Мінойці — один з перших європейських народів, який з'явився на острові Крит. Мінойцями було засновано Мінойську цивілізацію, яка існувала у вигляді централізованих міст-держав, на чолі кожної з яких стояв цар.
Заняття
Мінойці були визначними мореплавцями та володіли морем. На це вказують багато античних авторів: Геродот, Страбон, Фукідід, , Плутарх та інші. Ці письмові свідчення підтверджуються кількістю археологічних знахідок.
Мінойські мореплавці були і воїнами, і торговцями, а в деяких випадках і піратами.
Їх численний торговий флот виходив в море з цінним вантажем — керамікою, виробами з металу, вином, оливковою олією, щоб обміняти їх за морем на мідь, олово, слонячу кістку та золото. У мінойських торгових кораблів були, як правило, високий ніс, низька корма і виступаючий назад кіль. У рух їх приводили веслярі, що сиділи в два ряди, та вітрило.
Успіхи мінойців в військовій сфері не обмежувалися флотом. Довгий час критяни славилися як майстерні стрільці і пращники.
Культура
Мінойці були першими європейцями, які винайшли писемність. Вони обробляли бронзу, робили керамічні вироби і будували багатоповерхові палаци з водопроводом і каналізацією. В різних точках світу фіксується мистецький та культурний вплив мінойців. Наприклад, в палацових фресках в Єгипті, в в Ізраїлі, а також в Алалахе і Марі в Сиропалестинському регіоні. Варто відмітити, що Крит перебував в найтіснішому контакті з Єгиптом, про що свідчать і згадки «кораблів земель Кефтиу» і народу Кефтиу, а саме так називали мінойців єгиптяни в єгипетському папірусі. Мінойська кераміка знаходяться навіть в єгипетських гробницях, що говорить про її високу цінність, а на Криті знайдено безліч скарабеїв та інших артефактів з долини Нілу.
Релігія
Мінойці поклонялися багатьом богам, частину яких можна звести до глибокої старовини. Наші відомості про цих богів мізерні, але помічаючи схожі моменти з відомішими богами в інших регіонах Близького Сходу, можна робити висновки щодо самих критських богів та характеру поклоніння. Так, в гірських святилищах поклонялися широко шанованому богові (Y) a-sa-sa-la-mu (вимовляється «йа-ша-ша-ла-муу»), ім'я якого означає «Той, Хто Дає Добробут».
Найбільш широко відоме мінойське божество — це богиня, що звичайно зображується в спідниці з воланами, з піднятими розведеннями в сторони руками, причому тіло її і руки нерідко обвивають змії. Її статуетки стали символом мінойської цивілізації. Ця богиня, як і , можливо, також має семітське походження, оскільки вона з'являється на циліндровому друці з Месопотамії, ранішому, ніж зображення з Криту. Іноді мінойські художники зображали її такою, що стоїть на горі в оточенні тварин.
Ім'я Дагона, що згадується в Біблії як бог філистимлян, з'являється на мінойських табличках у формі Da-gu-na. Це теж широко шановане семітське божество: угаритські міфи називають його батьком бога родючості Ваала. Деякі вірування, поширені на мінойському Криті, проіснували аж до античності. Гесіод і інші грецькі поети згадують про міфи, в яких мовиться, що бог Зевс не тільки народився на Криті, але там же помер та похований. Історія про узурпацію Зевсом влади свого батька Кроноса є майже точною паралеллю міфу про хуритьского бога бурі Тешубе, який таким самим чином зміщує свого батька Кумарбі. Гесіод пов'язує цю подію з Критом, і його розповідь включає багато непривабливих подробиць оригіналу, не залишаючи ніяких сумнівів щодо джерела пізнішого міфу.
Загальною рисою, характерною для мінойської релігії, було поклоніння природі — священним деревам, джерелам і кам'яним стовпам.
На відміну від багатьох стародавніх мешканців Близького Сходу, мінойці не споруджували своїм богам величних храмів. Спільні культові дії здійснювалися ними на палацових майданчиках, в печерних святилищах, в будинкових храмах, в капличках, побудованих над витоками струмків, але в першу чергу в святилищах на вершинах. Маленькі храми, побудовані на гірських вершинах, є характерною межею хананейської релігії, їх можна порівняти з «високими горбами», на які, у зв'язку з існуючою практикою поклоніння на них, люто обрушуються ізраїльські пророки.
Важливу роль в мінойській релігії відігравав бик. У грецьких міфах, пов'язаних з Критом, події часто розгортаються навколо бика, як у випадку з викрадання Зевсом Європи або в легенді про Мінотавра. Мінойські вівтарі і дахи святилищ нерідко мали рогоподібні виступи, які, можливо, походили від рогів священного бика і звичайно називалися рогами присвячення. Навіть мінойські стрибки через бика мали, крім атлетичної, ще й релігійну сторону.
Посилання
- . histori.com.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 29 квітня 2019.
- . ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
- . www.histori.com.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 29 квітня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Minojci odin z pershih yevropejskih narodiv yakij z yavivsya na ostrovi Krit Minojcyami bulo zasnovano Minojsku civilizaciyu yaka isnuvala u viglyadi centralizovanih mist derzhav na choli kozhnoyi z yakih stoyav car ZanyattyaMinojci buli viznachnimi moreplavcyami ta volodili morem Na ce vkazuyut bagato antichnih avtoriv Gerodot Strabon Fukidid Plutarh ta inshi Ci pismovi svidchennya pidtverdzhuyutsya kilkistyu arheologichnih znahidok Minojski moreplavci buli i voyinami i torgovcyami a v deyakih vipadkah i piratami Yih chislennij torgovij flot vihodiv v more z cinnim vantazhem keramikoyu virobami z metalu vinom olivkovoyu oliyeyu shob obminyati yih za morem na mid olovo slonyachu kistku ta zoloto U minojskih torgovih korabliv buli yak pravilo visokij nis nizka korma i vistupayuchij nazad kil U ruh yih privodili veslyari sho sidili v dva ryadi ta vitrilo Uspihi minojciv v vijskovij sferi ne obmezhuvalisya flotom Dovgij chas krityani slavilisya yak majsterni strilci i prashniki KulturaMinojci buli pershimi yevropejcyami yaki vinajshli pisemnist Voni obroblyali bronzu robili keramichni virobi i buduvali bagatopoverhovi palaci z vodoprovodom i kanalizaciyeyu V riznih tochkah svitu fiksuyetsya misteckij ta kulturnij vpliv minojciv Napriklad v palacovih freskah v Yegipti v v Izrayili a takozh v Alalahe i Mari v Siropalestinskomu regioni Varto vidmititi sho Krit perebuvav v najtisnishomu kontakti z Yegiptom pro sho svidchat i zgadki korabliv zemel Keftiu i narodu Keftiu a same tak nazivali minojciv yegiptyani v yegipetskomu papirusi Minojska keramika znahodyatsya navit v yegipetskih grobnicyah sho govorit pro yiyi visoku cinnist a na Kriti znajdeno bezlich skarabeyiv ta inshih artefaktiv z dolini Nilu ReligiyaMinojci poklonyalisya bagatom bogam chastinu yakih mozhna zvesti do glibokoyi starovini Nashi vidomosti pro cih bogiv mizerni ale pomichayuchi shozhi momenti z vidomishimi bogami v inshih regionah Blizkogo Shodu mozhna robiti visnovki shodo samih kritskih bogiv ta harakteru pokloninnya Tak v girskih svyatilishah poklonyalisya shiroko shanovanomu bogovi Y a sa sa la mu vimovlyayetsya ja sha sha la muu im ya yakogo oznachaye Toj Hto Daye Dobrobut Najbilsh shiroko vidome minojske bozhestvo ce boginya sho zvichajno zobrazhuyetsya v spidnici z volanami z pidnyatimi rozvedennyami v storoni rukami prichomu tilo yiyi i ruki neridko obvivayut zmiyi Yiyi statuetki stali simvolom minojskoyi civilizaciyi Cya boginya yak i mozhlivo takozh maye semitske pohodzhennya oskilki vona z yavlyayetsya na cilindrovomu druci z Mesopotamiyi ranishomu nizh zobrazhennya z Kritu Inodi minojski hudozhniki zobrazhali yiyi takoyu sho stoyit na gori v otochenni tvarin Im ya Dagona sho zgaduyetsya v Bibliyi yak bog filistimlyan z yavlyayetsya na minojskih tablichkah u formi Da gu na Ce tezh shiroko shanovane semitske bozhestvo ugaritski mifi nazivayut jogo batkom boga rodyuchosti Vaala Deyaki viruvannya poshireni na minojskomu Kriti proisnuvali azh do antichnosti Gesiod i inshi grecki poeti zgaduyut pro mifi v yakih movitsya sho bog Zevs ne tilki narodivsya na Kriti ale tam zhe pomer ta pohovanij Istoriya pro uzurpaciyu Zevsom vladi svogo batka Kronosa ye majzhe tochnoyu paralellyu mifu pro huritskogo boga buri Teshube yakij takim samim chinom zmishuye svogo batka Kumarbi Gesiod pov yazuye cyu podiyu z Kritom i jogo rozpovid vklyuchaye bagato neprivablivih podrobic originalu ne zalishayuchi niyakih sumniviv shodo dzherela piznishogo mifu Zagalnoyu risoyu harakternoyu dlya minojskoyi religiyi bulo pokloninnya prirodi svyashennim derevam dzherelam i kam yanim stovpam Na vidminu vid bagatoh starodavnih meshkanciv Blizkogo Shodu minojci ne sporudzhuvali svoyim bogam velichnih hramiv Spilni kultovi diyi zdijsnyuvalisya nimi na palacovih majdanchikah v pechernih svyatilishah v budinkovih hramah v kaplichkah pobudovanih nad vitokami strumkiv ale v pershu chergu v svyatilishah na vershinah Malenki hrami pobudovani na girskih vershinah ye harakternoyu mezheyu hananejskoyi religiyi yih mozhna porivnyati z visokimi gorbami na yaki u zv yazku z isnuyuchoyu praktikoyu pokloninnya na nih lyuto obrushuyutsya izrayilski proroki Vazhlivu rol v minojskij religiyi vidigravav bik U greckih mifah pov yazanih z Kritom podiyi chasto rozgortayutsya navkolo bika yak u vipadku z vikradannya Zevsom Yevropi abo v legendi pro Minotavra Minojski vivtari i dahi svyatilish neridko mali rogopodibni vistupi yaki mozhlivo pohodili vid rogiv svyashennogo bika i zvichajno nazivalisya rogami prisvyachennya Navit minojski stribki cherez bika mali krim atletichnoyi she j religijnu storonu Posilannya histori com ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 29 kvitnya 2019 ua korrespondent net ros Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 www histori com ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 29 kvitnya 2019 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij