Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міріан Багратіоні (груз. მირიან ბაგრატიონი; 19 серпня 1767 — 15 жовтня 1834) — грузинський царевич з династії Багратіоні, народився в сім'ї царя Іраклія II і цариці Дареджан Дадіані. Після підписання Георгіївського трактату 1783 році, вступив до російської армії, досягнувши звання генерал-лейтенанта. 1801 року поїхав до Санкт-Петербурга, де прожив до кінця життя та працював сенатором. Маючи літературний талант перекладав з російської і сам писав вірші.
| Міріан Багратіоні | |
 | |
| Народження: | 19 серпня 1767 Тифліс, Картлі-Кахетинське царство |
|---|---|
| Смерть: | 15 жовтня 1834 (67 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання: | Олександро-Невська лавра |
| Рід: | Багратіоні |
| Батько: | Іраклій II |
| Мати: | Дареджан Дадіані |
| Нагороди: |  |
| | |
Молодість і військова кар'єра
Народився в сім'ї Іраклія II, царя Картлі-Кахетії, і його третьої дружини Дареджан, уродженої княжни Дадіані. П'ятий син і дев'ята дитина, народжена в цьому шлюбі. Після підписання Георгіївського договору 1783 року між Іраклієм II і Катериною II разом з братом, ієродиякон Антонієм ІІ, вирушили до Санкт-Петербурга, де були прикріплені до імператорського двору. Прийнятий на військову службу Російської Імперії як полковник Ізюмського гусарського полку. Під час Російсько-турецької війни (1787—1792) служив на Кубані. Отримавши підвищення 1793 року став начальником Кабардинського піхотного полку (3 грудня 1796 року — 27 січня 1798 року). Проходив службу на Кавказькій лінії під командуванням графа Івана Гудовича. У ці роки регулярно листувався з батьком і грузинською знаттю.
Повернення до Грузії
У січні 1798 року його батько перебував на межі смерті, Міріан поспішив до Телаві, взявши з собою лікаря з Астрахані. По прибуттю додому батько вже був мертвим. Новим царем став Георгій XII, старший син покійного царя і зведений брат Міріана. Вдова цариця Дареджан Дадіані наполягала, щоб її пасерб Георгій XII, згідно із заповітом 1791 року Іраклія II, передав царський престол не своїм синам, а братам. За новим правилом Міріан став би четвертим у спадкоємній лінії після Георгія, Юлона та Вахтанга. Цар Георгій XII відмовився від заповіту та намагався передати царський трон одному зі своїх синів в обхід молодших братів. 18 квітня 1799 року домігся від царя Павла I визнання його сина Давида спадкоємцем.
У грудні 1800 року тяжкохворий грузинський цар Георгій XII помер, заповівши трон своєму старшому синові Давиду XII. У цей час царевич Міріан, вийшовши на пенсію з російської служби, підтримував кандидатуру свого старшого брата Юлона на царський престол. Уряд Російської Імперії відмовився визнати нового монарха Давида XII і у вересні 1801 року заявив про ліквідацію царської влади в Картлі-Кахетинському царстві.
Подальше життя у Російській Імперії
На відміну від своїх братів — Юлона, Фарнаваза, Олександра і Вахтанга — Міріан не взяв до рук зброю і не намагався протистояти депортації грузинської царської сім'ї. 15 березня 1801 року Міріан на вимогу Олександра I виїхав до Російської Імперії. Того ж року нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня. З 1803 року постійно мешкав в Санкт-Петербурзі, де служив дійсним таємним радником і сенатором.
Під час перебування в Санкт-Петербурзі переклав з російської проповіді грецького релігійного автора Іліяса Мініатіса та трагедію «Водопад» німецького драматурга Йоагіма Вільгельма фон Браве. Як поет писав вірші про кохання під впливом своїх сучасників Давида Гурамішвілі та Бесікі, найкращих грузинських поетів доромантизму. Більш відомим є поетичне звернення Міріана до своїх товаришів-грузинських вигнанців: «Збирайтеся, юнаки, доблесні воїни» (მოვედით, მოყმენო, შეკრებით, ჯომ არდნო). Сприяв збереженню та передачі поезії Гурамішвілі, який жив у забутті у своєму маєтку в Україні. Вони познайомилися 1787 року у Кременчузі.
Помер 1834 року у Петербурзі у 67 років. Похований у некрополі грузинської знаті Олександро-Невської лаври.
Сім'я
22 квітня 1814 року одружився в Санкт-Петербурзі з княжною Марією (17 червня 1788 — 31 травня 1815), донькою підполковника князя Олександра Яковича Хілкова. Вінчання відбулося у Морському Богоявленсьому соборі. Вона померла через рік після одруження і була похована в Олександро-Невській лаврі. Дітей не мав.
Примітки
- Дворянские роды Российской империи. Т. 3. Князья. М: Ликоминвест. 1996. с. 70, 71.
- Gvosdev, 2000, с. 60.
- Berdznishvili, 1984, с. 12.
- Gvosdev, 2000, с. 68, 70—71.
- Lang, 1957, с. 230.
- Makhobeshvili, 2012.
- Gvosdev, 2000, с. 104.
- Rayfield, 2000, с. 132.
- Rayfield, 2000, с. 115, 132.
- Brosset, 1840, с. 510.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.174. с. 103. Метрические книги Морского Богоявленского собора.
- Dumin, 1996, с. 71.
- Brosset, 1840, с. 500—501.
Література
- Brosset, Marie-Félicité (1840). Inscriptions tumulaires géorgiennes de Moscou et de St.-Pétersbourg [Georgian tombstone inscriptions from Moscow and St. Petersburg]. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de Saint-Pètersbourg. 6 (French) . St.-Pétersbourg: L'académie Impériale des Sciences. 4: 461—521.
- Dumin, S.V., ред. (1996). Дворянские роды Российской империи. Том 3. Князья [Noble families of the Russian Empire. Volume 3: Princes] (Russian) . Moscow: Linkominvest.
- Gvosdev, Nikolas K. (2000). Imperial policies and perspectives towards Georgia, 1760–1819. New York: Palgrave. ISBN .
- Lang, David Marshall (1957). The Last Years of the Georgian Monarchy, 1658-1832. New York: Columbia University Press.
- Makhobeshvili, Giorgi (15 September 2012). მირიან ბაგრატიონის (ბატონიშვილის) "მოვედით, მოყმენო" ["Come, young men" by Mirian Bagrationi (Batonishvili)] (Georgian) . Presa.ge. Процитовано 10 March 2013.
- Rayfield, Donald (2000). The Literature of Georgia: A History (вид. 2nd, revised). Richmond, England: Curzon Press. ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mirian Bagrationi gruz მირიან ბაგრატიონი 19 serpnya 1767 1767serpnya19 15 zhovtnya 1834 gruzinskij carevich z dinastiyi Bagrationi narodivsya v sim yi carya Irakliya II i carici Daredzhan Dadiani Pislya pidpisannya Georgiyivskogo traktatu 1783 roci vstupiv do rosijskoyi armiyi dosyagnuvshi zvannya general lejtenanta 1801 roku poyihav do Sankt Peterburga de prozhiv do kincya zhittya ta pracyuvav senatorom Mayuchi literaturnij talant perekladav z rosijskoyi i sam pisav virshi Mirian Bagrationi Narodzhennya 19 serpnya 1767 1767 08 19 Tiflis Kartli Kahetinske carstvoSmert 15 zhovtnya 1834 1834 10 15 67 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya Oleksandro Nevska lavraRid BagrationiBatko Iraklij IIMati Daredzhan Dadiani Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiMolodist i vijskova kar yeraNarodivsya v sim yi Irakliya II carya Kartli Kahetiyi i jogo tretoyi druzhini Daredzhan urodzhenoyi knyazhni Dadiani P yatij sin i dev yata ditina narodzhena v comu shlyubi Pislya pidpisannya Georgiyivskogo dogovoru 1783 roku mizh Irakliyem II i Katerinoyu II razom z bratom iyerodiyakon Antoniyem II virushili do Sankt Peterburga de buli prikripleni do imperatorskogo dvoru Prijnyatij na vijskovu sluzhbu Rosijskoyi Imperiyi yak polkovnik Izyumskogo gusarskogo polku Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 sluzhiv na Kubani Otrimavshi pidvishennya 1793 roku stav nachalnikom Kabardinskogo pihotnogo polku 3 grudnya 1796 roku 27 sichnya 1798 roku Prohodiv sluzhbu na Kavkazkij liniyi pid komanduvannyam grafa Ivana Gudovicha U ci roki regulyarno listuvavsya z batkom i gruzinskoyu znattyu Povernennya do GruziyiU sichni 1798 roku jogo batko perebuvav na mezhi smerti Mirian pospishiv do Telavi vzyavshi z soboyu likarya z Astrahani Po pributtyu dodomu batko vzhe buv mertvim Novim carem stav Georgij XII starshij sin pokijnogo carya i zvedenij brat Miriana Vdova caricya Daredzhan Dadiani napolyagala shob yiyi paserb Georgij XII zgidno iz zapovitom 1791 roku Irakliya II peredav carskij prestol ne svoyim sinam a bratam Za novim pravilom Mirian stav bi chetvertim u spadkoyemnij liniyi pislya Georgiya Yulona ta Vahtanga Car Georgij XII vidmovivsya vid zapovitu ta namagavsya peredati carskij tron odnomu zi svoyih siniv v obhid molodshih brativ 18 kvitnya 1799 roku domigsya vid carya Pavla I viznannya jogo sina Davida spadkoyemcem U grudni 1800 roku tyazhkohvorij gruzinskij car Georgij XII pomer zapovivshi tron svoyemu starshomu sinovi Davidu XII U cej chas carevich Mirian vijshovshi na pensiyu z rosijskoyi sluzhbi pidtrimuvav kandidaturu svogo starshogo brata Yulona na carskij prestol Uryad Rosijskoyi Imperiyi vidmovivsya viznati novogo monarha Davida XII i u veresni 1801 roku zayaviv pro likvidaciyu carskoyi vladi v Kartli Kahetinskomu carstvi Podalshe zhittya u Rosijskij ImperiyiNa vidminu vid svoyih brativ Yulona Farnavaza Oleksandra i Vahtanga Mirian ne vzyav do ruk zbroyu i ne namagavsya protistoyati deportaciyi gruzinskoyi carskoyi sim yi 15 bereznya 1801 roku Mirian na vimogu Oleksandra I viyihav do Rosijskoyi Imperiyi Togo zh roku nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 1 go stupenya Z 1803 roku postijno meshkav v Sankt Peterburzi de sluzhiv dijsnim tayemnim radnikom i senatorom Pid chas perebuvannya v Sankt Peterburzi pereklav z rosijskoyi propovidi greckogo religijnogo avtora Iliyasa Miniatisa ta tragediyu Vodopad nimeckogo dramaturga Joagima Vilgelma fon Brave Yak poet pisav virshi pro kohannya pid vplivom svoyih suchasnikiv Davida Guramishvili ta Besiki najkrashih gruzinskih poetiv doromantizmu Bilsh vidomim ye poetichne zvernennya Miriana do svoyih tovarishiv gruzinskih vignanciv Zbirajtesya yunaki doblesni voyini მოვედით მოყმენო შეკრებით ჯომ არდნო Spriyav zberezhennyu ta peredachi poeziyi Guramishvili yakij zhiv u zabutti u svoyemu mayetku v Ukrayini Voni poznajomilisya 1787 roku u Kremenchuzi Pomer 1834 roku u Peterburzi u 67 rokiv Pohovanij u nekropoli gruzinskoyi znati Oleksandro Nevskoyi lavri Sim ya22 kvitnya 1814 roku odruzhivsya v Sankt Peterburzi z knyazhnoyu Mariyeyu 17 chervnya 1788 31 travnya 1815 donkoyu pidpolkovnika knyazya Oleksandra Yakovicha Hilkova Vinchannya vidbulosya u Morskomu Bogoyavlensomu sobori Vona pomerla cherez rik pislya odruzhennya i bula pohovana v Oleksandro Nevskij lavri Ditej ne mav PrimitkiDvoryanskie rody Rossijskoj imperii T 3 Knyazya M Likominvest 1996 s 70 71 Gvosdev 2000 s 60 Berdznishvili 1984 s 12 Gvosdev 2000 s 68 70 71 Lang 1957 s 230 Makhobeshvili 2012 Gvosdev 2000 s 104 Rayfield 2000 s 132 Rayfield 2000 s 115 132 Brosset 1840 s 510 CGIA SPb f 19 op 111 d 174 s 103 Metricheskie knigi Morskogo Bogoyavlenskogo sobora Dumin 1996 s 71 Brosset 1840 s 500 501 Literatura Brosset Marie Felicite 1840 Inscriptions tumulaires georgiennes de Moscou et de St Petersbourg Georgian tombstone inscriptions from Moscow and St Petersburg Memoires de l Academie Imperiale des Sciences de Saint Petersbourg 6 French St Petersbourg L academie Imperiale des Sciences 4 461 521 Dumin S V red 1996 Dvoryanskie rody Rossijskoj imperii Tom 3 Knyazya Noble families of the Russian Empire Volume 3 Princes Russian Moscow Linkominvest Gvosdev Nikolas K 2000 Imperial policies and perspectives towards Georgia 1760 1819 New York Palgrave ISBN 0312229909 Lang David Marshall 1957 The Last Years of the Georgian Monarchy 1658 1832 New York Columbia University Press Makhobeshvili Giorgi 15 September 2012 მირიან ბაგრატიონის ბატონიშვილის მოვედით მოყმენო Come young men by Mirian Bagrationi Batonishvili Georgian Presa ge Procitovano 10 March 2013 Rayfield Donald 2000 The Literature of Georgia A History vid 2nd revised Richmond England Curzon Press ISBN 0 7007 1163 5 Posilannya