Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мідрариди араб الدوله الاخشيديه ранньосередньовічна берберська династія і держава в Магрибі Вела війни з Ідрісидами була

Мідрариди

Мідрариди

Мідрариди (араб. الدوله الاخشيديه‎) — ранньосередньовічна берберська династія і держава в Магрибі. Вела війни з Ідрісидами, була союзником Рустамідів. На деякий час була підкорена Фатімідами. Припинила існування внаслідок походів . Династія відома також як Васулиди, а держава — Сіджильмаський імамат.

بني مدرار‎
Мідрариди
image image
 772 – 977 image image
image
Держава Мідраридів: історичні кордони на карті
Мідрариди (позначено зеленим кольором)
Столиця Сіджильмаса
Мови берберська
Релігії суфризм
Форма правління монархія
імам
 - 772—785
Історія
 - Засноване 772
 - Підкорено Кордовським халіфатом 977

Історія

У середині VIII ст. серед низки південноберберських племен поширився суфризм. Одне з берберських племен — мекнаси на чолі з , сином Васула, у 760-х роках заснувало місто Сіджильмасу, навколо якого 772 року було утворено власну державу. Наступним імамом довелося відбивати напади військ Ідрісидів.

Держава набула своїх ознак за четвертого імама — , завдяки чому вся династія стала зватися Мідрардидами. Він також прийняв титул еміра. У цей час встановлюється союз з Рустамідами. Відбувається політичне та економічне піднесення держави.

У 867 році після смерті Мідрара починається боротьба за трон між його синами. Зрештою перемогу здобув .

З 883 року починаються військові конфлікти з Фіатімідами. Останні у 909 році зуміли повалити мідраридів. Але ті у 911 році відновили незалежність держави. У 922 році війська мідраридів зазнали нової поразки від фатімідського війська, знову потрапивши під владу Фатімідського халіфату.

958 року Мідраридів повністю відсторонено від влади в Сіджильмасі в покарання за перехід до сунізму. Втім у 963 році їм вдалося повернутися на трон. 977 року війська берберів-маграва, васалів Кордовського халіфату, за наказом хаджиба Аль-Мансура виступили проти імама , якого перемогли та стратили.

У Сіджильмасі було утворено емірат, що став частиною Кордовського халіфату. 1012 року він здобув незалежність, але 1053 року Альморавіди підкорили Сіджильмаський емірат.

Територія

Держава Мідраридів охоплювала сучасні південно-західні області Марокко — Тавілальт і Драа. Столицею була Сіджильмаса. Населення переважно мешкало в оазах.

Устрій

Світська та духовна влада належала очільникам династії. Вони спочатку носили титул імамів, згодом також прийняли титул емірів. Імамів спочатку обирала рада знаті та племен, починаючи з Мідрара ібн Яси титул став спадковим. Проте вплив знаті, духівництва залишався значним.

Імами

  • Абу'л-Касім Самгу (772—785)
  • Ільяс ібн Абу'л-Касім (785—790)
  • Абу Мунтасир Ільяс (790—824)
  • Мідрар ібн Яса (824—867)
  • Абд ар-Рахман Маймун (867)
  • Маймун аль-Амір (867), вперше
  • Мунтасир ібн Яса (867)
  • Маймун аль-Амір (867—877), вдруге
  • Мухаммад I ібн Маймун (877—883)
  • Яса ібн Мідрар (883—909)
  • панування Фатімідів
  • Аль Фатх Васул (911—913)
  • Ахмад ібн Маймун (913—921)
  • Мухаммад II аль-Мутазз (921—934)
  • Мухаммад III (934—943)
  • Самгу II (942—943), вперше
  • Мухаммад IV (943—958)
  • правління Фатімідів
  • Самгу II (963)
  • Абу Мухаммад аль-Мутазз (963—977)

Джерела

  • D. R. Lightfoot, J. A. Miller, Sijilmassa: The rise and fall of a walled oasis in medieval Morocco. Annals of the Association of American Geographers, 86 (1996) pp.78–101
  • Bosworth C.E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 29.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Midraridi arab الدوله الاخشيديه rannoserednovichna berberska dinastiya i derzhava v Magribi Vela vijni z Idrisidami bula soyuznikom Rustamidiv Na deyakij chas bula pidkorena Fatimidami Pripinila isnuvannya vnaslidok pohodiv Dinastiya vidoma takozh yak Vasulidi a derzhava Sidzhilmaskij imamat بني مدرار Midraridi772 977Derzhava Midraridiv istorichni kordoni na kartiMidraridi poznacheno zelenim kolorom Stolicya SidzhilmasaMovi berberskaReligiyi sufrizmForma pravlinnya monarhiyaimam 772 785Istoriya Zasnovane 772 Pidkoreno Kordovskim halifatom 977IstoriyaU seredini VIII st sered nizki pivdennoberberskih plemen poshirivsya sufrizm Odne z berberskih plemen meknasi na choli z sinom Vasula u 760 h rokah zasnuvalo misto Sidzhilmasu navkolo yakogo 772 roku bulo utvoreno vlasnu derzhavu Nastupnim imamom dovelosya vidbivati napadi vijsk Idrisidiv Derzhava nabula svoyih oznak za chetvertogo imama zavdyaki chomu vsya dinastiya stala zvatisya Midrardidami Vin takozh prijnyav titul emira U cej chas vstanovlyuyetsya soyuz z Rustamidami Vidbuvayetsya politichne ta ekonomichne pidnesennya derzhavi U 867 roci pislya smerti Midrara pochinayetsya borotba za tron mizh jogo sinami Zreshtoyu peremogu zdobuv Z 883 roku pochinayutsya vijskovi konflikti z Fiatimidami Ostanni u 909 roci zumili povaliti midraridiv Ale ti u 911 roci vidnovili nezalezhnist derzhavi U 922 roci vijska midraridiv zaznali novoyi porazki vid fatimidskogo vijska znovu potrapivshi pid vladu Fatimidskogo halifatu 958 roku Midraridiv povnistyu vidstoroneno vid vladi v Sidzhilmasi v pokarannya za perehid do sunizmu Vtim u 963 roci yim vdalosya povernutisya na tron 977 roku vijska berberiv magrava vasaliv Kordovskogo halifatu za nakazom hadzhiba Al Mansura vistupili proti imama yakogo peremogli ta stratili U Sidzhilmasi bulo utvoreno emirat sho stav chastinoyu Kordovskogo halifatu 1012 roku vin zdobuv nezalezhnist ale 1053 roku Almoravidi pidkorili Sidzhilmaskij emirat TeritoriyaDerzhava Midraridiv ohoplyuvala suchasni pivdenno zahidni oblasti Marokko Tavilalt i Draa Stoliceyu bula Sidzhilmasa Naselennya perevazhno meshkalo v oazah UstrijSvitska ta duhovna vlada nalezhala ochilnikam dinastiyi Voni spochatku nosili titul imamiv zgodom takozh prijnyali titul emiriv Imamiv spochatku obirala rada znati ta plemen pochinayuchi z Midrara ibn Yasi titul stav spadkovim Prote vpliv znati duhivnictva zalishavsya znachnim Imami Abu l Kasim Samgu 772 785 Ilyas ibn Abu l Kasim 785 790 Abu Muntasir Ilyas 790 824 Midrar ibn Yasa 824 867 Abd ar Rahman Majmun 867 Majmun al Amir 867 vpershe Muntasir ibn Yasa 867 Majmun al Amir 867 877 vdruge Muhammad I ibn Majmun 877 883 Yasa ibn Midrar 883 909 panuvannya Fatimidiv Al Fath Vasul 911 913 Ahmad ibn Majmun 913 921 Muhammad II al Mutazz 921 934 Muhammad III 934 943 Samgu II 942 943 vpershe Muhammad IV 943 958 pravlinnya Fatimidiv Samgu II 963 Abu Muhammad al Mutazz 963 977 DzherelaD R Lightfoot J A Miller Sijilmassa The rise and fall of a walled oasis in medieval Morocco Annals of the Association of American Geographers 86 1996 pp 78 101 Bosworth C E The new Islamic dynasties A chronological and genealogical manual N Y 1996 R 29

Дата публікації:
Топ