Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Майда́н ат-Тахрі́р (араб. ميدان التحرير, досл. «майдан визволення») — центральний майдан столиці Єгипту, міста Каїра. Є осереддям значних масових подій в історії країни, зокрема Єгипетської революції у 2011 році.
Тахрір | |
Архіви зберігаються у | d[1] |
---|---|
Країна | Єгипет |
Адміністративна одиниця | Каїр |
Тахрір у Вікісховищі |
Координати: 30°02′40″ пн. ш. 31°14′09″ сх. д. / 30.04444444447222295° пн. ш. 31.235833333361110675° сх. д.
Опис
Майдан ат-Тахрір є найбільшою та центральною каїрською площею. Він розташований неподалік від Набережної Нілу. Майдан утворений різноманітними за розмірами, об'ємами та архітектурними стилями будівлями (від 2-ї пол. XX ст. панівним архітектурним стилем простору став конструктивізм).
Від Майдану Тахрір усібіч розходяться головні міські магістралі. На площі розташовані чотири виходи станції Каїрського метрополітену «Садат», що відповідно сполучає майдан і центр міста зі Старим Каїром, Мааді, Гізою та іншими районами мегаполіса.
На само́му майдані розташовані такі важливі будівлі:
- Споруда — штаб-квартира багатьох державних органів та установ;
- центральний офіс Арабської Ліги;
- Єгипетський музей — головний і найвідоміший каїрський (та єгипетський) музей зі скарбами Стародавнього Єгипту, біля будівлі якого в години роботи закладу завжди скупчені автобуси, що привозять туристів для відвідання музею. Будівля була зведена 1900 року в неокласичному стилі за проєктом французького архітектора Марселя Дюнона, а музей розмістився в ній за 2 роки (1902);
- центральний кампус ;
- декілька престижних готелів, в тому числі «Готель Найл» (the Nile Hotel, належить до всесвітньої готельної мережі «Хілтон»), «Національ» тощо;
- численні громадські заклади — магазини, кав'ярні, фастфуди; розташовані переважно на перших поверхах будівель на розі Майдану та бічних вулиць.
У скверику поруч з Могаммою стоїть пам'ятник діячеві єгипетського національно-визвольного руху Умарові Макраму.
Історія
Майдан Тахрір спершу мав назву Майдан Ісмаїлія на честь хедива Ісмаїла-паші.
Після Липневої революції (1952) центральну столичну площу було перейменовано на «Майдан Звільнення» (Мідан ат-Тахрір/Midan at-Tahrir).
З огляду на величезні розміри майдану Тахрір, він не раз ставав місцем проведення різноманітних демонстрацій, а також несанкціонованих народних протестів — так, у березні 2003 року чимало каїрців вийшло сюди висловити свій протест через Війну в Іраку.
Наприкінці січня 2011 року цей майдан став ареною запеклих громадянських заворушень, наряду з каїрськими мостами через Ніл та вулицями Суецу й Александрії. Народні виступи, що почались 25 січня і були спрямовані проти президента Хосні Мубарака, зустріли жорсткий опір уряду. На Майдані Тахрір відбулися зіткнення з поліцією, яка застосовувала водомети, сльозогінний газ та .
Попри численні реконструкції Майдану Тахрір, зокрема у 2-й половині ХХ століття, він і донині нерідко потерпає через дорожні затори.
Галерея
- Будівля штаб-квартири Арабської ліги на площі
- Центральний вхід до Єгипетського музею
- Фасад Каїрського Американського університету
- Готель «Ніл»
- Позаду , напереду — пам'ятник Умару Макраму, травень 2005
- Надвечір'я, листопад 2009
- Демонстранти на площі, січень 2011
Примітки
- http://hdl.handle.net/10622/COLL00018
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
- Vatikiotis, Panayiotis J. (1997). The Middle East: From the End of Empire to the End of the Cold War. Routledge. с. p. 194.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Hiel, Betsy (19 червня 2005). . Pittsburgh Tribune-Review. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 22 грудня 2009.
Джерело
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
Це незавершена стаття про Єгипет. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тахрір (майдан)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Majda n at Tahri r arab ميدان التحرير dosl majdan vizvolennya centralnij majdan stolici Yegiptu mista Kayira Ye osereddyam znachnih masovih podij v istoriyi krayini zokrema Yegipetskoyi revolyuciyi u 2011 roci TahrirArhivi zberigayutsya ud 1 Krayina YegipetAdministrativna odinicyaKayir Tahrir u Vikishovishi Koordinati 30 02 40 pn sh 31 14 09 sh d 30 04444444447222295 pn sh 31 235833333361110675 sh d 30 04444444447222295 31 235833333361110675OpisMajdan at Tahrir ye najbilshoyu ta centralnoyu kayirskoyu plosheyu Vin roztashovanij nepodalik vid Naberezhnoyi Nilu Majdan utvorenij riznomanitnimi za rozmirami ob yemami ta arhitekturnimi stilyami budivlyami vid 2 yi pol XX st panivnim arhitekturnim stilem prostoru stav konstruktivizm Vid Majdanu Tahrir usibich rozhodyatsya golovni miski magistrali Na ploshi roztashovani chotiri vihodi stanciyi Kayirskogo metropolitenu Sadat sho vidpovidno spoluchaye majdan i centr mista zi Starim Kayirom Maadi Gizoyu ta inshimi rajonami megapolisa Na samo mu majdani roztashovani taki vazhlivi budivli Sporuda shtab kvartira bagatoh derzhavnih organiv ta ustanov centralnij ofis Arabskoyi Ligi Yegipetskij muzej golovnij i najvidomishij kayirskij ta yegipetskij muzej zi skarbami Starodavnogo Yegiptu bilya budivli yakogo v godini roboti zakladu zavzhdi skupcheni avtobusi sho privozyat turistiv dlya vidvidannya muzeyu Budivlya bula zvedena 1900 roku v neoklasichnomu stili za proyektom francuzkogo arhitektora Marselya Dyunona a muzej rozmistivsya v nij za 2 roki 1902 centralnij kampus dekilka prestizhnih goteliv v tomu chisli Gotel Najl the Nile Hotel nalezhit do vsesvitnoyi gotelnoyi merezhi Hilton Nacional tosho chislenni gromadski zakladi magazini kav yarni fastfudi roztashovani perevazhno na pershih poverhah budivel na rozi Majdanu ta bichnih vulic U skveriku poruch z Mogammoyu stoyit pam yatnik diyachevi yegipetskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Umarovi Makramu IstoriyaDokladnishe Protesti v Yegipti 2011 Majdan Tahrir spershu mav nazvu Majdan Ismayiliya na chest hediva Ismayila pashi Pislya Lipnevoyi revolyuciyi 1952 centralnu stolichnu ploshu bulo perejmenovano na Majdan Zvilnennya Midan at Tahrir Midan at Tahrir Z oglyadu na velichezni rozmiri majdanu Tahrir vin ne raz stavav miscem provedennya riznomanitnih demonstracij a takozh nesankcionovanih narodnih protestiv tak u berezni 2003 roku chimalo kayirciv vijshlo syudi visloviti svij protest cherez Vijnu v Iraku Naprikinci sichnya 2011 roku cej majdan stav arenoyu zapeklih gromadyanskih zavorushen naryadu z kayirskimi mostami cherez Nil ta vulicyami Suecu j Aleksandriyi Narodni vistupi sho pochalis 25 sichnya i buli spryamovani proti prezidenta Hosni Mubaraka zustrili zhorstkij opir uryadu Na Majdani Tahrir vidbulisya zitknennya z policiyeyu yaka zastosovuvala vodometi slozoginnij gaz ta Popri chislenni rekonstrukciyi Majdanu Tahrir zokrema u 2 j polovini HH stolittya vin i donini neridko poterpaye cherez dorozhni zatori GalereyaBudivlya shtab kvartiri Arabskoyi ligi na ploshi Centralnij vhid do Yegipetskogo muzeyu Fasad Kayirskogo Amerikanskogo universitetu Gotel Nil Pozadu naperedu pam yatnik Umaru Makramu traven 2005 Nadvechir ya listopad 2009 Demonstranti na ploshi sichen 2011Primitkihttp hdl handle net 10622 COLL00018 Hodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 163 ros Vatikiotis Panayiotis J 1997 The Middle East From the End of Empire to the End of the Cold War Routledge s p 194 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Hiel Betsy 19 chervnya 2005 Pittsburgh Tribune Review Arhiv originalu za 15 chervnya 2011 Procitovano 22 grudnya 2009 DzhereloHodzhash S Kair Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1975 stor 163 ros Ce nezavershena stattya pro Yegipet Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tahrir majdan