Надбульбашка (англ. superbubble) — порожнина в міжзоряному середовищі, що сягає сотень світлових років у діаметрі, заповнена розрідженим газом із температурою близько 106 K. Утворюється спалахами кількох наднових, а також потужним зоряним вітром гарячих масивних зір. Сонячна система перебуває поблизу центру старої космічної надбульбашки, відомої під назвою «Місцева бульбашка», межі якої можна виявити за різким збільшенням пилового поглинання світла зір на відстані, більшій кількохсот світлових років.
Утворення
Наймасивніші зорі, із масами від восьми до, приблизно, ста сонячних мас, та спектральними класами О та B, зазвичай виявляють у групах, які називають OB-асоціаціями. Масивні зорі типу O характеризуються сильним зоряним вітром, і всі вони закінчують своє існування спалахом наднової.
Найпотужніші зоряні вітри за життєвий цикл зорі вивільнюють кінетичну енергію у 1051 ергів (1044 Дж), що еквівалентно спалаху наднової. Ці вітри можуть формувати бульбашки зоряного вітру, що простягаються на сотні світлових років. В OB-асоціаціях зорі перебувають досить близько одна до одної й утворені їхнім зоряним вітром бульбашки зливаються, поступово формуючи єдину велетенську бульбашку, яку називають надбульбашкою. Коли зорі помирають, спалахи наднових, спричинюють поширення у міжзоряному середовищі ударних хвиль, які можуть досягати ще більших розмірів, зі швидкістю розширення, яка сягає декількох км/с. Зорі в OB-асоціаціях не пов'язані гравітаційно, але віддаляються вони на малих швидкостях (близько 20 км/с), і порівняно швидко (за кілька мільйонів років) вичерпують своє ядерне паливо. Як результат, більшість спалахів наднових, якими закінчується існування таких зір, відбуваються в межах порожнин, утворених їхніми бульбашками зоряного вітру. Такі вибухи ніколи не утворюють видимого залишку наднової[], а натомість вивільняють енергію з гарячого осередка у формі звукових хвиль. Таким чином, як зоряні вітри, так і вибухи зір постачають енергію для нагрівання та розширення надбульбашки в міжзоряному середовищі.
Міжзоряний газ, який змітається надбульбашками під час їх розширення утворює навколо порожнини досить щільну оболонку. Такі оболонки були вперше виявлені за випромінюванням у радіолінії Гідрогену 21 см, що привело до формулювання теорії утворення надбульбашок. Вчені також спостерігали рентгенівське випромінювання з їхніх гарячих внутрішніх ділянок, оптичні лінії випромінювання з іонізованих оболонок, а також неперервний спектр в інфрачервоному діапазоні, що походить від пилу, який утворюється в оболонках таких надбульбашок. Рентгенівське та видиме випромінювання зазвичай спостерігають у молодших надбульбашках, тоді як старіші, більші об'єкти, які спостерігають на хвилі довжиною 21 см, можуть походити навіть від декількох надбульбашок, що злилися в одну, а тому їх іноді виділяють в окрему категорію, називаючи надоболонками (англ. supershells).
Досить великі надбульбашки можуть роздуватися крізь весь галактичний диск, вивільняючи свою енергію в Галактичне гало або навіть у міжгалактичне середовище.
Приклади надбульбашок
- (N44) у Великій Магеллановій Хмарі.
- Надоболонка антицентру, надоболонка, яка раніше мала назву «Снікерс» (англ. Snickers)
- Henize 70
- Monogem Ring
- Надоболонка Щита
Примітки
- . Astronomy Picture of the Day. 30 листопада 1999. Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 19 лютого 2015.(англ.)
- Castor, J.; McCray, R.; Weaver, R. (1975). Interstellar Bubbles. Astrophys. J. (Letters). 200: L107—L110. Bibcode:1975ApJ...200L.107C. doi:10.1086/181908.(англ.)
- Tomisaka, K.; Habe, A.; Ikeuchi, S. (1981). Sequential explosions of supernovae in an OB association and formation of a superbubble. Astrophys. Space Sci. 78 (2): 273—285. Bibcode:1981Ap&SS..78..273T. doi:10.1007/BF00648941.(англ.)
- McCray, R.; Kafatos, M. (1987). Supershells and Propagating Star Formation. Astrophys. J. 317: 190—196. Bibcode:1987ApJ...317..190M. doi:10.1086/165267.(англ.)
- Heiles, C. (1979). H I shells and supershells. Astrophys. J. 229: 533—544. Bibcode:1979ApJ...229..533H. doi:10.1086/156986.(англ.)
- Tomisaka, K.; Ikeuchi, S. (1986). Evolution of superbubble driven by sequential supernova explosions in a plane-stratified gas distribution. Publ. Astron. Soc. Japan. 38: 697—715. Bibcode:1986PASJ...38..697T.(англ.)
- Mac Low, M.-M.; McCray, R. (1988). Superbubbles in Disk Galaxies. Astrophys. J. 324: 776—785. Bibcode:1988ApJ...324..776M. doi:10.1086/165936.(англ.)
- . ESO Photo Release. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 20-07-2011.(англ.)
- . Astronomy Picture of the Day. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 19 лютого 2015.(англ.)
- . The . Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 19 лютого 2015.(англ.)
- Yurii Pidopryhora, Felix J. Lockman, and Joseph C. Shields. The Ophiuchus Superbubble: A Gigantic Eruption from the Inner Disk of the Milky Way [ 12 квітня 2017 у Wayback Machine.], The Astrophysical Journal 656:2, 928–942 (2007)
- . PhysOrg.com. 13 січня 2006. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 4 липня 2008.(англ.)
- . The Astrophysical Journal. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2015.(англ.)
- . Т. 532, № 2. The Astrophysical Journal. с. 943—969. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2015.
Посилання
- Tenorio-Tagle, G., & Bodenheimer, P. «Large-scale expanding superstructures in galaxies [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.]». 1988, Annual Review of Astronomy and Astrophysics 26, 145–197. General overview.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadbulbashka angl superbubble porozhnina v mizhzoryanomu seredovishi sho syagaye soten svitlovih rokiv u diametri zapovnena rozridzhenim gazom iz temperaturoyu blizko 106 K Utvoryuyetsya spalahami kilkoh nadnovih a takozh potuzhnim zoryanim vitrom garyachih masivnih zir Sonyachna sistema perebuvaye poblizu centru staroyi kosmichnoyi nadbulbashki vidomoyi pid nazvoyu Misceva bulbashka mezhi yakoyi mozhna viyaviti za rizkim zbilshennyam pilovogo poglinannya svitla zir na vidstani bilshij kilkohsot svitlovih rokiv Nadbulbashka Henize 70 takozh vidoma yak N70 abo DEM301 u Velikij Magellanovij HmariUtvorennyaNajmasivnishi zori iz masami vid vosmi do priblizno sta sonyachnih mas ta spektralnimi klasami O ta B zazvichaj viyavlyayut u grupah yaki nazivayut OB asociaciyami Masivni zori tipu O harakterizuyutsya silnim zoryanim vitrom i vsi voni zakinchuyut svoye isnuvannya spalahom nadnovoyi Najpotuzhnishi zoryani vitri za zhittyevij cikl zori vivilnyuyut kinetichnu energiyu u 1051 ergiv 1044 Dzh sho ekvivalentno spalahu nadnovoyi Ci vitri mozhut formuvati bulbashki zoryanogo vitru sho prostyagayutsya na sotni svitlovih rokiv V OB asociaciyah zori perebuvayut dosit blizko odna do odnoyi j utvoreni yihnim zoryanim vitrom bulbashki zlivayutsya postupovo formuyuchi yedinu veletensku bulbashku yaku nazivayut nadbulbashkoyu Koli zori pomirayut spalahi nadnovih sprichinyuyut poshirennya u mizhzoryanomu seredovishi udarnih hvil yaki mozhut dosyagati she bilshih rozmiriv zi shvidkistyu rozshirennya yaka syagaye dekilkoh km s Zori v OB asociaciyah ne pov yazani gravitacijno ale viddalyayutsya voni na malih shvidkostyah blizko 20 km s i porivnyano shvidko za kilka miljoniv rokiv vicherpuyut svoye yaderne palivo Yak rezultat bilshist spalahiv nadnovih yakimi zakinchuyetsya isnuvannya takih zir vidbuvayutsya v mezhah porozhnin utvorenih yihnimi bulbashkami zoryanogo vitru Taki vibuhi nikoli ne utvoryuyut vidimogo zalishku nadnovoyi dzherelo a natomist vivilnyayut energiyu z garyachogo oseredka u formi zvukovih hvil Takim chinom yak zoryani vitri tak i vibuhi zir postachayut energiyu dlya nagrivannya ta rozshirennya nadbulbashki v mizhzoryanomu seredovishi Mizhzoryanij gaz yakij zmitayetsya nadbulbashkami pid chas yih rozshirennya utvoryuye navkolo porozhnini dosit shilnu obolonku Taki obolonki buli vpershe viyavleni za viprominyuvannyam u radioliniyi Gidrogenu 21 sm sho privelo do formulyuvannya teoriyi utvorennya nadbulbashok Vcheni takozh sposterigali rentgenivske viprominyuvannya z yihnih garyachih vnutrishnih dilyanok optichni liniyi viprominyuvannya z ionizovanih obolonok a takozh neperervnij spektr v infrachervonomu diapazoni sho pohodit vid pilu yakij utvoryuyetsya v obolonkah takih nadbulbashok Rentgenivske ta vidime viprominyuvannya zazvichaj sposterigayut u molodshih nadbulbashkah todi yak starishi bilshi ob yekti yaki sposterigayut na hvili dovzhinoyu 21 sm mozhut pohoditi navit vid dekilkoh nadbulbashok sho zlilisya v odnu a tomu yih inodi vidilyayut v okremu kategoriyu nazivayuchi nadobolonkami angl supershells Dosit veliki nadbulbashki mozhut rozduvatisya kriz ves galaktichnij disk vivilnyayuchi svoyu energiyu v Galaktichne galo abo navit u mizhgalaktichne seredovishe Prikladi nadbulbashokDuzhe Velikij Teleskop vikonav znimok nadbulbashki en u Velikij Magellanovij Hmari Avtorstvo ESO Manu Mejias N44 u Velikij Magellanovij Hmari Nadobolonka anticentru nadobolonka yaka ranishe mala nazvu Snikers angl Snickers Henize 70 Monogem Ring Nadobolonka ShitaPrimitki Astronomy Picture of the Day 30 listopada 1999 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2010 Procitovano 19 lyutogo 2015 angl Castor J McCray R Weaver R 1975 Interstellar Bubbles Astrophys J Letters 200 L107 L110 Bibcode 1975ApJ 200L 107C doi 10 1086 181908 angl Tomisaka K Habe A Ikeuchi S 1981 Sequential explosions of supernovae in an OB association and formation of a superbubble Astrophys Space Sci 78 2 273 285 Bibcode 1981Ap amp SS 78 273T doi 10 1007 BF00648941 angl McCray R Kafatos M 1987 Supershells and Propagating Star Formation Astrophys J 317 190 196 Bibcode 1987ApJ 317 190M doi 10 1086 165267 angl Heiles C 1979 H I shells and supershells Astrophys J 229 533 544 Bibcode 1979ApJ 229 533H doi 10 1086 156986 angl Tomisaka K Ikeuchi S 1986 Evolution of superbubble driven by sequential supernova explosions in a plane stratified gas distribution Publ Astron Soc Japan 38 697 715 Bibcode 1986PASJ 38 697T angl Mac Low M M McCray R 1988 Superbubbles in Disk Galaxies Astrophys J 324 776 785 Bibcode 1988ApJ 324 776M doi 10 1086 165936 angl ESO Photo Release Arhiv originalu za 30 listopada 2017 Procitovano 20 07 2011 angl Astronomy Picture of the Day Arhiv originalu za 26 bereznya 2009 Procitovano 19 lyutogo 2015 angl The Arhiv originalu za 11 kvitnya 2017 Procitovano 19 lyutogo 2015 angl Yurii Pidopryhora Felix J Lockman and Joseph C Shields The Ophiuchus Superbubble A Gigantic Eruption from the Inner Disk of the Milky Way 12 kvitnya 2017 u Wayback Machine The Astrophysical Journal 656 2 928 942 2007 PhysOrg com 13 sichnya 2006 Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 4 lipnya 2008 angl The Astrophysical Journal Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 19 lyutogo 2015 angl T 532 2 The Astrophysical Journal s 943 969 Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 19 lyutogo 2015 PosilannyaTenorio Tagle G amp Bodenheimer P Large scale expanding superstructures in galaxies 8 bereznya 2021 u Wayback Machine 1988 Annual Review of Astronomy and Astrophysics 26 145 197 General overview