Мухін Василь Дмитрович (20.04.1915 — 28.10.1978) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир 3-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії старший лейтенант, пізніше гвардії майор.
Мухін Василь Дмитрович | |
---|---|
Народження | 20 квітня 1915 с. Миколаївка, зараз Волзький район, Самарська область, РФ |
Смерть | 28 жовтня 1978 (63 роки) м. Самара, РФ |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1936—1939, 1941—1945 |
Звання | гвардії майор |
Командування | 3-м стрілецьким батальйоном 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонопрапорної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна Битва на Курській дузі Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) |
Нагороди |
Біографія
Народився 20 квітня 1915 року в с. Миколаївка, зараз Волзький район, Самарська область в родині селянина. Закінчив 7 класів школи. Служив в Червоній Армії в 1936-1939 роках.
На фронті з липня 1941 року. В серпні 1941 року у бою під Вдовськом у Білорусі помічник командира взводу Мухін отримав перше поранення. Лікувався у госпіталі, закінчив короткотермінові курси. В битві під Москвою старший сержант Мухін командує взводом. Знов був поранений, лікувався до квітня 1942 року. В боях під Смоленськом командував ротою, знову був поранений. Після лікування старшого лейтенанта Мухіна призначають командиром батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.
В.Д.Мухін особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М.П. в нагородному листі написав, що боях на Київському напрямку Мисін проявив себе сміливим, мужнім і рішучим командиром. 23 і 24 вересня 1943 року успішно форсував річки Десну і Дніпро. На правому березі Дніпра батальйон Мухіна вступив у бій з переважаючими силами противника. За два дні боїв батальйон відбив 17 атак противника, знищив понад 600 гітлерівців, багато техніки і зброї.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії старшому лейтенанту Мухіну Василю Дмитровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Під час звільнення Білорусі старший лейтенант Мухін, як відзначив командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Мирошниченко Л.Г., показав себе виключно стійким, мужнім і сміливим командиром. Прориваючи сильно укріплену смугу оборони противника, першим підняв свій батальйон в атаку і першим зайняв край с. Давидовичи, знищивши понад 300 німецьких солдат і офіцерів, 5 танків, 4 автомашини, 3 гармати і понад 10 ручних кулеметів. Знаходячись у бойових порядках підрозділів, особистим прикладом надихав особовий склад на подвиги. Був поранений у голову, від евакуації відмовився до прибуття командира полку. Був нагороджений орденом Олександра Невського.
На чолі свого батальйону звільняв Латвію і Польщу. 26 липня 1944 року гвардії капітан Мухін був нагороджений орденом Легіон Заслуг (США) офіцерського ступеня.
В боях за звільнення Німеччини, за уміле керівництво батальйоном в бою за населений пункт Розенгартен і м. Альтдам, за проявлену мужність і самовідданість гвардії майор Мухін був нагороджений орденом Червоного Прапора. Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Волошаненко А.В. у представленні до нагороди написав, що штурмовий батальйон десанту на танках під командою Мухіна першим увірвався до Розенгартену, оволодів ним, продовжував переслідувати противника і штурмом взяв м. Альтдам.
Війну В.Д. Мухин завершив з виходом 75-ї гвардійської стрілецької дивізії на річку Ельба.
Після війни майор Мухін продовжував службу в армії, в 1960 році звільнився у запас. Жив і працював у м. Куйбишев (зараз Самара). Помер 28 листопада 1978 року, похований на кладовищі "Рубіжне" в м. Самара.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» № 1564 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Червоного Прапора
- Орден Кутузова 2 ступеня
- Орден Олександра Невського
- Орден Червоної Зірки
- Орден Легіон Заслуг (США) офіцерського ступеня
- Орден Хрест Хоробрих (Польща)
- Медалі
Пам'ять
- В м. Самара встановлено меморіальну дошку з ім'ям Героя.
Примітки
- Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ [ 2012-07-25 у Wayback Machine.] - Фонд 33. - Оп.793756, д.24, запись 150017504, стр. 304 (рос.)
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ [ 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ [ 2012-07-25 у Wayback Machine.] - Фонд 33. - Оп.686044, д.2914, запись 46321400, стр.65
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ [ 2012-07-25 у Wayback Machine.] - Фонд 33. - Оп.686196, д.2258, запись 24034682, стр.26
Посилання
Мухін Василь Дмитрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhin Vasil Dmitrovich 20 04 1915 28 10 1978 radyanskij oficer uchasnik Radyansko nimeckoyi vijni komandir 3 go strileckogo bataljonu 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 30 go strileckogo korpusu 60 yi Armiyi Centralnogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu 17 10 1943 gvardiyi starshij lejtenant piznishe gvardiyi major Muhin Vasil DmitrovichNarodzhennya20 kvitnya 1915 1915 04 20 s Mikolayivka zaraz Volzkij rajon Samarska oblast RFSmert28 zhovtnya 1978 1978 10 28 63 roki m Samara RFPohovannyadKrayina SRSRRid vijskstrilecki vijskaRoki sluzhbi1936 1939 1941 1945Zvannyagvardiyi majorKomanduvannya3 m strileckim bataljonom 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi Bahmackoyi dvichi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova gvardijskoyi strileckoyi diviziyiVijni bitviRadyansko nimecka vijna Bitva na Kurskij duzi Chernigivsko Prip yatska operaciya Bitva za Dnipro Bitva za Kiyiv 1943 NagorodiHrest Horobrih Polsha MedaliU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muhin BiografiyaNarodivsya 20 kvitnya 1915 roku v s Mikolayivka zaraz Volzkij rajon Samarska oblast v rodini selyanina Zakinchiv 7 klasiv shkoli Sluzhiv v Chervonij Armiyi v 1936 1939 rokah Na fronti z lipnya 1941 roku V serpni 1941 roku u boyu pid Vdovskom u Bilorusi pomichnik komandira vzvodu Muhin otrimav pershe poranennya Likuvavsya u gospitali zakinchiv korotkoterminovi kursi V bitvi pid Moskvoyu starshij serzhant Muhin komanduye vzvodom Znov buv poranenij likuvavsya do kvitnya 1942 roku V boyah pid Smolenskom komanduvav rotoyu znovu buv poranenij Pislya likuvannya starshogo lejtenanta Muhina priznachayut komandirom bataljonu 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi V D Muhin osoblivo vidznachivsya pri forsuvanni richki Dnipro pivnichnishe Kiyeva voseni 1943 roku u boyah pri zahoplenni ta utrimanni placdarmu na pravomu berezi Dnipra v rajoni sil Glibivka ta Yasnogorodka Vishgorodskij rajon Kiyivskoyi oblasti Komandir 241 go gvardijskogo strileckogo polku gvardiyi pidpolkovnik Budarin M P v nagorodnomu listi napisav sho boyah na Kiyivskomu napryamku Misin proyaviv sebe smilivim muzhnim i rishuchim komandirom 23 i 24 veresnya 1943 roku uspishno forsuvav richki Desnu i Dnipro Na pravomu berezi Dnipra bataljon Muhina vstupiv u bij z perevazhayuchimi silami protivnika Za dva dni boyiv bataljon vidbiv 17 atak protivnika znishiv ponad 600 gitlerivciv bagato tehniki i zbroyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu gvardiyi starshomu lejtenantu Muhinu Vasilyu Dmitrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Pid chas zvilnennya Bilorusi starshij lejtenant Muhin yak vidznachiv komandir 241 go gvardijskogo strileckogo polku gvardiyi pidpolkovnik Miroshnichenko L G pokazav sebe viklyuchno stijkim muzhnim i smilivim komandirom Prorivayuchi silno ukriplenu smugu oboroni protivnika pershim pidnyav svij bataljon v ataku i pershim zajnyav kraj s Davidovichi znishivshi ponad 300 nimeckih soldat i oficeriv 5 tankiv 4 avtomashini 3 garmati i ponad 10 ruchnih kulemetiv Znahodyachis u bojovih poryadkah pidrozdiliv osobistim prikladom nadihav osobovij sklad na podvigi Buv poranenij u golovu vid evakuaciyi vidmovivsya do pributtya komandira polku Buv nagorodzhenij ordenom Oleksandra Nevskogo Na choli svogo bataljonu zvilnyav Latviyu i Polshu 26 lipnya 1944 roku gvardiyi kapitan Muhin buv nagorodzhenij ordenom Legion Zaslug SShA oficerskogo stupenya V boyah za zvilnennya Nimechchini za umile kerivnictvo bataljonom v boyu za naselenij punkt Rozengarten i m Altdam za proyavlenu muzhnist i samoviddanist gvardiyi major Muhin buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Komandir 241 go gvardijskogo strileckogo polku gvardiyi pidpolkovnik Voloshanenko A V u predstavlenni do nagorodi napisav sho shturmovij bataljon desantu na tankah pid komandoyu Muhina pershim uvirvavsya do Rozengartenu ovolodiv nim prodovzhuvav peresliduvati protivnika i shturmom vzyav m Altdam Vijnu V D Muhin zavershiv z vihodom 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi na richku Elba Pislya vijni major Muhin prodovzhuvav sluzhbu v armiyi v 1960 roci zvilnivsya u zapas Zhiv i pracyuvav u m Kujbishev zaraz Samara Pomer 28 listopada 1978 roku pohovanij na kladovishi Rubizhne v m Samara Nagorodimedal Zolota Zirka 1564 Geroya Radyanskogo Soyuzu 17 zhovtnya 1943 Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Kutuzova 2 stupenya Orden Oleksandra Nevskogo Orden Chervonoyi Zirki Orden Legion Zaslug SShA oficerskogo stupenya Orden Hrest Horobrih Polsha MedaliPam yatV m Samara vstanovleno memorialnu doshku z im yam Geroya PrimitkiPosada ta vijskove zvannya podani na datu zdijsnennya podvigu http www podvignaroda mil ru 2012 07 25 u Wayback Machine Fond 33 Op 793756 d 24 zapis 150017504 str 304 ros http www podvignaroda mil ru 2012 07 25 u Wayback Machine CAMO fond 33 opis 68252 5 ed hran 48 zapis 12057300 ros http www podvignaroda mil ru 2012 07 25 u Wayback Machine Fond 33 Op 686044 d 2914 zapis 46321400 str 65 http www podvignaroda mil ru 2012 07 25 u Wayback Machine Fond 33 Op 686196 d 2258 zapis 24034682 str 26PosilannyaMuhin Vasil Dmitrovich Sajt Geroi strany ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 Lyubov Yashuk 863 s 100 000 ekz ISBN 5 203 00536 2 ros Dnepr reka geroev 2 e izd dop Kiev Izd polit lit Ukrainy 1988 ISBN 5 319 00085 5 ros