Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мішані ліси Чанбайшаню (ідентифікатор WWF: PA0414) — палеарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований в горах на кордоні Північно-Східного Китаю та Північної Кореї. Він є одним з найбагатших лісових екорегіонів у [en] з точки зору біорізноманіття.
 Ліс в горах Чанбайшань | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | PA0414 |
| Межі | Маньчжурські мішані ліси Листяні ліси Маньчжурської рівнини |
| Площа, км² | 93 438 |
| Країни | КНР, КНДР |
| Охороняється | 4695 км² (5 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон мішаних лісів Чанбайшаню охоплює гори Чанбайшань, також відомі як Чанпексан, та навколишні передгір'я, розташововані в китайських провінціях Цзілінь і Хейлунцзян та на півночі і північному сході Корейського півострова. Невисокі пагорби регіону оточують піднесене вулканічне плато, в центрі якого, на кордоні КНР і КНДР, розташований сплячий вулкан Пекту висотою 2744 м, також відомий як Байтоушань. Востаннє він вивергався у 1903 році. В кратері Пекту розташоване Небесне озеро, найвище вулканічне озеро у світі. В горах Чанбайшань беруть свій початок річки Сунгарі, Туманган та Ялуцзян. На більш низьких висотах екорегіон переходить у маньчжурські мішані ліси.
Клімат
В передгір'ях Чанбайшаню переважає вологий континентальний клімат (Dwb за класифікацією кліматів Кеппена), а у високогір'ях — субарктичний клімат (Dwc за класифікацією Кеппена). Взимку в регіоні переважають континентальні повітряні маси, які приходять з внутрішніх районів Азії, а влітку — тихоокеанські повітряні маси, які приходять разом з мусонами і приносять опади. Зими тривалі, холодні та доситть сухі, середня температура січня коливається від -10 °C до -20 °C, залежно від висоти. Влітку температура може досягати 25 °C. Середньорічна кількість опадів в передгір'ях коливається від 500 до 1000 мм, а у високогір'ях вона може досягати 1400 мм. Більшість опадів випадає влітку та восени.
Флора
Широкий висотний діапазон екорегіону призвів до формування різних рослинних угруповань, які відрізняються залежно від висоти над рівнем моря. На висоті до 1100 м над рівнем моря переважають мішані ліси, в яких ростуть як хвойні, так і широколистяні породи дерев. Серед хвойних дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити корейську сосну (Pinus koraiensis), маньчжурську ялицю (Abies holophylla), червону японську сосну (Pinus densiflora) та далекосхідний тис (Taxus cuspidata), а серед широколистяних дерев — монгольський дуб (Quercus mongolica), амурську липу (Tilia amurensis), маньчжурський ясен (Fraxinus mandschurica) та березу Ермана (Betula ermanii). У передгірських лісах також зустрічаються деякі види рослин субтропічного походження, зокрема різні види актинідій (Actinidia spp.), [ru] (Aristolochia manshuriensis) та інші ліани. В підліску цих лісів зустрічаються такі цінні лікарські рослини, як азійський женьшень (Panax ginseng), [ja] (Asarum heterotropoides) та різні види [en] (Gastrodia spp.). Загалом передгірські ліси екорегіону є перехідними до навколишніх маньчжурських мішаних лісів.
На висоті від 1100 до 1900 м над рівнем моря поширені [ru], багата флора яких включає види, що походять з Сибіру, західної Євразії, Японії та Кореї. Дерева в цих лісах вкриті мохом, а в підліску ростуть різноманітні трави та папороті. На висоті від 1100 до 1500 м над рівнем моря в лісах переважають аянські сосни (Picea jezoensis), сибірські ялини (Picea obovata), маньчжурські ялиці (Abies nephrolepis) та [en] (Larix gmelinii var. olgensis). Ліси, що ростуть на висоті від 1500 до 1900 м над рівнем моря, мають менше видове різноманіття. Основу їх складають аянські сосни (Picea jezoensis) та маньчжурські ялиці (Abies nephrolepis). Підлісок в цих лісах менш густий, а шар моху на деревах більш щільний. Серед листяних дерев, що зустрічаються в темнохвойних лісах, слід відзначити укурундський клен (Acer ukurunduense), ребристу березу (Betula costata), [vi] (Sorbus pohuashanensis) та [en] (Populus ussuriensis).
У високогір'ях Чанбайшаню поширені альпійські луки, на яких ростуть різноманітні трави. У тих місцевостях, де взимку формується товстий сніговий покрив, який захищає бруньки від морозів, зустрічаються невисокі дерева та кущі, зокрема берези Ермана (Betula ermanii), різні види верб (Salix spp.), рододендронів (Rhododendron spp.) та чорниці (Vaccinium spp.). Через те, що Чанбайшань є найвищим гірським масивом в цій частині Азії, флора альпійських луків екорегіону вирізняється високим рівнем ендемізму.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається понад 50 видів ссавців та понад 300 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Cervus canadensis xanthopygus), азійську сарну (Capreolus pygargus), сибірську кабаргу (Moschus moschiferus), довгохвостого горала (Naemorhedus caudatus), дику свиню (Sus scrofa), вовка (Canis lupus), [en] (Vulpes vulpes peculiosa), уссурійського єнота (Nyctereutes procyonoides), бенгальського кота (Prionailurus bengalensis), [en] (Lynx lynx wrangeli), річкову видру (Lutra lutra), алтайську мустелу (Mustela altaica), харзу (Martes flavigula), соболя (Martes zibellina), [ru] (Ursus thibetanus ussuricus) та уссурійського бурого ведмедя (Ursus arctos lasiotus). Також в регіоні мешкають такі дрібні ссавці, як звичайна вивірка (Sciurus vulgaris), корейський заєць (Lepus coreanus), сибірська політуха (Pteromys volans) та сибірський бурундук (Eutamias sibiricus). Раніше в екорегіоні мешкали амурські тигри (Panthera tigris altaica), амурські пардуси (Panthera pardus orientalis), [en] (Cuon alpinus alpinus) та [en] (Cervus nippon mantchuricus), однак наразі вони повністю або майже повністю вимерли.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити євразійського тетерука (Lyrurus tetrix), лісового орябка (Bonasa bonasia), мандаринку (Aix galericulata), китайського креха (Mergus squamatus), чорного лелеку (Ciconia nigra) та далекосхідного лелеку (Ciconia boyciana).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 4695 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Чанбайшанський національний природний заповідник та [en] в КНР, а також Біосферний заповідник гори Пекту в КНДР.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
- «Changbai Mountains mixed forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Changbai Mountains Mixed Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mishani lisi Chanbajshanyu identifikator WWF PA0414 palearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij v gorah na kordoni Pivnichno Shidnogo Kitayu ta Pivnichnoyi Koreyi Vin ye odnim z najbagatshih lisovih ekoregioniv u en z tochki zoru bioriznomanittya Mishani lisi Chanbajshanyu Lis v gorah ChanbajshanEkozona PalearktikaBiom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF PA0414Mezhi Manchzhurski mishani lisi Listyani lisi Manchzhurskoyi rivniniPlosha km 93 438Krayini KNR KNDROhoronyayetsya 4695 km 5 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Vid na gori ChanbajshanLis v gorah ChanbajshanGeografiyaEkoregion mishanih lisiv Chanbajshanyu ohoplyuye gori Chanbajshan takozh vidomi yak Chanpeksan ta navkolishni peredgir ya roztashovovani v kitajskih provinciyah Czilin i Hejlunczyan ta na pivnochi i pivnichnomu shodi Korejskogo pivostrova Nevisoki pagorbi regionu otochuyut pidnesene vulkanichne plato v centri yakogo na kordoni KNR i KNDR roztashovanij splyachij vulkan Pektu visotoyu 2744 m takozh vidomij yak Bajtoushan Vostannye vin vivergavsya u 1903 roci V krateri Pektu roztashovane Nebesne ozero najvishe vulkanichne ozero u sviti V gorah Chanbajshan berut svij pochatok richki Sungari Tumangan ta Yaluczyan Na bilsh nizkih visotah ekoregion perehodit u manchzhurski mishani lisi KlimatV peredgir yah Chanbajshanyu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dwb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a u visokogir yah subarktichnij klimat Dwc za klasifikaciyeyu Keppena Vzimku v regioni perevazhayut kontinentalni povitryani masi yaki prihodyat z vnutrishnih rajoniv Aziyi a vlitku tihookeanski povitryani masi yaki prihodyat razom z musonami i prinosyat opadi Zimi trivali holodni ta dositt suhi serednya temperatura sichnya kolivayetsya vid 10 C do 20 C zalezhno vid visoti Vlitku temperatura mozhe dosyagati 25 C Serednorichna kilkist opadiv v peredgir yah kolivayetsya vid 500 do 1000 mm a u visokogir yah vona mozhe dosyagati 1400 mm Bilshist opadiv vipadaye vlitku ta voseni FloraShirokij visotnij diapazon ekoregionu prizviv do formuvannya riznih roslinnih ugrupovan yaki vidriznyayutsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya Na visoti do 1100 m nad rivnem morya perevazhayut mishani lisi v yakih rostut yak hvojni tak i shirokolistyani porodi derev Sered hvojnih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti korejsku sosnu Pinus koraiensis manchzhursku yalicyu Abies holophylla chervonu yaponsku sosnu Pinus densiflora ta dalekoshidnij tis Taxus cuspidata a sered shirokolistyanih derev mongolskij dub Quercus mongolica amursku lipu Tilia amurensis manchzhurskij yasen Fraxinus mandschurica ta berezu Ermana Betula ermanii U peredgirskih lisah takozh zustrichayutsya deyaki vidi roslin subtropichnogo pohodzhennya zokrema rizni vidi aktinidij Actinidia spp ru Aristolochia manshuriensis ta inshi liani V pidlisku cih lisiv zustrichayutsya taki cinni likarski roslini yak azijskij zhenshen Panax ginseng ja Asarum heterotropoides ta rizni vidi en Gastrodia spp Zagalom peredgirski lisi ekoregionu ye perehidnimi do navkolishnih manchzhurskih mishanih lisiv Na visoti vid 1100 do 1900 m nad rivnem morya poshireni ru bagata flora yakih vklyuchaye vidi sho pohodyat z Sibiru zahidnoyi Yevraziyi Yaponiyi ta Koreyi Dereva v cih lisah vkriti mohom a v pidlisku rostut riznomanitni travi ta paporoti Na visoti vid 1100 do 1500 m nad rivnem morya v lisah perevazhayut ayanski sosni Picea jezoensis sibirski yalini Picea obovata manchzhurski yalici Abies nephrolepis ta en Larix gmelinii var olgensis Lisi sho rostut na visoti vid 1500 do 1900 m nad rivnem morya mayut menshe vidove riznomanittya Osnovu yih skladayut ayanski sosni Picea jezoensis ta manchzhurski yalici Abies nephrolepis Pidlisok v cih lisah mensh gustij a shar mohu na derevah bilsh shilnij Sered listyanih derev sho zustrichayutsya v temnohvojnih lisah slid vidznachiti ukurundskij klen Acer ukurunduense rebristu berezu Betula costata vi Sorbus pohuashanensis ta en Populus ussuriensis U visokogir yah Chanbajshanyu poshireni alpijski luki na yakih rostut riznomanitni travi U tih miscevostyah de vzimku formuyetsya tovstij snigovij pokriv yakij zahishaye brunki vid moroziv zustrichayutsya nevisoki dereva ta kushi zokrema berezi Ermana Betula ermanii rizni vidi verb Salix spp rododendroniv Rhododendron spp ta chornici Vaccinium spp Cherez te sho Chanbajshan ye najvishim girskim masivom v cij chastini Aziyi flora alpijskih lukiv ekoregionu viriznyayetsya visokim rivnem endemizmu FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 50 vidiv ssavciv ta ponad 300 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Cervus canadensis xanthopygus azijsku sarnu Capreolus pygargus sibirsku kabargu Moschus moschiferus dovgohvostogo gorala Naemorhedus caudatus diku svinyu Sus scrofa vovka Canis lupus en Vulpes vulpes peculiosa ussurijskogo yenota Nyctereutes procyonoides bengalskogo kota Prionailurus bengalensis en Lynx lynx wrangeli richkovu vidru Lutra lutra altajsku mustelu Mustela altaica harzu Martes flavigula sobolya Martes zibellina ru Ursus thibetanus ussuricus ta ussurijskogo burogo vedmedya Ursus arctos lasiotus Takozh v regioni meshkayut taki dribni ssavci yak zvichajna vivirka Sciurus vulgaris korejskij zayec Lepus coreanus sibirska polituha Pteromys volans ta sibirskij burunduk Eutamias sibiricus Ranishe v ekoregioni meshkali amurski tigri Panthera tigris altaica amurski pardusi Panthera pardus orientalis en Cuon alpinus alpinus ta en Cervus nippon mantchuricus odnak narazi voni povnistyu abo majzhe povnistyu vimerli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti yevrazijskogo teteruka Lyrurus tetrix lisovogo oryabka Bonasa bonasia mandarinku Aix galericulata kitajskogo kreha Mergus squamatus chornogo leleku Ciconia nigra ta dalekoshidnogo leleku Ciconia boyciana ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 4695 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Chanbajshanskij nacionalnij prirodnij zapovidnik ta en v KNR a takozh Biosfernij zapovidnik gori Pektu v KNDR PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya Changbai Mountains mixed forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Changbai Mountains Mixed Forests One Earth