Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний музей Республіки Татарстан (тат. Татарстан Республикасы Милли музее) — науково-дослідна та культурно-освітня установа, провідний музейний центр Татарстану і один з найбільших культурно-історичних музеїв у Поволжі.
Росія
Національний музей Республіки Татарстан у ВікісховищіІсторія
Ідея створення в Казані публічного музею виникла в середовищі викладачів Казанського університету, що має великі краєзнавчі та наукові колекції. В кінці 1870-х років професором на засіданнях Товариства археології, історії та етнографії при Імператорському Казанському університеті (ОАІЕ) піднімалося питання про створення міського музею
 | З початку 1879 року члени Товариства стали займатися підготовкою відкриття у місті Казані публічного музею для наочного ознайомлення з минулим і сьогоденням, побутом місцевого краю. . - 21 березня 1879 року. |  |
Однак музей, створений Товариством, не став публічним:
| | Розташовуючись в одній невеликій і низькою кімнаті разом з бібліотекою і архівом, - він представляє собою склад різних археологічних та етнографічних предметів, скупчених у вітринах, шафах і ящиках, не тільки недоступний в такому вигляді для публіки, але навіть і для наукових занять членів Товариства. Звіт про музеї ОАІЕ за 1882 рік. | |
При проведенні Казанської ремісничої та сільськогосподарської виставки 1886 року, членами організувавшого її Казанського відділення Російського Технічного товариства на засіданні 31 серпня 1886 року обговорили музейний проект директора Казанського реального училища Олександра Орлова . За участю гласного губернського Земства та Міської думи, члена ОАІЕ, професора Казанського університету Миколи Осокіна проект Міського педагогічного музею був схвалений Міською думою.
Всеросійська науково-промислова виставка, що пройшла в Казані з 15 (27) травня по 16 (28) вересня 1890 року, значно окупилася і дала місту ряд унікальних експонатів. Казанський міський голова Сергій Дьяченко у своїй промові на урочистому її закритті звернувся із закликом надати допомогу справі організації міського музею. Городянам представилася можливість представити музею приватні, університетські та громадські зібрання історичних старожитностей.
Новий проект та статут музею написав Рафаїл Ризположенський. У травні 1891 року на засіданні Казанської міської думи обрали Комісію з організації музею. Була проведена підписка по збору коштів на облаштування музею, яка дала більше 5000 рублів. Кошти надали відомі в Казані купці і промисловці В. І. Алафузов, П. В. Щетінкін, Ф. Я. Шамов, В. В. Александров, М. Т. Атлашкін, В. Є. Соломін, М. С. Королькова та інші. Завдяки великому дару О. С. Александрової-Гейнс (500 000 рублів сріблом, з вимогою, щоб музей розташовувався на Воскресенській вулиці) було вирішено облаштувати для музею будівлю Гостинного двору.
Основу музейної колекції склало велике 40-тисячне зібрання казанського археолога, історика, колекціонера Андрія Лихачова, передане місту для майбутнього музею його братом — віце-адміралом Іваном Ліхачовим у 1891 році.
Статут музею був затверджений у 1894 році, а його урочисте відкриття відбулося 5 квітня 1895 року.
На відкритті міського музею були присутні професори, викладачі та студенти Казанського університету і ветеринарного інституту, члени Міської думи, губернатор Казанської губернії Петро Полторацький, попечитель Казанського навчального округу В. А. Попов та багато інших чиновників, архімандрит Філарет та інші священики, представники багатьох міських середніх навчальних закладів та самі засновники музею.
Біля витоків формування перших музейних колекцій також стояли вчені Казанського університету: Антон Штукенберг, Микола Загоскін, П. І. Кротов, Н. Ф. Висоцький, Микола Катанов та інші. Активно поповнювали фонди музею казанські колекціонери і меценати: Василь Заусайлов, О. С. Александрова-Гейнс, Р. Галєєв (Баруді), Д. І. Образцов та інші.
Музей розташовувався на першому та другому поверхах Гостинного двору і спочатку складався з чотирьох відділів: навчального, історико-етнографічного, природно-історичного Музею імені А. Ф. Лихачова (для «Музею А. Ф. Лихачова» було створено особливе піклування, в яке входили міський голова, гласні міської думи і представник роду Лихачових). Директорами відділів стали професори Казанського університету, а першим головою Ради музею (директором музею) був обраний міський голова С. В. Дяченко.
За роки існування музею неодноразово змінювалася його назва: з 1918 року — Губернський музей, з 1921 року — Центральний музей АТРСР (Татарської АРСР), з 1944 року — Державний музей ТАРСР, з 1982 року — Державний об'єднаний музей ТАРСР (РТ), з 2001 року — Національний музей Республіки Татарстан.
Фонди музею
Сучасні фонди музею налічують понад 805 400 одиниць зберігання, з них 580 085 предметів основного фонду. Вони системно охоплюють всю краєзнавчу тематику, представляючи цінність для вивчення історії народів Поволжя та Приуралля.
Структура фондів:
- Фонд археології — 246 257 ед.
- Фонд речових джерел (включаючи колекцію порцеляни і фаянсу) — 12 200 од.
- Фонд етнографії — 15 000 од.
- Фонд дорогоцінних металів — 4 050 од.
- Фонд зброї — 915 од.
- Фонд нумізматики — 109 457 од.
- Фонд писемних джерел — 130 000 од.
- Фонд архіву діячів татарської культури — 30 000 од.
- Фонд рідкісної книги — 22 000 од.
- Фонд образотворчих матеріалів — 73 од. 877
- Фотофонд — 40 000 од.
- Фонд негативів — 42 000 од.
- Фонд природної історії — понад 7 000 од.
Найбільш цінні (унікальні) колекції:
- Булгарська колекція А. Ф. Лихачова — 3080 од.
- Колекція розкопок Ананьїнських могильників — 800 од.
- Стели Ново-Мордовського могильника — 3 од.
- Єгипетська колекція — 250 од.
- Антична колекція — 420 од.
- Колекція золотих монет — 401 од.
- Колекція древніх сувоїв XVII століття — більше 20 од.
- Колекція рукописних книг XV—XX століть — 88 од.
- Східна нумізматична колекція — близько 90 000 од.
- Колекція меморіальних речей діячів татарської літератури — 20 од.
- Колекція декоративно-прикладного мистецтва казанських татар — 3500 од.
- Меморіальна колекція Гаврила Державіна — 8 од.
- Колекція колібрі — 36 од.
- Колекція американських горобцеподібних — 41 од.
- Колекція пам'яток історичної таксидермії — більше 150 од.
Музейний комплекс
Музей займає будівлю колишнього казанського Гостинного двору, яка є пам'яткою архітектури та історії федерального значення. Його архітектурний вигляд почав формуватися на початку XIX століття, згодом будівля неодноразово реконструювалося, сучасний вигляд склався після реставрації 1990-х років.
У даний час музей має у своєму розпорядженні наступі площі:
- експозиційно-виставкової — 5206 м2
- тимчасових виставок — 1200 м2
- фондосховищ — 6015 м2
Діяльність музею
В музеї працюють 348 співробітників, з них 79 наукових. Науково-дослідницька діяльність музею здійснюється, головним чином, у сфері історії, природознавства, етнографії та літератури.
З 1939 року в музеї діє Вчена рада. Крім того, в музеї працюють науково-методична та експозиційна рада, Рада об'єднання та інші структури, що дозволяють координувати різні види діяльності музею та об'єднання. Під їх егідою проводяться традиційні науково-практичні конференції, читання, «Краєзнавчі середовища».
У 2001 році Кабінетом Міністрів Республіки Татарстан була затверджена концепція, згідно з якою на базі музею передбачається створення великого культурно-педагогічного центру, який передбачає об'єднання діяльності музейних клубів і гуртків. Реалізований проект реконструкції НМ РТ передбачає створення експозиції на площі, що перевищує 6000 м2.
У 2006 році проект «Музика музею», представлений НМ РТ, став переможцем конкурсу «Мінливий музей у мінливому світі» в номінації «Музейні дослідження».
Щорічні музейні заходи
- 7 січня — «Світле Воскресіння»
- c 8 по 15 лютого — Святкування Масниці в НМ РТ
- 15 лютого — День оригіналу
- 8 березня — Міжнародний жіночий день в НМ РТ
- c 1 по 5 квітня — Дні дарувань НМ РТ
- 5 квітня — пам'ятна дата відкриття музею
- 18 травня — Міжнародний день музеїв
- 1 червня — Міжнародний день захисту дітей в НМ РТ
- з 2 по 23 червня — Музейне заняття «Сабантуй»
- 30 серпня — День Республіки Татарстан
Філії музею
У 1981—2005 роках музей був головним у музейному об'єднання, куди входило понад 80 музеїв республіки.
У зв'язку з реформуванням, Національний музей РТ зараз має 10 філій та відділів у Казані, а також філія в Верхнеуслонському і відділ в Камсько-Устьїнському районах. Крім того, НМ РТ є найбільшим науковим і методичним центром для філій та понад 400 громадських музеїв республіки незалежно від їх відомчої приналежності.
Філії НМ РТ:
- Музей Саліха Сайдашева
- Літературно-меморіальний музей Максима Горького
- Музей Євгенія Боратинського
- Музей історії татарської літератури з меморіальною квартирою Шаріфа Камала
- Музей музичної культури Республіки Татарстан
- Музей-меморіал Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років
- Музей-квартира Назіба Жиганова
- Музей Янки Купали в селі Печищи
Структурні підрозділи НМ РТ на правах відділів:
- Будинок-музей В. І. Леніна
- Літературний музей Габдулли Тукая
- Музей-квартира Муси Джаліля
- Музей Каюма Насирі
- Музей Л. Н. Толстого
- Музей О. М. Горького в селі Красновидово
Див. також
Примітки
- https://www.business-gazeta.ru/article/484652
- Назипова Г. Р. Университет и музей: исторический опыт губернской Казани. — Казань: Изд-во «Школа», 2004.(рос.)
- См. также: Флоринский В. М. Проект публичного историко-этнографического музея при Обществе археологии, истории и этнографии // Известия ОАИЭ. — 1878 год. — Т. 1. — № 5.
- Назипова Г. Р. Казанский городской музей: Очерки истории 1895—1917 годов. — Казань: Изд-во «Kazan-Казань», 2000.
- Проект устройства в городе Казани художественного, промышленно-технического музея // Волжский вестник. — № 189. — 3 сентября 1886 года.
- См.: Андрей Лебедев. Всероссийская, она же — первая Казанская[недоступне посилання з квітня 2019] // Республика Татарстан. — 14 июля 2005 года.
- Ризположенский Р. В. Проект организации и Устава Казанского научно-промышленного музея. — Казань, 1890.
- Казанский городской научно-промышленный музей [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Сайт Национального музея РТ.
- См.: Назипова Г. Р., Измайлова С. Ю. Казанский антиквариум. — Казань: Изд-во «Фолиантъ», 2006.
- Общие сведения [ 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] // Сайт Национального музея РТ.
- Карташова Е. И. В. И. Заусайлов в формировании коллекции историко-этнографического отдела Казанского городского научно-промышленного музея. Тезисы конференции // Дьяконовские чтения в Национальном музее Республики Татарстан. — Казань, 2001.
- Сергей Ивановский «Белая ворона» из Казани // Независимая газета. — 10 октября 2000 года.
- Синицына К. Р. Полвека музеев Казани и Татарии: Очерки истории 1917—1967 годов. — Казань: Изд-во «Kazan-Казань», 2002.
- Валеева Л. Г. Страницы прошлого листая: Из истории Государственного объединенного музея ТАССР 1970—1980 годов. — Казань: Изд-во «Kazan-Казань», 2005.
- Национальный музей Республики Татарстан // Сайт «Музеи России» Российской сети культурного наследия.
- Описание фондов [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Сайт Национального музея РТ
Література
- Дьяконов В. М. Моя жизнь и музей. — Сорок лет участия в музейном строительстве. — Казань: Изд-во «Kazan-Казань», 2006.(рос.)
- Сбережённая память. 110 лет Национальному музею Республики Татарстан // Спецвыпуск журнала «Казань». — 2005. — № 3.(рос.)
Посилання
- Офіційний сайт Національного музею Республіки Татарстан
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij muzej Respubliki Tatarstan tat Tatarstan Respublikasy Milli muzee naukovo doslidna ta kulturno osvitnya ustanova providnij muzejnij centr Tatarstanu i odin z najbilshih kulturno istorichnih muzeyiv u Povolzhi Nacionalnij muzej Respubliki Tatarstan55 47 44 pn sh 49 06 36 sh d 55 79556490002777736 pn sh 49 11015870002777461 sh d 55 79556490002777736 49 11015870002777461 Koordinati 55 47 44 pn sh 49 06 36 sh d 55 79556490002777736 pn sh 49 11015870002777461 sh d 55 79556490002777736 49 11015870002777461TipmuzejKrayina RosiyaRoztashuvannyadZasnovano1894Direktord 1 Sajttatmuseum ruNacionalnij muzej Respubliki Tatarstan Rosiya Nacionalnij muzej Respubliki Tatarstan u VikishovishiIstoriyaIdeya stvorennya v Kazani publichnogo muzeyu vinikla v seredovishi vikladachiv Kazanskogo universitetu sho maye veliki krayeznavchi ta naukovi kolekciyi V kinci 1870 h rokiv profesorom na zasidannyah Tovaristva arheologiyi istoriyi ta etnografiyi pri Imperatorskomu Kazanskomu universiteti OAIE pidnimalosya pitannya pro stvorennya miskogo muzeyu Z pochatku 1879 roku chleni Tovaristva stali zajmatisya pidgotovkoyu vidkrittya u misti Kazani publichnogo muzeyu dlya naochnogo oznajomlennya z minulim i sogodennyam pobutom miscevogo krayu 21 bereznya 1879 roku Odnak muzej stvorenij Tovaristvom ne stav publichnim Roztashovuyuchis v odnij nevelikij i nizkoyu kimnati razom z bibliotekoyu i arhivom vin predstavlyaye soboyu sklad riznih arheologichnih ta etnografichnih predmetiv skupchenih u vitrinah shafah i yashikah ne tilki nedostupnij v takomu viglyadi dlya publiki ale navit i dlya naukovih zanyat chleniv Tovaristva Zvit pro muzeyi OAIE za 1882 rik Pri provedenni Kazanskoyi remisnichoyi ta silskogospodarskoyi vistavki 1886 roku chlenami organizuvavshogo yiyi Kazanskogo viddilennya Rosijskogo Tehnichnogo tovaristva na zasidanni 31 serpnya 1886 roku obgovorili muzejnij proekt direktora Kazanskogo realnogo uchilisha Oleksandra Orlova Za uchastyu glasnogo gubernskogo Zemstva ta Miskoyi dumi chlena OAIE profesora Kazanskogo universitetu Mikoli Osokina proekt Miskogo pedagogichnogo muzeyu buv shvalenij Miskoyu dumoyu Vserosijska naukovo promislova vistavka sho projshla v Kazani z 15 27 travnya po 16 28 veresnya 1890 roku znachno okupilasya i dala mistu ryad unikalnih eksponativ Kazanskij miskij golova Sergij Dyachenko u svoyij promovi na urochistomu yiyi zakritti zvernuvsya iz zaklikom nadati dopomogu spravi organizaciyi miskogo muzeyu Gorodyanam predstavilasya mozhlivist predstaviti muzeyu privatni universitetski ta gromadski zibrannya istorichnih starozhitnostej Novij proekt ta statut muzeyu napisav Rafayil Rizpolozhenskij U travni 1891 roku na zasidanni Kazanskoyi miskoyi dumi obrali Komisiyu z organizaciyi muzeyu Bula provedena pidpiska po zboru koshtiv na oblashtuvannya muzeyu yaka dala bilshe 5000 rubliv Koshti nadali vidomi v Kazani kupci i promislovci V I Alafuzov P V Shetinkin F Ya Shamov V V Aleksandrov M T Atlashkin V Ye Solomin M S Korolkova ta inshi Zavdyaki velikomu daru O S Aleksandrovoyi Gejns 500 000 rubliv sriblom z vimogoyu shob muzej roztashovuvavsya na Voskresenskij vulici bulo virisheno oblashtuvati dlya muzeyu budivlyu Gostinnogo dvoru Osnovu muzejnoyi kolekciyi sklalo velike 40 tisyachne zibrannya kazanskogo arheologa istorika kolekcionera Andriya Lihachova peredane mistu dlya majbutnogo muzeyu jogo bratom vice admiralom Ivanom Lihachovim u 1891 roci Statut muzeyu buv zatverdzhenij u 1894 roci a jogo urochiste vidkrittya vidbulosya 5 kvitnya 1895 roku Na vidkritti miskogo muzeyu buli prisutni profesori vikladachi ta studenti Kazanskogo universitetu i veterinarnogo institutu chleni Miskoyi dumi gubernator Kazanskoyi guberniyi Petro Poltorackij popechitel Kazanskogo navchalnogo okrugu V A Popov ta bagato inshih chinovnikiv arhimandrit Filaret ta inshi svyasheniki predstavniki bagatoh miskih serednih navchalnih zakladiv ta sami zasnovniki muzeyu Bilya vitokiv formuvannya pershih muzejnih kolekcij takozh stoyali vcheni Kazanskogo universitetu Anton Shtukenberg Mikola Zagoskin P I Krotov N F Visockij Mikola Katanov ta inshi Aktivno popovnyuvali fondi muzeyu kazanski kolekcioneri i mecenati Vasil Zausajlov O S Aleksandrova Gejns R Galyeyev Barudi D I Obrazcov ta inshi Muzej roztashovuvavsya na pershomu ta drugomu poverhah Gostinnogo dvoru i spochatku skladavsya z chotiroh viddiliv navchalnogo istoriko etnografichnogo prirodno istorichnogo Muzeyu imeni A F Lihachova dlya Muzeyu A F Lihachova bulo stvoreno osoblive pikluvannya v yake vhodili miskij golova glasni miskoyi dumi i predstavnik rodu Lihachovih Direktorami viddiliv stali profesori Kazanskogo universitetu a pershim golovoyu Radi muzeyu direktorom muzeyu buv obranij miskij golova S V Dyachenko Za roki isnuvannya muzeyu neodnorazovo zminyuvalasya jogo nazva z 1918 roku Gubernskij muzej z 1921 roku Centralnij muzej ATRSR Tatarskoyi ARSR z 1944 roku Derzhavnij muzej TARSR z 1982 roku Derzhavnij ob yednanij muzej TARSR RT z 2001 roku Nacionalnij muzej Respubliki Tatarstan Fondi muzeyuSuchasni fondi muzeyu nalichuyut ponad 805 400 odinic zberigannya z nih 580 085 predmetiv osnovnogo fondu Voni sistemno ohoplyuyut vsyu krayeznavchu tematiku predstavlyayuchi cinnist dlya vivchennya istoriyi narodiv Povolzhya ta Priurallya Struktura fondiv Fond arheologiyi 246 257 ed Fond rechovih dzherel vklyuchayuchi kolekciyu porcelyani i fayansu 12 200 od Fond etnografiyi 15 000 od Fond dorogocinnih metaliv 4 050 od Fond zbroyi 915 od Fond numizmatiki 109 457 od Fond pisemnih dzherel 130 000 od Fond arhivu diyachiv tatarskoyi kulturi 30 000 od Fond ridkisnoyi knigi 22 000 od Fond obrazotvorchih materialiv 73 od 877 Fotofond 40 000 od Fond negativiv 42 000 od Fond prirodnoyi istoriyi ponad 7 000 od Najbilsh cinni unikalni kolekciyi Bulgarska kolekciya A F Lihachova 3080 od Kolekciya rozkopok Ananyinskih mogilnikiv 800 od Steli Novo Mordovskogo mogilnika 3 od Yegipetska kolekciya 250 od Antichna kolekciya 420 od Kolekciya zolotih monet 401 od Kolekciya drevnih suvoyiv XVII stolittya bilshe 20 od Kolekciya rukopisnih knig XV XX stolit 88 od Shidna numizmatichna kolekciya blizko 90 000 od Kolekciya memorialnih rechej diyachiv tatarskoyi literaturi 20 od Kolekciya dekorativno prikladnogo mistectva kazanskih tatar 3500 od Memorialna kolekciya Gavrila Derzhavina 8 od Kolekciya kolibri 36 od Kolekciya amerikanskih gorobcepodibnih 41 od Kolekciya pam yatok istorichnoyi taksidermiyi bilshe 150 od Muzejnij kompleksMuzej zajmaye budivlyu kolishnogo kazanskogo Gostinnogo dvoru yaka ye pam yatkoyu arhitekturi ta istoriyi federalnogo znachennya Jogo arhitekturnij viglyad pochav formuvatisya na pochatku XIX stolittya zgodom budivlya neodnorazovo rekonstruyuvalosya suchasnij viglyad sklavsya pislya restavraciyi 1990 h rokiv U danij chas muzej maye u svoyemu rozporyadzhenni nastupi ploshi ekspozicijno vistavkovoyi 5206 m2 timchasovih vistavok 1200 m2 fondoshovish 6015 m2Diyalnist muzeyuV muzeyi pracyuyut 348 spivrobitnikiv z nih 79 naukovih Naukovo doslidnicka diyalnist muzeyu zdijsnyuyetsya golovnim chinom u sferi istoriyi prirodoznavstva etnografiyi ta literaturi Z 1939 roku v muzeyi diye Vchena rada Krim togo v muzeyi pracyuyut naukovo metodichna ta ekspozicijna rada Rada ob yednannya ta inshi strukturi sho dozvolyayut koordinuvati rizni vidi diyalnosti muzeyu ta ob yednannya Pid yih egidoyu provodyatsya tradicijni naukovo praktichni konferenciyi chitannya Krayeznavchi seredovisha U 2001 roci Kabinetom Ministriv Respubliki Tatarstan bula zatverdzhena koncepciya zgidno z yakoyu na bazi muzeyu peredbachayetsya stvorennya velikogo kulturno pedagogichnogo centru yakij peredbachaye ob yednannya diyalnosti muzejnih klubiv i gurtkiv Realizovanij proekt rekonstrukciyi NM RT peredbachaye stvorennya ekspoziciyi na ploshi sho perevishuye 6000 m2 U 2006 roci proekt Muzika muzeyu predstavlenij NM RT stav peremozhcem konkursu Minlivij muzej u minlivomu sviti v nominaciyi Muzejni doslidzhennya Shorichni muzejni zahodi 7 sichnya Svitle Voskresinnya c 8 po 15 lyutogo Svyatkuvannya Masnici v NM RT 15 lyutogo Den originalu 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den v NM RT c 1 po 5 kvitnya Dni daruvan NM RT 5 kvitnya pam yatna data vidkrittya muzeyu 18 travnya Mizhnarodnij den muzeyiv 1 chervnya Mizhnarodnij den zahistu ditej v NM RT z 2 po 23 chervnya Muzejne zanyattya Sabantuj 30 serpnya Den Respubliki TatarstanFiliyi muzeyuDiv takozh U 1981 2005 rokah muzej buv golovnim u muzejnomu ob yednannya kudi vhodilo ponad 80 muzeyiv respubliki U zv yazku z reformuvannyam Nacionalnij muzej RT zaraz maye 10 filij ta viddiliv u Kazani a takozh filiya v Verhneuslonskomu i viddil v Kamsko Ustyinskomu rajonah Krim togo NM RT ye najbilshim naukovim i metodichnim centrom dlya filij ta ponad 400 gromadskih muzeyiv respubliki nezalezhno vid yih vidomchoyi prinalezhnosti Filiyi NM RT Muzej Saliha Sajdasheva Literaturno memorialnij muzej Maksima Gorkogo Muzej Yevgeniya Boratinskogo Muzej istoriyi tatarskoyi literaturi z memorialnoyu kvartiroyu Sharifa Kamala Muzej muzichnoyi kulturi Respubliki Tatarstan Muzej memorial Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv Muzej kvartira Naziba Zhiganova Muzej Yanki Kupali v seli Pechishi Strukturni pidrozdili NM RT na pravah viddiliv Budinok muzej V I Lenina Literaturnij muzej Gabdulli Tukaya Muzej kvartira Musi Dzhalilya Muzej Kayuma Nasiri Muzej L N Tolstogo Muzej O M Gorkogo v seli KrasnovidovoDiv takozhNacionalnij muzej Respubliki BashkortostanPrimitkihttps www business gazeta ru article 484652 Nazipova G R Universitet i muzej istoricheskij opyt gubernskoj Kazani Kazan Izd vo Shkola 2004 ros Sm takzhe Florinskij V M Proekt publichnogo istoriko etnograficheskogo muzeya pri Obshestve arheologii istorii i etnografii Izvestiya OAIE 1878 god T 1 5 Nazipova G R Kazanskij gorodskoj muzej Ocherki istorii 1895 1917 godov Kazan Izd vo Kazan Kazan 2000 Proekt ustrojstva v gorode Kazani hudozhestvennogo promyshlenno tehnicheskogo muzeya Volzhskij vestnik 189 3 sentyabrya 1886 goda Sm Andrej Lebedev Vserossijskaya ona zhe pervaya Kazanskaya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Respublika Tatarstan 14 iyulya 2005 goda Rizpolozhenskij R V Proekt organizacii i Ustava Kazanskogo nauchno promyshlennogo muzeya Kazan 1890 Kazanskij gorodskoj nauchno promyshlennyj muzej 6 listopada 2012 u Wayback Machine Sajt Nacionalnogo muzeya RT Sm Nazipova G R Izmajlova S Yu Kazanskij antikvarium Kazan Izd vo Foliant 2006 Obshie svedeniya 10 kvitnya 2012 u Wayback Machine Sajt Nacionalnogo muzeya RT Kartashova E I V I Zausajlov v formirovanii kollekcii istoriko etnograficheskogo otdela Kazanskogo gorodskogo nauchno promyshlennogo muzeya Tezisy konferencii Dyakonovskie chteniya v Nacionalnom muzee Respubliki Tatarstan Kazan 2001 Sergej Ivanovskij Belaya vorona iz Kazani Nezavisimaya gazeta 10 oktyabrya 2000 goda Sinicyna K R Polveka muzeev Kazani i Tatarii Ocherki istorii 1917 1967 godov Kazan Izd vo Kazan Kazan 2002 Valeeva L G Stranicy proshlogo listaya Iz istorii Gosudarstvennogo obedinennogo muzeya TASSR 1970 1980 godov Kazan Izd vo Kazan Kazan 2005 Nacionalnyj muzej Respubliki Tatarstan Sajt Muzei Rossii Rossijskoj seti kulturnogo naslediya Opisanie fondov 6 listopada 2012 u Wayback Machine Sajt Nacionalnogo muzeya RTLiteraturaDyakonov V M Moya zhizn i muzej Sorok let uchastiya v muzejnom stroitelstve Kazan Izd vo Kazan Kazan 2006 ros Sberezhyonnaya pamyat 110 let Nacionalnomu muzeyu Respubliki Tatarstan Specvypusk zhurnala Kazan 2005 3 ros PosilannyaOficijnij sajt Nacionalnogo muzeyu Respubliki Tatarstan