Міка Хаккінен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаккінен.

Мі́ка Па́улі Га́ккінен (фін. Mika Pauli Häkkinen; * 28 вересня 1968(19680928), Вантаа) — фінський автогонщик, дворазовий чемпіон «Формули-1».

Міка Гаккінен ⭐⭐
Громадянство	Фінляндія
Народився	28 вересня 1968(1968-09-28) (55 років) Вантаа, Уусімаа
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют	Гран-прі США 1991 року
Остання гонка
Сезони	1991—2001
Команди	Лотус, Макларен
Гран-прі (старти)	165 (161)
Перемоги	20
Подіуми	51
Поули	26
Найшвидші кола	25
Очки	420
Перша перемога	Гран-прі Європи 1997 року
Остання перемога
Місце у сезоні 2001 року	5-е (37 оч.)

Біографія

Міка Гаккінен на «Лотусі» у дебютному для себе сезоні у «Формулі-1», 1991

Міка Гаккінен народився у передмісті Гельсінкі (нині — місто Ванта) 28 вересня 1968 року. У п'ять років батько вперше відвів його на картодром. Попри те, що вже на першому колі він ледь не постраждав в аварії, Міка був у захваті від гонок. Зрештою батьки змушені були купити синові власний карт.

До 18 років Міка виграв уже п'ять чемпіонатів з картингу. Спонсорську підтримку юному даруванню надавав чемпіон світу-1982 Кеке Росберг. У 1990 році Гаккінен міг виграти гран-прі Макао, але вилетів з траси. Тим не менш, багато в чому завдяки цій гонці Міці запропонували контракт з «Лотус» — командою «Формули-1».

Міка Гаккінен на «Макларені» у золотому для себе 1998 р.

Свої перші очки в «Формулі-1» 22-річний пілот набрав на трасі в Імолі, де він фінішував на п'ятому місці, стартувавши з 25 позиції. Щоправда, відставання від Айртона Сенни склало більше трьох кіл. Рік по тому Гаккінен двічі залишався в кроці від п'єдесталу, а сезон закінчив на 8-му місці.

У 1993 році фінський гонщик став тест-пілотом «Макларена» з непоганими перспективами на потрапляння в основну команду. Після гонки в Монці закінчив кар'єру пілота «Формули-1», надавши Гаккінену шанс дебютувати у складі нової команди. Вже у другій своїй гонці за «Макларен» Міка пробився на п'єдестал.

У 1994 році Сенна перейшов до «Вільямс», і фін став провідним пілотом команди. Шість разів він опинявся в трійці призерів, і за підсумками року став четвертим. Наступний рік вийшов для Гаккінена невдалим — після аварії в Аделаїді йому прямо на трасі зробили трахеотомію, і довгий час він відновлювався від травми.

У 1996-му в команду прийшов Девід Култхард. Лише в останній гонці сезону-1997 Гаккінену вдалося вперше в кар'єрі виграти гран-прі. У наступному сезоні Міка був вже непереможний: вісім перемог у перегонах, 100 очок за сезон і перемога у чемпіонаті «Формули-1» з 14-очковою перевагою над Міхаелем Шумахером.

У сезоні 1999 перевага Гаккінена була вже не настільки відчутною, однак, вигравши останню гонку сезону (), він другий раз поспіль став чемпіоном світу, випередивши Едді Ірвайна на 2 очки. Рік по тому доля чемпіонства знову вирішувалася в кінці чемпіонату (цього разу суперником Мікі став Шумахер), однак німецький гонщик «Феррарі» потужно провів кінцівку сезону, вигравши чотири останні гонки і позбавивши чемпіонат інтриги. Підсумкова перевага Шумахера склала 21 очко.

У сезоні-2001 Гаккінен закінчив кар'єру гонщика «Формули-1» — настала ера Міхаеля Шумахера.

У 2004 році Гаккінен оголосив про повернення, проте угода з «Вільямсом» не відбулася, і фінський гонщик продовжив кар'єру в серії DTM. Втім, особливого успіху він там не домігся — за три роки виступів він виграв лише три гонки. Про остаточний відхід з автоспорту фін оголосив 4 листопада 2007 року.

Повна таблиця результатів

Легенда до таблиці  

Приклад	Опис
1	Переможець
2	Друге місце
3	Третє місце
5	Фінішував у очковій зоні
12	Фінішував поза очковою зоною
НКЛ	Фінішував, але не класифікований
Схід	Не фінішував і не класифікований
НКВ	Не кваліфікований
НПКВ	Не передкваліфікований
ДСК	Дискваліфікований
тест	Тестер по п'ятницях
НС	Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці
Т	Травмований чи хворий
Викл	Виключений із протоколу
Від	Відмова від участі
НТР	Не брав участі в тренуваннях
НПР	Не прибув на Гран-прі
С	Гонка скасована
	Не брав участі
Жирний шрифт	Поул-позиція
Курсив	Швидке коло

Жирним шрифтом позначені етапи, на яких гонщик стартував з поулу. Курсивом позначені етапи, на яких гонщик мав найшвидше коло.

Рік	Команда	Шасі	Двигун	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	Місце в чемпіонаті	Очки в чемпіонаті
1991	Team Lotus	Lotus 102B	Judd EV 3.5 V8	USA Схід	9	5	Схід	Схід	9	НКВ	12	Схід	14	Схід	14	14	Схід	Схід	19				15	2
1992	Team Lotus	Lotus 102B Lotus 102D Lotus 107	Ford Cosworth HB5 3.5 V8	9	6	10	Схід	НКВ	Схід	Схід	4	6	Схід	4	6	Схід	5	Схід	7				8	11
1993	Marlboro McLaren	McLaren	Ford Cosworth HB7 3.5 V8														Схід	3	Схід				15	4
1994	Marlboro McLaren Peugeot	McLaren	Peugeot A6 3.5 V10	BRA Схід	Схід	SMR 3	MON Схід	Схід	Схід	Схід	3	Схід		2	3	3	3	7	12				4	26
1995	Marlboro McLaren Peugeot	McLaren McLaren McLaren	Mercedes FO 110 3.0 V10	BRA 4	ARG Схід	5	ESP Схід	MON Схід	CAN Схід	FRA 7	Схід	Схід	Схід	Схід	2	Схід	8		2	НС			7	17
1996	Marlboro McLaren Mercedes	McLaren	Mercedes FO 110 3.0 V10	5	4	Схід	8	8	6	5	5	5	3	Схід	4	3	3	Схід	3				5	31
1997	West McLaren Mercedes	McLaren	Mercedes FO 110E 3.0 V10 Mercedes FO 110F 3.0 V10	3	4	5	6	Схід	7	Схід	Схід	Схід	3	НФ	ДСК	9	Схід	LUX Схід	4	EUR 1			6	27
1998	West McLaren Mercedes	McLaren	Mercedes FO 110G 3.0 V10	1	1	2	Схід	1	1	Схід	3	2	1	1	6	Схід	4	LUX 1	1				1	100
1999	West McLaren Mercedes	McLaren	Mercedes FO 110H 3.0 V10	Схід	1	Схід	3	1	1	2	Схід	3	Схід	1	2	Схід	5	3	1				1	76
2000	West McLaren Mercedes	McLaren (MP4/15)	Mercedes FO 110J 3.0 V10	Схід	Схід	2	2	1	2	6	4	2	1	2	1	1	2	Схід	2	4			2	89
2001	West McLaren Mercedes	McLaren	Mercedes FO 110K 3.0 V10	Схід	6	Схід	4	9	Схід	Схід	3	6	НС	1	Схід	5	4	Схід	1	4			5	37

Джерела

• Sports.ru Міка Гаккінен. Досьє.(рос.)
• Енциклопедія Формули-1. Міка Гаккінен.(рос.)

Посилання

• Формула 1. Мика Хаккинен: «Быть гонщиком — лучшая работа в мире» 24.01.11(рос.)
• Мика Хаккинен: «Ты должен сделать все, чтобы победить!»(рос.)
• Биография и статистика на f1-world.ru(рос.)

1. Володимир Павелчак (15 жовтня 2008). Формула 1. Ґран-Прі Японії. chasipodii.net. Час і Події. Процитовано 4 листопада 2019.