Набоков Борис Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Набоков.

Борис Павлович Набоков (рос. Борис Павлович Набоков; нар. 1912, Барнаул, Російська імперія — пом. 16 січня 1975, Москва, СРСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря.

Борис Набоков
Особисті дані
Повне ім'я	Борис Павлович Набоков
Народження	1912(1912)
	Барнаул, Російська імперія
Смерть	16 січня 1975(1975-01-16)
	Москва, СРСР
Зріст	179 см
Вага	78 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1929—1930 «Клуб будівельників» ? (-?) 1931—1933 «Серп і Молот» (М) ? (-?) 1934—1935 Команда Тихоокеанського флоту ? (-?) 1936 «Серп і Молот» (М) ? (-?) 1937—1939 «Металург» (М) 49 (-?) 1941 «Спартак» (Од) 5 (-12) 1945 КБФ (Ленінград) ? (-?) 1946 «Авангард» (Л) ? (?) 1946—1947 ВМС (М) 8+ (-?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1947 1963 1964 1969—1973 1972	ВМС (М) СРСР U-20 «Пахтакор» (Т) СРСР U-20 СРСР (ол.)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

У 1929 році розпочав кар'єру гравця у «Клубі будівельників». У 1931 році став гравцем клубу «Серп і Молот» (Москва). У 1934—1935 роках проходив військову службу на флоті, під час якої виступав у команді Тихоокеанського флоту. У 1936 році повернувся до «Серпу» й «Молоту», який у 1937 році був реорганізований у «Металург». У 1941 році захищав кольори одеського «Спартака». Під час Радянсько-німецької війни брав участь у воєнних діях. По завершенні війни став гравцем КБФ (Ленінград). У 1945 році отримав запрошення від ленінградського «Авангарда». У 1946 році перейшов до головного клубу моряків ВМС (Москва), в складі якого 1947 року й завершив кар'єру гравця.

Тренерська діяльність

Ще будучи гравцем розпочав тренерську діяльність. У 1947 році керував ВМС (Москва), а потім до 1950 року допомагав тренувати команду. З 1956 по 1962 році працював тренером у Раді футбольного комітету СРСР. У 1963 році призначений на посаду головного тренера молодіжної збірної СРСР U-20. У 1964 році прийняв запрошення від ташкентського «Пахтакора», якою керував до листопада 1964 року. У 1965—1968 роках знову працював тренером Ради футбольного комітету СРСР. У 1969 році допомагав тренувати олімпійську збірну СРСР, а в травні 1972 році в 1-у поєдинку був її головним тренером. З 1969 по 1973 роки також працював селекціонером молодіжної збірної СРСР.

16 січня 1975 року помер у Москві у віці 63-х років.

Досягнення

Як гравця

«Серп і Молот»/«Металург» (Москва)

• Перша ліга чемпіонату СРСР
  • Бронзовий призер (1): 1938

• Група «Б» чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (1): 1936 (осінь)

Як тренера

«Пахтакор» (Ташкент)

• Друга Класу «А» чемпіонату СРСР
  • Бронзовий призер (1): 1964

Відзнаки

• Майстер спорту СРСР
• бойові ордени й медалі

Примітки

1. Uff.uz: Дмитро Михайлович. Жіночий футбол (і не тільки) - "Батьки й діди" народної команди. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 20 січня 2018.
2. . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Одеський футбол»
• Профіль на сайті footbook.ru
• Профіль [ 14 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті «Збірна Росії з футболу»