На́фпліон або Наупліо (грец. Ναύπλιο) — місто Греції, столиця ному Арголіда, важливий порт Пелопоннесу. З 1829 по 1834 рік було першою столицею незалежної Греції. За часів венеційського панування був відомий як Наполі-ді-Романья (італ. Napoli di Romània).
Нафпліон Ναύπλιο | |
---|---|
Історичний центр міста | |
Нафпліон | |
Координати: 37°34′ пн. ш. 22°48′ сх. д. / 37.567° пн. ш. 22.800° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
Периферія | Пелопоннес |
Периф. одиниця | Арголіда |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Пелопоннес |
- Ном | Арголіда |
Розташування на мапі ному | |
Площа | |
- Повна | 33,6 км² |
Найбільша висота | 10 м |
Найменша висота | 0 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 13 822 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 211 00 |
Телефонний код(и) | 2752 |
Авто | ΑΡ |
Вебсайт: www.nafplio.gr |
Історія
Територія міста була населена ще у прадавні часи. Археологічні розкопки довели, що місто існувало тут принаймні в добу мікенської цивілізації. Згідно з давньогрецькою міфологією, місто заснував Навплій — син Посейдона та Амімони.
Візантія, Венеція, Османська імперія
Старе місто Нафпліону, відоміше як Акронафпліон, датується докласичними роками. У подальшому візантійці, франки, венеційці, турки зводили тут свої укріплення, перебудовували фортецю.
1212 року Нафпліон був захоплений французькими хрестоносцями, 1388 року місто було продано венеційцям. У венеційські час місто називалось Наполі-де-Романья, щоб відрізнити його від Неаполя в Італії. 1540 року містом заволоділи османи, які дослівно перейменували його назву з італійської, тур. Mora Yenişehri — Нове місто Мореї. 1685 року венеційці повернули собі місто, саме вони розпочали будівництво замку Паламіді. Проте 1715 року Нафпліон знову був захоплений османами.
Грецька революція
У Грецькій війні за незалежність Нафпліон був однією з основних османських фортець, яка близько року тримала облогу Теодороса Колокотроніса, після чого місто стало тимчасовою резиденцією грецького уряду. Зрештою 1829 року Іоанн Каподистрія надав місту статусу столиці Греції. 1831 року в Нафпліоні ситуація вкрай дестабілізувалась і 9 жовтня президент Каподистрія був убитий анархістами, маніотами, родичами повстанця Петроса Мавроміхаліса. Після створення Королівства Греція та приїзду нового грецького короля Оттона Нафпліон залишався королівською столицею до 1834 року.
Сучасність
Туризм у Нафпліоні почав розвиватись з 1960-х років, хоча і не так жваво, як в інших районах Греції. Найбільшою популярністю місто користується серед туристів, що прибувають з країн Скандинавії, а також серед самих греків, здебільшого мешканців Пелопоннесу.
Визначні місця
- Музей комболой
- Музей народного мистецтва визнаний Європейським музеєм року в 1981 роцію
- Паламіді
- Бурдзі
- Акронафплія
Населення
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1981 | 10,611 | — |
1991 | 11,897 | 14,740 |
2001 | — | 16,885 |
Персоналії
- Харілаос Трикупіс — грецький політик, 7 разів обирався на пост прем'єр-міністра країни у період з 1875 по 1895 роки.
- — офіцер Грецької армії, герої Боротьби за Македонію.
- — англійська письменниця, нині мешкає в Нафпліоні.
- Сотіріос Сотіропулос — прем'єр-міністр Греції в 1893 році.
- — новогрецький письменник, драматург.
Міста-побратими
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нафпліон |
- Bailly, Anatole (1901). Abrégé du dictionnaire grec-français. Hachette, Paris, France. p. 585.
- Entick, John. A Compendious Dictionary of the English and Latin Tongues. New edition carefully revised and augmented throughout by Rev. M.G. Sarjant. London, 1825.
- Ellingham, Mark; Dubin, Marc; Jansz, Natania; and Fisher, John (1995). Greece, the Rough Guide. Rough Guides. .
- Gerola, Giuseppe (1930–1931). "Le fortificazioni di Napoli di Romania, " Annuario dell regia scuola archeologicca di Atene e delle missioni italiane in oriente 22-24. pp. 346–410.
- Kolokotrones, Theodoros (1969). Memoirs from the Greek War of Independence, 1821—1833. E. M. Edmunds, trans. Originally printed as Kolokotrones: The Klepht and the Warrior. Sixty Years of Peril and Daring. An Autobiography. London, 1892; reprint, Chicago.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na fplion abo Nauplio grec Nayplio misto Greciyi stolicya nomu Argolida vazhlivij port Peloponnesu Z 1829 po 1834 rik bulo pershoyu stoliceyu nezalezhnoyi Greciyi Za chasiv venecijskogo panuvannya buv vidomij yak Napoli di Romanya ital Napoli di Romania Nafplion Nayplio Istorichnij centr mistaIstorichnij centr mista Nafplion Koordinati 37 34 pn sh 22 48 sh d 37 567 pn sh 22 800 sh d 37 567 22 800 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Peloponnesu Zahidnoyi Greciyi ta Ionichnih ostrovivPeriferiyaPeloponnesPerif odinicyaArgolida Kolishni admin odinici RegionPeloponnes NomArgolidaRoztashuvannya na mapi nomu Plosha Povna 33 6 km Najbilsha visota 10 m Najmensha visota 0 m Naselennya 2001 Usogo 13 822 Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 211 00 Telefonnij kod i 2752 Avto AR Vebsajt www nafplio grIstoriyaTeritoriya mista bula naselena she u pradavni chasi Arheologichni rozkopki doveli sho misto isnuvalo tut prinajmni v dobu mikenskoyi civilizaciyi Zgidno z davnogreckoyu mifologiyeyu misto zasnuvav Navplij sin Posejdona ta Amimoni Vizantiya Veneciya Osmanska imperiya Stare misto Nafplionu vidomishe yak Akronafplion datuyetsya doklasichnimi rokami U podalshomu vizantijci franki venecijci turki zvodili tut svoyi ukriplennya perebudovuvali fortecyu 1212 roku Nafplion buv zahoplenij francuzkimi hrestonoscyami 1388 roku misto bulo prodano venecijcyam U venecijski chas misto nazivalos Napoli de Romanya shob vidrizniti jogo vid Neapolya v Italiyi 1540 roku mistom zavolodili osmani yaki doslivno perejmenuvali jogo nazvu z italijskoyi tur Mora Yenisehri Nove misto Moreyi 1685 roku venecijci povernuli sobi misto same voni rozpochali budivnictvo zamku Palamidi Prote 1715 roku Nafplion znovu buv zahoplenij osmanami Grecka revolyuciya Dokladnishe Grecka revolyuciya U Greckij vijni za nezalezhnist Nafplion buv odniyeyu z osnovnih osmanskih fortec yaka blizko roku trimala oblogu Teodorosa Kolokotronisa pislya chogo misto stalo timchasovoyu rezidenciyeyu greckogo uryadu Zreshtoyu 1829 roku Ioann Kapodistriya nadav mistu statusu stolici Greciyi 1831 roku v Nafplioni situaciya vkraj destabilizuvalas i 9 zhovtnya prezident Kapodistriya buv ubitij anarhistami maniotami rodichami povstancya Petrosa Mavromihalisa Pislya stvorennya Korolivstva Greciya ta priyizdu novogo greckogo korolya Ottona Nafplion zalishavsya korolivskoyu stoliceyu do 1834 roku Suchasnist Turizm u Nafplioni pochav rozvivatis z 1960 h rokiv hocha i ne tak zhvavo yak v inshih rajonah Greciyi Najbilshoyu populyarnistyu misto koristuyetsya sered turistiv sho pribuvayut z krayin Skandinaviyi a takozh sered samih grekiv zdebilshogo meshkanciv Peloponnesu Viznachni miscyaMuzej komboloj Muzej narodnogo mistectva viznanij Yevropejskim muzeyem roku v 1981 rociyu Palamidi Burdzi AkronafpliyaNaselennyaRik Misto Municipalitet 1981 10 611 1991 11 897 14 740 2001 16 885PersonaliyiHarilaos Trikupis greckij politik 7 raziv obiravsya na post prem yer ministra krayini u period z 1875 po 1895 roki oficer Greckoyi armiyi geroyi Borotbi za Makedoniyu anglijska pismennicya nini meshkaye v Nafplioni Sotirios Sotiropulos prem yer ministr Greciyi v 1893 roci novogreckij pismennik dramaturg Mista pobratimiAm yen Franciya Kronshtadt Rosiya Najlz SShA Ottobrunn Nimechchina Poti Gruziya SShAPrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nafplion Bailly Anatole 1901 Abrege du dictionnaire grec francais Hachette Paris France p 585 Entick John A Compendious Dictionary of the English and Latin Tongues New edition carefully revised and augmented throughout by Rev M G Sarjant London 1825 Ellingham Mark Dubin Marc Jansz Natania and Fisher John 1995 Greece the Rough Guide Rough Guides ISBN 1 85828 131 8 Gerola Giuseppe 1930 1931 Le fortificazioni di Napoli di Romania Annuario dell regia scuola archeologicca di Atene e delle missioni italiane in oriente 22 24 pp 346 410 Kolokotrones Theodoros 1969 Memoirs from the Greek War of Independence 1821 1833 E M Edmunds trans Originally printed as Kolokotrones The Klepht and the Warrior Sixty Years of Peril and Daring An Autobiography London 1892 reprint Chicago