Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з Американська система нотації Науковий стандарт настроювання музичних інструментів що також має багато відом

Наукове налаштування нот

Наукове налаштування нот
Не плутати з Американська система нотації.

Науковий стандарт настроювання музичних інструментів, що також має багато відомих назв: філософський стрій, стрій Совера або стрій Верді — стандарт настроювання музичних інструментів, за яким ноту До першої октави (C4) настроюють на частоту в 256 Гц, а не 261,62 Гц, як це прийнято сьогодні, що є приблизно на 37,6 центів нижчим, ніж у загальноприйнятому стандарті A440. Стандарт запропонував у 1713 французький фізик Жозеф Совер і підтримав італійський композитор Джузеппе Верді в XIX столітті, а згодом став пропагувати [en], починаючи з 1980-х.

Нота Частота звучання (Гц) Чутність
C-4 1
C-3 2
C-2 4
C-1 8
C0 16 ✓
C1 32 ✓
C2 64 ✓
C3 128 ✓
C4 256 ✓
C5 512 ✓
C6 1024 ✓
C7 2048 ✓
C8 4096 ✓
C9 8192 ✓
C10 16384 ✓
C11 32768
C12 65536

«Науковий стрій» не використовується в музичній практиці, але досі згадується в наукових працях завдяки тому, що в усіх октавах ноті «до» відповідає частота звуку, що виражається числом двійкової системи. Нота Ля (A) вище ноти До (C) першої октави (A4) відповідно до загальноприйнятого стандарту налаштовується на 440 Гц, відповідно до наукового строю вона матиме частоту в 430,54 Гц.

Історія

До XX століття не було загальноприйнятого стандарту настроювання музичних інструментів, проте існувала тенденція до поступового підвищення цих стандартів. Французький фізик-акустик Жозеф Совер, досліджуючи частоту звуку, встановив, що на різних інструментах, які демонстрували йому музиканти, нота Ля першої октави (А4) настроюється по-різному в діапазоні від 405 до 421 Гц. Інші дослідники того часу, такі як Християн Гюйгенс, [en] і Брук Тейлор, також знайшли подібні розбіжності для ноти A4 і навіть реєстрували частоти в нижчому діапазоні — до 383 Гц. В 1701 році Совер запропонував, аби всі музичні ноти базувалися на son fixe (фіксованому звучанні), встановивши одній із нот відповідність частоті 100 Гц, тоді як висоту інших вираховувати від цієї ноти. В 1713 році він змінив свою думку і запропонував зафіксувати частоту звучання ноти До першої октави (C4) у 256 Гц; що згодом і назвали «філософським строєм» або «строєм Совера». Намагання Соверра стандартизувати стрій наразилося на опір тогочасних музикантів і запропонований стандарт не було прийнято. Ідею Совера намагались відродити математик сер Джон Гершель і композитор [en] в середині XIX століття, але «філософський стрій» так і не було визнано в якості стандарту.

У XIX столітті італійський композитор Джузеппе Верді намагався зупинити постійне підвищення стандарту висоти настроювання оркестрів. В 1874 він написав «Реквієм», зазначивши, що цей твір має виконуватись у строї, відповідному офіційному французькому стандарту diapason normal, при якому нота Ля (A4) налаштовувалася на 435 Гц. Згодом він зазначив, що частота в 432 Гц була б трохи кращим варіантом для оркестрів. Одним із рішень, яке він запропонував, було наукове настроювання нот. Але намагання Верді були малоуспішними.

В 1988 році Ліндон Ларуш і [en] ініціювали кампанію із затвердження наукового строю як загальноприйнятого стандарту для концертного налаштування інструментів у класичній музиці. Інститут назвав цей стрій «налаштуванням Верді», через зв'язок із відомим композитором. Не дивлячись на те, що Верді використовував налаштування в 432 Гц, як частоти для ноти A4, а не 430,54. Інститут Шиллера стверджує, що він має в основі ту саму математичну основу: 256 Гц для ноти До першої октави. Інститут також наводить аргументи на користь «наукового строю», говорить про її історичну коректність, посилаючись на трактат Йоганна Кеплера про рух планетарних мас. Опонентом щодо цієї ініціативи став оперний співак [en]. Він стверджував, що Інститут запропонував затвердити використання «наукового строю» в Італії обов'язковим, що передбачало накладання штрафу і конфіскацію усіх камертонів, настроєних інакше. Закер написав, що він вважає твердження Інституту Шиллера про стрій Верді історично не достовірними. Тім Пейдж із видання «Newsday» повідомляв, що послідовники ініціативи Інституту Шиллера проводили демонстрації на вулиці довкола концертних залів з петиціями, аби не допустити музику Антоніо Вівальді, і навіть зірвали концерт під керівництвом Леонарда Слаткіна з метою роздати брошури з написом «Леонард Слаткін служить Сатані».

Примітки

  1. Marshall Long, Architectural acoustics, p.81, Elsevier, 2006
  2. Clarence Grant Hamilton, Sound and Its Relation to Music, p.56, Read Books, 2009
  3. , Trigonometric delights, p.210, Princeton University Press, 2002 . «Scientific pitch…has the advantage that all octaves of C correspond to powers of two».
  4. Herbert Stanley Allen, Harry Moore, A text-book of practical physics, p.202, Macmillan, 1916. «The reason for the choice of 256 as middle C in scientific work is in order that the number of vibrations corresponding with any C shall be a whole number».
  5. Turtur, Claus Wilhelm (2011). Prüfungstrainer Physik: Klausur- und Übungsaufgaben mit vollständigen Musterlösungen (German) (вид. 3). Springer. с. 151. ISBN .
  6. Haynes, Bruce (2002). A History of Performing Pitch: The Story of 'A'. Scarecrow Press. с. 224. ISBN .
  7. Pole, William (29 січня 1869). Musical Pitch. Journal of the Society of Arts. London: Bell and Daldy. 17 (845): 165—166.
  8. Rosen, David, Verdi, Requiem
  9. Letter from Verdi to Giulio Ricordi, Verdi's Aida, Giuseppe Verdi, Hans Busch
  10. Johnston, Ian (2009). Measured Tones: The Interplay of Physics and Music, Second Edition (вид. 3). CRC Press. с. 36. ISBN .
  11. For a Verdi Opera in the Verdi Tuning in 2001. Schiller Institute. 2001. Процитовано 21 квітня 2013.
  12. The Science of Music. The Schiller Institute. Процитовано 28 липня 2009.
  13. Opera Fanatic Magazine. Bel Canto Society. Процитовано 23 жовтня 2008.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z Amerikanska sistema notaciyi Naukovij standart nastroyuvannya muzichnih instrumentiv sho takozh maye bagato vidomih nazv filosofskij strij strij Sovera abo strij Verdi standart nastroyuvannya muzichnih instrumentiv za yakim notu Do pershoyi oktavi C4 nastroyuyut na chastotu v 256 Gc a ne 261 62 Gc yak ce prijnyato sogodni sho ye priblizno na 37 6 centiv nizhchim nizh u zagalnoprijnyatomu standarti A440 Standart zaproponuvav u 1713 francuzkij fizik Zhozef Sover i pidtrimav italijskij kompozitor Dzhuzeppe Verdi v XIX stolitti a zgodom stav propaguvati en pochinayuchi z 1980 h Nota Chastota zvuchannya Gc ChutnistC 4 1C 3 2C 2 4C 1 8C0 16 C1 32 C2 64 C3 128 C4 256 C5 512 C6 1024 C7 2048 C8 4096 C9 8192 C10 16384 C11 32768C12 65536 Naukovij strij ne vikoristovuyetsya v muzichnij praktici ale dosi zgaduyetsya v naukovih pracyah zavdyaki tomu sho v usih oktavah noti do vidpovidaye chastota zvuku sho virazhayetsya chislom dvijkovoyi sistemi Nota Lya A vishe noti Do C pershoyi oktavi A4 vidpovidno do zagalnoprijnyatogo standartu nalashtovuyetsya na 440 Gc vidpovidno do naukovogo stroyu vona matime chastotu v 430 54 Gc IstoriyaDo XX stolittya ne bulo zagalnoprijnyatogo standartu nastroyuvannya muzichnih instrumentiv prote isnuvala tendenciya do postupovogo pidvishennya cih standartiv Francuzkij fizik akustik Zhozef Sover doslidzhuyuchi chastotu zvuku vstanoviv sho na riznih instrumentah yaki demonstruvali jomu muzikanti nota Lya pershoyi oktavi A4 nastroyuyetsya po riznomu v diapazoni vid 405 do 421 Gc Inshi doslidniki togo chasu taki yak Hristiyan Gyujgens en i Bruk Tejlor takozh znajshli podibni rozbizhnosti dlya noti A4 i navit reyestruvali chastoti v nizhchomu diapazoni do 383 Gc V 1701 roci Sover zaproponuvav abi vsi muzichni noti bazuvalisya na son fixe fiksovanomu zvuchanni vstanovivshi odnij iz not vidpovidnist chastoti 100 Gc todi yak visotu inshih virahovuvati vid ciyeyi noti V 1713 roci vin zminiv svoyu dumku i zaproponuvav zafiksuvati chastotu zvuchannya noti Do pershoyi oktavi C4 u 256 Gc sho zgodom i nazvali filosofskim stroyem abo stroyem Sovera Namagannya Soverra standartizuvati strij narazilosya na opir togochasnih muzikantiv i zaproponovanij standart ne bulo prijnyato Ideyu Sovera namagalis vidroditi matematik ser Dzhon Gershel i kompozitor en v seredini XIX stolittya ale filosofskij strij tak i ne bulo viznano v yakosti standartu U XIX stolitti italijskij kompozitor Dzhuzeppe Verdi namagavsya zupiniti postijne pidvishennya standartu visoti nastroyuvannya orkestriv V 1874 vin napisav Rekviyem zaznachivshi sho cej tvir maye vikonuvatis u stroyi vidpovidnomu oficijnomu francuzkomu standartu diapason normal pri yakomu nota Lya A4 nalashtovuvalasya na 435 Gc Zgodom vin zaznachiv sho chastota v 432 Gc bula b trohi krashim variantom dlya orkestriv Odnim iz rishen yake vin zaproponuvav bulo naukove nastroyuvannya not Ale namagannya Verdi buli malouspishnimi V 1988 roci Lindon Larush i en iniciyuvali kampaniyu iz zatverdzhennya naukovogo stroyu yak zagalnoprijnyatogo standartu dlya koncertnogo nalashtuvannya instrumentiv u klasichnij muzici Institut nazvav cej strij nalashtuvannyam Verdi cherez zv yazok iz vidomim kompozitorom Ne divlyachis na te sho Verdi vikoristovuvav nalashtuvannya v 432 Gc yak chastoti dlya noti A4 a ne 430 54 Institut Shillera stverdzhuye sho vin maye v osnovi tu samu matematichnu osnovu 256 Gc dlya noti Do pershoyi oktavi Institut takozh navodit argumenti na korist naukovogo stroyu govorit pro yiyi istorichnu korektnist posilayuchis na traktat Joganna Keplera pro ruh planetarnih mas Oponentom shodo ciyeyi iniciativi stav opernij spivak en Vin stverdzhuvav sho Institut zaproponuvav zatverditi vikoristannya naukovogo stroyu v Italiyi obov yazkovim sho peredbachalo nakladannya shtrafu i konfiskaciyu usih kamertoniv nastroyenih inakshe Zaker napisav sho vin vvazhaye tverdzhennya Institutu Shillera pro strij Verdi istorichno ne dostovirnimi Tim Pejdzh iz vidannya Newsday povidomlyav sho poslidovniki iniciativi Institutu Shillera provodili demonstraciyi na vulici dovkola koncertnih zaliv z peticiyami abi ne dopustiti muziku Antonio Vivaldi i navit zirvali koncert pid kerivnictvom Leonarda Slatkina z metoyu rozdati broshuri z napisom Leonard Slatkin sluzhit Satani PrimitkiMarshall Long Architectural acoustics p 81 Elsevier 2006 ISBN 0 12 455551 9 Clarence Grant Hamilton Sound and Its Relation to Music p 56 Read Books 2009 ISBN 1 4446 7429 3 Trigonometric delights p 210 Princeton University Press 2002 ISBN 0 691 09541 8 Scientific pitch has the advantage that all octaves of C correspond to powers of two Herbert Stanley Allen Harry Moore A text book of practical physics p 202 Macmillan 1916 The reason for the choice of 256 as middle C in scientific work is in order that the number of vibrations corresponding with any C shall be a whole number Turtur Claus Wilhelm 2011 Prufungstrainer Physik Klausur und Ubungsaufgaben mit vollstandigen Musterlosungen German vid 3 Springer s 151 ISBN 3834809403 Haynes Bruce 2002 A History of Performing Pitch The Story of A Scarecrow Press s 224 ISBN 1461664152 Pole William 29 sichnya 1869 Musical Pitch Journal of the Society of Arts London Bell and Daldy 17 845 165 166 Rosen David Verdi Requiem Letter from Verdi to Giulio Ricordi Verdi s Aida Giuseppe Verdi Hans Busch Johnston Ian 2009 Measured Tones The Interplay of Physics and Music Second Edition vid 3 CRC Press s 36 ISBN 1420093479 For a Verdi Opera in the Verdi Tuning in 2001 Schiller Institute 2001 Procitovano 21 kvitnya 2013 The Science of Music The Schiller Institute Procitovano 28 lipnya 2009 Opera Fanatic Magazine Bel Canto Society Procitovano 23 zhovtnya 2008

Дата публікації:
Топ