Наґо́я (яп. 名古屋市, なごやし, МФА: [nagoja ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Айті. Розташоване в західній частині префектури, на березі тихоокеанської затоки Ісе. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі призамкового містечка 1610 року, столиці автономного уділу . В ранньому новому часі було резиденцією , родичів японських сьоґунів. Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 326,43 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 2 266 249 осіб, густота населення — 6940 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, виробництво високоточної техніки, хімічна промисловість, харчова промисловість, комерція, туризм. Центр . В місті розташовані Нагойський замок, синтоїстське святилище Ацута, Нагойський університет. За кількістю населення посідає 4 місце в країні після Токіо, Йокогами і Осаки. Батьківщина багатьох самурайських полководців, що стали загальнонаціональними героями, — Тойотомі Хідейосі, Като Кійомаси, Фукусіми Масанорі. Інша назва — Тюкьо́.
Наґоя | |
---|---|
Прапор | |
H G O | |
Країна | Японія |
Регіон | Чюбу, Східномор'я |
Префектура | Айті |
Код | 23100-2 |
Площа | 326,43 км² (є невизначені кордони) |
Населення | 2 266 249 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
Густота | 6940 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Географія
Нагоя розташована у центральній частині острова Хонсю, у рівнині Міно-Оварі. Південь міста омивається водами затоки Ісе. Площа Нагої складає 326,45 км².
Нагоєю протікають дві великі річки, скеровані на південь: з півночі і зі сходу. Обидві впадають у затоку Ісе. Також центром міста, з півночі на південь, несуться води каналу Хорікава, викопаного на початку 17 століття, у часи будівництва Нагойського замку.
Рельєф Нагої умовно поділяється на три зони: східні пагорби, центральне плато та алювіальні рівнини півночі, заходу і півдня.
До східної зони входять міські райони Моріяма, Тікуса, Мейто, і Мідорі. Її найвищою точкою є гора (198,3 м), що розташована на північному сході. Для цієї зони характерні пагорби, висотою 50 — 100 м над рівнем моря, які з'єднані із горами Мікава. У цій місцевості, у 5 — 13 столітті, видобували якісну глину, утворену вивітрюванням гори , і виготовляли першоякісну японську кераміку. З 20 століття східні райони міста були перетворені на житлово-освітні масиви.
Центральна зона складається з міських районів Нака, Хіґасі, Сьова і Мідзухо, а також частини районів Мінамі й Ацута. Висота плато, на якому вона розташована, становить 10 −15 м над рівнем моря і плавно понижається з півночі на південь. Це плато поділяється на менші плато — Нагоя, Ацута і Мідзухо — завдяки долинам, утвореними річками Ямадзакі, Сьодзін та іншими, що протікають його територією. На ньому також існують малі долини, утворені ерозією самого плато. Ця місцевість була заселененою ще з палеоліту, а у 4 — 8 століттях виходила південною стороною до лагуни Аюті, яка згадується у антології стародавньої японської поезії «Манйосю». До 18 століття у південному районі Ацута існували порти, але згодом прибрежні зони були рекультивовані і плато втратило вихід до моря. З 20 століття центральна зона використовується під житлові і комерційні райони.
Зона півночі, заходу і півдня Нагої включає міські райони Кіта, Нісі, Накамура, Накаґава і Мінато а також частини районів Мінамі й Ацута. Ці місцевості утворилися внаслідок нагромадження алювію в долинах річок і їхніх гирлах. Найнижча точка цієї зони дорівнює 1,73 м нижче рівня моря. Берегова лінія південних і західні районів склалася завдяки змінам клімату, зниженню рівня моря та рекультиваційним роботам. Хоча зона зазнає сильної шкоди від води тайфунів і повеней, вона є зручною для іригації і вирощування рису. Через це у стародавню і середньовічну епоху тут існували маєтки з назвами Адзікі («маєток дешевої їжі») та Томіта («маєток багатих полів»). З 2-ї половини 20 століття дана зона використовується під житлові масиви та промислові підприємства. Тут розміщено міський порт.
Клімат
Клімат Нагої вважається помірним, але влітку середня вологість становить понад 70 %, що робить місто парким, а взимку з північного заходу дує сильний холодний вітер, перетворюючи префектурний центр на одне з найхолодніших місць регіону. У 2006 році середня температура повітря була зафіксована на позначці 15,9 °C, найвища — 37,5 °C, найнижча — −3,7 °C.
Клімат Нагої | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 21,0 | 23,5 | 25,8 | 30,5 | 34,8 | 35,8 | 38,9 | 39,9 | 38,0 | 32,7 | 27,2 | 22,6 | 39,9 |
Середній максимум, °C | 9,0 | 10,1 | 13,9 | 19,9 | 24,1 | 27,2 | 30,8 | 32,8 | 28,6 | 22,8 | 17,0 | 11,6 | 20,7 |
Середня температура, °C | 4,5 | 5,2 | 8,7 | 14,4 | 18,9 | 22,7 | 26,4 | 27,8 | 24,1 | 18,1 | 12,2 | 7,0 | 15,8 |
Середній мінімум, °C | 0,8 | 1,1 | 4,2 | 9,6 | 14,5 | 19,0 | 23,0 | 24,3 | 20,7 | 14,1 | 8,1 | 3,1 | 11,9 |
Абсолютний мінімум, °C | −10,3 | −9,5 | −6,8 | −2,1 | 2,8 | 8,2 | 14,0 | 14,4 | 9,5 | 1,5 | −2,7 | −7,2 | −10,3 |
Норма опадів, мм | 48.4 | 65.6 | 121.8 | 124.8 | 156.5 | 201.0 | 203.6 | 126.3 | 234.4 | 128.3 | 79.7 | 45.0 | 1535.3 |
Вологість повітря, % | 64 | 61 | 59 | 60 | 65 | 71 | 74 | 70 | 71 | 68 | 66 | 65 | 66 |
Джерело: Метеорологічне управління Японії |
Нагоя знаходиться на шляху тайфунів, що проходять Японським архіпелагом. Проте з 1980-х років їх частота зменшилась. Найбільший тайфун пронісся над містом 26 вересня 1959 року, у результаті чого загинуло 1 851 осіб.
Історія
Людські поселення на території сучасної Нагої існували з часів палеоліту. Вже на початку 1 тисячоліття по Р. Х. ці райони були відносно густозаселеними. До 17 століття регіон сучасного міста складався з декільнох населених пунктів, найбільшим з яких було містечко Ацута. Воно виникло при однойменному синтоїстському святилищі, другим за величиною після імператорської святині в Ісе. На заході від цього містечка знаходився порт Кувана — важливий транспортний пункт на шляху з тогочасної японської столиці Кіото до східних провінцій країни.
1610 року сьоґун і об'єднувач Японії Токуґава Ієясу почав капітальне будівництво замку Нагоя на Нагойському плато і завершив його за два роки. Велика частина мешканців сусіднього містечка Кійосу переселилася під цей замок, давши початок призамковому поселенню, що розвилося у містечко Нагоя. Відтоді цей замок і містечко стали центром провінції Оварі і уділу — головного володіння з трьох бічних гілок сьоґунського роду Токуґава. До середини 19 століття Нагоя залишалася 4-м за величиною містом Японії після Едо, Осаки та Кіото.
1871 року, у результаті адміністративної реформи новгого уряду Мейдзі була утворена префектура Нагоя. Її поділили на 6 районів, першим з яких був район містечок Нагоя та Ацута. П'ять років по тому префектуру Нагоя перейменували у префектуру Айті, а ще за два роки містечко Нагоя стало самостійним адміністративним районом.
1 жовтня 1889 року містечко Нагоя отримало статус міста. На той час воно займало площу 3,34 км², на якій мешкало близько 150 700 жителів.
З кінця 19 — в 1-й половині 20 століття завдяки бурхливому розвитку світової економіки Нагоя перетворилася на великий торгово-промисловий центр Японії. 1937 року в місті було проведено Пантихоокеанську Мирну Виставку, на якій були представлені досягнення японського та загальноазійського господарства. Проте під час Другої світової війну поступальний розвиток Нагої зупинився — 1/4 міста згоріла дощенту від варварських бомбардувань авіації США.
Після війни Нагою успішно відбудували. 1 вересня 1956 року її зарахували до міст державного значення Японії, а 1957 року пустили міське метро і з 1964 року — швидкісний потяг сінкансен. 1989 року, з нагоди сторіччя набуття Нагоєю статусу міста, тут була проведена Всесвітня виставка дизайну.
Адміністративний поділ
Нагоя поділяється на 16 міських районів:
Освіта
Університет
- Нагойський університет (головний кампус)
- Наґойський технічний університет
- Айтівський університет
Транспорт
Аеропорти
Залізничний транспорт
Сінкансен
Метрополітен
Пам'ятки
Святилище Ацута — найдавніша у місті синтоїстська святиня, будівництво якої, за легендами, датують 2 століттям по Р. Х. У ній вшановують — божественний меч, одну з трьох священних реліквій Імператора Японії. | Нагойський замок — один із символів Нагої. До появи хмарочосів блиск золотих прикрас його даху виднівся за десятки кілометрів від самого міста. Замок постраждав під час Другої світової війни, але був відновлений мешканцями Нагої. | ||
— буддистський храм 12 століття секти Сінґон. Був знищений авіацією США у 1945 році, але відновлений у жителями 1970. Храм володіє найдавнішою копією японської стародавньої хроніки «Кодзікі». | — буддистський храм 8 століття, що належить секті Тендай. Його пагода є найстарішою спородую на території міста. Храм містить багато творів Енку, видатного японського скульптора 17 століття. | ||
Місце битви при Окехадзама — один з найвідвідуваніших районів міста. У 1560 році вихідець з Нагої, Ода Нобунаґа, блискавичною атакою розбив чисельно переважаючу армію сусіда-агресора, прославивши себе на всю Японію. | — буддистський храм 8 століття секти Сінґон. Він постраждав під час релігійних реформ пеіоду Мейдзі. За переказами, паломництво закоханих чи наречених до цього храму дарує їм міцний союз. |
Безпека
- У Нагої розташований регіональний штаб Управління морської безпеки Японії. Він забезпечує безпеку кордонів та в районі префектур Ґіфу, Айті та Міє.
Економіка
- 2005 — Всесвітня виставка Expo.
Засоби масової інфомації
- Головна телерадіомовна служба NHK в регіоні Тюбу.
- Дочірня компанія Інформаційного агентства Кьодо.
Спорт
Міста-побратими
Нагоя підтримує дружні відносини із 5 містами світу:
- Лос-Анджелес, США (1959)
- Мехіко, Мексика (1978)
- Нанкін, КНР (1978)
- Сідней, Австралія (1980)
- Турин, Італія (2005)
- Реймс, Франція (2017)
- Тайчжун, Тайвань (2019)
- Ташкент, Узбекистан (2019)
Уродженці
- Андо Мікі — спортсменка, фігуристка.
- Асада Мао — спортсменка, фігуристка.
- Като Кійомаса — самурайський полководець.
- Кобаясі Макото — науковець, фізик, лауреат Нобелівської премії.
- Кодзука Такахіко — спортсмен, фігурист.
- Масакі Ямада - письменник — автор наукової фантастики, перекладач наукової фантастики.
- Масукава Тосіхіде — науковець, фізик, лауреат Нобелівської премії.
- Морі Сіґефумі — науковець, математик.
- Ода Нобунаґа — самурайський полководець, об'єднувач Японії.
- Сібата Кацуіе — самурайський полководець.
- Тойотомі Хідейосі — самурайський полководець, об'єднувач Японії.
- Тонеґава Сусуму — науковець, біолог, лауреат Нобелівської премії.
- Фукусіма Масанорі — самурайський полководець.
- Ямамото Байіцу — художник
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- яп. 中京, ちゅうきょう, МФА: [t͡ɕuːkʲoː]. Означає «серединна столиця» між стародавньою столицею Кіото на заході та сучасною столицею Токіо на сході.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 10 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 12 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2009. Процитовано 10 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2006. Процитовано 24 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 10 травня 2008.
Джерела та література
- (яп.) Нагоя // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Айті (23). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1989.
Нагоя // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нагоя
- (яп.) Офіційна сторінка міста Нагоя [ 19 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nagoya znachennya Nago ya yap 名古屋市 なごやし MFA nagoja ɕi misto v Yaponiyi v prefekturi Ajti Roztashovane v zahidnij chastini prefekturi na berezi tihookeanskoyi zatoki Ise Vhodit do spisku mist derzhavnogo znachennya Yaponiyi Administrativnij centr prefekturi Viniklo na osnovi prizamkovogo mistechka 1610 roku stolici avtonomnogo udilu V rannomu novomu chasi bulo rezidenciyeyu rodichiv yaponskih soguniv Otrimalo status mista 1889 roku Plosha stanovit 326 43 km Stanom na 1 serpnya 2011 roku naselennya skladalo 2 266 249 osib gustota naselennya 6940 osib km Osnovoyu ekonomiki ye avtomobilebuduvannya mashinobuduvannya virobnictvo visokotochnoyi tehniki himichna promislovist harchova promislovist komerciya turizm Centr V misti roztashovani Nagojskij zamok sintoyistske svyatilishe Acuta Nagojskij universitet Za kilkistyu naselennya posidaye 4 misce v krayini pislya Tokio Jokogami i Osaki Batkivshina bagatoh samurajskih polkovodciv sho stali zagalnonacionalnimi geroyami Tojotomi Hidejosi Kato Kijomasi Fukusimi Masanori Insha nazva Tyuko NagoyaPrapor35 10 53 pn sh 136 54 22 sh d H G OKrayinaYaponiyaRegionChyubu Shidnomor yaPrefekturaAjtiKod23100 2Plosha326 43 km ye neviznacheni kordoni Naselennya2 266 249 osib Stanom na 1 serpnya 2011 Gustota6940 osib km Zv yazokOficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepor proyektGeografiyaNagoya roztashovana u centralnij chastini ostrova Honsyu u rivnini Mino Ovari Pivden mista omivayetsya vodami zatoki Ise Plosha Nagoyi skladaye amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0326 0450000 326 45 km Nagoyeyu protikayut dvi veliki richki skerovani na pivden z pivnochi i zi shodu Obidvi vpadayut u zatoku Ise Takozh centrom mista z pivnochi na pivden nesutsya vodi kanalu Horikava vikopanogo na pochatku 17 stolittya u chasi budivnictva Nagojskogo zamku Relyef Nagoyi umovno podilyayetsya na tri zoni shidni pagorbi centralne plato ta alyuvialni rivnini pivnochi zahodu i pivdnya Do shidnoyi zoni vhodyat miski rajoni Moriyama Tikusa Mejto i Midori Yiyi najvishoyu tochkoyu ye gora 198 3 m sho roztashovana na pivnichnomu shodi Dlya ciyeyi zoni harakterni pagorbi visotoyu 50 100 m nad rivnem morya yaki z yednani iz gorami Mikava U cij miscevosti u 5 13 stolitti vidobuvali yakisnu glinu utvorenu vivitryuvannyam gori i vigotovlyali pershoyakisnu yaponsku keramiku Z 20 stolittya shidni rajoni mista buli peretvoreni na zhitlovo osvitni masivi Centralna zona skladayetsya z miskih rajoniv Naka Higasi Sova i Midzuho a takozh chastini rajoniv Minami j Acuta Visota plato na yakomu vona roztashovana stanovit 10 15 m nad rivnem morya i plavno ponizhayetsya z pivnochi na pivden Ce plato podilyayetsya na menshi plato Nagoya Acuta i Midzuho zavdyaki dolinam utvorenimi richkami Yamadzaki Sodzin ta inshimi sho protikayut jogo teritoriyeyu Na nomu takozh isnuyut mali dolini utvoreni eroziyeyu samogo plato Cya miscevist bula zaselenenoyu she z paleolitu a u 4 8 stolittyah vihodila pivdennoyu storonoyu do laguni Ayuti yaka zgaduyetsya u antologiyi starodavnoyi yaponskoyi poeziyi Manjosyu Do 18 stolittya u pivdennomu rajoni Acuta isnuvali porti ale zgodom pribrezhni zoni buli rekultivovani i plato vtratilo vihid do morya Z 20 stolittya centralna zona vikoristovuyetsya pid zhitlovi i komercijni rajoni Zona pivnochi zahodu i pivdnya Nagoyi vklyuchaye miski rajoni Kita Nisi Nakamura Nakagava i Minato a takozh chastini rajoniv Minami j Acuta Ci miscevosti utvorilisya vnaslidok nagromadzhennya alyuviyu v dolinah richok i yihnih girlah Najnizhcha tochka ciyeyi zoni dorivnyuye 1 73 m nizhche rivnya morya Beregova liniya pivdennih i zahidni rajoniv sklalasya zavdyaki zminam klimatu znizhennyu rivnya morya ta rekultivacijnim robotam Hocha zona zaznaye silnoyi shkodi vid vodi tajfuniv i povenej vona ye zruchnoyu dlya irigaciyi i viroshuvannya risu Cherez ce u starodavnyu i serednovichnu epohu tut isnuvali mayetki z nazvami Adziki mayetok deshevoyi yizhi ta Tomita mayetok bagatih poliv Z 2 yi polovini 20 stolittya dana zona vikoristovuyetsya pid zhitlovi masivi ta promislovi pidpriyemstva Tut rozmisheno miskij port KlimatKlimat Nagoyi vvazhayetsya pomirnim ale vlitku serednya vologist stanovit ponad 70 sho robit misto parkim a vzimku z pivnichnogo zahodu duye silnij holodnij viter peretvoryuyuchi prefekturnij centr na odne z najholodnishih misc regionu U 2006 roci serednya temperatura povitrya bula zafiksovana na poznachci 15 9 C najvisha 37 5 C najnizhcha 3 7 C Klimat Nagoyi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 21 0 23 5 25 8 30 5 34 8 35 8 38 9 39 9 38 0 32 7 27 2 22 6 39 9 Serednij maksimum C 9 0 10 1 13 9 19 9 24 1 27 2 30 8 32 8 28 6 22 8 17 0 11 6 20 7 Serednya temperatura C 4 5 5 2 8 7 14 4 18 9 22 7 26 4 27 8 24 1 18 1 12 2 7 0 15 8 Serednij minimum C 0 8 1 1 4 2 9 6 14 5 19 0 23 0 24 3 20 7 14 1 8 1 3 1 11 9 Absolyutnij minimum C 10 3 9 5 6 8 2 1 2 8 8 2 14 0 14 4 9 5 1 5 2 7 7 2 10 3 Norma opadiv mm 48 4 65 6 121 8 124 8 156 5 201 0 203 6 126 3 234 4 128 3 79 7 45 0 1535 3 Vologist povitrya 64 61 59 60 65 71 74 70 71 68 66 65 66 Dzherelo Meteorologichne upravlinnya Yaponiyi Nagoya znahoditsya na shlyahu tajfuniv sho prohodyat Yaponskim arhipelagom Prote z 1980 h rokiv yih chastota zmenshilas Najbilshij tajfun pronissya nad mistom 26 veresnya 1959 roku u rezultati chogo zaginulo 1 851 osib IstoriyaLyudski poselennya na teritoriyi suchasnoyi Nagoyi isnuvali z chasiv paleolitu Vzhe na pochatku 1 tisyacholittya po R H ci rajoni buli vidnosno gustozaselenimi Do 17 stolittya region suchasnogo mista skladavsya z dekilnoh naselenih punktiv najbilshim z yakih bulo mistechko Acuta Vono viniklo pri odnojmennomu sintoyistskomu svyatilishi drugim za velichinoyu pislya imperatorskoyi svyatini v Ise Na zahodi vid cogo mistechka znahodivsya port Kuvana vazhlivij transportnij punkt na shlyahu z togochasnoyi yaponskoyi stolici Kioto do shidnih provincij krayini Zamok Nagoyi z visoti ptashinogo letu 1610 roku sogun i ob yednuvach Yaponiyi Tokugava Iyeyasu pochav kapitalne budivnictvo zamku Nagoya na Nagojskomu plato i zavershiv jogo za dva roki Velika chastina meshkanciv susidnogo mistechka Kijosu pereselilasya pid cej zamok davshi pochatok prizamkovomu poselennyu sho rozvilosya u mistechko Nagoya Vidtodi cej zamok i mistechko stali centrom provinciyi Ovari i udilu golovnogo volodinnya z troh bichnih gilok sogunskogo rodu Tokugava Do seredini 19 stolittya Nagoya zalishalasya 4 m za velichinoyu mistom Yaponiyi pislya Edo Osaki ta Kioto 1871 roku u rezultati administrativnoyi reformi novgogo uryadu Mejdzi bula utvorena prefektura Nagoya Yiyi podilili na 6 rajoniv pershim z yakih buv rajon mistechok Nagoya ta Acuta P yat rokiv po tomu prefekturu Nagoya perejmenuvali u prefekturu Ajti a she za dva roki mistechko Nagoya stalo samostijnim administrativnim rajonom 1 zhovtnya 1889 roku mistechko Nagoya otrimalo status mista Na toj chas vono zajmalo ploshu 3 34 km na yakij meshkalo blizko 150 700 zhiteliv Z kincya 19 v 1 j polovini 20 stolittya zavdyaki burhlivomu rozvitku svitovoyi ekonomiki Nagoya peretvorilasya na velikij torgovo promislovij centr Yaponiyi 1937 roku v misti bulo provedeno Pantihookeansku Mirnu Vistavku na yakij buli predstavleni dosyagnennya yaponskogo ta zagalnoazijskogo gospodarstva Prote pid chas Drugoyi svitovoyi vijnu postupalnij rozvitok Nagoyi zupinivsya 1 4 mista zgorila doshentu vid varvarskih bombarduvan aviaciyi SShA Pislya vijni Nagoyu uspishno vidbuduvali 1 veresnya 1956 roku yiyi zarahuvali do mist derzhavnogo znachennya Yaponiyi a 1957 roku pustili miske metro i z 1964 roku shvidkisnij potyag sinkansen 1989 roku z nagodi storichchya nabuttya Nagoyeyu statusu mista tut bula provedena Vsesvitnya vistavka dizajnu Administrativnij podilRajoni Nagoya na karti Ajti Nagoya podilyayetsya na 16 miskih rajoniv Acuta Kita Mejto Midori Minami Minato Midzuho Moriyama Naka Nakagava Nakamura Nisi Sova Tempaku Ajkava 相川 Tikusa Higasi Ajoj 相生町 OsvitaNagojskij universitet Universitet Nagojskij universitet golovnij kampus Nagojskij tehnichnij universitet Ajtivskij universitetTransportStanciya Nagoya Aeroporti Mizhnarodnij aeroport Tyubu Komaki aeroport Zaliznichnij transport Central Japan Railway Company Sinkansen Tokajdo sinkansen Metropoliten Metropoliten NagoyiPam yatkiSvyatilishe Acuta najdavnisha u misti sintoyistska svyatinya budivnictvo yakoyi za legendami datuyut 2 stolittyam po R H U nij vshanovuyut bozhestvennij mech odnu z troh svyashennih relikvij Imperatora Yaponiyi Nagojskij zamok odin iz simvoliv Nagoyi Do poyavi hmarochosiv blisk zolotih prikras jogo dahu vidnivsya za desyatki kilometriv vid samogo mista Zamok postrazhdav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ale buv vidnovlenij meshkancyami Nagoyi buddistskij hram 12 stolittya sekti Singon Buv znishenij aviaciyeyu SShA u 1945 roci ale vidnovlenij u zhitelyami 1970 Hram volodiye najdavnishoyu kopiyeyu yaponskoyi starodavnoyi hroniki Kodziki buddistskij hram 8 stolittya sho nalezhit sekti Tendaj Jogo pagoda ye najstarishoyu sporoduyu na teritoriyi mista Hram mistit bagato tvoriv Enku vidatnogo yaponskogo skulptora 17 stolittya Misce bitvi pri Okehadzama odin z najvidviduvanishih rajoniv mista U 1560 roci vihidec z Nagoyi Oda Nobunaga bliskavichnoyu atakoyu rozbiv chiselno perevazhayuchu armiyu susida agresora proslavivshi sebe na vsyu Yaponiyu buddistskij hram 8 stolittya sekti Singon Vin postrazhdav pid chas religijnih reform peiodu Mejdzi Za perekazami palomnictvo zakohanih chi narechenih do cogo hramu daruye yim micnij soyuz Budinok Tojota Majniti Mode Gakuen Spiral Towers Sakae Sakae Nagoya Port Nagoya Port Zoopark amp Botanichnij sad Legoland Yaponiya Bezpeka U Nagoyi roztashovanij regionalnij shtab Upravlinnya morskoyi bezpeki Yaponiyi Vin zabezpechuye bezpeku kordoniv ta v rajoni prefektur Gifu Ajti ta Miye Ekonomika Nagoya Dauntaun 2005 Vsesvitnya vistavka Expo Zasobi masovoyi infomaciyi Golovna teleradiomovna sluzhba NHK v regioni Tyubu Dochirnya kompaniya Informacijnogo agentstva Kodo Sport 1971 Chempionat svitu z nastilnogo tenisu 2026 Olimpijska rada Aziyi Mista pobratimi Nagoya pidtrimuye druzhni vidnosini iz 5 mistami svitu Los Andzheles SShA 1959 Mehiko Meksika 1978 Nankin KNR 1978 Sidnej Avstraliya 1980 Turin Italiya 2005 Rejms Franciya 2017 Tajchzhun Tajvan 2019 Tashkent Uzbekistan 2019 Urodzhenci Ando Miki sportsmenka figuristka Asada Mao sportsmenka figuristka Kato Kijomasa samurajskij polkovodec Kobayasi Makoto naukovec fizik laureat Nobelivskoyi premiyi Kodzuka Takahiko sportsmen figurist Masaki Yamada pismennik avtor naukovoyi fantastiki perekladach naukovoyi fantastiki Masukava Tosihide naukovec fizik laureat Nobelivskoyi premiyi Mori Sigefumi naukovec matematik Oda Nobunaga samurajskij polkovodec ob yednuvach Yaponiyi Sibata Kacuie samurajskij polkovodec Tojotomi Hidejosi samurajskij polkovodec ob yednuvach Yaponiyi Tonegava Susumu naukovec biolog laureat Nobelivskoyi premiyi Fukusima Masanori samurajskij polkovodec Yamamoto Bajicu hudozhnik Primitki Institut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 yap 中京 ちゅうきょう MFA t ɕuːkʲoː Oznachaye seredinna stolicya mizh starodavnoyu stoliceyu Kioto na zahodi ta suchasnoyu stoliceyu Tokio na shodi Arhiv originalu za 14 bereznya 2009 Procitovano 10 travnya 2008 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2017 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2017 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2009 Procitovano 10 travnya 2008 Arhiv originalu za 8 grudnya 2006 Procitovano 24 veresnya 2012 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 10 travnya 2008 Dzherela ta literatura yap Nagoya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Ajti 23 Tokio Kadokava Soten 1989 Nagoya 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nagoya yap Oficijna storinka mista Nagoya 19 kvitnya 2010 u Wayback Machine