Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мхітарян військове звання партія дата смерті дата народження місце сме

Мхітарян Нвєр Мнацаканович

Мхітарян Нвєр Мнацаканович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мхітарян.

Мхітарян Нвєр Мнацаканович
image
Народився16 червня 1960(1960-06-16) (64 роки)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країнаimage Україна
Національністьвірмен
Діяльністьполітик, підприємець
Alma materВірменський державний інженерний університет (1982)
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3]
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1996)
ЧленствоНАН України
ПартіяПартія регіонів
БатькоТарян Мнацакан Варданович
Брати, сестриd
Нагороди
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» І ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден Данила Галицького
image
Заслужений будівельник України
 image

Нвєр Мнацаканович Мхітарян (нар. 16 червня 1960, Єреван, Вірменська РСР) — український політик, доктор технічних наук (1996), член-кореспондент НАН України, колишній член Партії регіонів; ВР України, колишній член фракції Партії регіонів (з 11.2007 по 22.02.2014), член Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2007); почесний консул Колумбії в Україні; директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України, засновник будівельної компанії «Познякижилбуд», народний депутат України, IV, VI и VII скл.

Життєпис

  • 1978—1982 — закінчив Єреванський політехнічний інститут, архітектурно-будівельний факультет, спеціальність «Виробництво будівельних виробів і конструкцій».
  • 1982—1988 — майстер, виконроб, ст. виконроб, СБО «Вірменводбуд».
  • З 1988 — гол. інж., Єхегнутський завод залізобетонних виробів тресту «Вірменводбуд».
  • 1988—1990 — ст. викладач (за сумісн.), Єреванський архітектурно-буд. інститут.
  • 1989 —  захистив кандидатську дисертацію «Геліотермообробка тонкостінних армованих бетонних плит при виробництві пакетним способом» (Київський інженерно-будівельний інститут);
  • 1990—1993 — майстер, Рівн. дільниця ВО «Гідроспецбуд», м. Рівне.
  • 1996 — захистив докторську дисертацію «Основи геліотермообробки лужних бетонів» (Єреванський інженерно-будівельний інститут, 1996; нострифікована Одеська державна академія будівництва і архітектури, 1997).
  • 1996 — створив будівельну компанію «Познякижилбуд», що за період свого існування звела багатоповерхові будинки в ж/м Києва: Позняки, Троєщина, Печерськ, також серед проєктів компанії: будинок-хвиля в Царському селі, вежі-близнюки на бульварі Лесі Українки і будинок на Ковпака, 17.
  • 1996—1999 — голова ради директорів, повне товариство «Познякижитлобуд» корпорації , м. Київ.
  • 1999—2002 — президент, корпорація «Познякижитлобуд».
  • 2000—2005 — президент Спілки вірменів України.
  • З 2003 — член-кореспондент Національної академії наук України (Відділення фізико-технічних проблем енергетики).
  • 2012 — Інститут відновлювальної енергетики НАН України під керівництвом Нвера Мхітаряна провів кілька досліджень перспектив розвитку цієї галузі, а також організовував наукові конференції з зеленої енергетики. Сам Нвер Мхітарян відстоював ідею розвитку альтернативної енергетики.

Академік АІНУ, Академії будівництва України. Член Вірменського відділення Міжнародної асоціації інженерів-енергетиків, Міжнародної технічної академії, Американського товариства цивільних інженерів. Професор кафедри будівельних матеріалів і виробів Аерокосмічної академії України (1997).

Ім'я занесено в Світову залу слави «Хто є хто», що об'єднує 500 видатних особистостей сучасності (Міжнародний біографічний центр, Кембридж). Заступник керівника дослідницької асоціації Американського біографічного центру (США), заступник генерального директора Міжнародного біографічного центру (Кембридж, Англія). «Людина року — 98» (Американський біографічний інститут). Ордени «Слава на вірність Вітчизні» III ст., «За трудові заслуги» II ст. «Кришталевий ріг достатку» і диплом переможця в номінації «Засновники нового напрямку» за проєкт «Теплий дім» (Всеукраїнський рейтинг популярності і якості «Золота фортуна» (1998). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999). Кавалер Орден Святого князя Володимира Великого IV, III, II ст. (УПЦ МП).

Автор монографій: «Гелиотермообработка тонкостенных железобетонных конструкций в пакетах», «Основи геліотермообробки залізобетонних конструкцій» (вірмен.), «Физико-химические основы гелиотехнологии щелочных бетонов».

Автор 21 патентів, з яких 11 — в галузі будівництва та 10 в галузі енергетики, енергозбереженню та альтернативної енергетики.

Політика

Народний депутат України 7 скликання з 12.2012 від Партії регіонів, № 32 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Колишній член фракції Партії регіонів (з 12.2012 по 22.02.2014). Член Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2012).

Народний депутат України 6 скликання 11.2007-12.2012 від Партії регіонів, № 95 в списку. На час виборів: перебував у кадровому резерві ВР України, член ПР. Колишній член фракції Партії регіонів (з 11.2007 по 22.02.2014). Член Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 12.2007).

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 19 в списку, член НП.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку «За єдину Україну!» № 31 в списку. На час виборів: президент корпорації «Познякижитлобуд», безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи «Демократична Україна» (січень — вересень 2005), член фракції політичної партії «Вперед, Україно!» (вересень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2005). Заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002). На посаді виступав за лібералізацію та гуманізацію умов утримання ув'язнених, медичну допомогу для них та профілактику туберкульозу в місцях позбавлення волі.

Критика

Державні нагороди

Родина

Батько — вірменський дитячий письменник, ветеран II-й Світової війни Мнацакан Тарян.

Син — Мхітарян Артур Нвєрович, підприємець, власник інвестиційно-девелоперської компанії Taryan Group.

Дочка — Мхітарян Астхік Нверовна, директор та власник салона меблів «Provasi», магазинів «Valentino» и «Hermes».

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. . Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  5. . Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  6. . uapatents.com. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  7. Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
  8. . Харківська правозахисна група. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  9. . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 16 листопада 2016.
  10. . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 29 червня 2013.
  11. . Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  12. . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 28 червня 2013.
  13. . Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 28 червня 2013.
  14. . Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 28 червня 2013.
  15. . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 28 червня 2013.
  16. . ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.

Посилання

  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mhitaryan vijskove zvannya partiya data smerti data narodzhennya misce smerti rozmir zobrazhennya misce narodzhennya Mhitaryan Nvyer MnacakanovichNarodivsya16 chervnya 1960 1960 06 16 64 roki Yerevan Virmenska RSR SRSRKrayina UkrayinaNacionalnistvirmenDiyalnistpolitik pidpriyemecAlma materVirmenskij derzhavnij inzhenernij universitet 1982 Posadanarodnij deputat Ukrayini 1 narodnij deputat Ukrayini 2 i narodnij deputat Ukrayini 3 Naukovij stupindoktor tehnichnih nauk 1996 ChlenstvoNAN UkrayiniPartiyaPartiya regionivBatkoTaryan Mnacakan VardanovichBrati sestridNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenyaOrden Danila GalickogoZasluzhenij budivelnik Ukrayini Nvyer Mnacakanovich Mhitaryan nar 16 chervnya 1960 Yerevan Virmenska RSR ukrayinskij politik doktor tehnichnih nauk 1996 chlen korespondent NAN Ukrayini kolishnij chlen Partiyi regioniv VR Ukrayini kolishnij chlen frakciyi Partiyi regioniv z 11 2007 po 22 02 2014 chlen Komitetu budivnictva mistobuduvannya i zhitlovo komunalnogo gospodarstva ta regionalnoyi politiki z 12 2007 pochesnij konsul Kolumbiyi v Ukrayini direktor Institutu vidnovlyuvanoyi energetiki NAN Ukrayini zasnovnik budivelnoyi kompaniyi Poznyakizhilbud narodnij deputat Ukrayini IV VI i VII skl Zhittyepis1978 1982 zakinchiv Yerevanskij politehnichnij institut arhitekturno budivelnij fakultet specialnist Virobnictvo budivelnih virobiv i konstrukcij 1982 1988 majster vikonrob st vikonrob SBO Virmenvodbud Z 1988 gol inzh Yehegnutskij zavod zalizobetonnih virobiv trestu Virmenvodbud 1988 1990 st vikladach za sumisn Yerevanskij arhitekturno bud institut 1989 zahistiv kandidatsku disertaciyu Geliotermoobrobka tonkostinnih armovanih betonnih plit pri virobnictvi paketnim sposobom Kiyivskij inzhenerno budivelnij institut 1990 1993 majster Rivn dilnicya VO Gidrospecbud m Rivne 1996 zahistiv doktorsku disertaciyu Osnovi geliotermoobrobki luzhnih betoniv Yerevanskij inzhenerno budivelnij institut 1996 nostrifikovana Odeska derzhavna akademiya budivnictva i arhitekturi 1997 1996 stvoriv budivelnu kompaniyu Poznyakizhilbud sho za period svogo isnuvannya zvela bagatopoverhovi budinki v zh m Kiyeva Poznyaki Troyeshina Pechersk takozh sered proyektiv kompaniyi budinok hvilya v Carskomu seli vezhi bliznyuki na bulvari Lesi Ukrayinki i budinok na Kovpaka 17 1996 1999 golova radi direktoriv povne tovaristvo Poznyakizhitlobud korporaciyi m Kiyiv 1999 2002 prezident korporaciya Poznyakizhitlobud 2000 2005 prezident Spilki virmeniv Ukrayini Z 2003 chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Viddilennya fiziko tehnichnih problem energetiki 2012 Institut vidnovlyuvalnoyi energetiki NAN Ukrayini pid kerivnictvom Nvera Mhitaryana proviv kilka doslidzhen perspektiv rozvitku ciyeyi galuzi a takozh organizovuvav naukovi konferenciyi z zelenoyi energetiki Sam Nver Mhitaryan vidstoyuvav ideyu rozvitku alternativnoyi energetiki Akademik AINU Akademiyi budivnictva Ukrayini Chlen Virmenskogo viddilennya Mizhnarodnoyi asociaciyi inzheneriv energetikiv Mizhnarodnoyi tehnichnoyi akademiyi Amerikanskogo tovaristva civilnih inzheneriv Profesor kafedri budivelnih materialiv i virobiv Aerokosmichnoyi akademiyi Ukrayini 1997 Im ya zaneseno v Svitovu zalu slavi Hto ye hto sho ob yednuye 500 vidatnih osobistostej suchasnosti Mizhnarodnij biografichnij centr Kembridzh Zastupnik kerivnika doslidnickoyi asociaciyi Amerikanskogo biografichnogo centru SShA zastupnik generalnogo direktora Mizhnarodnogo biografichnogo centru Kembridzh Angliya Lyudina roku 98 Amerikanskij biografichnij institut Ordeni Slava na virnist Vitchizni III st Za trudovi zaslugi II st Krishtalevij rig dostatku i diplom peremozhcya v nominaciyi Zasnovniki novogo napryamku za proyekt Teplij dim Vseukrayinskij rejting populyarnosti i yakosti Zolota fortuna 1998 Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 1999 Kavaler Orden Svyatogo knyazya Volodimira Velikogo IV III II st UPC MP Avtor monografij Geliotermoobrabotka tonkostennyh zhelezobetonnyh konstrukcij v paketah Osnovi geliotermoobrobki zalizobetonnih konstrukcij virmen Fiziko himicheskie osnovy geliotehnologii shelochnyh betonov Avtor 21 patentiv z yakih 11 v galuzi budivnictva ta 10 v galuzi energetiki energozberezhennyu ta alternativnoyi energetiki Politika Narodnij deputat Ukrayini 7 sklikannya z 12 2012 vid Partiyi regioniv 32 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen PR Kolishnij chlen frakciyi Partiyi regioniv z 12 2012 po 22 02 2014 Chlen Komitetu budivnictva mistobuduvannya i zhitlovo komunalnogo gospodarstva ta regionalnoyi politiki z 12 2012 Narodnij deputat Ukrayini 6 sklikannya 11 2007 12 2012 vid Partiyi regioniv 95 v spisku Na chas viboriv perebuvav u kadrovomu rezervi VR Ukrayini chlen PR Kolishnij chlen frakciyi Partiyi regioniv z 11 2007 po 22 02 2014 Chlen Komitetu budivnictva mistobuduvannya i zhitlovo komunalnogo gospodarstva ta regionalnoyi politiki z 12 2007 Berezen 2006 kandidat v narodni deputati Ukrayini vid Narodnogo bloku Litvina 19 v spisku chlen NP Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya z kvitnya 2002 do kvitnya 2006 vid Bloku Za yedinu Ukrayinu 31 v spisku Na chas viboriv prezident korporaciyi Poznyakizhitlobud bezpartijnij Chlen frakciyi Yedina Ukrayina traven cherven 2002 chlen frakciyi partij PPU ta Trudova Ukrayina cherven 2002 kviten 2004 chlen frakciyi politichnoyi partiyi Trudova Ukrayina kviten gruden 2004 pozafrakcijnij gruden 2004 sichen 2005 chlen grupi Demokratichna Ukrayina sichen veresen 2005 chlen frakciyi politichnoyi partiyi Vpered Ukrayino veresen listopad 2005 chlen grupi Narodnogo bloku Litvina z listopada 2005 Zastupnik golovi Komitetu z pitan prav lyudini nacionalnih menshin i mizhnacionalnih vidnosin z chervnya 2002 Na posadi vistupav za liberalizaciyu ta gumanizaciyu umov utrimannya uv yaznenih medichnu dopomogu dlya nih ta profilaktiku tuberkulozu v miscyah pozbavlennya voli KritikaBuv odnim zi 148 mi narodnih deputativ Ukrayini hto v chervni 2013 roku pidpisav Zvernennya deputativ vid Partiyi regioniv i KPU do polskogo Sejmu z prohannyam viznati Volinsku tragediyu genocidom shodo polskogo naselennya i zasuditi zlochinni diyannya ukrayinskih nacionalistiv Takozh golosuvav za Zakon Kivalova Kolesnichenka yakij piznishe Konstitucijnij Sud viznav nekonstitucijnim i takim sho vtrativ chinnist Derzhavni nagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 27 chervnya 2013 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini vagomi trudovi zdobutki ta visokij profesionalizm Orden Za zaslugi I st Orden Za zaslugi II st Orden Za zaslugi III st 8 lipnya 2000 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok zhitlovogo budivnictva znachni dosyagnennya u praci Orden Danila Galickogo 16 chervnya 2010 za vagomij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo aktivnu zakonotvorchu ta gromadsko politichnu diyalnist Zasluzhenij budivelnik Ukrayini 25 lyutogo 1999 za sumlinnu pracyu vagomi dosyagnennya v profesijnij diyalnosti Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2003 roku za cikl prac Naukovi doslidzhennya rozrobka ta vprovadzhennya nizkoenergoyemnih tehnologij i tehniki u budivnictvi u skladi kolektivu RodinaBatko virmenskij dityachij pismennik veteran II j Svitovoyi vijni Mnacakan Taryan Sin Mhitaryan Artur Nvyerovich pidpriyemec vlasnik investicijno developerskoyi kompaniyi Taryan Group Dochka Mhitaryan Asthik Nverovna direktor ta vlasnik salona mebliv Provasi magaziniv Valentino i Hermes Primitkihttp w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 4 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 6 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 7 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 22 lyutogo 2014 Zerkalo nedeli Dzerkalo tizhnya Mirror Weekly Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 uapatents com Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Postanova Centralnoyi viborchoyi komisiyi vid 27 grudnya 2005 roku 275 Pro reyestraciyu kandidativ u narodni deputati Ukrayini vklyuchenih do viborchogo spisku kandidativ u narodni deputati Ukrayini viborchogo bloku politichnih partij Narodnij blok Litvina Narodna Partiya partiya Vseukrayinskogo ob yednannya livih Spravedlivist Ukrayinska selyanska demokratichna partiya Harkivska pravozahisna grupa Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 16 listopada 2016 Arhiv originalu za 2 travnya 2014 Procitovano 29 chervnya 2013 Arhiv originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2013 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 5 lipnya 2019 Procitovano 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 28 chervnya 2013 ua korrespondent net ros Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 PosilannyaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 28 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ