Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нагоря́нський зака́зник — ботанічний заказник місцевого значення. Розташований між селами Козлів та Нагоряни Могилів-Подільського району Вінницької області.
 | |
| 48°29′42″ пн. ш. 27°32′31″ сх. д. / 48.49500000002777256° пн. ш. 27.54200000002778026° сх. д.Координати: 48°29′42″ пн. ш. 27°32′31″ сх. д. / 48.49500000002777256° пн. ш. 27.54200000002778026° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Нагоряни |
| Найближче місто | Могилів-Подільський |
| Площа | 145,7 га |
| Засновано | 2009 р. |
| Оператор | Козлівська сільська рада |
  Нагорянський заказник (Вінницька область) | |
 Нагорянський заказник у Вікісховищі | |
Утворений Рішенням сесії Вінницької обласної ради у 2009 р. Перебуває у віданні Козлівської сільської ради.
Обстеження даних ділянок проводилося Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області спільно з науковцями інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України і науковцями ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна.
Ботанічний заказник «Нагорянський» розташований у межах Придністровсько-Подільської лісостепової області, в природному районі — Могилівське Придністров'я. Абсолютні висоти поверхні знижуються в бік Дністра від 280—00 м. до 120—150 м., а глибина врізу річкових долин сягає від 60 до 180 м. Завдяки цьому, в структурі Ландшафтів характерне поєднання різних типів вододільних і прирічкових (долинних) місцевостей. У півдейній частині району домінують опідзолені і малогумуоні чорноземи. При значних запасах сонячного-тепла навесні і влітку на схилах південної та західної експозицій в ґрунтах може відчуватися недостача вологи. Значні площі (близько 15 % території краю) займають яружно-балкові місцевості.
З геологічного погляду територія Могилів-Подільського району Вінницької області розташована на південно-західній периферії Українського щита, де спостерігається заглиблення кристалічного фундаменту в сторону Дністра.
В межах дослідженоїтериторії існує багато відслонень сеноману, однак найбільше наукове й пізнавальне значення мають відслонення в околицях сіл Кремінне, Нагоряни, Лядова. Представлені ці відклади різноманітними вапняками, глинами, тршелами, опоками та кременем.
Клімат території помірно-континентальний. Певні корективи в температурний режим та кількість опадів вносять глибокі долини річок, що визначають особливості мікроклімату. Район належить до Лісостепової зони Східноєвропейської широколистяної геоботанічної провінції за геоботанічним районуванням і в межах Дністровсько-Дніпровської Лісостепової фізико-географічної провінції — за фізико-географічним районуванням. В ландшафтному відношенні на даній території переважають лучно-степові підвищені розчленовані й терасовані природно-територіальні комплекси. За флористичним районуванням територія віднесена до Карпатсько-Північнобалканської провінції, а в межах України до ботаніко-географічного району Правобережного Лісостепу. В минулому значна району була вкрита лісами, переважно дубово-грабовими, особливо на високих елементах рельєфу (вододілах та їхніх схилах) про свідчать поширені тут опідзолені ясно-сірі та сірі лісові ґрунти.
При проведенні обстеження лісових дубово-грабових масивів на сухих, кам'янистих сонячних схилах біля села Нагоряни було виявлено природні популяції клокички перистої — реліктового виду, занесеного до Червоної книги України. Згідно зі шкалою категорій, прийнятих Комісією з рідкісних та зникаючих рослин Міжнародного союзу охорони навколишнього природного середовища, має II категорію рідкісності — не піддається прямій небезпеці зникнення, але зустрічається зрідка в межах ареалу, або на обмеженій території в одному місці. Популяція клокички перистої у с. Нагоряни є нормальною повночленною з переважанням середньовікових особин. Дана популяція може існувати довготривалий час, якщо не будуть змінюватися умови існування.
Трав'яниста рослинність на відкритих схилах ярів та балок представлена добре збереженими степовими угрупованнями домінуванням ковили волосистої, осоки низької, бородача звичайного, костриці валійської з участю типових для регіону степових видів. Для даної ділянки властива різноманітність петролітичного компоненту ландшафту в якому особливу цінність виявляють верхньомезозойські пісковики, вапняки і мергелі. У лишайниниковому покриві переважають кальцієфільні види, зокрема: акароспора сіро-коричнева, аспіцілія сизо-сіра, калоплака оранжева, калоплака городчаста, калоплака мінлива, канделаріела золотистенька, лекапора рівнинна, лекапора дрібногородчаста, лоботалія промениста, рінодіна занурена, рінодіна Бішоффа, саркогіне правильна, колема чубата, верукарія вапнякова, верукарія чорнувата. Відмічені види вперше наводяться для території Вінницької області.
На степових ділянках виявлено місцезростання одного виду, занесеного до Червоної книги України, це ковила волосиста і 6 регіонально рідкісних видів: відкасник Біберштейна, горицвіт весняний, , осока низька, перлівка трансильванська, оман мечолистий.
Виявлено угруповання двох синтаксонів, занесених до «Зеленої книги України»: формація ковили волосистої і осоки низької.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Горицвіти на схилах Дністра
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 3 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 липня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nagorya nskij zaka znik botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Roztashovanij mizh selami Kozliv ta Nagoryani Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Nagoryanskij 48 29 42 pn sh 27 32 31 sh d 48 49500000002777256 pn sh 27 54200000002778026 sh d 48 49500000002777256 27 54200000002778026 Koordinati 48 29 42 pn sh 27 32 31 sh d 48 49500000002777256 pn sh 27 54200000002778026 sh d 48 49500000002777256 27 54200000002778026Krayina UkrayinaRoztashuvannyaVinnicka oblast Mogiliv Podilskij rajon s NagoryaniNajblizhche mistoMogiliv PodilskijPlosha145 7 gaZasnovano2009 r OperatorKozlivska silska radaNagoryanskij zakaznik Vinnicka oblast Nagoryanskij zakaznik u Vikishovishi Utvorenij Rishennyam sesiyi Vinnickoyi oblasnoyi radi u 2009 r Perebuvaye u vidanni Kozlivskoyi silskoyi radi Obstezhennya danih dilyanok provodilosya Derzhavnim upravlinnyam ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha u Vinnickij oblasti spilno z naukovcyami institutu botaniki im M G Holodnogo NAN Ukrayini i naukovcyami botanichnogo sadu im akademika O V Fomina Botanichnij zakaznik Nagoryanskij roztashovanij u mezhah Pridnistrovsko Podilskoyi lisostepovoyi oblasti v prirodnomu rajoni Mogilivske Pridnistrov ya Absolyutni visoti poverhni znizhuyutsya v bik Dnistra vid 280 00 m do 120 150 m a glibina vrizu richkovih dolin syagaye vid 60 do 180 m Zavdyaki comu v strukturi Landshaftiv harakterne poyednannya riznih tipiv vododilnih i pririchkovih dolinnih miscevostej U pivdejnij chastini rajonu dominuyut opidzoleni i malogumuoni chornozemi Pri znachnih zapasah sonyachnogo tepla navesni i vlitku na shilah pivdennoyi ta zahidnoyi ekspozicij v gruntah mozhe vidchuvatisya nedostacha vologi Znachni ploshi blizko 15 teritoriyi krayu zajmayut yaruzhno balkovi miscevosti Z geologichnogo poglyadu teritoriya Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti roztashovana na pivdenno zahidnij periferiyi Ukrayinskogo shita de sposterigayetsya zagliblennya kristalichnogo fundamentu v storonu Dnistra V mezhah doslidzhenoyiteritoriyi isnuye bagato vidslonen senomanu odnak najbilshe naukove j piznavalne znachennya mayut vidslonennya v okolicyah sil Kreminne Nagoryani Lyadova Predstavleni ci vidkladi riznomanitnimi vapnyakami glinami trshelami opokami ta kremenem Klimat teritoriyi pomirno kontinentalnij Pevni korektivi v temperaturnij rezhim ta kilkist opadiv vnosyat gliboki dolini richok sho viznachayut osoblivosti mikroklimatu Rajon nalezhit do Lisostepovoyi zoni Shidnoyevropejskoyi shirokolistyanoyi geobotanichnoyi provinciyi za geobotanichnim rajonuvannyam i v mezhah Dnistrovsko Dniprovskoyi Lisostepovoyi fiziko geografichnoyi provinciyi za fiziko geografichnim rajonuvannyam V landshaftnomu vidnoshenni na danij teritoriyi perevazhayut luchno stepovi pidvisheni rozchlenovani j terasovani prirodno teritorialni kompleksi Za floristichnim rajonuvannyam teritoriya vidnesena do Karpatsko Pivnichnobalkanskoyi provinciyi a v mezhah Ukrayini do botaniko geografichnogo rajonu Pravoberezhnogo Lisostepu V minulomu znachna rajonu bula vkrita lisami perevazhno dubovo grabovimi osoblivo na visokih elementah relyefu vododilah ta yihnih shilah pro svidchat poshireni tut opidzoleni yasno siri ta siri lisovi grunti Pri provedenni obstezhennya lisovih dubovo grabovih masiviv na suhih kam yanistih sonyachnih shilah bilya sela Nagoryani bulo viyavleno prirodni populyaciyi klokichki peristoyi reliktovogo vidu zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Zgidno zi shkaloyu kategorij prijnyatih Komisiyeyu z ridkisnih ta znikayuchih roslin Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha maye II kategoriyu ridkisnosti ne piddayetsya pryamij nebezpeci zniknennya ale zustrichayetsya zridka v mezhah arealu abo na obmezhenij teritoriyi v odnomu misci Populyaciya klokichki peristoyi u s Nagoryani ye normalnoyu povnochlennoyu z perevazhannyam serednovikovih osobin Dana populyaciya mozhe isnuvati dovgotrivalij chas yaksho ne budut zminyuvatisya umovi isnuvannya Trav yanista roslinnist na vidkritih shilah yariv ta balok predstavlena dobre zberezhenimi stepovimi ugrupovannyami dominuvannyam kovili volosistoyi osoki nizkoyi borodacha zvichajnogo kostrici valijskoyi z uchastyu tipovih dlya regionu stepovih vidiv Dlya danoyi dilyanki vlastiva riznomanitnist petrolitichnogo komponentu landshaftu v yakomu osoblivu cinnist viyavlyayut verhnomezozojski piskoviki vapnyaki i mergeli U lishajninikovomu pokrivi perevazhayut kalciyefilni vidi zokrema akarospora siro korichneva aspiciliya sizo sira kaloplaka oranzheva kaloplaka gorodchasta kaloplaka minliva kandelariela zolotistenka lekapora rivninna lekapora dribnogorodchasta lobotaliya promenista rinodina zanurena rinodina Bishoffa sarkogine pravilna kolema chubata verukariya vapnyakova verukariya chornuvata Vidmicheni vidi vpershe navodyatsya dlya teritoriyi Vinnickoyi oblasti Na stepovih dilyankah viyavleno miscezrostannya odnogo vidu zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini ce kovila volosista i 6 regionalno ridkisnih vidiv vidkasnik Bibershtejna goricvit vesnyanij osoka nizka perlivka transilvanska oman mecholistij Viyavleno ugrupovannya dvoh sintaksoniv zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini formaciya kovili volosistoyi i osoki nizkoyi GalereyaGoricviti na shilah DnistraPrimitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2012 Procitovano 3 lipnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 lipnya 2015