stanovit 8 100 km V serednomu tovshina lodu stanovit 400 600 m v tovshinu z najbilshim pokaznikom 950 m Lodovikovij lid prihovuye pid soboyu ryad gir dolin ta plato Vin takozh prihovuye deyaki aktivni centralni vulkani z yakih Bardarbunga ye najbilshim i Grimsvotn najaktivnishim Lodovikovij pokriv pidnimayetsya na najvishomu rivni do ponad 2000 m nad rivnem morya u toj chas yak lodovikove pidnizhzhya syagaye nizhchoyi tochki 300 m nad rivnem morya Nide v Islandiyi za vinyatkom lodovika Mirdalsjokutl ne vipadaye bilshe opadiv abo bilshe stikaye vodi do okeanu nizh na pivdennij storoni lodovika Vatnajokutlya U danu mit lodovik Vatnajokutl zberigayetsya stilki vodi sho islandskij richci z najbilshim stokom Olvusau znadobilosya b ponad 200 rokiv abi dostaviti taku kilkist vodi do okeanu Krayevidi navkolo lodovika ye nadzvichajno riznomanitnimi U pivnichnomu napryamku visokogirne plato peretinayut lodovikovi riki z potuzhnimi potokami vlitku Vulkani Ask ya Kverkfotl ta Snajfetl visochiyut nad cim regionom razom z vulkanichnoyu ploskogirnoyu goroyu Gerdrubrejd U davninu velichezni lodovikovi poveni utvorili kanjon Jokulsarglyufur u pivnichnij techiyi cogo plato Mogutnij vodospad Dettifoss grimit u verhnij chastini cogo kanjonu todi yak malovnichi utvorennya v Hloraklettar ta vignuti pidkovoyu skeli roztashovani dali na pivnich Vid na Erajvajokutl ta Gvannadalshnukyur zi Skavtafetl Shiroki vodno bolotyani ugiddya ta veliki tereni roztashovani poblizu shidnoyi storoni lodovika i roztyaguyutsya dali na shid navkolo Snajfetlya Ci teritoriyi ye vazhlivim miscem prozhivannya oleniv ta rozhevolapih gusej Pivdenna storona Vatnajokutlya harakterizuyetsya bagatma visokimi velichnimi girskimi hrebtami z nizhidnimi lodovikami sho spuskayutsya mizh gorami na nizovini U najpivdennishij chastini lodovika roztashovanij centralnij vulkan Erajvajokutl i najvisha vershina Islandiyi Gvannadalshnukyur Otochenij visokim lodom roslinnij oazis Skavtafetl visochiye nad chornimi piskami vidkladenimi na zahid vid nogo richkoyu Skejdarau Ci piski v osnovnomu skladayutsya z popelu yakij pohodit vid chastih viverzhen u Grimsvotni i potraplyaye na uzberezhzhya pid chas jokulhlojpiv isl jokullhlaup abo lodovikovih povenej Znachna vulkanichna aktivnist takozh harakterizuye landshaft na zahid vid Vatnajokutlya de uprodovzh istorichnih chasiv vidbulisya dva najbilshi u sviti trishinni ta lavovi viverzhennya v Eldg yau u 934 roci ta Laki u 1783 1784 rr Vonarskard na pivnichnij zahid vid lodovika ce barvista visokotemperaturna zona i vododil mizh Pivnichnoyu ta Pivdennoyu Islandiyeyu KlimatDolina Nyidalur roztashovana kolo samogo centru Islyandiyi na girskij dorozi F26 Snigopadi tut mozhlivi u bud yaku poru roku tomu ti hto podorozhuye mayut buti gotovi do takih umov ta pereviryati prognoz pogodi persh nizh podorozhuvati syudi Na takij velikij miscevosti yak cej Nacionalnij park z jogo shirokim diapazonom visot pogoda mozhe znachno riznitisya Opadi v nizinnih rajonah na pivden vid krizhanoyi shapki Vatnajokutl ye znachnimi i kolivayutsya vid 1000 mm do 3000 mm na rik Temperatura kolivayetsya vid 10 C do 20 C vlitku todi yak zimi ye dosit m yakimi vzimku temperatura ridko opuskayetsya nizhche 10 C i zagalom ye chasto znachno vishe tochki zamerzannya U gorah i na samij krizhanij shapci richna kilkist opadiv mozhe dosyagati vid 4000 do 5000 mm zdebilshogo u viglyadi snigu Pislya zimi z velikoyu kilkistyu opadiv glibina snigu na Oraefajokull stanovit vid 10 do 15 m Zgodom chastina snigu tane a reshti utvoryuyetsya lodovikovij lid Cej proces vidbuvayetsya vsyudi nad snigovoyu liniyeyu na krizhanij shapci Vatnajokutlya Temperatura vzimku na pivdennij chastini krizhanoyi shapki majzhe zavzhdi nizhche nulya i mozhe dosyagati 20 C abo 30 C Silni vitri ta snigoviyi ye zvichajnimi yavishami tut tomu yih slid vrahovuvati vpliv holodnogo vitru oskilki vin mozhe mati znachnij vpliv na perebuvannya lyudej zzovni navit yaksho temperatura navkolishnogo seredovisha vidnosno visoka Dali na pivnich za krizhanoyu shapkoyu shorichna kilkist opadiv zmenshuyetsya Na pivnichnij shid vid krizhanoyi shapki kilkist opadiv opuskayetsya do 350 450 mm na rik sho ye najnizhchim pokaznikom u vsij Islandiyi Kilkist opadiv zrostaye blizhche do pivnichnogo uzberezhzhya ta v deyakih chastinah visokogir ya napriklad kolo Ask yi Vzimku u yasnu ta spokijnu pogodu temperatura mozhe padati dosit nizko Pivdenni vitri yak pravilo oznachayut neznachni opadi na pivnochi abo zh yihnyu povnu vidsutnist razom z bilsh visokimi temperaturami Pivnichni vitri prinosyat hmari z proholodnoyu ta jmovirno vologoyu pogodoyu na pivnochi todi yak na pivdni krayini pogoda yaskravisha ta m yakisha Te same stosuyetsya zahidnih abo pivdenno zahidnih vitriv yaki prinosyat teplishu pogodu na shodi Navpaki vidbuvayetsya zi shidnimi vitrami yaki prinosyat proholodu ta opadi na shodi ta suhu i spriyatlivishu pogodu na zahodi Islandiyi Ce rezultat takogo yavisha yak fenovij viter Vologe dosit proholodne povitrya pidnimayetsya koli nablizhayetsya do visokogir ya potim kondensat vipadaye u visokogir yi u viglyadi doshu todi yak teplishe ta bilsh suhe povitrya stikaye do nizhnoyi chastini gruntu z protilezhnogo boku Riznicya v temperaturi mozhe stanoviti 10 S i bilshe PoslugiKemping v Ausbirgi Vidno Glyufrastofu centr vidviduvachiv nacionalnogo parku Vatnajokudl Nacionalnij park Vatnajokutl podilenij na chotiri teritoriyi kozhna z yakih upravlyayetsya na miscevomu rivni Nacionalnij park Vatnajokutl 2014Div takozhVatnajokutl Spisok nacionalnih parkiv IslandiyiPosilannyaNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 UNESCO World Heritage Centre Vatnajokull National Park Dynamic Nature of Fire and Ice Vatnajokull National Park on World Heritage List Iceland Monitor Procitovano 22 serpnya 2021 Iceland Travel Team Vatnajokull National Park South Iceland Iceland Travel amer Procitovano 22 serpnya 2021 PosilannyaOfficial website of Vatnajokull National Park Map of Vatnajokull National Park Ministry for the Environment in Iceland Vatnajokulsthjodgardur