Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний парк Апусені, також Національний парк Західні Румунські гори (рум. Parcul Natural Apuseni) — ландшафтний парк в Румунії, у Західних Румунських горах (румунською Апусені). Розташований на кордоні повітів Алба, Біхор, Клуж.
рум. Parcul Natural Apuseni[1] | |
|---|---|
 | |
| 46°36′14″ пн. ш. 22°48′36″ сх. д. / 46.60400000002777432° пн. ш. 22.81000000002777739° сх. д.Координати: 46°36′14″ пн. ш. 22°48′36″ сх. д. / 46.60400000002777432° пн. ш. 22.81000000002777739° сх. д. | |
| Країна |  Румунія[1] |
| Площа | 75,784 га і 76 062,05653 га[1] |
| Засновано | 2000 і 1990[1] |
| Вебсторінка | parcapuseni.ro |
  Національний парк Апусені (Румунія) | |
 Національний парк Апусені у Вікісховищі | |
Розташування
Національний парк Апусені знаходиться у центрально-північно-західній частині Західних Румунських гір, він простягається між хребтом Біхор на півдні й горою Владеаса на півночі, на адміністративній території повітів Алба (28 % території), Біхор (32 %), Клуж (40 %). В межах національного парку розташовані 16 комун з загальною кількістю 53 населених пункти й 3 дачних селища (Бога, Фантанеле й Вартоп) та частково включає в себе територію ще 8 населених пунктів.
Історія
Розташовану в самому серці Трансільванії, і відносно недалеко від міста Клуж-Напока, старого університетського центру, частину Західних Румунських гір, що входить до природного парку Апусені, відвідували з науковою метою і вивчали з часів Австро-Угорської імперії.
Найперші описи туристичних маршрутів в цьому районі були описані і визначені на початку 1900-х років невтомним мандрівником по Західних Румунських горах Чараном Дьюла (рум., угор. Czárán Gyula).
Перші пропозиції щодо створення парку в цьому районі належать Емілю Раковіці, який на першому з'їзді натуралістів в Румунії в квітні 1928 року дав зрозуміти мету і завдання створення великої охоронної території в горах Апусені. У 1950-х роках, внаслідок інших важливих відкриттів у дослідженні ендокарста, геолог і географ Марсіан Блеаху (рум. Marcian Bleahu) зробив кроки для створення охоронної зони.
Дослідження на території майбутнього парку продовжувалися після 1950-х років низкою вченних.
У 1970-х роках було підготовлено першу наукову документацію для створення парку, складена перша карта, в якій було зазначено, що ця територія входить до числа останніх природних районів карстових лісів у таких розмірах у Європі.
Першим нормативним актом, за яким парк вперше оголошувався «Національним парком Апусені», був наказ міністра 7/1990 року, а після десяти років — Закон 5/2000 про територіальне планування, де у розділі III «Заповідні території» він згадується як «Природний парк Апусенські гори».
У 1992 році у місті Клуж-Напока було створено Інститут біологічних досліджень і тоді ж було остоточно прийнято рішення щодо створення парку.
Рішенням Уряду 230/2003 встановлено межі «Природного парку Апусені» площею 75784 га, а з 2004 року створено адміністрацію природного парку Апусені як підрозділ Національної дирекції лісового господарства, тоді було підписано договір про управління парком між Державним управлінням лісового господарства та Міністерством охорони навколишнього середовища та водних ресурсів.
Флора
В межах національного парку Апусені виділяється три висотних поясаи, в яких росте рослинність — альпійські луки, хвойні ліси, широколистяні ліси. Хвойні ліси добре розвинені між висотами 1200 й 1600 м. Тут ростуть переважно ялина європейська, ялиця біла, а також зрідка трапляються модрина європейська і тис ягідний. У широколистяних лісах ростуть бук лісовий, граб звичайний, явір, в'яз шорсткий, ясен звичайний, черешня, клен польовий, береза повисла, горобина звичайна, верба козяча, горіх волоський тощо.
Особливістю карстових плит в Апусенських горах внаслідок теплових інверсій є райони, де хвойна рослинність зникає зовсім, замінюючись буковими лісами, які безпосередньо переходять у гірські луки.
Межа між хвойними й широколистяними лісами проходить на вистах 600—1300 м, залежно від рельєфу й мікроклімату.
Фауна
На території парку зібрано й описано багато нових для науки видів безхребетних, багато з яких є ендеміками Західних Румунських гір. Деякі види безхребетних трапляються лише в одній або двох печерах.
Хребетні тварини представлені на території парку різноманітними видами риб, земноводних, плазунів, ссавців. В річці Арієш та її притоках водиться пструг Salmo trutta fario, пструг райдужний, палія американська (Salvelinus fontinalis), харіус європейський, бабець європейський, мересниця річкова, променепері риби виду Barbus meridionalis petenyi, марена звичайна, підуст звичайний, слиж європейський, головень європейський, щипавка Cobitis taenia taenia, плітка виду Rutilus rutilus carpathorossicus. Два зі згаданих видів були інтродуковані людиною — палія американська й пструг райдужний. З земноводних тут розповсюджені саламандра вогняна, кумка жовточерева, тритон гірський, тритон гребінчастий, підвид тритона звичайного Triturus vulgaris ampelensis. Плазуни представлені такими видами як гадюка звичайна, ящірка мурова, ящірка живородна, підвид веретільниці ламкої Anguis fragilis colchicus, мідянка звичайна, полоз ескулапів.
На території парку водиться багато видів птахів, в тому числі хижі, що перебувають під охороною.
Великі ссавці представлені добре збереженими популяціями таких видів як вовк, рись євразійська, сарна європейська, олень благородний, кабан дикий тощо. З хижаків водяться також кіт лісовий, тхір лісовий, видра річкова. Тут водиться також бурий ведмідь, популяція якого оцінюється у 21 особину, що вважається фахівцями меншою за ту, яку може підтримувати екосистема.
Невеликі савці представлені 10 видами.
Примітки
- Nationally designated areas (CDDA)
- Localizare. http://www.parcapuseni.ro. RNP Romsilva - Administraţia Parcului Natural Apuseni R.A. 2014. Процитовано 6 квітня 2019. (рум.)
- Istoricul declarării parcului. http://www.parcapuseni.ro. RNP Romsilva - Administraţia Parcului Natural Apuseni R.A. 2014. Процитовано 6 квітня 2019. (рум.)
- Flora. http://www.parcapuseni.ro. RNP Romsilva - Administraţia Parcului Natural Apuseni R.A. 2014. Процитовано 6 квітня 2019. (рум.)
- Fauna. http://www.parcapuseni.ro. RNP Romsilva - Administraţia Parcului Natural Apuseni R.A. 2014. Процитовано 6 квітня 2019. (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Apuseni takozh Nacionalnij park Zahidni Rumunski gori rum Parcul Natural Apuseni landshaftnij park v Rumuniyi u Zahidnih Rumunskih gorah rumunskoyu Apuseni Roztashovanij na kordoni povitiv Alba Bihor Kluzh Nacionalnij park Apusenirum Parcul Natural Apuseni 1 46 36 14 pn sh 22 48 36 sh d 46 60400000002777432 pn sh 22 81000000002777739 sh d 46 60400000002777432 22 81000000002777739 Koordinati 46 36 14 pn sh 22 48 36 sh d 46 60400000002777432 pn sh 22 81000000002777739 sh d 46 60400000002777432 22 81000000002777739Krayina Rumuniya 1 Plosha75 784 ga i 76 062 05653 ga 1 Zasnovano2000 i 1990 1 Vebstorinkaparcapuseni roNacionalnij park Apuseni Rumuniya Nacionalnij park Apuseni u VikishovishiRoztashuvannyaNacionalnij park Apuseni znahoditsya u centralno pivnichno zahidnij chastini Zahidnih Rumunskih gir vin prostyagayetsya mizh hrebtom Bihor na pivdni j goroyu Vladeasa na pivnochi na administrativnij teritoriyi povitiv Alba 28 teritoriyi Bihor 32 Kluzh 40 V mezhah nacionalnogo parku roztashovani 16 komun z zagalnoyu kilkistyu 53 naselenih punkti j 3 dachnih selisha Boga Fantanele j Vartop ta chastkovo vklyuchaye v sebe teritoriyu she 8 naselenih punktiv IstoriyaRoztashovanu v samomu serci Transilvaniyi i vidnosno nedaleko vid mista Kluzh Napoka starogo universitetskogo centru chastinu Zahidnih Rumunskih gir sho vhodit do prirodnogo parku Apuseni vidviduvali z naukovoyu metoyu i vivchali z chasiv Avstro Ugorskoyi imperiyi Najpershi opisi turistichnih marshrutiv v comu rajoni buli opisani i viznacheni na pochatku 1900 h rokiv nevtomnim mandrivnikom po Zahidnih Rumunskih gorah Charanom Dyula rum ugor Czaran Gyula Pershi propoziciyi shodo stvorennya parku v comu rajoni nalezhat Emilyu Rakovici yakij na pershomu z yizdi naturalistiv v Rumuniyi v kvitni 1928 roku dav zrozumiti metu i zavdannya stvorennya velikoyi ohoronnoyi teritoriyi v gorah Apuseni U 1950 h rokah vnaslidok inshih vazhlivih vidkrittiv u doslidzhenni endokarsta geolog i geograf Marsian Bleahu rum Marcian Bleahu zrobiv kroki dlya stvorennya ohoronnoyi zoni Doslidzhennya na teritoriyi majbutnogo parku prodovzhuvalisya pislya 1950 h rokiv nizkoyu vchennih U 1970 h rokah bulo pidgotovleno pershu naukovu dokumentaciyu dlya stvorennya parku skladena persha karta v yakij bulo zaznacheno sho cya teritoriya vhodit do chisla ostannih prirodnih rajoniv karstovih lisiv u takih rozmirah u Yevropi Pershim normativnim aktom za yakim park vpershe ogoloshuvavsya Nacionalnim parkom Apuseni buv nakaz ministra 7 1990 roku a pislya desyati rokiv Zakon 5 2000 pro teritorialne planuvannya de u rozdili III Zapovidni teritoriyi vin zgaduyetsya yak Prirodnij park Apusenski gori U 1992 roci u misti Kluzh Napoka bulo stvoreno Institut biologichnih doslidzhen i todi zh bulo ostotochno prijnyato rishennya shodo stvorennya parku Rishennyam Uryadu 230 2003 vstanovleno mezhi Prirodnogo parku Apuseni plosheyu 75784 ga a z 2004 roku stvoreno administraciyu prirodnogo parku Apuseni yak pidrozdil Nacionalnoyi direkciyi lisovogo gospodarstva todi bulo pidpisano dogovir pro upravlinnya parkom mizh Derzhavnim upravlinnyam lisovogo gospodarstva ta Ministerstvom ohoroni navkolishnogo seredovisha ta vodnih resursiv FloraV mezhah nacionalnogo parku Apuseni vidilyayetsya tri visotnih poyasai v yakih roste roslinnist alpijski luki hvojni lisi shirokolistyani lisi Hvojni lisi dobre rozvineni mizh visotami 1200 j 1600 m Tut rostut perevazhno yalina yevropejska yalicya bila a takozh zridka traplyayutsya modrina yevropejska i tis yagidnij U shirokolistyanih lisah rostut buk lisovij grab zvichajnij yavir v yaz shorstkij yasen zvichajnij chereshnya klen polovij bereza povisla gorobina zvichajna verba kozyacha gorih voloskij tosho Osoblivistyu karstovih plit v Apusenskih gorah vnaslidok teplovih inversij ye rajoni de hvojna roslinnist znikaye zovsim zaminyuyuchis bukovimi lisami yaki bezposeredno perehodyat u girski luki Mezha mizh hvojnimi j shirokolistyanimi lisami prohodit na vistah 600 1300 m zalezhno vid relyefu j mikroklimatu FaunaNa teritoriyi parku zibrano j opisano bagato novih dlya nauki vidiv bezhrebetnih bagato z yakih ye endemikami Zahidnih Rumunskih gir Deyaki vidi bezhrebetnih traplyayutsya lishe v odnij abo dvoh pecherah Hrebetni tvarini predstavleni na teritoriyi parku riznomanitnimi vidami rib zemnovodnih plazuniv ssavciv V richci Ariyesh ta yiyi pritokah voditsya pstrug Salmo trutta fario pstrug rajduzhnij paliya amerikanska Salvelinus fontinalis harius yevropejskij babec yevropejskij meresnicya richkova promeneperi ribi vidu Barbus meridionalis petenyi marena zvichajna pidust zvichajnij slizh yevropejskij goloven yevropejskij shipavka Cobitis taenia taenia plitka vidu Rutilus rutilus carpathorossicus Dva zi zgadanih vidiv buli introdukovani lyudinoyu paliya amerikanska j pstrug rajduzhnij Z zemnovodnih tut rozpovsyudzheni salamandra vognyana kumka zhovtochereva triton girskij triton grebinchastij pidvid tritona zvichajnogo Triturus vulgaris ampelensis Plazuni predstavleni takimi vidami yak gadyuka zvichajna yashirka murova yashirka zhivorodna pidvid veretilnici lamkoyi Anguis fragilis colchicus midyanka zvichajna poloz eskulapiv Na teritoriyi parku voditsya bagato vidiv ptahiv v tomu chisli hizhi sho perebuvayut pid ohoronoyu Veliki ssavci predstavleni dobre zberezhenimi populyaciyami takih vidiv yak vovk ris yevrazijska sarna yevropejska olen blagorodnij kaban dikij tosho Z hizhakiv vodyatsya takozh kit lisovij thir lisovij vidra richkova Tut voditsya takozh burij vedmid populyaciya yakogo ocinyuyetsya u 21 osobinu sho vvazhayetsya fahivcyami menshoyu za tu yaku mozhe pidtrimuvati ekosistema Neveliki savci predstavleni 10 vidami PrimitkiNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 Localizare http www parcapuseni ro RNP Romsilva Administraţia Parcului Natural Apuseni R A 2014 Procitovano 6 kvitnya 2019 rum Istoricul declarării parcului http www parcapuseni ro RNP Romsilva Administraţia Parcului Natural Apuseni R A 2014 Procitovano 6 kvitnya 2019 rum Flora http www parcapuseni ro RNP Romsilva Administraţia Parcului Natural Apuseni R A 2014 Procitovano 6 kvitnya 2019 rum Fauna http www parcapuseni ro RNP Romsilva Administraţia Parcului Natural Apuseni R A 2014 Procitovano 6 kvitnya 2019 rum