Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Насіба Джангір-кизи Зейналова (азерб. Nəsibə Cahangir qızı Zeynalova; 20 квітня 1916, Баку — 10 березня 2004, Баку) — азербайджанська актриса, заслужена артистка Азербайджанської РСР (1960), народна артистка Азербайджанської РСР (1967), лауреатка Державної премії Азербайджану (1974 і 1981). Прославилася в основному своїми комедійними ролями.
| Зейналова Насіба Джангір-кизи | |
|---|---|
| азерб. Nəsibə Zeynalova | |
 | |
| Дата народження | 20 квітня 1916 |
| Місце народження | Баку, Російська імперія |
| Дата смерті | 10 березня 2004 (87 років) |
| Місце смерті | Баку, Азербайджан |
| Поховання | Алея честі |
| Громадянство |  Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР Азербайджан |
| Релігія | іслам |
| Професія | акторка, кіноакторка |
| Нагороди |                 |
| IMDb | ID 0954369 |
| nasiba-zeynalova.az | |
 Зейналова Насіба Джангір-кизи у Вікісховищі | |
Життєпис
Насіба Зейналова народилася 20 квітня 1916 року в Баку в родині купця і актора Джангіра Зейналова. Він був засновником національної реалістичної школи акторської майстерності. Зейналов завжди мріяв, щоб дочка продовжила його мистецтво. Але, на жаль, не зміг побачити цього. Сім'я втекла до Ірану до початку березневих подій 1918 року. Батько Насіби помер від тифу на кораблі по дорозі додому в листопаді 1918 року. Тоді маленькій Насибе було два рочки.
Насіба Зейналова сформувалася і прославилася як одна з найбільш гідних представників реалістичної школи акторської майстерності. Зі шкільних часів займалася народними танцями. В 1932 році була зарахована до складу драматичного гуртка Рзи Тахмасіба. У 1937 році гастролювала азербайджанськими містам у складі театральної трупи. 4 квітня 1938 року Зейналова поступила на роботу до Азербайджанського державного театру музичної комедії актрисою першої категорії. Також Насіба Зейналова одночасно вступила до театрального технікуму на акторський факультет, який закінчила в 1942 році.
Творчість
Вчителями Насібе Зейналової були Олександр Туганов, Мухаррам Гашимов, Агасадіг Герайбейлі. Під час навчання в технікумі вона зіграла ролі: Катаріна («Розм'якшення химерної дівчини», Вільям Шекспір), Ельвіра («Дон Жуан», Жан Батист Мольєр), Елізабет («Марія Стюарт», Фрідріх Шиллер).
Актриса зіграла в Азербайджанських класичних оперетах як: Гюльпері, тітка Джахан, Санам («Чоловік і дружина», «Аршин мал алан», «Не та, так ця» Узеїр Гаджибеков), Мелек ханум і Келек ханум («П'ятдесят річний молодий чоловік», Зюльфугар Гаджибеков).
В її багатій галереї ролей твори мистецтва з перекладом займають особливе місце. Кабато і Барбале («Кето і Коте», Володимир Долідзе. Переклав Шамсі Бадалбейлі), Зиралдіна («Слуга двох господарів», Карло Галдоні. Музичний редактор Шамсаддін Фатуллаєв), Зівер ханум («Квітка любові», Туркменський драматург Мухтар Гусейнов і Сулейман Алескеров), Яблуко («Солодкі мрії», переводили А. Сулейманов і Абдулла Гудрет), Гесия («Пісня про Тбілісі», Левон і Шота Милорава. Перекладав Аділь Бабаєв), Гюльбадам («Мати дівчинки», («Мати улюбленої»), Георгі Хугаєв і А. Ованов)
Найяскравіший період творчості Насібе Зейналової пов'язано з різними музично-комедійними персонажами. У зв'язку з цим, актриса вважається незамінною виконавицею таких ролей:
- Ханпері («Дервіш Местели шах», Мірза Фаталі Ахундзаде і музичний редактор Шамсаддін Фатуллаєв)
- Наргіле («Гозун айдін», Мухаррем Алізаде і Фікрет Аміров)
- Шараф і Ніса («Журавель», Сулейман Рустам і Саїд Рустамов)
- Месме («Весілля чия?», Мухаррем Алізаде і Агасі Мешадібейов)
- Зулейха («Улдуз», Сабіт Рахман і Сулейман Алескеров)
- Тукез («Гаджі Кара», Шамсі Бадалбейлі працював над твором Мірзи Фаталі Ахундова і композиторів Васіфа Адигезалова та Раміаз Мустафаєва)
- Тарлан («Урекчаланлар», Мамед Саїд Ордубаді та Фікрет Аміров)
- Земфіра («Пісня нашого села», Керім Керімов і Закір Наріманов)
- Рехшенде («Шукачі золота», Гасан Сеидбейли і Тофік Кулієв)
- Муневвер («Одна хвилина», Мухаррем Алізаде і Гаджі Ханмамедов)
- Кабле Фатма («Подорож Гаджі Керіма на місяць», Гуламрза Махмуду, Абульфез Гусейни і Азер Рзаєв)
- Шоле ханим, Хейранса, Матан («Озюмюз білерік», «Севиндик гиз ахтарир», «Олмады еле, олду белі», Шихели Гурбанов і Сулейман Алескеров)
- Мерчан («Сенден мене яр олмаз», Мухаррем Алізаде і Ашраф Аббасов)
- Чехри хала («Алти гызын бірі Пери», Мухаррем Алізаде, Тофік Бакіханов і Наріман Мамедов)
- Асинет («Дім наш, наша таємниця», Новруз Генджелі та Шафига Ахундова)
- Дженнет хала («Свекруха», Меджид Шамхалов і Закір Багіров)
- Гюльянаг («Хардасан ай субайлиг?», Салам Гадірзаде і Сулейман Алескеров)
- Фатма хала («Ахыры яхши олар», Рафига Зека Хандан і Раміз Мустафаєв)
- Зейнаб, Джамиле («Бошанаг, евленірік» і «Ненемин шахлиг гушу», Алиага Кюрчайли і Васіф Адыгезалов)
- Чельби («Беш манатлиг гелін», Маммед Сеїд Ордубади і Сеїд Рустамов)
- Салтанат («Даглар гойнунда», Аділь Ісгендеров і Ашраф Аббасов)
- Кизбаджи («Хиджран», Сабіт Рахман і Емін Сабитоглу)
- Назханым («Назханым зв элийир», Мухаррем Алізаде і Назім Аливердибейов)
- Гюлендам («Гоншумузда бір оглав вар», Мухаррем Алізаде і Раміз Мустафаєв)
- Фатма («мій Двір, моє життя», Джахангир Мамедов, Тофік Бакіханов і Наріман Мамедов)
- Бали («Гызыл тієї», Раміз Гейдар і Октай Кязимов)
- Гемер («Негмели Кенул», Халіде Гасилова і Емін Сабитоглу)
Особливо багаті вираження у ролях Дженнет хала, Наргіле і Зулейха, національний гумор і природність стали рідкісними перлинами сцени. Насіба Зейналова брала участь в десятках телевізійних гумористичних демонстраціях, телевізійних виставах.
Вона також знімалася у багатьох азербайджанських фільмах. З них найвідоміші образи наступні: Фатманісе («Мачуха»), Теллі («Велика опора»), Зулейха («Улдуз»), Дженнет хала («Свекруха»), Гюльсум («Пригоди Моли Фаталі»), Аслі хала («Вкрали нареченого»), Зулейха («Зірка»).
За великий внесок у розвиток музичного театру Азербайджанської РСР 24 травня 1960 року Насибе ханум було присвоєно звання заслуженої артистки, а в 1967 році звання народної артистки.
За свою роль в музичній комедії «Хиджран» Насіба Зейналова стала лауреаткою Державної премії Азербайджану (1974 р.)
У 1974 році Рауф Казимовський зняв телевізійний фільм на її творчість «Посмішка актриси»
Насиба Зейналова померла 10 березня 2004 року в Баку. Її могила знаходиться на Алеї почесного поховання в Баку.
Пам'ять
На честь Насіби Зейналової названі:
- Азербайджанський Молодіжний театр
- Нафтоналивний танкер (порт приписки Таганрог).
Нагороди
- Заслужена артистка Азербайджанської РСР (1960)
- Народна артистка Азербайджанської РСР (1967)
- Лауреат Державної премії Азербайджану (1974 і 1981)
- Орден «Слава» (Азербайджан) (1997)
- орден Жовтневої Революції (1976)
- орден Трудового Червоного Прапора (1971)
- орден Дружби народів (22.08.1986)
- орден «Знак Пошани» (09.06.1959)
- Медаль «На відзначення 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»(1970)
- Медаль "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- Медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- Медаль "Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- Медаль "Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- Медаль "Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- Медаль "50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. "
- Медаль «Ветеран праці»
- Медаль «Спілки театральних діячів» (2004)
Родина
Син [az], онука Насіба Новрузова., внучка Насиба Новрузова.
Фільмографія
- 1958 — Мачуха
- 1960 — Пригоди мулли
- 1962 — Велика опора
- 1964 —
- 1968 — Ім'ям закону
- 1969 — Я пам'ятаю тебе, вчителю
- 1969 —
- 1970 — Шукайте дівчину
- 1973 — Хлопці нашої вулиці
- 1974 — Тисяча перша гастроль
- 1975 — Кохання з першого погляду
- 1976 — Ціна щастя
- 1978 — Свекруха
- 1979 — Я вигадую пісню
- 1981 —
- 1981 —
- 1985 — Вкрали нареченого
- 1986 — Вікно печалі
- 1986 — Особливі обставини
- 1993 —
- 1995 — Сон
Примітки
- (азерб.) Nasiba Zeynalova: Biography [ 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Nasiba-Zeynalova.az
- Ədəbiyyat, incəsənət və arxitektura sahəsində 1974-cü il Azərbaycan SSR Dövlət mükafatlarının verilməsi haqqında Azərbaycan KP MK-nın və Azərbaycan SSR Nazirlər Sovetinin 1974-cü il tarixli Qərarı [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — anl.az
Посилання
- Офіційний сайт Народної артистки Азербайджану Насіби Зейналової [ 9 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nasiba Dzhangir kizi Zejnalova azerb Nesibe Cahangir qizi Zeynalova 20 kvitnya 1916 Baku 10 bereznya 2004 Baku azerbajdzhanska aktrisa zasluzhena artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1960 narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1967 laureatka Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanu 1974 i 1981 Proslavilasya v osnovnomu svoyimi komedijnimi rolyami Zejnalova Nasiba Dzhangir kiziazerb Nesibe ZeynalovaData narodzhennya 20 kvitnya 1916 1916 04 20 Misce narodzhennya Baku Rosijska imperiyaData smerti 10 bereznya 2004 2004 03 10 87 rokiv Misce smerti Baku AzerbajdzhanPohovannya Aleya chestiGromadyanstvo Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSR AzerbajdzhanReligiya islamProfesiya aktorka kinoaktorkaNagorodiIMDb ID 0954369nasiba zeynalova az Zejnalova Nasiba Dzhangir kizi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zejnalova ZhittyepisNasiba Zejnalova narodilasya 20 kvitnya 1916 roku v Baku v rodini kupcya i aktora Dzhangira Zejnalova Vin buv zasnovnikom nacionalnoyi realistichnoyi shkoli aktorskoyi majsternosti Zejnalov zavzhdi mriyav shob dochka prodovzhila jogo mistectvo Ale na zhal ne zmig pobachiti cogo Sim ya vtekla do Iranu do pochatku bereznevih podij 1918 roku Batko Nasibi pomer vid tifu na korabli po dorozi dodomu v listopadi 1918 roku Todi malenkij Nasibe bulo dva rochki Nasiba Zejnalova sformuvalasya i proslavilasya yak odna z najbilsh gidnih predstavnikiv realistichnoyi shkoli aktorskoyi majsternosti Zi shkilnih chasiv zajmalasya narodnimi tancyami V 1932 roci bula zarahovana do skladu dramatichnogo gurtka Rzi Tahmasiba U 1937 roci gastrolyuvala azerbajdzhanskimi mistam u skladi teatralnoyi trupi 4 kvitnya 1938 roku Zejnalova postupila na robotu do Azerbajdzhanskogo derzhavnogo teatru muzichnoyi komediyi aktrisoyu pershoyi kategoriyi Takozh Nasiba Zejnalova odnochasno vstupila do teatralnogo tehnikumu na aktorskij fakultet yakij zakinchila v 1942 roci TvorchistVchitelyami Nasibe Zejnalovoyi buli Oleksandr Tuganov Muharram Gashimov Agasadig Gerajbejli Pid chas navchannya v tehnikumi vona zigrala roli Katarina Rozm yakshennya himernoyi divchini Vilyam Shekspir Elvira Don Zhuan Zhan Batist Molyer Elizabet Mariya Styuart Fridrih Shiller Aktrisa zigrala v Azerbajdzhanskih klasichnih operetah yak Gyulperi titka Dzhahan Sanam Cholovik i druzhina Arshin mal alan Ne ta tak cya Uzeyir Gadzhibekov Melek hanum i Kelek hanum P yatdesyat richnij molodij cholovik Zyulfugar Gadzhibekov V yiyi bagatij galereyi rolej tvori mistectva z perekladom zajmayut osoblive misce Kabato i Barbale Keto i Kote Volodimir Dolidze Pereklav Shamsi Badalbejli Ziraldina Sluga dvoh gospodariv Karlo Galdoni Muzichnij redaktor Shamsaddin Fatullayev Ziver hanum Kvitka lyubovi Turkmenskij dramaturg Muhtar Gusejnov i Sulejman Aleskerov Yabluko Solodki mriyi perevodili A Sulejmanov i Abdulla Gudret Gesiya Pisnya pro Tbilisi Levon i Shota Milorava Perekladav Adil Babayev Gyulbadam Mati divchinki Mati ulyublenoyi Georgi Hugayev i A Ovanov Najyaskravishij period tvorchosti Nasibe Zejnalovoyi pov yazano z riznimi muzichno komedijnimi personazhami U zv yazku z cim aktrisa vvazhayetsya nezaminnoyu vikonaviceyu takih rolej Hanperi Dervish Mesteli shah Mirza Fatali Ahundzade i muzichnij redaktor Shamsaddin Fatullayev Nargile Gozun ajdin Muharrem Alizade i Fikret Amirov Sharaf i Nisa Zhuravel Sulejman Rustam i Sayid Rustamov Mesme Vesillya chiya Muharrem Alizade i Agasi Meshadibejov Zulejha Ulduz Sabit Rahman i Sulejman Aleskerov Tukez Gadzhi Kara Shamsi Badalbejli pracyuvav nad tvorom Mirzi Fatali Ahundova i kompozitoriv Vasifa Adigezalova ta Ramiaz Mustafayeva Tarlan Urekchalanlar Mamed Sayid Ordubadi ta Fikret Amirov Zemfira Pisnya nashogo sela Kerim Kerimov i Zakir Narimanov Rehshende Shukachi zolota Gasan Seidbejli i Tofik Kuliyev Munevver Odna hvilina Muharrem Alizade i Gadzhi Hanmamedov Kable Fatma Podorozh Gadzhi Kerima na misyac Gulamrza Mahmudu Abulfez Gusejni i Azer Rzayev Shole hanim Hejransa Matan Ozyumyuz bilerik Sevindik giz ahtarir Olmady ele oldu beli Shiheli Gurbanov i Sulejman Aleskerov Merchan Senden mene yar olmaz Muharrem Alizade i Ashraf Abbasov Chehri hala Alti gyzyn biri Peri Muharrem Alizade Tofik Bakihanov i Nariman Mamedov Asinet Dim nash nasha tayemnicya Novruz Gendzheli ta Shafiga Ahundova Dzhennet hala Svekruha Medzhid Shamhalov i Zakir Bagirov Gyulyanag Hardasan aj subajlig Salam Gadirzade i Sulejman Aleskerov Fatma hala Ahyry yahshi olar Rafiga Zeka Handan i Ramiz Mustafayev Zejnab Dzhamile Boshanag evlenirik i Nenemin shahlig gushu Aliaga Kyurchajli i Vasif Adygezalov Chelbi Besh manatlig gelin Mammed Seyid Ordubadi i Seyid Rustamov Saltanat Daglar gojnunda Adil Isgenderov i Ashraf Abbasov Kizbadzhi Hidzhran Sabit Rahman i Emin Sabitoglu Nazhanym Nazhanym zv elijir Muharrem Alizade i Nazim Aliverdibejov Gyulendam Gonshumuzda bir oglav var Muharrem Alizade i Ramiz Mustafayev Fatma mij Dvir moye zhittya Dzhahangir Mamedov Tofik Bakihanov i Nariman Mamedov Bali Gyzyl tiyeyi Ramiz Gejdar i Oktaj Kyazimov Gemer Negmeli Kenul Halide Gasilova i Emin Sabitoglu Osoblivo bagati virazhennya u rolyah Dzhennet hala Nargile i Zulejha nacionalnij gumor i prirodnist stali ridkisnimi perlinami sceni Nasiba Zejnalova brala uchast v desyatkah televizijnih gumoristichnih demonstraciyah televizijnih vistavah Vona takozh znimalasya u bagatoh azerbajdzhanskih filmah Z nih najvidomishi obrazi nastupni Fatmanise Machuha Telli Velika opora Zulejha Ulduz Dzhennet hala Svekruha Gyulsum Prigodi Moli Fatali Asli hala Vkrali narechenogo Zulejha Zirka Za velikij vnesok u rozvitok muzichnogo teatru Azerbajdzhanskoyi RSR 24 travnya 1960 roku Nasibe hanum bulo prisvoyeno zvannya zasluzhenoyi artistki a v 1967 roci zvannya narodnoyi artistki Za svoyu rol v muzichnij komediyi Hidzhran Nasiba Zejnalova stala laureatkoyu Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanu 1974 r U 1974 roci Rauf Kazimovskij znyav televizijnij film na yiyi tvorchist Posmishka aktrisi Nasiba Zejnalova pomerla 10 bereznya 2004 roku v Baku Yiyi mogila znahoditsya na Aleyi pochesnogo pohovannya v Baku Pam yatNa chest Nasibi Zejnalovoyi nazvani Azerbajdzhanskij Molodizhnij teatr Naftonalivnij tanker port pripiski Taganrog NagorodiZasluzhena artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1960 Narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1967 Laureat Derzhavnoyi premiyi Azerbajdzhanu 1974 i 1981 Orden Slava Azerbajdzhan 1997 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1976 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 orden Druzhbi narodiv 22 08 1986 orden Znak Poshani 09 06 1959 Medal Na vidznachennya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Dvadcyat rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Tridcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Sorok rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 50 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Veteran praci Medal Spilki teatralnih diyachiv 2004 RodinaSin az onuka Nasiba Novruzova vnuchka Nasiba Novruzova Filmografiya1958 Machuha 1960 Prigodi mulli 1962 Velika opora 1964 1968 Im yam zakonu 1969 Ya pam yatayu tebe vchitelyu 1969 1970 Shukajte divchinu 1973 Hlopci nashoyi vulici 1974 Tisyacha persha gastrol 1975 Kohannya z pershogo poglyadu 1976 Cina shastya 1978 Svekruha 1979 Ya vigaduyu pisnyu 1981 1981 1985 Vkrali narechenogo 1986 Vikno pechali 1986 Osoblivi obstavini 1993 1995 SonPrimitki azerb Nasiba Zeynalova Biography 19 kvitnya 2019 u Wayback Machine Nasiba Zeynalova az Edebiyyat incesenet ve arxitektura sahesinde 1974 cu il Azerbaycan SSR Dovlet mukafatlarinin verilmesi haqqinda Azerbaycan KP MK nin ve Azerbaycan SSR Nazirler Sovetinin 1974 cu il tarixli Qerari 16 sichnya 2020 u Wayback Machine anl azPosilannyaOficijnij sajt Narodnoyi artistki Azerbajdzhanu Nasibi Zejnalovoyi 9 sichnya 2019 u Wayback Machine ros