Мя́ксаська сільська рада (ест. Mäksa külanõukogu, рос. Мяксаский сельский совет) — сільська рада в Естонській РСР та Естонській Республіці, адміністративно-територіальна одиниця в складі повіту Тартумаа (1945—1950, 1990—1991) та Тартуського району (1950—1990).
Мяксаська сільська рада Mäksa külanõukogu сільська рада (1945—1991)
| ||||||||||||||||||||||
|
Географічні дані
Сільська рада розташовувалася в східній частині Тартуського району.
У 1972 році площа сільради складала 108 км2, у 1975 —105 км2.
Населення за роками
Населені пункти
У 1955 році адміністративним центром було село Тамме, що розташовувалося на відстані 21 км на схід від міста Тарту. 1972 року адміністративний центр сільради містився в селі Меллісте.
Після приєднання 1954 року територій ліквідованих Меллістеської та Виибстеської сільських рад до складу сільради входили населені пункти:
- колонія Кааґвере (Kaagvere asund), поселення: Кастре (Kastre asundus), Мякса (Mäksa asundus), Пока (Poka asundus);
- села: Аруайа (Aruaia), Арукюла (Aruküla), Кааґвере (Kaagvere), Каарлі (Kaarli), Кастре (Kastre), Кікассааре (Kikassaare), Кирвесілла (Kõrvesilla), Кяґарі (Kägari), Меллісте (Melliste), Мурулаане (Murulaane), Мялетьярве (Mäletjärve), Ору (Oru), Пійрі (Piiri), Регекюла (Reheküla), Саракусте І (Sarakuste I), Саракусте ІІ (Sarakuste II), Тамме (Tamme), Теллісківі (Telliskivi), Тіґазе (Tigase), Вана-Кастре (Vana-Kastre), Вескімяе (Veskimäe), Виру (Võru), Виибсте (Võõbste).
Станом на 1989 рік Мяксаській сільській раді підпорядковувалися 16 сіл:
- Аруайа (Aruaia), Вана-Кастре (Vana-Kastre), Вескімяе (Veskimäe), Виипсте (Võõpste), Вирукюла (Võruküla), Кааґвере (Kaagvere), Каарлімийза (Kaarlimõisa), Кастре (Kastre), Меллісте (Melliste), Мякса (Mäksa), Мялетьярве (Mäletjärve), Пока (Poka), Саракусте (Sarakuste), Судасте (Sudaste), Таммевалдма (Tammevaldma), Тіґазе (Tigase).
Землекористування
1954 року в межах території сільради землями користувалися колгоспи: ім. Калініна, ім. Радянської Армії, ім. В. Кінгісеппа, а також Кааґвереський дитячий будинок, Кастреський будинок інвалідів і підсобне господарство Тартуської клінічної лікарні.
Історія
13 вересня 1945 року на території волості в Тартуському повіті утворена Мяксаська сільська рада з центром у поселенні Мякса. Головою сільської ради обраний Карл Метсур (Karl Metsur), секретарем — Гертруда Паурсон (Gertrud Paurson).
26 вересня 1950 року, після скасування в Естонській РСР повітового та волосного поділу, сільська рада ввійшла до складу новоутвореного Тартуського сільського району.
17 червня 1954 року в процесі укрупнення сільських рад територія сільради збільшилася внаслідок приєднання земель ліквідованих Меллістеської та Виибстеської сільських рад.
27 грудня 1968 року від сільради відокремлені 284 га на користь Коозаської сільської ради.
16 травня 1991 року Мяксаська сільська рада Тартуського повіту перетворена у волость Мякса з отриманням статусу самоврядування.
Примітки
- Kalev Katus, Allan Puur, Asta Põldma. Rahvastiku ühtlusarvutatud sundmus- ja loendusstatistika. Tartumaa 1965-1990. — Tallinn, 2003. з джерела 8 липня 2016 (ест.)
- Mäksa. Eesti Entsüklopeedia.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - . Eesti Entsüklopeedia. Архів оригіналу (jpg) за 14 травня 2018. Процитовано 19 березня 2022.
- Eesti NSV administratiiv-territoriaalne jaotus seisuga 1. oktoober 1955.
- Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 10 1954-07-12. Art. 104. Seadlus Eesti NSV külanõukogude ühendamisest. Об укрупнении сельских Советов Эстонской ССР.
- Eesti NSV Teataja ; 33 1945-09-28. Art. 516. Tartu maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
- Andmed külanõukogude kohta Tartumaal. Postimees (1886-1944), nr. 139, 17 juuni 1945.
- Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 11 1950-10-11. Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании сельских районов в Эстонской ССР.
- . Eesti Entsüklopeedia. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
- . Eesti Entsüklopeedia. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 9 травня 2018.
- Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 2 (167) 1969-01-10. Art. 32. Tartu rajooni külanõukogude piiride muutmise, Kärevere külanõukogu Laeva külanõukoguks ümbernimetamise ning Kärevere ja Tähtvere külanõukogu administratiivkeskuste üleviimise kohta.
- Tartu maakonna Elva linna ning Alatskivi, Kambja, Konguta, Luunja, Mäksa, Puhja, Tartu, Tähtvere ja Võnnu valla omavalitsusliku staatuse kinnitamise kohta (RT 1991, 19, 242). Ülemnõukogu Presiidium . https://www.riigiteataja.ee. 16.05.1991.
Джерела
- Eesti NSV Teataja
- Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja
- Riigi Teataja [ 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
Координати: 58°22′27″ пн. ш. 26°58′37″ сх. д. / 58.37417° пн. ш. 26.97694° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mya ksaska silska rada est Maksa kulanoukogu ros Myaksaskij selskij sovet silska rada v Estonskij RSR ta Estonskij Respublici administrativno teritorialna odinicya v skladi povitu Tartumaa 1945 1950 1990 1991 ta Tartuskogo rajonu 1950 1990 Myaksaska silska rada Maksa kulanoukogu silska rada 1945 1991 Krayina SRSR Estonska RSR Estoniya Rajon Tartuskij 1950 1990 Povit Tartumaa 1945 1950 1990 1991 Volost 1945 1950 Adm centr Melliste Data zasnuvannya 13 veresnya 1945 Data likvidaciyi 16 travnya 1991 Plosha 108 km Naselennya 1758 1989 rik Gustota naselennya 16 3 os km Geografichni daniSilska rada roztashovuvalasya v shidnij chastini Tartuskogo rajonu U 1972 roci plosha silradi skladala 108 km2 u 1975 105 km2 Naselennya za rokamiNaseleni punktiU 1955 roci administrativnim centrom bulo selo Tamme sho roztashovuvalosya na vidstani 21 km na shid vid mista Tartu 1972 roku administrativnij centr silradi mistivsya v seli Melliste Pislya priyednannya 1954 roku teritorij likvidovanih Mellisteskoyi ta Viibsteskoyi silskih rad do skladu silradi vhodili naseleni punkti koloniya Kaagvere Kaagvere asund poselennya Kastre Kastre asundus Myaksa Maksa asundus Poka Poka asundus sela Aruaja Aruaia Arukyula Arukula Kaagvere Kaagvere Kaarli Kaarli Kastre Kastre Kikassaare Kikassaare Kirvesilla Korvesilla Kyagari Kagari Melliste Melliste Murulaane Murulaane Myaletyarve Maletjarve Oru Oru Pijri Piiri Regekyula Rehekula Sarakuste I Sarakuste I Sarakuste II Sarakuste II Tamme Tamme Telliskivi Telliskivi Tigaze Tigase Vana Kastre Vana Kastre Veskimyae Veskimae Viru Voru Viibste Voobste Stanom na 1989 rik Myaksaskij silskij radi pidporyadkovuvalisya 16 sil Aruaja Aruaia Vana Kastre Vana Kastre Veskimyae Veskimae Viipste Voopste Virukyula Vorukula Kaagvere Kaagvere Kaarlimijza Kaarlimoisa Kastre Kastre Melliste Melliste Myaksa Maksa Myaletyarve Maletjarve Poka Poka Sarakuste Sarakuste Sudaste Sudaste Tammevaldma Tammevaldma Tigaze Tigase Zemlekoristuvannya1954 roku v mezhah teritoriyi silradi zemlyami koristuvalisya kolgospi im Kalinina im Radyanskoyi Armiyi im V Kingiseppa a takozh Kaagvereskij dityachij budinok Kastreskij budinok invalidiv i pidsobne gospodarstvo Tartuskoyi klinichnoyi likarni IstoriyaVolost Myaksa pislya 1991 roku 13 veresnya 1945 roku na teritoriyi volosti v Tartuskomu poviti utvorena Myaksaska silska rada z centrom u poselenni Myaksa Golovoyu silskoyi radi obranij Karl Metsur Karl Metsur sekretarem Gertruda Paurson Gertrud Paurson 26 veresnya 1950 roku pislya skasuvannya v Estonskij RSR povitovogo ta volosnogo podilu silska rada vvijshla do skladu novoutvorenogo Tartuskogo silskogo rajonu 17 chervnya 1954 roku v procesi ukrupnennya silskih rad teritoriya silradi zbilshilasya vnaslidok priyednannya zemel likvidovanih Mellisteskoyi ta Viibsteskoyi silskih rad 27 grudnya 1968 roku vid silradi vidokremleni 284 ga na korist Koozaskoyi silskoyi radi 16 travnya 1991 roku Myaksaska silska rada Tartuskogo povitu peretvorena u volost Myaksa z otrimannyam statusu samovryaduvannya PrimitkiKalev Katus Allan Puur Asta Poldma Rahvastiku uhtlusarvutatud sundmus ja loendusstatistika Tartumaa 1965 1990 Tallinn 2003 z dzherela 8 lipnya 2016 est Maksa Eesti Entsuklopeedia a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Eesti Entsuklopeedia Arhiv originalu jpg za 14 travnya 2018 Procitovano 19 bereznya 2022 Eesti NSV administratiiv territoriaalne jaotus seisuga 1 oktoober 1955 Eesti NSV Teataja Vedomosti Estonskoj SSR 10 1954 07 12 Art 104 Seadlus Eesti NSV kulanoukogude uhendamisest Ob ukrupnenii selskih Sovetov Estonskoj SSR Eesti NSV Teataja 33 1945 09 28 Art 516 Tartu maakonna valdades kula toorahva saadikute noukogude moodustamise kohta Andmed kulanoukogude kohta Tartumaal Postimees 1886 1944 nr 139 17 juuni 1945 Eesti NSV Teataja Vedomosti Estonskoj SSR 11 1950 10 11 Art 114 Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV s Ob obrazovanii selskih rajonov v Estonskoj SSR Eesti Entsuklopeedia Arhiv originalu za 13 travnya 2018 Procitovano 9 travnya 2018 Eesti Entsuklopeedia Arhiv originalu za 13 travnya 2018 Procitovano 9 travnya 2018 Eesti Noukogude Sotsialistliku Vabariigi Ulemnoukogu ja Valitsuse Teataja 2 167 1969 01 10 Art 32 Tartu rajooni kulanoukogude piiride muutmise Karevere kulanoukogu Laeva kulanoukoguks umbernimetamise ning Karevere ja Tahtvere kulanoukogu administratiivkeskuste uleviimise kohta Tartu maakonna Elva linna ning Alatskivi Kambja Konguta Luunja Maksa Puhja Tartu Tahtvere ja Vonnu valla omavalitsusliku staatuse kinnitamise kohta RT 1991 19 242 Ulemnoukogu Presiidium https www riigiteataja ee 16 05 1991 DzherelaEesti NSV Teataja Eesti Noukogude Sotsialistliku Vabariigi Ulemnoukogu ja Valitsuse Teataja Riigi Teataja 26 sichnya 2016 u Wayback Machine Koordinati 58 22 27 pn sh 26 58 37 sh d 58 37417 pn sh 26 97694 sh d 58 37417 26 97694