Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародна екологічна угода або інколи екологічний протокол різновид договору обов язкового в міжнародному праві що дозв

Міжнародна екологічна угода

Міжнародна екологічна угода

Міжнародна екологічна угода або інколи екологічний протокол — різновид договору, обов'язкового в міжнародному праві, що дозволяє досягти екологічної мети. Іншими словами, це «міжурядовий документ, призначений як юридично обов'язковий, головною метою якого є запобігання або управління впливом людини на природні ресурси».

Міжнародна екологічна угода

Угода між двома державами відома як двостороння екологічна угода. Якщо угода укладена між трьома або більше країнами, вона називається багатосторонньою екологічною угодою (БЕУ). Такі угоди, розроблені в основному Організацією Об'єднаних Націй, охоплюють такі теми, як політика щодо атмосфери, політика прісної води, політика щодо небезпечних відходів і речовин, морське середовище, політика збереження природи, шумове забруднення та ядерна безпека.

Історія та використання

Використання багатосторонніх екологічних угод почалося в 1857 році, коли німецька угода регулювала потік води з Боденського озера до Австрії та Швейцарії. Міжнародні екологічні протоколи почали використовуватися в після того, як транскордонні екологічні проблеми стали широко сприйматися в 1960-х роках.

З 1857 по 2012 рік було укладено 747 багатосторонніх екологічних угод. Після Стокгольмської міжурядової конференції 1972 року почастішали міжнародні екологічні угоди. БЕУ були популяризовані Організацією Об'єднаних Націй, більшість БЕУ були впроваджені з 1972 року на Конференції ООН з людського середовища (також відомої як Стокгольмська конференція). Стокгольмська декларація була прийнята всіма 113 країнами, які брали участь у конференції, і стала першим універсальним документом важливості з екологічних питань.

Для функціональної системи БЕУ потрібна складна мережева система. Рівні уряду в країні можуть перешкоджати один одному щодо зміни клімату (наприклад) через протилежні погляди чи сторони, ускладнюючи впровадження та впливаючи на зовнішні відносини.

Політика щодо БЕУ визначається країнами-учасницями. ООН і Світова організація торгівлі є ключовими міжурядовими організаціями для формування та реалізації угод.

У двосторонніх екологічних угодах, а також у міжнародних інвестиційних угодах, як-от двостороння екологічна угода, дедалі частіше використовуються екологічні положення.

Ефективність

Протоколи можуть застосовувати гнучкі підходи для підвищення ефективності. Одним із прикладів є використання санкцій: відповідно до Монреальського протоколу підписантам було заборонено купувати хлорфторвуглеводні у держав, які не підписали, щоб запобігти будь-яким непередбаченим вигодам. Фінансування також було використано для подолання конфлікту між Північчю та Півднем: учасники Монреальського протоколу створили фонд у розмірі 240 мільйонів доларів для перерозподілу витрат на перехід. Він також має інший десятирічний пільговий період для країн, що розвиваються. Диференційовані зобов'язання також розглядаються в Кіотському протоколі та можуть заохочувати до ширшої участі, де кожна країна має дуже різні цілі, головним чином на основі свого розвитку.

У той час як протоколи здаються остаточним способом управління «зверху вниз», маючи «мізерні умови для участі громадськості», широко поширена думка, що вплив транснаціональних мереж зростає. Громадська думка є актуальною, оскільки занепокоєння має існують для того, щоб спонукати до дій і виділення державних ресурсів. Він зростав дедалі більше відтоді, як молода активістка Грета Тунберг започаткувала Шкільний страйк заради клімату. еурядові організації також виконують певні функції, від збору інформації та розробки політики до мобілізації підтримки. Наука відіграє важливу роль, хоча Саскінд стверджує, що іноді ця роль зменшується через невизначеність, розбіжності та зростання «супротивної науки». Бізнес-спільнота також може бути залучена з позитивними результатами.

Те, як ми сприймаємо ефективність протоколів, залежить від того, чого ми від них очікуємо. Маючи невелику адміністративну силу чи фактичну владу, протоколи досягають успіху в підвищенні занепокоєності уряду, покращенні договірного середовища та збільшенні можливостей шляхом передачі активів. Проте до тих пір, поки суверенітет недоторканий, екологічні протоколи не вплинуть на зміни всупереч державній чи суспільній апатії, не гарантуватимуть національних дій або не матеріалізуються миттєво. Розвиток міжнародного екологічного права може бути, як припускає Вінер, як черепаха, повільним, але стабільним.

Бар'єри та критика

Існуючі у світі політичні системи, розбіжності та конфлікти створюють перешкоди для створення екологічних протоколів. По-перше, збереження суверенітету означає, що жодну країну не можна примушувати до участі, а лише спонукати до цього. Отже, як стверджує Френч, «міжнародне право має силу морального переконання, але мало справжніх зубів». По-друге, конфлікт Північ-Південь може блокувати співпрацю та спричиняти конфлікти. Країни глобального Півдня, які вважаються бідними, зазвичай бачать, що країни Півночі, багаті країни, потребують взяти на себе відповідальність за погіршення навколишнього середовища та внести значні зміни у свій спосіб життя, жоден із яких Північ не вважає розумним. Південь стверджує, що північ вже мала можливість розвиватися і вже сильно забруднила під час свого промислового розвитку.

Нарешті, країни можуть не мати мотивації змінювати свою екологічну політику через конфлікт з іншими інтересами, особливо економічним процвітанням. Якщо екологічні протоколи призведуть до економічних труднощів або завдадуть шкоди країні, вона може ухилитися від протоколів, тоді як інші країни їх дотримуватимуться, створюючи класичну проблему безнадійного. Крім того, екологічні протоколи можуть бути піддані критиці за наукову невизначеність або принаймні відсутність синтезу наукової інформації, яка може бути використана для «блокування інтересів і нанесення лиха». У випадку таких проблем, як забруднення навколишнього середовища та зміна клімату, спротив зазвичай є продуктом спеціального заперечення.

Через ці перешкоди екологічні протоколи стають очевидною мішенню для кількох критиків, наприклад, вони повільно дають бажані результати (через процес конвенції-протоколу-ратифікації-імплементації), прагнуть до найменшого спільного знаменника, а також відсутність моніторингу та забезпечення виконання. Їх також можна критикувати за застосування поступового підходу, коли принципи сталого розвитку свідчать про те, що турбота про навколишнє середовище має бути врахована.

Залучення міжурядових організацій

Об'єднані Нації

Організація Об'єднаних Націй бере участь у БЕУ у всьому світі з низки питань, включаючи біологічне різноманіття, хімічні речовини та відходи, а також клімат і атмосферу. Одним із прикладів може бути Віденська конвенція про охорону озонового шару, яка була зібрана для вирішення проблеми небезпечного впливу хлорфторвуглеців на атмосферу. Інформаційний портал Організації Об'єднаних Націй об'єднує БЕУ, збираючи рішення та резолюції COP, новини, події, членство в БЕУ, національні координаційні центри, національні звіти та плани впровадження від секретаріатів БЕУ та організовує цю інформацію навколо набору узгоджених умов для користь Сторін і екологічної спільноти в цілому.

Світова організація торгівлі

Світова організація торгівлі брала участь у переговорах БЕУ через наслідки угод для торгівлі. Організація має торгову та екологічну політику, яка сприяє захисту та збереженню навколишнього середовища. Її метою є зменшення торговельних бар'єрів і координація заходів, пов'язаних з торгівлею, з екологічною політикою. Оскільки БЕУ захищають і зберігають довкілля, вони можуть допомогти послабити обмеження на торгівлю. Принципи СОТ базуються на недискримінації, вільній торгівлі через зменшення торговельних бар'єрів і чесній конкуренції, а БЕУ були відхилені через те, що вони не відповідають принципам організації. СОТ співпрацює з понад 350 БЕУ у всьому світі та впроваджує їх.  Більшість угод стосується п'яти основних країн  які віддані покращенню навколишнього середовища та вільній торгівлі. Члени СОТ юридично зобов'язані поважати узгоджене скорочення бар'єрів у торгівлі. Однак конфлікт виник через обмеження торгівлі.

Основні учасники БЕУ

Австралія

Австралія відома своїм широким розмаїттям видів тварин і різноманітним навколишнім середовищем, яке включає пляжі, пустелі та гори, і зміна клімату викликає серйозне занепокоєння. Країна знаходиться під найбільшою озоновою дірою в світі, з впливом на навколишнє середовище. Близькість Австралії до Антарктиди викликає занепокоєння щодо підвищення рівня моря та змін в океанських течіях, які впливають на клімат.

Канада

Багатосторонні екологічні угоди Канади охоплюють повітря, біорізноманіття та екосистеми, хімічні речовини та відходи, зміну клімату, екологічну співпрацю, море та океани та метеорологію. Канада виступила з ініціативою через різноманітність природних ресурсів, клімату та населених пунктів країни, які можуть сприяти екологічному стресу. Відповідні справи включають Pakootas v. Teck Cominco Metals, у якій Верховний суд Сполучених Штатів підтримав рішення суду нижчої інстанції та звинуватив канадійську компанію Teck Resources у забрудненні річки Колумбія в Сполучених Штатах. Плавильний завод Teck Resources у Трейлі, Британська Колумбія, розташований вище за течією від кордону зі Сполученими Штатами.

Сполучені Штати

Сполучені Штати взяли на себе зобов'язання щодо Монреальського протоколу щодо речовин, що руйнують озоновий шар, і глобальних переговорів щодо ртуті. Кількість БЕУ, в яких беруть участь США, значно менша, ніж Канада, незважаючи на більшу кількість населення та більший вуглецевий слід та економіку.

Див. також

Список літератури

  1. Kanie (2007) Governance with Multi-lateral Environmental Agreements: A healthy or ill-equipped fragmentation? in Global Environmental Governance: Perspectives on the Current Debate, edited by Walter Hoffmann and Lydia Swart: 67–86. New York: Center for UN Reform Education
  2. Birnie, Patricia (1977). The Development of International Environmental Law. British Journal of International Studies. 3 (2): 169—190. doi:10.1017/S0260210500116973. JSTOR 20096800.
  3. Kim, R. E. (2013). The emergent network structure of the multilateral environmental agreement system. Global Environmental Change, 23(5), 980—991. doi:10.1016/j.gloenvcha. 2013.07.006.
  4. Haas, Keohane and Levy (1993) Institutions for the Earth: Sources of effective international environmental protection Massachusetts Institute of Technology
  5. Zürn (1998) The Rise of International Environmental Politics: A Review of Current Research World Politics, Vol. 50, No. 4, pp. 617—649
  6. Environment Canada. (2007). Negotiator's handbook: multilateral environment agreement. Joensuu, Finland: University of Joensuu.
  7. Eckersley, P. (2016). «Cities and climate change: how historical legacies shape policymaking in English and German municipalities.» Politics: 1–16.
  8. Condon, Madison. The Integration of Environmental Law into International Investment Treaties and Trade Agreements: Negotiation Process and the Legalization of Commitments. Virginia Environmental Law Journal.
  9. Tolba (1998) Global Environmental Diplomacy: Negotiating agreements for the world 1973—1992 Massachusetts Institute of Technology
  10. French (1994) Strengthening International Environmental Governance The Journal of Environment Development 3: 59
  11. Susskind (1994) Environmental diplomacy: negotiating more effective global Oagreements Oxford University Press
  12. Wiener (1999) On the political economy of global environmental regulation Georgetown Law Journal, Volume 87, pp. 749—794
  13. InforMEA – United Nations Information Portal on Multilateral Environmental Agreements. www.informea.org.
  14. World Trade Organization – Home page. www.wto.org.
  15. Stuart, L. (2014). Trade and Environment: Mutually Supportive Interpretation of WTO Agreements in Light of Multilateral Environmental Agreements. New Zealand Journal of Public and International Law 12(2), 379—412.
  16. Millimet, D. L., & Roy, J. (2015). Multilateral environmental agreements and the WTO. Economics Letters,134, 20–23. doi:10.1016/j.econlet.2015.05.035
  17. Department of the Environment and Energy. Department of the Environment and Energy.
  18. Canada, Environment and Climate Change. Participation in international environmental agreements – Canada.ca. www.ec.gc.ca.
  19. {{{litigants}}}. Text No. 16-35742 D.C. No. 2:04-cv-00256-LRS
  20. {{{litigants}}}. Text
  21. Multilateral Environmental Agreements – United States Trade Representative. ustr.gov.

Подальше читання

  • Mitchell, R.B., Andonova, L.B., Axelrod, M., Balsiger, J., Bernauer, T., Green, J.F., Hollway, J., Kim, R.E., and Morin, J.F. 2020. What We Know (and Could Know) about International Environmental Agreements. Global Environmental Politics, 20: 103—121.
  • Alam, Shawkat et al. International Environmental Law and the Global South. Cambridge University Press, 2015.
  • Bodansky, Daniel (2010). The Art and Craft of International Environmental Law. Harvard University Press
  • Borsky, Stefan and A. Raschky, Paul. «Intergovernmental Interaction in Compliance with an International Environmental Agreement». In Journal of the Association of Environmental and Resource Economists, Volume 2, Number 2. June 2015.
  • Meyer, John W.; Frank, David John; Hironaka, Ann; Schofer, Evan; Tuma, Nancy Brandon (1997). «The Structuring of a World Environmental Regime, 1870—1990». International Organization. 51 (4): 623—651.
  • M. McEvoya, David and McGintyb, Matthew «Negotiating a uniform emissions tax in international environmental agreements». In  Journal of Environmental Economics and Management Volume 90, 217—231. 2018
  • Tulkens, Henry and Guesnerie, R. The Design of Climate Policy. The MIT Press, 2008.
  • Victor, David G. et al. The Implementation and Effectiveness of International Environmental Commitments: Theory and Practice. The MIT Press, 1998.

Посилання

  • Довідник учасника багатосторонніх екологічних угод

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mizhnarodna ekologichna ugoda abo inkoli ekologichnij protokol riznovid dogovoru obov yazkovogo v mizhnarodnomu pravi sho dozvolyaye dosyagti ekologichnoyi meti Inshimi slovami ce mizhuryadovij dokument priznachenij yak yuridichno obov yazkovij golovnoyu metoyu yakogo ye zapobigannya abo upravlinnya vplivom lyudini na prirodni resursi Mizhnarodna ekologichna ugoda Ugoda mizh dvoma derzhavami vidoma yak dvostoronnya ekologichna ugoda Yaksho ugoda ukladena mizh troma abo bilshe krayinami vona nazivayetsya bagatostoronnoyu ekologichnoyu ugodoyu BEU Taki ugodi rozrobleni v osnovnomu Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij ohoplyuyut taki temi yak politika shodo atmosferi politika prisnoyi vodi politika shodo nebezpechnih vidhodiv i rechovin morske seredovishe politika zberezhennya prirodi shumove zabrudnennya ta yaderna bezpeka Istoriya ta vikoristannyaVikoristannya bagatostoronnih ekologichnih ugod pochalosya v 1857 roci koli nimecka ugoda regulyuvala potik vodi z Bodenskogo ozera do Avstriyi ta Shvejcariyi Mizhnarodni ekologichni protokoli pochali vikoristovuvatisya v pislya togo yak transkordonni ekologichni problemi stali shiroko sprijmatisya v 1960 h rokah Z 1857 po 2012 rik bulo ukladeno 747 bagatostoronnih ekologichnih ugod Pislya Stokgolmskoyi mizhuryadovoyi konferenciyi 1972 roku pochastishali mizhnarodni ekologichni ugodi BEU buli populyarizovani Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij bilshist BEU buli vprovadzheni z 1972 roku na Konferenciyi OON z lyudskogo seredovisha takozh vidomoyi yak Stokgolmska konferenciya Stokgolmska deklaraciya bula prijnyata vsima 113 krayinami yaki brali uchast u konferenciyi i stala pershim universalnim dokumentom vazhlivosti z ekologichnih pitan Dlya funkcionalnoyi sistemi BEU potribna skladna merezheva sistema Rivni uryadu v krayini mozhut pereshkodzhati odin odnomu shodo zmini klimatu napriklad cherez protilezhni poglyadi chi storoni uskladnyuyuchi vprovadzhennya ta vplivayuchi na zovnishni vidnosini Politika shodo BEU viznachayetsya krayinami uchasnicyami OON i Svitova organizaciya torgivli ye klyuchovimi mizhuryadovimi organizaciyami dlya formuvannya ta realizaciyi ugod U dvostoronnih ekologichnih ugodah a takozh u mizhnarodnih investicijnih ugodah yak ot dvostoronnya ekologichna ugoda dedali chastishe vikoristovuyutsya ekologichni polozhennya EfektivnistProtokoli mozhut zastosovuvati gnuchki pidhodi dlya pidvishennya efektivnosti Odnim iz prikladiv ye vikoristannya sankcij vidpovidno do Monrealskogo protokolu pidpisantam bulo zaboroneno kupuvati hlorftorvuglevodni u derzhav yaki ne pidpisali shob zapobigti bud yakim neperedbachenim vigodam Finansuvannya takozh bulo vikoristano dlya podolannya konfliktu mizh Pivnichchyu ta Pivdnem uchasniki Monrealskogo protokolu stvorili fond u rozmiri 240 miljoniv dolariv dlya pererozpodilu vitrat na perehid Vin takozh maye inshij desyatirichnij pilgovij period dlya krayin sho rozvivayutsya Diferencijovani zobov yazannya takozh rozglyadayutsya v Kiotskomu protokoli ta mozhut zaohochuvati do shirshoyi uchasti de kozhna krayina maye duzhe rizni cili golovnim chinom na osnovi svogo rozvitku U toj chas yak protokoli zdayutsya ostatochnim sposobom upravlinnya zverhu vniz mayuchi mizerni umovi dlya uchasti gromadskosti shiroko poshirena dumka sho vpliv transnacionalnih merezh zrostaye Gromadska dumka ye aktualnoyu oskilki zanepokoyennya maye isnuyut dlya togo shob sponukati do dij i vidilennya derzhavnih resursiv Vin zrostav dedali bilshe vidtodi yak moloda aktivistka Greta Tunberg zapochatkuvala Shkilnij strajk zaradi klimatu euryadovi organizaciyi takozh vikonuyut pevni funkciyi vid zboru informaciyi ta rozrobki politiki do mobilizaciyi pidtrimki Nauka vidigraye vazhlivu rol hocha Saskind stverdzhuye sho inodi cya rol zmenshuyetsya cherez neviznachenist rozbizhnosti ta zrostannya suprotivnoyi nauki Biznes spilnota takozh mozhe buti zaluchena z pozitivnimi rezultatami Te yak mi sprijmayemo efektivnist protokoliv zalezhit vid togo chogo mi vid nih ochikuyemo Mayuchi neveliku administrativnu silu chi faktichnu vladu protokoli dosyagayut uspihu v pidvishenni zanepokoyenosti uryadu pokrashenni dogovirnogo seredovisha ta zbilshenni mozhlivostej shlyahom peredachi aktiviv Prote do tih pir poki suverenitet nedotorkanij ekologichni protokoli ne vplinut na zmini vsuperech derzhavnij chi suspilnij apatiyi ne garantuvatimut nacionalnih dij abo ne materializuyutsya mittyevo Rozvitok mizhnarodnogo ekologichnogo prava mozhe buti yak pripuskaye Viner yak cherepaha povilnim ale stabilnim Bar yeri ta kritikaIsnuyuchi u sviti politichni sistemi rozbizhnosti ta konflikti stvoryuyut pereshkodi dlya stvorennya ekologichnih protokoliv Po pershe zberezhennya suverenitetu oznachaye sho zhodnu krayinu ne mozhna primushuvati do uchasti a lishe sponukati do cogo Otzhe yak stverdzhuye French mizhnarodne pravo maye silu moralnogo perekonannya ale malo spravzhnih zubiv Po druge konflikt Pivnich Pivden mozhe blokuvati spivpracyu ta sprichinyati konflikti Krayini globalnogo Pivdnya yaki vvazhayutsya bidnimi zazvichaj bachat sho krayini Pivnochi bagati krayini potrebuyut vzyati na sebe vidpovidalnist za pogirshennya navkolishnogo seredovisha ta vnesti znachni zmini u svij sposib zhittya zhoden iz yakih Pivnich ne vvazhaye rozumnim Pivden stverdzhuye sho pivnich vzhe mala mozhlivist rozvivatisya i vzhe silno zabrudnila pid chas svogo promislovogo rozvitku Nareshti krayini mozhut ne mati motivaciyi zminyuvati svoyu ekologichnu politiku cherez konflikt z inshimi interesami osoblivo ekonomichnim procvitannyam Yaksho ekologichni protokoli prizvedut do ekonomichnih trudnoshiv abo zavdadut shkodi krayini vona mozhe uhilitisya vid protokoliv todi yak inshi krayini yih dotrimuvatimutsya stvoryuyuchi klasichnu problemu beznadijnogo Krim togo ekologichni protokoli mozhut buti piddani kritici za naukovu neviznachenist abo prinajmni vidsutnist sintezu naukovoyi informaciyi yaka mozhe buti vikoristana dlya blokuvannya interesiv i nanesennya liha U vipadku takih problem yak zabrudnennya navkolishnogo seredovisha ta zmina klimatu sprotiv zazvichaj ye produktom specialnogo zaperechennya Cherez ci pereshkodi ekologichni protokoli stayut ochevidnoyu mishennyu dlya kilkoh kritikiv napriklad voni povilno dayut bazhani rezultati cherez proces konvenciyi protokolu ratifikaciyi implementaciyi pragnut do najmenshogo spilnogo znamennika a takozh vidsutnist monitoringu ta zabezpechennya vikonannya Yih takozh mozhna kritikuvati za zastosuvannya postupovogo pidhodu koli principi stalogo rozvitku svidchat pro te sho turbota pro navkolishnye seredovishe maye buti vrahovana Zaluchennya mizhuryadovih organizacijOb yednani Naciyi Organizaciya Ob yednanih Nacij bere uchast u BEU u vsomu sviti z nizki pitan vklyuchayuchi biologichne riznomanittya himichni rechovini ta vidhodi a takozh klimat i atmosferu Odnim iz prikladiv mozhe buti Videnska konvenciya pro ohoronu ozonovogo sharu yaka bula zibrana dlya virishennya problemi nebezpechnogo vplivu hlorftorvugleciv na atmosferu Informacijnij portal Organizaciyi Ob yednanih Nacij ob yednuye BEU zbirayuchi rishennya ta rezolyuciyi COP novini podiyi chlenstvo v BEU nacionalni koordinacijni centri nacionalni zviti ta plani vprovadzhennya vid sekretariativ BEU ta organizovuye cyu informaciyu navkolo naboru uzgodzhenih umov dlya korist Storin i ekologichnoyi spilnoti v cilomu Svitova organizaciya torgivli Svitova organizaciya torgivli brala uchast u peregovorah BEU cherez naslidki ugod dlya torgivli Organizaciya maye torgovu ta ekologichnu politiku yaka spriyaye zahistu ta zberezhennyu navkolishnogo seredovisha Yiyi metoyu ye zmenshennya torgovelnih bar yeriv i koordinaciya zahodiv pov yazanih z torgivleyu z ekologichnoyu politikoyu Oskilki BEU zahishayut i zberigayut dovkillya voni mozhut dopomogti poslabiti obmezhennya na torgivlyu Principi SOT bazuyutsya na nediskriminaciyi vilnij torgivli cherez zmenshennya torgovelnih bar yeriv i chesnij konkurenciyi a BEU buli vidhileni cherez te sho voni ne vidpovidayut principam organizaciyi SOT spivpracyuye z ponad 350 BEU u vsomu sviti ta vprovadzhuye yih Bilshist ugod stosuyetsya p yati osnovnih krayin yaki viddani pokrashennyu navkolishnogo seredovisha ta vilnij torgivli Chleni SOT yuridichno zobov yazani povazhati uzgodzhene skorochennya bar yeriv u torgivli Odnak konflikt vinik cherez obmezhennya torgivli Osnovni uchasniki BEUAvstraliya Avstraliya vidoma svoyim shirokim rozmayittyam vidiv tvarin i riznomanitnim navkolishnim seredovishem yake vklyuchaye plyazhi pusteli ta gori i zmina klimatu viklikaye serjozne zanepokoyennya Krayina znahoditsya pid najbilshoyu ozonovoyu diroyu v sviti z vplivom na navkolishnye seredovishe Blizkist Avstraliyi do Antarktidi viklikaye zanepokoyennya shodo pidvishennya rivnya morya ta zmin v okeanskih techiyah yaki vplivayut na klimat Kanada Bagatostoronni ekologichni ugodi Kanadi ohoplyuyut povitrya bioriznomanittya ta ekosistemi himichni rechovini ta vidhodi zminu klimatu ekologichnu spivpracyu more ta okeani ta meteorologiyu Kanada vistupila z iniciativoyu cherez riznomanitnist prirodnih resursiv klimatu ta naselenih punktiv krayini yaki mozhut spriyati ekologichnomu stresu Vidpovidni spravi vklyuchayut Pakootas v Teck Cominco Metals u yakij Verhovnij sud Spoluchenih Shtativ pidtrimav rishennya sudu nizhchoyi instanciyi ta zvinuvativ kanadijsku kompaniyu Teck Resources u zabrudnenni richki Kolumbiya v Spoluchenih Shtatah Plavilnij zavod Teck Resources u Trejli Britanska Kolumbiya roztashovanij vishe za techiyeyu vid kordonu zi Spoluchenimi Shtatami Spolucheni Shtati Spolucheni Shtati vzyali na sebe zobov yazannya shodo Monrealskogo protokolu shodo rechovin sho rujnuyut ozonovij shar i globalnih peregovoriv shodo rtuti Kilkist BEU v yakih berut uchast SShA znachno mensha nizh Kanada nezvazhayuchi na bilshu kilkist naselennya ta bilshij vuglecevij slid ta ekonomiku Div takozhEkologichne pravo Mizhnarodne pravoSpisok literaturiKanie 2007 Governance with Multi lateral Environmental Agreements A healthy or ill equipped fragmentation in Global Environmental Governance Perspectives on the Current Debate edited by Walter Hoffmann and Lydia Swart 67 86 New York Center for UN Reform Education Birnie Patricia 1977 The Development of International Environmental Law British Journal of International Studies 3 2 169 190 doi 10 1017 S0260210500116973 JSTOR 20096800 Kim R E 2013 The emergent network structure of the multilateral environmental agreement system Global Environmental Change 23 5 980 991 doi 10 1016 j gloenvcha 2013 07 006 Haas Keohane and Levy 1993 Institutions for the Earth Sources of effective international environmental protection Massachusetts Institute of Technology Zurn 1998 The Rise of International Environmental Politics A Review of Current Research World Politics Vol 50 No 4 pp 617 649 Environment Canada 2007 Negotiator s handbook multilateral environment agreement Joensuu Finland University of Joensuu Eckersley P 2016 Cities and climate change how historical legacies shape policymaking in English and German municipalities Politics 1 16 Condon Madison The Integration of Environmental Law into International Investment Treaties and Trade Agreements Negotiation Process and the Legalization of Commitments Virginia Environmental Law Journal Tolba 1998 Global Environmental Diplomacy Negotiating agreements for the world 1973 1992 Massachusetts Institute of Technology French 1994 Strengthening International Environmental Governance The Journal of Environment Development 3 59 Susskind 1994 Environmental diplomacy negotiating more effective global Oagreements Oxford University Press Wiener 1999 On the political economy of global environmental regulation Georgetown Law Journal Volume 87 pp 749 794 InforMEA United Nations Information Portal on Multilateral Environmental Agreements www informea org World Trade Organization Home page www wto org Stuart L 2014 Trade and Environment Mutually Supportive Interpretation of WTO Agreements in Light of Multilateral Environmental Agreements New Zealand Journal of Public and International Law 12 2 379 412 Millimet D L amp Roy J 2015 Multilateral environmental agreements and the WTO Economics Letters 134 20 23 doi 10 1016 j econlet 2015 05 035 Department of the Environment and Energy Department of the Environment and Energy Canada Environment and Climate Change Participation in international environmental agreements Canada ca www ec gc ca litigants Text No 16 35742 D C No 2 04 cv 00256 LRS litigants Text Multilateral Environmental Agreements United States Trade Representative ustr gov Podalshe chitannyaMitchell R B Andonova L B Axelrod M Balsiger J Bernauer T Green J F Hollway J Kim R E and Morin J F 2020 What We Know and Could Know about International Environmental Agreements Global Environmental Politics 20 103 121 Alam Shawkat et al International Environmental Law and the Global South Cambridge University Press 2015 Bodansky Daniel 2010 The Art and Craft of International Environmental Law Harvard University Press Borsky Stefan and A Raschky Paul Intergovernmental Interaction in Compliance with an International Environmental Agreement In Journal of the Association of Environmental and Resource Economists Volume 2 Number 2 June 2015 Meyer John W Frank David John Hironaka Ann Schofer Evan Tuma Nancy Brandon 1997 The Structuring of a World Environmental Regime 1870 1990 International Organization 51 4 623 651 M McEvoya David and McGintyb Matthew Negotiating a uniform emissions tax in international environmental agreements In Journal of Environmental Economics and Management Volume 90 217 231 2018 Tulkens Henry and Guesnerie R The Design of Climate Policy The MIT Press 2008 Victor David G et al The Implementation and Effectiveness of International Environmental Commitments Theory and Practice The MIT Press 1998 PosilannyaDovidnik uchasnika bagatostoronnih ekologichnih ugod

Дата публікації:
Топ