Зовнішня політика Королівства Швеція (швед. Sveriges utrikespolitik) — політика Швеції, заснована на суворому нейтралітеті і неприєднання до будь-яких військових блоків, що тривала від 1814 року до 2022 року. Однак, у 2022 році шведський уряд відмовився від політики нейтралітету, на користь рішення щодо приєднання до НАТО. Зовнішньою політикою Швеції відає Міністерство закордонних справ Швеції (м. Стокгольм).
Засади зовнішньої політики Королівства Швеція
- У 1980-х роках центральним елементом зовнішньої політики Швеції була доктрина загальної безпеки, спрямована на скорочення озброєнь у Європі і підтримки ідеї загального і повного роззброєння у всьому світі.
Нейтралітет Швеції (нім. Neutralität, від лат. neuter ні той, ні інший), — юридичний і політичний статус Королівства Швеція, яке зобов'язувалося не брати участі у війнах між іншими державами, а в мирний час не бути учасником воєнних блоків. Швеція не бере участі у війнах з 1814 р., починаючи із Наполеонівських війн, що робило її найстарішою нейтральною країною у світі.
Сутність нейтралітету Швеції та його місце у зовнішній політиці
Сутність зовнішньої політики Швеції зводиться до політики свободи від союзів у мирний час із метою збереження нейтралітету в разі війни. На відміну від Швейцарії та Австрії, нейтралітет яких базується на багатосторонніх договорах і міжнародних гарантіях, шведський нейтралітет ґрунтується на односторонньому волевиявленні самої держави. Шведський нейтралітет — явище складне й суперечливе, не вкладається в рамки однозначних оцінок і критеріїв. Зовнішня політика Швеції, як і зовнішньополітичний курс Данії і Норвегії, схожих з нею своїми історичними долями, складався і закріплювався під впливом особливостей географічного та економічного стану цих держав. Володіючи важливими ключовими позиціями на півночі Європи (Норвегія та Швеція) і контролюючи основні морські шляхи між Балтикою і Північним морем (Данія), Скандинавські країни завжди приймалися в розрахунок у глобальній стратегії великих держав. Для останніх часом важливіше було зберегти їх «буферне» становище, ніж безпосередньо підключити до своєї військової системи. Нейтралітет Швеції, не зафіксований ні конституційним актом, ні міжнародною угодою, більше скидається на зовнішньополітичну самоідентифікацію країни в сучасному світі. Ця країна давно перестала відігравати роль великої країни, а певна відмінність від центрів силового протистояння об'єктивно підштовхувала її до впровадження нейтралістської зовнішньої політики.
Генеза шведського нейтралітету та його становлення під час двох світових війн
Зовнішня політика Швеції наприкінці ХІХ — на початку XX ст. багато в чому визначалася двома аспектами міжнародних відносин того часу:
1) це були передвоєнні роки, і великі держави вже досить довго готувалися до війни;
2) зовнішньополітична діяльність північноєвропейських країн була пов'язана з їх різної блокової орієнтацією і підкресленим нейтралітетом в європейських і світових конфліктах.
Задовго до Першої світової війни Швеція відчувала сильний німецький вплив. Королівство схилялось до союзу з Німеччиною та посилювало військові приготування, обґрунтовуючи їх небезпекою з боку Російської імперії, спричиненої російською політикою у Фінляндії. На початку Першої світової війни Швеція, як і інші скандинавські країни, заявила про свій нейтралітет. Проте нейтралітет Швеції все ж схилявся на користь Німеччини. На початку Другої світової війни знову був офіційно оголошено нейтралітет Швеції. Проте країна підтримувала Фінляндію під час Радянсько-фінської війни. Так, була організована різного роду допомогу Фінляндії: на її боці воювали добровольці, здійснювалися поставки зброї і продовольства. Гітлерівський рейх на перших етапах війни віддав перевагу мати Швецію як нейтральну державу. План її захоплення («Полярна лисиця») з'явився вже пізніше.
Незважаючи на формальний нейтралітет, Швеція надавала Німеччині всілякі привілеї і йшла на поступки німецькій стороні. Через територію Швеції під час Другої світової війни проходив транзит зброї німецьким об'єднанням. Швеція надавала Німеччині кредити, поставляючи озброєння і будучи найбільшим постачальником залізної руди для потреб німецької військової промисловості. Ще й на сьогодні у Швеції розслідуються зв'язки шведського королівського престолу з нацистами в період Другої світової війни. Проте завдяки такій нейтральній політиці «подвійних стандартів» Швеція змогла достатньо легко перенести військовий період. Ще одна важлива обставина, що наклала відбиток на формування зовнішньої політики Швеції, — її місце у світовій економіці та міжнародному поділі праці. У період між двома світовими війнами визначився географічний напрямок шведської зовнішньої торгівлі.
Головними торговими партнерами Швеції стали Велика Британія та Німеччина. З іншого боку європейські країни виявилися ємним ринком збуту не тільки традиційних шведських товарів (залізна руда, целюлоза, ліс), але й дорогої спеціалізованої продукції (шарикопідшипники, електровироби, боєприпаси, зброя). Розвиток і зміцнення зовнішньоторговельних зв'язків із найбільшими країнами Європи, на яку припадало 2/3 зовнішньоторговельного обороту Швеції, стало важливою передумовою зростання її економіки і успішності зовнішньоторговельної експансії.
Членство в міжнародних організаціях
- Підтримує тісні зв'язки з іншими скандинавськими країнами у Північній раді.
- З 1995 року член Європейського союзу (після схвалення на національному референдумі 1994 року).
Військово-політичні відносини Швеції з ЄС
Серед країн-членів ЄС саме Швеція виявляє позитивне ставлення до спільної зовнішньої політики і політики в галузі безпеки (СЗПБ). При обговоренні проекту Європейської конституції Швеція виступала за те, щоб головним принципом було одностайність, але допускала і кваліфіковану більшість, коли, на думку деяких країн, запропоновані рішення суперечили їхнім національним інтересам. Вважаючи принцип одноголосності в питаннях, що стосуються військових і оборонних аспектів дуже важливим, Швеція розглядає СЗПБ як сферу, де важливо мати повну підтримку всіх її учасників. Європейська стратегія безпеки і створення можливостей з управління кризами розглядаються Швецією як такі, що мають дуже важливе значення для продовження розвитку, при якому ЄС може стати одним з головних чинників безпеки у світі. Одним з основних питань для Швеції є внесок у потенціал ЄС з управління кризами і, зокрема, створення контингенту швидкого реагування під її керівництвом. Шведські підрозділи зможуть брати участь у виконанні будь-яких операцій ЄС (у тому числі і під командуванням НАТО), включаючи зміцнення миру, не вважаючи, що це суперечить політиці військового неприєднання. Операції ЄС з управління кризами в цілому, на думку Швеції, були успішними. Позитивну оцінку шведи дали діям ЄС з врегулювання кризи в Македонії в 2001 р., де ЄС і НАТО здійснювали взаємодію, і вважають, що така лінія союзу могла б стати моделлю на майбутнє. У зв'язку з подіями в Іраку Швеція (позиція якої була близька до французької і не виключала військових операцій, але за умови мандата Ради Безпеки ООН) неодноразово висловлювала жаль, що не вдалося досягти єдиної позиції всередині ЄС. Шведи вважали, що військовим інспекторам (а їх очолював швед Хане Блікс) потрібно було дати більше часу для розслідувань. Військові операції, здійснені без мандата РБ ООН, на думку Швеції, є явним порушенням міжнародного права. Швеція вважає важливим, щоб ООН як єдина організація, яка може надати міжнародну легітимність застосування сили, стала більш ефективною у вирішенні нових завдань. Швеція надає великого значення діяльності ЄС з управління кризами не тільки в Європі, але і в більш глобальному масштабі, включаючи Африку, Близький Схід та Азію. Шведські підрозділи також брали участь в операції ООН МОНУК (MONUC) в Конго і місії ООН в Ліберії. Участь Швеції у союзі і, конкретно, в Європейській політиці безпеки та оборони призвела до змін в основних елементах політики Швеції у сфері оборони. Нова ситуація стала головною причиною того, чому Швеція, як і багато інших країн в Європі, відходить від національної оборони, яка базувалася тільки на загрозі агресії. Натомість країна прагне до формування більш гнучкої, сучасної оборони, яка була б здатною до швидких і ефективних міжнародних місій. У самій Швеції триває процес адаптації до нової ситуації, проводиться реформа збройних сил, яка почалася в 90-х роках. Загалом цілями оборонної доктрини Швеції є збереження миру і незалежності країни шляхом сприяння запобіганню та управлінню кризами і конфліктами в навколишньому світі; відстоювання територіальної цілісності; оборони Швеції від збройних нападів; захисту цивільного населення і забезпечення найбільш важливих суспільних функцій у разі війни. Швеція вважає, що важливо також розвивати і сучасні технології та озброєння. Одним з головних елементів реформи є більш взаємопов'язана стратегія поставок оборонного матеріалу, включаючи координацію НДДКР в галузі оборони і технічного розвитку. Проте Швеція, залишаючись нейтральною, виробляє високоякісне озброєння і військову техніку, які експортуються в інші країни. Наприклад, винищувачі «Гріпен», створені колись для власних збройних сил, пізніше були закуплені іншими державами. У свій час був відомий шведський безбаштовий танк Strv-103, а зараз у світі популярністю користуються військові автомобілі марок «Вольво» і «Сканія», всюдиходи, легка бронетехніка, артилерійські системи шведського походження тощо. Отже, у Швеції спостерігається усвідомлення необхідності включення в європейські процеси в галузі політики безпеки. Це викликано, перш за все, зростаючими темпами європейської інтеграції і боязню залишитися за межами активного політичного поля.
Військово-політичні відносини Королівства з НАТО
- Бере активну участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру» та в миротворчих силах в колишній Югославії. Член Організації економічного співробітництва та розвитку Ради Європи. Швеція з самого початку увійшла до складу Європейської асоціації вільної торгівлі.
- На відміну від інших північних країн — Данії і Норвегії, що вступили в 1949 р. в НАТО, шведський уряд не тільки підтвердив свою прихильність позаблоковій політиці, а й став на шлях активного нейтралітету і діяльної участі у міжнародному житті з метою запобігання ядерної війни. Швеція — член ООН (з 1946 р.), а також багатьох інших міжнародних організацій. У сучасних умовах Швеція, як правило, підтримує кроки, направлені на розрядку напруженості і встановлення сприятливого міжнародного клімату, часто виступає з посередницькою місією. Швеція виступила з низкою важливих акцій у галузі ядерного роззброєння. У 1963 р. Швеція одна з перших підписала Московський договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах. У Женевському комітеті з роззброєння шведські представники входять до групи неприєднаних держав. Разом з іншими членами комітету вони брали участь у підготовці висунутого з ініціативи Радянського Союзу договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У 1969 р. риксдаг ратифікував договір. Шведські представники виступають за повну заборону всіх ядерних випробувань і повне знищення бактеріологічних і хімічних засобів боротьби. Із початком 90-х рр. Швеція змінила формулювання своєї офіційної політики безпеки. Починаючи з 1992 р. уряд невпинно заявляв, що політика військового неприєднання Швеції залишиться незмінною. Наприкінці 90-х років це формулювання стало предметом дискусії і критики як невідповідне в нових умовах (малося на увазі розширення НАТО). У підсумку соціал-демократичний уряд у лютому 2002 р. досяг домовленості з опозицією про нове формулювання. У ній не згадується про необхідність збереження нейтралітету, йдеться про більшу «відкритість» військового неприєднання у мирний час у питаннях співпраці і про те, що «найбільш ефективно протистояти загрозам миру та безпеці можна лише шляхом колективних дій та у співпраці з іншими країнами». Хоча, зрозуміло, НАТО прямо не згадується, багато хто — і прихильники, і противники вступу в союз — тлумачать нове формулювання як таке, що дає можливість приготувань до такого варіанту. У цілому набір аргументів на користь вступу в НАТО, висловлюваних у Швеції, багато в чому перегукується з іншими країнами, які претендували або претендують на вступ до НАТО. Швеція точно впевнена, що жодна велика європейська держава не повинна в односторонньому порядку домінувати в Північноєвропейському регіоні, і присутність США бачиться як противагу подібній можливості. Наприклад, у кооперації у сфері озброєнь необхідно «балансувати» між Європою та Америкою. Операції під проводом НАТО за участю країн-партнерів у зовнішньополітичній доктрині Швеції визнаються первинними в європейському кризовому врегулюванні. Підтримка Швецією трансатлантичної солідарності особливо зросла після терористичних атак 11 вересня 2001 р. Швеції також зробила практичні кроки в цьому напрямку, виступивши з пропозицією про поліпшення функцій Ради євроатлантичного партнерства для боротьби з цією загрозою. Як нейтральна країна, Швеція підтримує співпрацю з НАТО у врегулюванні криз, за винятком питань, визначених ст. 5 Північноатлантичного договору. Шведи вважають, що більш глибоке політичне співробітництво, посилення можливостей ЄС у сфері безпеки та оборони як глобального чинника має центральне значення в зміцненні більш рівноправної трансатлантичної співпраці. Свого часу Швеція надіслала 260 своїх військовослужбовців до Групи НАТО з відбудови провінції Мазарі-Шаріф в Афганістані, утримувала близько трьохсот військовиків у складі сил НАТО в Косово. Також вона мала нагоду продемонструвати здатність своїх Збройних Сил до швидкого розгортання. Так, у 2003 р. Швеція однією з перших надіслала спецпідрозділи для участі у Місії ООН в Конго, попередивши широкомасштабну гуманітарну кризу. Участь наших військ не обмежується операціями НАТО. Наприклад, в Місії ООН у Ліберії було залучено понад двісті шведських військовослужбовців, ще близько сімдесяти — в Місії Європейського союзу в Боснії. Що стосується концепції сучасного вступу Швеції до НАТО, то, незважаючи на дискусії з цього питання, Королівство вступить в НАТО тільки у тому випадку, якщо для Швеції виникне реальна, а не гіпотетична можливість військової загрози. Але у зв'язку з набранням чинності Лісабонського договору закладається юридична основа для надання військової допомоги країнам ЄС. Крім того, ще 16 червня 2009 р. Риксдаг ухвалив рішення про те, що країна має бути готовою приймати і надавати військову допомогу. Останнім часом посилилося прагнення налагодити військове та військово-технічне співробітництво між північними країнами — членами НАТО та країнами, які не входять до Альянсу. Так, у серпні 2007 р. командувачі оборонних сил Швеції та Норвегії висунули пропозицію про співпрацю між цими країнами у виробництві підводних човнів, танків та інших видів озброєння, спільну підготовку військовослужбовців, координації військових доктрин. У 2008 р. було ухвалено рішення активніше використовувати північні території Швеції для проведення планових заходів військово-повітряних сил Швеції, Норвегії та Фінляндії.
- У 2022 році, на фоні російського вторгнення в Україну, разом з Фінляндією, після офіційної заяви Соціал-демократичної партії Швеції, уряд Королівства офіційно ухвалив рішення про те, що країна після десятиліть нейтралітету подасть заявку на членство в НАТО.
ООН
Одним з основних елементів шведської зовнішньої політики залишається підтримка ООН. Війська Швеції брали участь у проводилися під егідою ООН операціях в Африці, на Близькому Сході і в Східній Азії. Швеція традиційно проводить політику вільної торгівлі та є прихильником відкритої багатосторонньої торговельної системи, заснованої на принципах ГАТТ і здійснюваної в рамках СОТ.
Зовнішні політичні зв'язки
Тривалий час Швеція приділяла особливу увагу зв'язкам з новими державами Африки й Азії, щорічно виділяючи на їх розвиток 1 % національного доходу. З 1991 р. розміри цієї допомоги були значно скорочені.
Зовнішні економічні зв'язки
За розміром зовнішньо-торгового обороту Швеція займає 10-е місце серед розвинених капіталістичних країн. Вартість (млрд крон в 1976 р.) експорту — 80,2, імпорту — 83,3. В експорті переважали (у 1976 р.): продукція машинобудування і металообробки (49 % за вартістю), деревообробна і целюлозно-паперова промисловості (20 %), металургія (8 %). Голові статті імпорту: машини та устаткування (36 %), паливо (18 %), хімічні продукти (8 %), метали (7 %). Географічний напрямок зовнішньої торгівлі свідчить про Сильне економічне і торгово-політичне життя, про прихильність Швеції до Західної Європи, на частку якої припадає 3/4 шведського експорту та імпорту, в тому числі 1/2 — на країни ЄЕС.
Найважливіші торгові партнери (частка в експорті та імпорті в%, у 1976 р.): ФРН (10 і 19), Велика Британія (11 і 10), Норвегія (11 і 6), Данія (10 і 7), Фінляндія (6 і 6), США (5 і 7). На частку країн — членів СЕВ припадає 6 % зовнішньої торгівлі Швеції; найбільший розвиток отримали торгово-економічні зв'язки з країнами колишнього СРСР, Польщі і Німеччини. У країн колишнього СРСР Швеція закуповувала рідке і тверде паливо, метали, хімічні продукти, верстати, а продає їм переважно машини та обладнання. Розширювалося виробництво, кооперація між ними: підприємствами в промисловості, енергетиці та транспорті. Щорічно Швецію відвідують 3 — 4 млн іноземних туристів. За курсом 1978 р. Держбанку СРСР було 100 крон = 14 рублів 96 копійок. За сучасним курсом 122.86 крон (SEK)= 100 українських гривень (UAH).
Див. також
Примітки
- Внутренняя и внешняя политика Швеции [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період [Текст]: [навч.-метод. посіб.] / С. О. Рудько. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2012. — С. 299—304.
- . www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
Джерела
- «Швеция» — Большая советская энциклопедия (рос.)
- Мехдізаде Ф. Функція держави у системі міжнародних відносин щодо проблем національної безпеки [Текст] / Ф. Мехдізаде // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський. — 2008. — № 4 (31). — С. 131.
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період [Текст]: [навч.-метод. посіб.] / С. О. Рудько. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2012. — С. 299—300.
- Шведы хотят, чтобы король отрекся от престола [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.mignews.com/news/celebrities/world/230511_115720_71052.html
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період [Текст]: [навч.-метод. посіб.] / С. О. Рудько. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2012. — С. 300.
- Аташе з питань оборони Королівства Швеції в Україні полковник Крістер Хольм: «Як колишній танкіст, я був вражений тією майстерністю, з якою українські військові форсували водні перешкоди. Це було справді феєричне видовище!» [Бесіду вела Л. Шкарупа] [Текст] // Військо України. — 2009. — № 5. — С. 17-18.
- Петров К. Оперативная и боевая подготовка военно-воздушных сил Швеции [Текст] / К. Петров // Зарубежное военное обозрение. — 2012. — № 3. — С. 65.
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період [Текст]: [навч.-метод. посіб.] / С. О. Рудько. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2012. — С. 303.
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період [Текст]: [навч.-метод. посіб.] / С. О. Рудько. — Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2012. — С. 304.
- Олександров С. «Вікінги» обрали контракт [Збройні сили Королівства Швеція] [Текст] / С. Олександров // Військо України. — 2012. — № 10. — С. 25.
Посилання
- Швеция: Внешняя политика (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zovnishnya politika Korolivstva Shveciya shved Sveriges utrikespolitik politika Shveciyi zasnovana na suvoromu nejtraliteti i nepriyednannya do bud yakih vijskovih blokiv sho trivala vid 1814 roku do 2022 roku Odnak u 2022 roci shvedskij uryad vidmovivsya vid politiki nejtralitetu na korist rishennya shodo priyednannya do NATO Zovnishnoyu politikoyu Shveciyi vidaye Ministerstvo zakordonnih sprav Shveciyi m Stokgolm Zasadi zovnishnoyi politiki Korolivstva Shveciya U 1980 h rokah centralnim elementom zovnishnoyi politiki Shveciyi bula doktrina zagalnoyi bezpeki spryamovana na skorochennya ozbroyen u Yevropi i pidtrimki ideyi zagalnogo i povnogo rozzbroyennya u vsomu sviti Nejtralitet Shveciyi nim Neutralitat vid lat neuter ni toj ni inshij yuridichnij i politichnij status Korolivstva Shveciya yake zobov yazuvalosya ne brati uchasti u vijnah mizh inshimi derzhavami a v mirnij chas ne buti uchasnikom voyennih blokiv Shveciya ne bere uchasti u vijnah z 1814 r pochinayuchi iz Napoleonivskih vijn sho robilo yiyi najstarishoyu nejtralnoyu krayinoyu u sviti Sutnist nejtralitetu Shveciyi ta jogo misce u zovnishnij politiciSutnist zovnishnoyi politiki Shveciyi zvoditsya do politiki svobodi vid soyuziv u mirnij chas iz metoyu zberezhennya nejtralitetu v razi vijni Na vidminu vid Shvejcariyi ta Avstriyi nejtralitet yakih bazuyetsya na bagatostoronnih dogovorah i mizhnarodnih garantiyah shvedskij nejtralitet gruntuyetsya na odnostoronnomu voleviyavlenni samoyi derzhavi Shvedskij nejtralitet yavishe skladne j superechlive ne vkladayetsya v ramki odnoznachnih ocinok i kriteriyiv Zovnishnya politika Shveciyi yak i zovnishnopolitichnij kurs Daniyi i Norvegiyi shozhih z neyu svoyimi istorichnimi dolyami skladavsya i zakriplyuvavsya pid vplivom osoblivostej geografichnogo ta ekonomichnogo stanu cih derzhav Volodiyuchi vazhlivimi klyuchovimi poziciyami na pivnochi Yevropi Norvegiya ta Shveciya i kontrolyuyuchi osnovni morski shlyahi mizh Baltikoyu i Pivnichnim morem Daniya Skandinavski krayini zavzhdi prijmalisya v rozrahunok u globalnij strategiyi velikih derzhav Dlya ostannih chasom vazhlivishe bulo zberegti yih buferne stanovishe nizh bezposeredno pidklyuchiti do svoyeyi vijskovoyi sistemi Nejtralitet Shveciyi ne zafiksovanij ni konstitucijnim aktom ni mizhnarodnoyu ugodoyu bilshe skidayetsya na zovnishnopolitichnu samoidentifikaciyu krayini v suchasnomu sviti Cya krayina davno perestala vidigravati rol velikoyi krayini a pevna vidminnist vid centriv silovogo protistoyannya ob yektivno pidshtovhuvala yiyi do vprovadzhennya nejtralistskoyi zovnishnoyi politiki Geneza shvedskogo nejtralitetu ta jogo stanovlennya pid chas dvoh svitovih vijn Zovnishnya politika Shveciyi naprikinci HIH na pochatku XX st bagato v chomu viznachalasya dvoma aspektami mizhnarodnih vidnosin togo chasu 1 ce buli peredvoyenni roki i veliki derzhavi vzhe dosit dovgo gotuvalisya do vijni 2 zovnishnopolitichna diyalnist pivnichnoyevropejskih krayin bula pov yazana z yih riznoyi blokovoyi oriyentaciyeyu i pidkreslenim nejtralitetom v yevropejskih i svitovih konfliktah Zadovgo do Pershoyi svitovoyi vijni Shveciya vidchuvala silnij nimeckij vpliv Korolivstvo shilyalos do soyuzu z Nimechchinoyu ta posilyuvalo vijskovi prigotuvannya obgruntovuyuchi yih nebezpekoyu z boku Rosijskoyi imperiyi sprichinenoyi rosijskoyu politikoyu u Finlyandiyi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Shveciya yak i inshi skandinavski krayini zayavila pro svij nejtralitet Prote nejtralitet Shveciyi vse zh shilyavsya na korist Nimechchini Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni znovu buv oficijno ogolosheno nejtralitet Shveciyi Prote krayina pidtrimuvala Finlyandiyu pid chas Radyansko finskoyi vijni Tak bula organizovana riznogo rodu dopomogu Finlyandiyi na yiyi boci voyuvali dobrovolci zdijsnyuvalisya postavki zbroyi i prodovolstva Gitlerivskij rejh na pershih etapah vijni viddav perevagu mati Shveciyu yak nejtralnu derzhavu Plan yiyi zahoplennya Polyarna lisicya z yavivsya vzhe piznishe Nezvazhayuchi na formalnij nejtralitet Shveciya nadavala Nimechchini vsilyaki privileyi i jshla na postupki nimeckij storoni Cherez teritoriyu Shveciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni prohodiv tranzit zbroyi nimeckim ob yednannyam Shveciya nadavala Nimechchini krediti postavlyayuchi ozbroyennya i buduchi najbilshim postachalnikom zaliznoyi rudi dlya potreb nimeckoyi vijskovoyi promislovosti She j na sogodni u Shveciyi rozsliduyutsya zv yazki shvedskogo korolivskogo prestolu z nacistami v period Drugoyi svitovoyi vijni Prote zavdyaki takij nejtralnij politici podvijnih standartiv Shveciya zmogla dostatno legko perenesti vijskovij period She odna vazhliva obstavina sho naklala vidbitok na formuvannya zovnishnoyi politiki Shveciyi yiyi misce u svitovij ekonomici ta mizhnarodnomu podili praci U period mizh dvoma svitovimi vijnami viznachivsya geografichnij napryamok shvedskoyi zovnishnoyi torgivli Golovnimi torgovimi partnerami Shveciyi stali Velika Britaniya ta Nimechchina Z inshogo boku yevropejski krayini viyavilisya yemnim rinkom zbutu ne tilki tradicijnih shvedskih tovariv zalizna ruda celyuloza lis ale j dorogoyi specializovanoyi produkciyi sharikopidshipniki elektrovirobi boyepripasi zbroya Rozvitok i zmicnennya zovnishnotorgovelnih zv yazkiv iz najbilshimi krayinami Yevropi na yaku pripadalo 2 3 zovnishnotorgovelnogo oborotu Shveciyi stalo vazhlivoyu peredumovoyu zrostannya yiyi ekonomiki i uspishnosti zovnishnotorgovelnoyi ekspansiyi Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahPidtrimuye tisni zv yazki z inshimi skandinavskimi krayinami u Pivnichnij radi Z 1995 roku chlen Yevropejskogo soyuzu pislya shvalennya na nacionalnomu referendumi 1994 roku Vijskovo politichni vidnosini Shveciyi z YeS Sered krayin chleniv YeS same Shveciya viyavlyaye pozitivne stavlennya do spilnoyi zovnishnoyi politiki i politiki v galuzi bezpeki SZPB Pri obgovorenni proektu Yevropejskoyi konstituciyi Shveciya vistupala za te shob golovnim principom bulo odnostajnist ale dopuskala i kvalifikovanu bilshist koli na dumku deyakih krayin zaproponovani rishennya superechili yihnim nacionalnim interesam Vvazhayuchi princip odnogolosnosti v pitannyah sho stosuyutsya vijskovih i oboronnih aspektiv duzhe vazhlivim Shveciya rozglyadaye SZPB yak sferu de vazhlivo mati povnu pidtrimku vsih yiyi uchasnikiv Yevropejska strategiya bezpeki i stvorennya mozhlivostej z upravlinnya krizami rozglyadayutsya Shveciyeyu yak taki sho mayut duzhe vazhlive znachennya dlya prodovzhennya rozvitku pri yakomu YeS mozhe stati odnim z golovnih chinnikiv bezpeki u sviti Odnim z osnovnih pitan dlya Shveciyi ye vnesok u potencial YeS z upravlinnya krizami i zokrema stvorennya kontingentu shvidkogo reaguvannya pid yiyi kerivnictvom Shvedski pidrozdili zmozhut brati uchast u vikonanni bud yakih operacij YeS u tomu chisli i pid komanduvannyam NATO vklyuchayuchi zmicnennya miru ne vvazhayuchi sho ce superechit politici vijskovogo nepriyednannya Operaciyi YeS z upravlinnya krizami v cilomu na dumku Shveciyi buli uspishnimi Pozitivnu ocinku shvedi dali diyam YeS z vregulyuvannya krizi v Makedoniyi v 2001 r de YeS i NATO zdijsnyuvali vzayemodiyu i vvazhayut sho taka liniya soyuzu mogla b stati modellyu na majbutnye U zv yazku z podiyami v Iraku Shveciya poziciya yakoyi bula blizka do francuzkoyi i ne viklyuchala vijskovih operacij ale za umovi mandata Radi Bezpeki OON neodnorazovo vislovlyuvala zhal sho ne vdalosya dosyagti yedinoyi poziciyi vseredini YeS Shvedi vvazhali sho vijskovim inspektoram a yih ocholyuvav shved Hane Bliks potribno bulo dati bilshe chasu dlya rozsliduvan Vijskovi operaciyi zdijsneni bez mandata RB OON na dumku Shveciyi ye yavnim porushennyam mizhnarodnogo prava Shveciya vvazhaye vazhlivim shob OON yak yedina organizaciya yaka mozhe nadati mizhnarodnu legitimnist zastosuvannya sili stala bilsh efektivnoyu u virishenni novih zavdan Shveciya nadaye velikogo znachennya diyalnosti YeS z upravlinnya krizami ne tilki v Yevropi ale i v bilsh globalnomu masshtabi vklyuchayuchi Afriku Blizkij Shid ta Aziyu Shvedski pidrozdili takozh brali uchast v operaciyi OON MONUK MONUC v Kongo i misiyi OON v Liberiyi Uchast Shveciyi u soyuzi i konkretno v Yevropejskij politici bezpeki ta oboroni prizvela do zmin v osnovnih elementah politiki Shveciyi u sferi oboroni Nova situaciya stala golovnoyu prichinoyu togo chomu Shveciya yak i bagato inshih krayin v Yevropi vidhodit vid nacionalnoyi oboroni yaka bazuvalasya tilki na zagrozi agresiyi Natomist krayina pragne do formuvannya bilsh gnuchkoyi suchasnoyi oboroni yaka bula b zdatnoyu do shvidkih i efektivnih mizhnarodnih misij U samij Shveciyi trivaye proces adaptaciyi do novoyi situaciyi provoditsya reforma zbrojnih sil yaka pochalasya v 90 h rokah Zagalom cilyami oboronnoyi doktrini Shveciyi ye zberezhennya miru i nezalezhnosti krayini shlyahom spriyannya zapobigannyu ta upravlinnyu krizami i konfliktami v navkolishnomu sviti vidstoyuvannya teritorialnoyi cilisnosti oboroni Shveciyi vid zbrojnih napadiv zahistu civilnogo naselennya i zabezpechennya najbilsh vazhlivih suspilnih funkcij u razi vijni Shveciya vvazhaye sho vazhlivo takozh rozvivati i suchasni tehnologiyi ta ozbroyennya Odnim z golovnih elementiv reformi ye bilsh vzayemopov yazana strategiya postavok oboronnogo materialu vklyuchayuchi koordinaciyu NDDKR v galuzi oboroni i tehnichnogo rozvitku Prote Shveciya zalishayuchis nejtralnoyu viroblyaye visokoyakisne ozbroyennya i vijskovu tehniku yaki eksportuyutsya v inshi krayini Napriklad vinishuvachi Gripen stvoreni kolis dlya vlasnih zbrojnih sil piznishe buli zakupleni inshimi derzhavami U svij chas buv vidomij shvedskij bezbashtovij tank Strv 103 a zaraz u sviti populyarnistyu koristuyutsya vijskovi avtomobili marok Volvo i Skaniya vsyudihodi legka bronetehnika artilerijski sistemi shvedskogo pohodzhennya tosho Otzhe u Shveciyi sposterigayetsya usvidomlennya neobhidnosti vklyuchennya v yevropejski procesi v galuzi politiki bezpeki Ce viklikano persh za vse zrostayuchimi tempami yevropejskoyi integraciyi i boyaznyu zalishitisya za mezhami aktivnogo politichnogo polya Vijskovo politichni vidnosini Korolivstva z NATO Bere aktivnu uchast u programi NATO Partnerstvo zaradi miru ta v mirotvorchih silah v kolishnij Yugoslaviyi Chlen Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku Radi Yevropi Shveciya z samogo pochatku uvijshla do skladu Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli Na vidminu vid inshih pivnichnih krayin Daniyi i Norvegiyi sho vstupili v 1949 r v NATO shvedskij uryad ne tilki pidtverdiv svoyu prihilnist pozablokovij politici a j stav na shlyah aktivnogo nejtralitetu i diyalnoyi uchasti u mizhnarodnomu zhitti z metoyu zapobigannya yadernoyi vijni Shveciya chlen OON z 1946 r a takozh bagatoh inshih mizhnarodnih organizacij U suchasnih umovah Shveciya yak pravilo pidtrimuye kroki napravleni na rozryadku napruzhenosti i vstanovlennya spriyatlivogo mizhnarodnogo klimatu chasto vistupaye z poserednickoyu misiyeyu Shveciya vistupila z nizkoyu vazhlivih akcij u galuzi yadernogo rozzbroyennya U 1963 r Shveciya odna z pershih pidpisala Moskovskij dogovir pro zaboronu viprobuvan yadernoyi zbroyi v troh seredovishah U Zhenevskomu komiteti z rozzbroyennya shvedski predstavniki vhodyat do grupi nepriyednanih derzhav Razom z inshimi chlenami komitetu voni brali uchast u pidgotovci visunutogo z iniciativi Radyanskogo Soyuzu dogovoru pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi U 1969 r riksdag ratifikuvav dogovir Shvedski predstavniki vistupayut za povnu zaboronu vsih yadernih viprobuvan i povne znishennya bakteriologichnih i himichnih zasobiv borotbi Iz pochatkom 90 h rr Shveciya zminila formulyuvannya svoyeyi oficijnoyi politiki bezpeki Pochinayuchi z 1992 r uryad nevpinno zayavlyav sho politika vijskovogo nepriyednannya Shveciyi zalishitsya nezminnoyu Naprikinci 90 h rokiv ce formulyuvannya stalo predmetom diskusiyi i kritiki yak nevidpovidne v novih umovah malosya na uvazi rozshirennya NATO U pidsumku social demokratichnij uryad u lyutomu 2002 r dosyag domovlenosti z opoziciyeyu pro nove formulyuvannya U nij ne zgaduyetsya pro neobhidnist zberezhennya nejtralitetu jdetsya pro bilshu vidkritist vijskovogo nepriyednannya u mirnij chas u pitannyah spivpraci i pro te sho najbilsh efektivno protistoyati zagrozam miru ta bezpeci mozhna lishe shlyahom kolektivnih dij ta u spivpraci z inshimi krayinami Hocha zrozumilo NATO pryamo ne zgaduyetsya bagato hto i prihilniki i protivniki vstupu v soyuz tlumachat nove formulyuvannya yak take sho daye mozhlivist prigotuvan do takogo variantu U cilomu nabir argumentiv na korist vstupu v NATO vislovlyuvanih u Shveciyi bagato v chomu peregukuyetsya z inshimi krayinami yaki pretenduvali abo pretenduyut na vstup do NATO Shveciya tochno vpevnena sho zhodna velika yevropejska derzhava ne povinna v odnostoronnomu poryadku dominuvati v Pivnichnoyevropejskomu regioni i prisutnist SShA bachitsya yak protivagu podibnij mozhlivosti Napriklad u kooperaciyi u sferi ozbroyen neobhidno balansuvati mizh Yevropoyu ta Amerikoyu Operaciyi pid provodom NATO za uchastyu krayin partneriv u zovnishnopolitichnij doktrini Shveciyi viznayutsya pervinnimi v yevropejskomu krizovomu vregulyuvanni Pidtrimka Shveciyeyu transatlantichnoyi solidarnosti osoblivo zrosla pislya teroristichnih atak 11 veresnya 2001 r Shveciyi takozh zrobila praktichni kroki v comu napryamku vistupivshi z propoziciyeyu pro polipshennya funkcij Radi yevroatlantichnogo partnerstva dlya borotbi z ciyeyu zagrozoyu Yak nejtralna krayina Shveciya pidtrimuye spivpracyu z NATO u vregulyuvanni kriz za vinyatkom pitan viznachenih st 5 Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Shvedi vvazhayut sho bilsh gliboke politichne spivrobitnictvo posilennya mozhlivostej YeS u sferi bezpeki ta oboroni yak globalnogo chinnika maye centralne znachennya v zmicnenni bilsh rivnopravnoyi transatlantichnoyi spivpraci Svogo chasu Shveciya nadislala 260 svoyih vijskovosluzhbovciv do Grupi NATO z vidbudovi provinciyi Mazari Sharif v Afganistani utrimuvala blizko trohsot vijskovikiv u skladi sil NATO v Kosovo Takozh vona mala nagodu prodemonstruvati zdatnist svoyih Zbrojnih Sil do shvidkogo rozgortannya Tak u 2003 r Shveciya odniyeyu z pershih nadislala specpidrozdili dlya uchasti u Misiyi OON v Kongo poperedivshi shirokomasshtabnu gumanitarnu krizu Uchast nashih vijsk ne obmezhuyetsya operaciyami NATO Napriklad v Misiyi OON u Liberiyi bulo zalucheno ponad dvisti shvedskih vijskovosluzhbovciv she blizko simdesyati v Misiyi Yevropejskogo soyuzu v Bosniyi Sho stosuyetsya koncepciyi suchasnogo vstupu Shveciyi do NATO to nezvazhayuchi na diskusiyi z cogo pitannya Korolivstvo vstupit v NATO tilki u tomu vipadku yaksho dlya Shveciyi vinikne realna a ne gipotetichna mozhlivist vijskovoyi zagrozi Ale u zv yazku z nabrannyam chinnosti Lisabonskogo dogovoru zakladayetsya yuridichna osnova dlya nadannya vijskovoyi dopomogi krayinam YeS Krim togo she 16 chervnya 2009 r Riksdag uhvaliv rishennya pro te sho krayina maye buti gotovoyu prijmati i nadavati vijskovu dopomogu Ostannim chasom posililosya pragnennya nalagoditi vijskove ta vijskovo tehnichne spivrobitnictvo mizh pivnichnimi krayinami chlenami NATO ta krayinami yaki ne vhodyat do Alyansu Tak u serpni 2007 r komanduvachi oboronnih sil Shveciyi ta Norvegiyi visunuli propoziciyu pro spivpracyu mizh cimi krayinami u virobnictvi pidvodnih chovniv tankiv ta inshih vidiv ozbroyennya spilnu pidgotovku vijskovosluzhbovciv koordinaciyi vijskovih doktrin U 2008 r bulo uhvaleno rishennya aktivnishe vikoristovuvati pivnichni teritoriyi Shveciyi dlya provedennya planovih zahodiv vijskovo povitryanih sil Shveciyi Norvegiyi ta Finlyandiyi U 2022 roci na foni rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu razom z Finlyandiyeyu pislya oficijnoyi zayavi Social demokratichnoyi partiyi Shveciyi uryad Korolivstva oficijno uhvaliv rishennya pro te sho krayina pislya desyatilit nejtralitetu podast zayavku na chlenstvo v NATO OON Odnim z osnovnih elementiv shvedskoyi zovnishnoyi politiki zalishayetsya pidtrimka OON Vijska Shveciyi brali uchast u provodilisya pid egidoyu OON operaciyah v Africi na Blizkomu Shodi i v Shidnij Aziyi Shveciya tradicijno provodit politiku vilnoyi torgivli ta ye prihilnikom vidkritoyi bagatostoronnoyi torgovelnoyi sistemi zasnovanoyi na principah GATT i zdijsnyuvanoyi v ramkah SOT Zovnishni politichni zv yazkiTrivalij chas Shveciya pridilyala osoblivu uvagu zv yazkam z novimi derzhavami Afriki j Aziyi shorichno vidilyayuchi na yih rozvitok 1 nacionalnogo dohodu Z 1991 r rozmiri ciyeyi dopomogi buli znachno skorocheni Zovnishni ekonomichni zv yazkiZa rozmirom zovnishno torgovogo oborotu Shveciya zajmaye 10 e misce sered rozvinenih kapitalistichnih krayin Vartist mlrd kron v 1976 r eksportu 80 2 importu 83 3 V eksporti perevazhali u 1976 r produkciya mashinobuduvannya i metaloobrobki 49 za vartistyu derevoobrobna i celyulozno paperova promislovosti 20 metalurgiya 8 Golovi statti importu mashini ta ustatkuvannya 36 palivo 18 himichni produkti 8 metali 7 Geografichnij napryamok zovnishnoyi torgivli svidchit pro Silne ekonomichne i torgovo politichne zhittya pro prihilnist Shveciyi do Zahidnoyi Yevropi na chastku yakoyi pripadaye 3 4 shvedskogo eksportu ta importu v tomu chisli 1 2 na krayini YeES Najvazhlivishi torgovi partneri chastka v eksporti ta importi v u 1976 r FRN 10 i 19 Velika Britaniya 11 i 10 Norvegiya 11 i 6 Daniya 10 i 7 Finlyandiya 6 i 6 SShA 5 i 7 Na chastku krayin chleniv SEV pripadaye 6 zovnishnoyi torgivli Shveciyi najbilshij rozvitok otrimali torgovo ekonomichni zv yazki z krayinami kolishnogo SRSR Polshi i Nimechchini U krayin kolishnogo SRSR Shveciya zakupovuvala ridke i tverde palivo metali himichni produkti verstati a prodaye yim perevazhno mashini ta obladnannya Rozshiryuvalosya virobnictvo kooperaciya mizh nimi pidpriyemstvami v promislovosti energetici ta transporti Shorichno Shveciyu vidviduyut 3 4 mln inozemnih turistiv Za kursom 1978 r Derzhbanku SRSR bulo 100 kron 14 rubliv 96 kopijok Za suchasnim kursom 122 86 kron SEK 100 ukrayinskih griven UAH Div takozhNejtralitet Shveciyi ta yiyi vijskovo politichni vidnosini z YeS ta NATO Vidnosini Shveciya NATO Ukrayinsko shvedski vidnosini Spisok diplomatichnih misij Shveciyi MAST Shveciya Ekonomika ShveciyiPrimitkiVnutrennyaya i vneshnyaya politika Shvecii 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period Tekst navch metod posib S O Rudko Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2012 S 299 304 www eurointegration com ua ukr Arhiv originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 Dzherela Shveciya Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros Mehdizade F Funkciya derzhavi u sistemi mizhnarodnih vidnosin shodo problem nacionalnoyi bezpeki Tekst F Mehdizade Politichnij menedzhment nauk zhurnal golov red Yu Zh Shajgorodskij 2008 4 31 S 131 Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period Tekst navch metod posib S O Rudko Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2012 S 299 300 Shvedy hotyat chtoby korol otreksya ot prestola Elektronnyj resurs Rezhim dostupa http www mignews com news celebrities world 230511 115720 71052 html Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period Tekst navch metod posib S O Rudko Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2012 S 300 Atashe z pitan oboroni Korolivstva Shveciyi v Ukrayini polkovnik Krister Holm Yak kolishnij tankist ya buv vrazhenij tiyeyu majsternistyu z yakoyu ukrayinski vijskovi forsuvali vodni pereshkodi Ce bulo spravdi feyerichne vidovishe Besidu vela L Shkarupa Tekst Vijsko Ukrayini 2009 5 S 17 18 Petrov K Operativnaya i boevaya podgotovka voenno vozdushnyh sil Shvecii Tekst K Petrov Zarubezhnoe voennoe obozrenie 2012 3 S 65 Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period Tekst navch metod posib S O Rudko Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2012 S 303 Rudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period Tekst navch metod posib S O Rudko Ostrog Vid vo Nac un tu Ostrozka akademiya 2012 S 304 Oleksandrov S Vikingi obrali kontrakt Zbrojni sili Korolivstva Shveciya Tekst S Oleksandrov Vijsko Ukrayini 2012 10 S 25 PosilannyaShveciya Vneshnyaya politika ros