Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Світла́на Іва́нівна Наси́пана (до шлюбу Руса́нова; 1 серпня 1943, Борщова — 12 вересня 2016, Гайворон) — українська громадська, політична та культурна діячка. Обіймала керівні посади в Гайворонському районі, займала активну громадянську позицію, змалювала реалії часів свого життя через призму історій про свій рід, друзів та рідні місця.
| Насипана Світлана Іванівна | |
|---|---|
 на творчих читаннях | |
| Народилася | 1 серпня 1943 Борщова |
| Померла | 12 вересня 2016 (73 роки) Гайворон |
| Дівоче ім'я | Русанова |
| Проживання |  Україна |
| Громадянство | українка |
| Походження | українка |
| Похована | Гайворон |
Життєпис
Народилася у сім'ї кравця Русанова Івана Омеляновича (1914—1978) та вчительки Русанової (Гавази) Устини Захарівни (1921—1972). Ось що згадує Світлана про той час з розповідей мами та бабусі:
 | Неділя 1 серпня 1943 року видалася теплою та сонячною. Тривав бій партизан з німцями, а я поспішала народитися в хаті на західному боці села Борщова. Встигла. Потім «бачу» себе біля стогів пожатого жита під теплим нічним українським небом. Це було на третій день після мого народження: німці вигнали всіх жінок жати жито, й мене майже загубили. Тоді за день нажали дуже багато стогів, й мати не могла зразу визначити, під яким вона мене востаннє годувала й залишила спати. Шукали усім селом й пізно вночі знайшли.. А ось засніжений грудень 1943 року, усіх мешканців Борщової колоною, по пояс в снігу, ведуть до Підвисоцької в’язниці – так німці хотіли виманити партизанів з лісу. Хвора мати не в силах нести мене далі й залишає на снігу, але потім повертається й забирає. |  |
В 1945 році сім'я Русанових переїжджає до хутору Захоперський й потім до станиці Нехаєвської на той час Сталінградської області Росії. Там пройшли найкращі роки дитинства.
В березні 1956 року Русанові повертаються в Україну і згодом оселяються в Підвисокому, де Світлана закінчує середню школу.
Протягом 1960—1965 років навчалася в Кіровоградському педагогічному інституті на фізико-математичному факультеті. В 1963—1964 роках проходить річну педагогічну практику у восьмирічній школі села Дмитрівка зі своєю близькою подругою Поліщук Жанною Павлівною. Проживали вони на квартирі у Валентини та . Серед спогадів про Степана Степановича Курогло є такі рядки:
| | Разом з нами працював молодий місцевий вчитель Степан Курогло. Він дуже переймався успішністю навчання дітей, породжував в них патріотичні національні почуття, писав вірші гагаузькою та російською мовами. Та інколи траплялися й не дуже приємні випадки. Пам’ятаю, як одного разу він зайшов до класу, де кілька учнів зовсім погано вчилися. Йшла класна година, й крім мене ще були присутні декілька вчителів. Степан почав казати гагаузькою мовою про те, що треба вчитися й піднімати свою культуру, бо інакше ці дурні (мав на увазі нас) увесь час будуть панувати. Діти з подивом дивилися то на нього, то на інших. Ми розуміли, що щось було не так, але мови не розуміли. Після того, як він пішов, нам переклали суть розмови і діти навіть вибачилися за вчителя. Зараз його твори включено до програми гагаузьких шкіл. | |
Була свідком повалення сільської церкви.
| | Біля школи стояла висока церква. Служб там не проводилося, та усе внутрішнє оздоблення зберігалося, й берегли його самі селяни. Та в той час селами йшло повальне руйнування церков. В один з осінніх днів о десятій ранку в село привезли призовника-механізатора, якимось дивом він виліз на купол церкви, накинув на хреста трос, зліз, сів в трактор і поїхав. Трос натягнувся, й купол впав.. Хлопця швидко посадили в машину і увезли. Вчителів ще зранку того дня попередили, щоб не випускали дітей на перерву. Проте один із учнів шостого класу побачив у вікно, як руйнували церкву, щось закричав гагаузькою мовою, і дітей вже втримати було неможливо – вони вибігали через двері та вистрибували з вікон. За кілька хвилин в школі не залишилося жодного учня. А вже за двадцять хвилин усі жителі Дмитрівки були біля церкви, стояли з прихиленими колінами і плакали. Чоловіки, жінки, юнаки і дівчата, діти. Потім усі кинулися всередину церкви й брали все, щоб зберегти його в себе. Люди цілували ті речі, що забирали. Ми, виховані атеїсти, на той час цього не розуміли. | |
В 1965—1968 роках працює в школі-інтернаті смт. Завалля.
В 1968 році переїжджає до Гайворона на роботу завідувачем відділу шкільної молоді, а потім другим (1969) та першим (1971) секретарем Гайворонського райкому комсомолу.
В 1972 році одружується з Насипаним Віталієм Дмитровичем (1945—2002). В 1973 році народжує доньку Наталю, в 1976 році — сина Богдана.
З 1974 по 1982 роки працює заступником директора та директором середньої школи № 2 міста Гайворон.
З 1982 року депутат Районної ради народних депутатів, займає виборчі посади в Гайворонській районній раді до 1994 року. Протягом 1994—1998 років обіймає посаду голови районного представництва Фонду держмайна України. З 1999 по 2006 рік є активним членом Соціалістичної партії України.
В період 2005—2012 років більшість часу проводить у Києві, допомагаючи у вихованні внука Олексія. В цей час багато подорожує й працює над книгою «Мій рід». Захоплюється сучасною літературною творчістю, вирізняючи поезію Ліни Костенко.
З 2012 по 2016 рік працює над книгою «У колі друзів». Багато спілкується в соціальних мережах з друзями та родичами з Російської федерації, намагаючись знайти порозуміння в баченні геополітичної ситуації, що склалася (окупація Криму, війна на Донбасі, трагедія в Одесі).
Вночі 12 вересня 2016 року наступає раптова смерть внаслідок серцевого нападу.
Політична діяльність
З 1982 року депутат Гайворонської районної ради.
1982—1990 — секретар виконкому Гайворонської районної ради народних депутатів.
1990—1992 — заступник голови Гайворонської районної ради.
1992—1994 — голова Гайворонської районної ради.
1994 — кандидат в депутати Верховної Ради України на повторних виборах, від Гайворонського виборчого округу № 230.
1994 —1998 — голова Гайворонського районного представництва Фонду держмайна України.
1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Мороза О. О.
1999—2006 — засновник та керівник Гайворонської районної організації Соціалістичної партії України.
2000—2001 — учасник кампанії «Україна без Кучми».
2002 — кандидат в депутати Верховної Ради України від Соціалістичної партії України (№ 65 в партійному списку)
2004—2005 — активний захисник демократичного виборчого процесу в Гайворонському районі під час виборів Президента України.
Творчість
«Мій рід»
Робота над книгою «Мій рід» почалася в 1998 році, але більшість матеріалу було зібрано та підготовлено у період 2005—2014 років. Світлана відвідала місця свого дитинства, друзів та родичів з різних куточків України, Росії та Литви. Працювала з архівами місцевих видань та галузевими державними архівами, знаходила свідків давніх подій та задокументовані спогади. В результаті, вдалося побудувати цілісну картину роду з часів початку ХІХ сторіччя, зібравши в родинне дерево більше 150 осіб. Книга містить неприкрашені описи реалій життя, спогади та посилання на документи. Структура книги та подача матеріалу можуть становити інтерес для інших дослідників свого роду.
«У колі друзів»
В даній книзі зроблено спробу визначити дружбу за допомогою реальних життєвих історій, відсіявши неважливе й зосередившись на тому, що продовжує захоплювати і хвилювати навіть після семи десятків прожитих років.
Частину книги присвячено друзям з інтернету, людям, яких авторка ніколи не бачила. Там йдеться про історії виникнення та розвитку стосунків, спроби взнати та описати людину, страх втратити зв'язок та бажання колись зустрітися.
Друкована версія книги так і не встигла побачила світ, залишившись у «передостанній ревізії». Проте, частково скорочену аудіо-версію книги, надиктовану авторкою, таки було завершено.
Інше
Публікація статей в газетах «Гайворонські вісті» та «Нехаївські вісті».
Участь у творчих вечорах та зустрічах в м. Гайворон.
Переклад віршів Ліни Костенко.
Примітки
- Насипана, Світлана Іванівна (2014). Мій рід (російська) . Київ. с. 47.
- Насипана, Світлана Іванівна (2014). Мій рід (російська) . Київ. с. 62.
- Насипана, Світлана Іванівна (2014). Мій рід (російська) . Київ. с. 61.
- Насипана Світлана Іванівна - втрата. Гайворонські вісті. 17 вересня 2016.
- Центральна виборча комісія України (31 липня 1999). Постанова № 141 Про реєстрацію довірених осіб кандидата у Президенти України Мороза О.О. у загальнодержавному одномандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах.[недоступне посилання з липня 2019]
- Реєстраційні дані ЦВК. 01.02.2002.[недоступне посилання з липня 2019]
- Панченко, Любов Григорівна (22.10.2016). Пам'ять залишається з нами. Гайворонські вісті.
Джерела
Насипана С. І. Мій рід. — К., 2014 (рос.).
Насипана С. І. У колі друзів. — Гайворон, 2016 (рос.).
Газета «Гайворонські вісті», № 73-74 від 17.09.2016
Газета «Гайворонські вісті», № 83-84 від 22.10.2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svitla na Iva nivna Nasi pana do shlyubu Rusa nova 1 serpnya 1943 19430801 Borshova 12 veresnya 2016 Gajvoron ukrayinska gromadska politichna ta kulturna diyachka Obijmala kerivni posadi v Gajvoronskomu rajoni zajmala aktivnu gromadyansku poziciyu zmalyuvala realiyi chasiv svogo zhittya cherez prizmu istorij pro svij rid druziv ta ridni miscya Nasipana Svitlana Ivanivnana tvorchih chitannyahNarodilasya1 serpnya 1943 1943 08 01 BorshovaPomerla12 veresnya 2016 2016 09 12 73 roki GajvoronDivoche im yaRusanovaProzhivannya UkrayinaGromadyanstvoukrayinkaPohodzhennyaukrayinkaPohovanaGajvoronZhittyepisNarodilasya u sim yi kravcya Rusanova Ivana Omelyanovicha 1914 1978 ta vchitelki Rusanovoyi Gavazi Ustini Zaharivni 1921 1972 Os sho zgaduye Svitlana pro toj chas z rozpovidej mami ta babusi Nedilya 1 serpnya 1943 roku vidalasya teployu ta sonyachnoyu Trivav bij partizan z nimcyami a ya pospishala naroditisya v hati na zahidnomu boci sela Borshova Vstigla Potim bachu sebe bilya stogiv pozhatogo zhita pid teplim nichnim ukrayinskim nebom Ce bulo na tretij den pislya mogo narodzhennya nimci vignali vsih zhinok zhati zhito j mene majzhe zagubili Todi za den nazhali duzhe bagato stogiv j mati ne mogla zrazu viznachiti pid yakim vona mene vostannye goduvala j zalishila spati Shukali usim selom j pizno vnochi znajshli A os zasnizhenij gruden 1943 roku usih meshkanciv Borshovoyi kolonoyu po poyas v snigu vedut do Pidvisockoyi v yaznici tak nimci hotili vimaniti partizaniv z lisu Hvora mati ne v silah nesti mene dali j zalishaye na snigu ale potim povertayetsya j zabiraye V 1945 roci sim ya Rusanovih pereyizhdzhaye do hutoru Zahoperskij j potim do stanici Nehayevskoyi na toj chas Stalingradskoyi oblasti Rosiyi Tam projshli najkrashi roki ditinstva V berezni 1956 roku Rusanovi povertayutsya v Ukrayinu i zgodom oselyayutsya v Pidvisokomu de Svitlana zakinchuye serednyu shkolu Protyagom 1960 1965 rokiv navchalasya v Kirovogradskomu pedagogichnomu instituti na fiziko matematichnomu fakulteti V 1963 1964 rokah prohodit richnu pedagogichnu praktiku u vosmirichnij shkoli sela Dmitrivka zi svoyeyu blizkoyu podrugoyu Polishuk Zhannoyu Pavlivnoyu Prozhivali voni na kvartiri u Valentini ta Sered spogadiv pro Stepana Stepanovicha Kuroglo ye taki ryadki Razom z nami pracyuvav molodij miscevij vchitel Stepan Kuroglo Vin duzhe perejmavsya uspishnistyu navchannya ditej porodzhuvav v nih patriotichni nacionalni pochuttya pisav virshi gagauzkoyu ta rosijskoyu movami Ta inkoli traplyalisya j ne duzhe priyemni vipadki Pam yatayu yak odnogo razu vin zajshov do klasu de kilka uchniv zovsim pogano vchilisya Jshla klasna godina j krim mene she buli prisutni dekilka vchiteliv Stepan pochav kazati gagauzkoyu movoyu pro te sho treba vchitisya j pidnimati svoyu kulturu bo inakshe ci durni mav na uvazi nas uves chas budut panuvati Diti z podivom divilisya to na nogo to na inshih Mi rozumili sho shos bulo ne tak ale movi ne rozumili Pislya togo yak vin pishov nam pereklali sut rozmovi i diti navit vibachilisya za vchitelya Zaraz jogo tvori vklyucheno do programi gagauzkih shkil Bula svidkom povalennya silskoyi cerkvi Bilya shkoli stoyala visoka cerkva Sluzhb tam ne provodilosya ta use vnutrishnye ozdoblennya zberigalosya j beregli jogo sami selyani Ta v toj chas selami jshlo povalne rujnuvannya cerkov V odin z osinnih dniv o desyatij ranku v selo privezli prizovnika mehanizatora yakimos divom vin viliz na kupol cerkvi nakinuv na hresta tros zliz siv v traktor i poyihav Tros natyagnuvsya j kupol vpav Hlopcya shvidko posadili v mashinu i uvezli Vchiteliv she zranku togo dnya poperedili shob ne vipuskali ditej na perervu Prote odin iz uchniv shostogo klasu pobachiv u vikno yak rujnuvali cerkvu shos zakrichav gagauzkoyu movoyu i ditej vzhe vtrimati bulo nemozhlivo voni vibigali cherez dveri ta vistribuvali z vikon Za kilka hvilin v shkoli ne zalishilosya zhodnogo uchnya A vzhe za dvadcyat hvilin usi zhiteli Dmitrivki buli bilya cerkvi stoyali z prihilenimi kolinami i plakali Choloviki zhinki yunaki i divchata diti Potim usi kinulisya vseredinu cerkvi j brali vse shob zberegti jogo v sebe Lyudi ciluvali ti rechi sho zabirali Mi vihovani ateyisti na toj chas cogo ne rozumili V 1965 1968 rokah pracyuye v shkoli internati smt Zavallya V 1968 roci pereyizhdzhaye do Gajvorona na robotu zaviduvachem viddilu shkilnoyi molodi a potim drugim 1969 ta pershim 1971 sekretarem Gajvoronskogo rajkomu komsomolu V 1972 roci odruzhuyetsya z Nasipanim Vitaliyem Dmitrovichem 1945 2002 V 1973 roci narodzhuye donku Natalyu v 1976 roci sina Bogdana Z 1974 po 1982 roki pracyuye zastupnikom direktora ta direktorom serednoyi shkoli 2 mista Gajvoron Z 1982 roku deputat Rajonnoyi radi narodnih deputativ zajmaye viborchi posadi v Gajvoronskij rajonnij radi do 1994 roku Protyagom 1994 1998 rokiv obijmaye posadu golovi rajonnogo predstavnictva Fondu derzhmajna Ukrayini Z 1999 po 2006 rik ye aktivnim chlenom Socialistichnoyi partiyi Ukrayini V period 2005 2012 rokiv bilshist chasu provodit u Kiyevi dopomagayuchi u vihovanni vnuka Oleksiya V cej chas bagato podorozhuye j pracyuye nad knigoyu Mij rid Zahoplyuyetsya suchasnoyu literaturnoyu tvorchistyu viriznyayuchi poeziyu Lini Kostenko Z 2012 po 2016 rik pracyuye nad knigoyu U koli druziv Bagato spilkuyetsya v socialnih merezhah z druzyami ta rodichami z Rosijskoyi federaciyi namagayuchis znajti porozuminnya v bachenni geopolitichnoyi situaciyi sho sklalasya okupaciya Krimu vijna na Donbasi tragediya v Odesi Vnochi 12 veresnya 2016 roku nastupaye raptova smert vnaslidok sercevogo napadu Politichna diyalnistZ 1982 roku deputat Gajvoronskoyi rajonnoyi radi 1982 1990 sekretar vikonkomu Gajvoronskoyi rajonnoyi radi narodnih deputativ 1990 1992 zastupnik golovi Gajvoronskoyi rajonnoyi radi 1992 1994 golova Gajvoronskoyi rajonnoyi radi 1994 kandidat v deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini na povtornih viborah vid Gajvoronskogo viborchogo okrugu 230 1994 1998 golova Gajvoronskogo rajonnogo predstavnictva Fondu derzhmajna Ukrayini 1999 dovirena osoba kandidata u Prezidenti Ukrayini Moroza O O 1999 2006 zasnovnik ta kerivnik Gajvoronskoyi rajonnoyi organizaciyi Socialistichnoyi partiyi Ukrayini 2000 2001 uchasnik kampaniyi Ukrayina bez Kuchmi 2002 kandidat v deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini vid Socialistichnoyi partiyi Ukrayini 65 v partijnomu spisku 2004 2005 aktivnij zahisnik demokratichnogo viborchogo procesu v Gajvoronskomu rajoni pid chas viboriv Prezidenta Ukrayini Tvorchist Mij rid Robota nad knigoyu Mij rid pochalasya v 1998 roci ale bilshist materialu bulo zibrano ta pidgotovleno u period 2005 2014 rokiv Svitlana vidvidala miscya svogo ditinstva druziv ta rodichiv z riznih kutochkiv Ukrayini Rosiyi ta Litvi Pracyuvala z arhivami miscevih vidan ta galuzevimi derzhavnimi arhivami znahodila svidkiv davnih podij ta zadokumentovani spogadi V rezultati vdalosya pobuduvati cilisnu kartinu rodu z chasiv pochatku HIH storichchya zibravshi v rodinne derevo bilshe 150 osib Kniga mistit neprikrasheni opisi realij zhittya spogadi ta posilannya na dokumenti Struktura knigi ta podacha materialu mozhut stanoviti interes dlya inshih doslidnikiv svogo rodu U koli druziv V danij knizi zrobleno sprobu viznachiti druzhbu za dopomogoyu realnih zhittyevih istorij vidsiyavshi nevazhlive j zoseredivshis na tomu sho prodovzhuye zahoplyuvati i hvilyuvati navit pislya semi desyatkiv prozhitih rokiv Chastinu knigi prisvyacheno druzyam z internetu lyudyam yakih avtorka nikoli ne bachila Tam jdetsya pro istoriyi viniknennya ta rozvitku stosunkiv sprobi vznati ta opisati lyudinu strah vtratiti zv yazok ta bazhannya kolis zustritisya Drukovana versiya knigi tak i ne vstigla pobachila svit zalishivshis u peredostannij reviziyi Prote chastkovo skorochenu audio versiyu knigi nadiktovanu avtorkoyu taki bulo zaversheno Inshe Publikaciya statej v gazetah Gajvoronski visti ta Nehayivski visti Uchast u tvorchih vechorah ta zustrichah v m Gajvoron Pereklad virshiv Lini Kostenko PrimitkiNasipana Svitlana Ivanivna 2014 Mij rid rosijska Kiyiv s 47 Nasipana Svitlana Ivanivna 2014 Mij rid rosijska Kiyiv s 62 Nasipana Svitlana Ivanivna 2014 Mij rid rosijska Kiyiv s 61 Nasipana Svitlana Ivanivna vtrata Gajvoronski visti 17 veresnya 2016 Centralna viborcha komisiya Ukrayini 31 lipnya 1999 Postanova 141 Pro reyestraciyu dovirenih osib kandidata u Prezidenti Ukrayini Moroza O O u zagalnoderzhavnomu odnomandatnomu viborchomu okruzi ta teritorialnih viborchih okrugah nedostupne posilannya z lipnya 2019 Reyestracijni dani CVK 01 02 2002 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Panchenko Lyubov Grigorivna 22 10 2016 Pam yat zalishayetsya z nami Gajvoronski visti DzherelaNasipana S I Mij rid K 2014 ros Nasipana S I U koli druziv Gajvoron 2016 ros Gazeta Gajvoronski visti 73 74 vid 17 09 2016 Gazeta Gajvoronski visti 83 84 vid 22 10 2016