Махмуд Мірзайович Мірза єв нар 15 червня 1921 19210615 Ташкент пом 3 серпня 2000 Ташкент радянський вчений в галузі вино

Махмуд Мірзайович Мірза́єв (нар. 15 червня 1921(19210615), Ташкент — пом. 3 серпня 2000, Ташкент) — радянський вчений в галузі виноградарства і садівництва. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік ВАСГНІЛ, академік . Герой Соціалістичної Праці.

Махмуд Мірзайович Мірзаєв
узб. Mahmud Mirzayevich Mirzayev

Народився	15 червня 1921(1921-06-15) Ташкент, Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка, Російська СФРР
Помер	3 серпня 2000(2000-08-03) (79 років) Ташкент, Узбекистан
Країна	СРСР Узбекистан
Діяльність	агроном
Alma mater	^d
Галузь	виноградарство і садівництво
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор сільськогосподарських наук
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірзаєв.

Біографія

Народився 15 червня 1921 року в Ташкенті. Після закінчення Середньоазіатського індустріального робітфаку в 1939 році вступив до , який закінчив у 1943 році. З 1943 року працював на виробництві, будучи головним агрономом спеціалізованого садово-виноградного радгоспу «Кібрай». Одночасно навчався в заочній аспірантурі . Член ВКП(б) з 1948 року.

З 1948 року — директор Узбецького науково-дослідного інституту садівництва, виноградарства і виноробства. В 1951 році захистив кандидатську дисертацію. Одночасно, у 1952—1953 роках, працював заступником міністра сільського господарства Узбецької РСР, і з кінця 1962 року до початку 1964 року виконував обов'язки Міністра сільського господарства Узбекської РСР, а потім начальника Головного Управління сільськогосподарських наук Міністерства сільського господарства Узбекської РСР. 1975 року захистив докторську дисертацію, пов'язану з освоєнням земель в гірських і передгірних районах під сади і виноградники. З 1977 року генеральний директор Науково-виробничого об'єднання по садівництву, виноградарству і виноробству імені Р. Р. Шредера. У 1978 році обраний членом-кореспондентом ВАСГНІЛ, а в 1988 році — дійсним членом ВАСГНІЛ. У 1992 оці обраний академіком Узбецької академії сільськогосподарських наук.

У 1980—1985 роках обирався депутатом Верховної Ради Узбецької РСР 10-го скликання. Був членом Республіканського правління товариства «Знання», НТО сільського господарства, Президії Товариства охорони природи та озеленення, а потім товариства «Екосан», членом редакційних колегій, журналів «Садівництво і виноградарство» і «Сільське господарство Узбекистану», членом комісії з присудження Республіканської премії імені Беруні.

Помер в Ташкенті 3 серпня 2000 року. Похований ав Ташкенті на .

Наукова діяльність

Основні наукові праці присвячені питанням гірського виноградарства Середньої Азії. Вченим розроблена технологія закладки та догляду за виноградниками в гірських районах; запропоновані принципи освоєння і організації спеціалізованих радгоспів в гірських і передгірних районах Середньої Азії.

Під його керівництвом підготовлено та видано фундаментальні роботи «Помологія Узбекистану» і «Ампелографія Узбекистану». Автор понад 400 наукових робіт (в тому числі 3-х монографій) і 1 винаходу. Серед робіт:

Виноградарство и виноделие Узбекистана. — Ташкент, 1962 (у співавторстві);
Воздушно-солнечная сушка плодов и винограда. — Москва, 1965 (у співавторстві);
Основные проблемы горного виноградарства Узбекистана. — Ташкент, 1972;
Виноградарство предгорно-горной зоны Узбекистана. — Ташкент, 1980;
Горное садоводство Узбекистана. — Ташкент, 1982;
Абрикос в Узбекистане: Биология, сорта, селекция, агротехника. — Ташкент, 1982 (у співавторстві з В. В. Кузнєцовим);
Приусадебный виноградник. — Ташкент, 1984 (у співавторстві з Ю. М. Джавакянцом);
Развитие предгорно-горного садоводства и виноградарства в Среднеазиатском регионе // Вестн. с.-х. науки. 1989. № 10. С. 35-40;
Сады и виноградники — на новые земли // Садоводство и виноградарство. 1990. № 4. С. 2-5;
Проблема повышения плодородия почв в садах Узбекистана / (у співавторстві з Ю. М. Джавакянцом) // Садоводство и виноградарство.1996. № 5-6. С. 2-4;
Проблемы развития садоводства и виноградарства в Узбекистане / (у співавторстві з Ю. М. Джавакянцом) // Садоводство и виноградарство. 1999. № 4. С. 2-5.

Відзнаки

(1968);
(1964);
Герой Соціалістичної Праці (8 квітня 1971; за видатні успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва та виконанні п'ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства і тваринництва);
;
Нагороджений:
- радянськими орденами:
  - Леніна (1971), Жовтневої Революції (1978), Трудового Червоного Прапора (1956), «Знак Пошани» (1964);
- узбецькими орденами:
  - «Дустлік» (1994); ; (посмертно 2003);
- (1951);
- 8-ма медалями ВДНГ СРСР, Дипломом Пошани ВДНГ СРСР і Дипломом I ступеня ВДНГ СРCP.

Вшанування пам'яті

Згідно з Постановою Кабінету міністрів Республіки Узбекистан № 254 від 24 серпня 2013 року Узбецький науково-дослідний інститут з садівництва, виноградарства та виноробства імені академіка Р. Р. Шредера перейменований, йому присвоєно ім'я Махмуда Мірзаєва.

Перед будівлею інституту його імені встановлене погруддя академіка.

Примітки

Ташкент-память [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Энциклопедии, словари, справочники [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Герои страны [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Указ Президента Республіки Узбекистан від 25 серпня 2003 року № УП-3298 «Про відзначення посмертно діячів науки, літератури і мистецтва, які зробили величезний внесок у розвиток науки і культури Узбекистану»
НИИ им. Р. Шредера переименован [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)

[ТП-1] Ташкент-память [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Энциклопедии, словари, справочники [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

[3] Герои страны [ 30 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[4] Указ Президента Республіки Узбекистан від 25 серпня 2003 року № УП-3298 «Про відзначення посмертно діячів науки, літератури і мистецтва, які зробили величезний внесок у розвиток науки і культури Узбекистану»

[5] НИИ им. Р. Шредера переименован [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)