Ліквідація ханів і заснування префектур (яп. 廃藩置県, はいはんちけん, хайхан тікен) — адміністративно-політична реформа Імператорського уряду часів реставрації Мейдзі в Японії. Проведена 29 серпня 1871 року. Полягала в переході країни від федеративного устрою до унітарного. Здійснена шляхом ліквідації автономних ханів і утворення на їхньому місці залежних від центрального уряду префектур. Реформа поклала край існуванню великого самурайського землеволодіння в країні та забезпечила ефективне функціонування центрального уряду Японії. Унітарна система адміністративного управління уможливила уніфікацію країни і стала основою для здійснення майбутніх реформ.
Ліквідація ханів і заснування префектур | |
Країна | Японська імперія |
---|---|
Дата й час | 29 серпня 1871 |
Історичний період | Період Мейдзі |
Ліквідація ханів і заснування префектур у Вікісховищі |
Короткі відомості
Головною умовою для проведення адміністративної реформи була необхідність централізації країни задля її подальшого системного реформування. На заваді цій централізації стояли хани, які попри повернення земель і населення Імператору 1869 року залишалися фактично автономними. Самі хани ворогували один з одним, а деякі з них протестували проти політики Імператорського уряду.. Неефективність управління, спричинена успадкованим від сьоґунату Токуґава федеративним устроєм, викликала невдоволення по всій країні, що проявилося у серії селянських протестів і повстань протягом 1870 року.
В таких умовах Імператорський уряд розпочав впровадження адміністративної реформи: ліквідації ханів і переходу до унітарного державного устрою. Насамперед він сформував 10-тисячну гвардію із самураїв трьох лояльних ханів Сацуми, Тьосю і Тоси, яку розмістив у Токіо для придушення потенційних противників реформи. Наступним кроком стало посилення консолідації всередині уряду шляхом призначення на посади імператорських радників впливових осіб з цих ханів. Ними стали Кідо Такайосі з Тьосю-хану, Сайґо Такаморі з Сацума-хану, Ітаґакі Тайсуке з Тоса-хану й Окума Сіґенобу з Саґа-хану. Підготовка адміністративної реформи проходила в умовах секретності.
29 серпня 1879 року уряд опублікував від імені Імператора указ про ліквідацію ханів і заснування префектур. Згідно з указом усі хани скасовувалися, а на їх місці утворювалися залежні від центральної влади префектури. Голови ханів звільнялися з посад і були змушені разом із сім'ями пересилитися до Токіо. На їх місце уряд призначав нових голів префектур, підзвітних центру. В результаті реформи утворилося 305 префектури: 3 головні та 302 звичайні. Наприкінці 1871 року кількість останніх скоротили до 72, а 1888 року довели до 43. Загальна кількість префектур разом із Хоккайдо становила 47.
Збройних протестів, яких побоювався уряд, не сталося. Хани були неспроможні організувати їх через розвал власних фінансових систем, нестачу військ та озброєння. З іншого боку, голови та місцеві самураї схвально сприйняли ліквідацію власних ханів, оскільки уряд пообіцяв утримувати їх державним коштом, взявши на себе їхні боргові зобов'язання.
Хоча 1871 року Імператорський уряд скасував усі хани, 16 жовтня 1872 року він заснував новий — Рюкю-хан. Цей хан знаходився на території ванства Рюкю, яке з 17 століття було васальною державою двох сусідів: Японії та Цінського Китаю. Проголошення Рюкю-хану ліквідовувало ванство і в односторонньому порядку включало його до складу Японії. Родина ванів отримала статус титулованої шляхти кадзоку і титул графів. Згодом, 4 квітня 1879 року, японці ліквідували й сам хан, інкорпорувати його як префектуру Окінава до складу своєї держави.
Див. також
Примітки
- За японським календарем: 14 числа 7 місяця 4 року Мейджі
- Зокрема, 27 лютого 1871 року в Тьосю-хані був убитий Імператорський радник , а в квітні того ж року центральна влада викрила заколотників, які збиралися повалити дійсний уряд
- яп. 府, фу.
- яп. 県, кен
- Зовнішній борг ханів становив 2,8 мільйона єн, а внутршній — 34,85 мільйона єн. Уряд повернув його 1875 року
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- (яп.) Указ про ліквідацію ханів і заснування префектур // Національний архів Японії [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- (яп.)
- (яп.) Від повернення земель і населення Імператору до ліквідації ханів і заснування префектур [ 8 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- (яп.)
- (яп.) Зміни адміністративного поділу Японії. Історія префектур [ 11 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Likvidaciya haniv i zasnuvannya prefektur yap 廃藩置県 はいはんちけん hajhan tiken administrativno politichna reforma Imperatorskogo uryadu chasiv restavraciyi Mejdzi v Yaponiyi Provedena 29 serpnya 1871 roku Polyagala v perehodi krayini vid federativnogo ustroyu do unitarnogo Zdijsnena shlyahom likvidaciyi avtonomnih haniv i utvorennya na yihnomu misci zalezhnih vid centralnogo uryadu prefektur Reforma poklala kraj isnuvannyu velikogo samurajskogo zemlevolodinnya v krayini ta zabezpechila efektivne funkcionuvannya centralnogo uryadu Yaponiyi Unitarna sistema administrativnogo upravlinnya umozhlivila unifikaciyu krayini i stala osnovoyu dlya zdijsnennya majbutnih reform Likvidaciya haniv i zasnuvannya prefektur Krayina Yaponska imperiya Data j chas29 serpnya 1871 Istorichnij periodPeriod Mejdzi Likvidaciya haniv i zasnuvannya prefektur u VikishovishiKorotki vidomostiGolovnoyu umovoyu dlya provedennya administrativnoyi reformi bula neobhidnist centralizaciyi krayini zadlya yiyi podalshogo sistemnogo reformuvannya Na zavadi cij centralizaciyi stoyali hani yaki popri povernennya zemel i naselennya Imperatoru 1869 roku zalishalisya faktichno avtonomnimi Sami hani voroguvali odin z odnim a deyaki z nih protestuvali proti politiki Imperatorskogo uryadu Neefektivnist upravlinnya sprichinena uspadkovanim vid sogunatu Tokugava federativnim ustroyem viklikala nevdovolennya po vsij krayini sho proyavilosya u seriyi selyanskih protestiv i povstan protyagom 1870 roku V takih umovah Imperatorskij uryad rozpochav vprovadzhennya administrativnoyi reformi likvidaciyi haniv i perehodu do unitarnogo derzhavnogo ustroyu Nasampered vin sformuvav 10 tisyachnu gvardiyu iz samurayiv troh loyalnih haniv Sacumi Tosyu i Tosi yaku rozmistiv u Tokio dlya pridushennya potencijnih protivnikiv reformi Nastupnim krokom stalo posilennya konsolidaciyi vseredini uryadu shlyahom priznachennya na posadi imperatorskih radnikiv vplivovih osib z cih haniv Nimi stali Kido Takajosi z Tosyu hanu Sajgo Takamori z Sacuma hanu Itagaki Tajsuke z Tosa hanu j Okuma Sigenobu z Saga hanu Pidgotovka administrativnoyi reformi prohodila v umovah sekretnosti 29 serpnya 1879 roku uryad opublikuvav vid imeni Imperatora ukaz pro likvidaciyu haniv i zasnuvannya prefektur Zgidno z ukazom usi hani skasovuvalisya a na yih misci utvoryuvalisya zalezhni vid centralnoyi vladi prefekturi Golovi haniv zvilnyalisya z posad i buli zmusheni razom iz sim yami peresilitisya do Tokio Na yih misce uryad priznachav novih goliv prefektur pidzvitnih centru V rezultati reformi utvorilosya 305 prefekturi 3 golovni ta 302 zvichajni Naprikinci 1871 roku kilkist ostannih skorotili do 72 a 1888 roku doveli do 43 Zagalna kilkist prefektur razom iz Hokkajdo stanovila 47 Zbrojnih protestiv yakih poboyuvavsya uryad ne stalosya Hani buli nespromozhni organizuvati yih cherez rozval vlasnih finansovih sistem nestachu vijsk ta ozbroyennya Z inshogo boku golovi ta miscevi samurayi shvalno sprijnyali likvidaciyu vlasnih haniv oskilki uryad poobicyav utrimuvati yih derzhavnim koshtom vzyavshi na sebe yihni borgovi zobov yazannya Hocha 1871 roku Imperatorskij uryad skasuvav usi hani 16 zhovtnya 1872 roku vin zasnuvav novij Ryukyu han Cej han znahodivsya na teritoriyi vanstva Ryukyu yake z 17 stolittya bulo vasalnoyu derzhavoyu dvoh susidiv Yaponiyi ta Cinskogo Kitayu Progoloshennya Ryukyu hanu likvidovuvalo vanstvo i v odnostoronnomu poryadku vklyuchalo jogo do skladu Yaponiyi Rodina vaniv otrimala status titulovanoyi shlyahti kadzoku i titul grafiv Zgodom 4 kvitnya 1879 roku yaponci likviduvali j sam han inkorporuvati jogo yak prefekturu Okinava do skladu svoyeyi derzhavi Div takozhNacionalnij arhiv YaponiyiPrimitkiZa yaponskim kalendarem 14 chisla 7 misyacya 4 roku Mejdzhi Zokrema 27 lyutogo 1871 roku v Tosyu hani buv ubitij Imperatorskij radnik a v kvitni togo zh roku centralna vlada vikrila zakolotnikiv yaki zbiralisya povaliti dijsnij uryad yap 府 fu yap 県 ken Zovnishnij borg haniv stanoviv 2 8 miljona yen a vnutrshnij 34 85 miljona yen Uryad povernuv jogo 1875 rokuDzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9Posilannya yap Ukaz pro likvidaciyu haniv i zasnuvannya prefektur Nacionalnij arhiv Yaponiyi 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine yap yap Vid povernennya zemel i naselennya Imperatoru do likvidaciyi haniv i zasnuvannya prefektur 8 veresnya 2010 u Wayback Machine yap yap Zmini administrativnogo podilu Yaponiyi Istoriya prefektur 11 lyutogo 2010 u Wayback Machine