Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммад Саїд-паша (араб. محمد سعيد باشا, тур. Mehmed Said Paşa; 17 березня 1822 — 17 січня 1863) — валі Єгипту і Судану в 1854—1863 роках.
| Мухаммад Саїд-паша | |
|---|---|
| араб. محمد سعيد باشا | |
 | |
| Народився | 17 березня 1822[1][2] або 1822[3] Каїр, Єгипетський еялет |
| Помер | 17 січня 1863[1][2] або 1863[3] Каїр, Єгипетський еялет ·туберкульоз |
| Країна |  Єгипет |
| Діяльність | політик |
| Посада | d |
| Рід | династія Мухаммеда Алі |
| Батько | Мухаммед Алі Єгипетський |
| Брати, сестри | Ібрагім-паша |
| У шлюбі з | d і d |
| Діти | d |
| Нагороди |   |
| |
Життєпис
Четвертий син Мухаммада Алі, валі і хедива Єгипту, та Айни аль-Хаят. Народився 1822 року в Каїрі. Здобув освіту в Парижі. За правління батька очолював єгипетський флот.
1854 року внаслідок заколоту повалили хедива Аббаса I, небожа Мухаммад Саїда. За цим останній отримав владу. Продовжив політику попередника, надавши нові війська (до 15 тис. вояків), гарматні батареї та флот для війни з Російською імперією. Єгиптяни відзначилися при обороні Євпаторії та поході до Мінгрелії. В подальшому орієнтувався на Францію.
Мухаммед Саїд-паша поширив на Єгипет принципи танзимату і проголосив рівність підданих перед законом. Також приборкав вплив шейхів бедуїнських племен. У 1854 році заснував Банк Єгипту. Того ж року відкрито залізницю Кафр-ель-Заят — Розетта — Александрія. Крім того, засновано службу Меджидіє, що опікувалася подорожжю прочан до Мекки.
У 1855 скасував джизію, дозволив коптам будувати свої церкви та служити у війську.
У 1856 остаточно надав дозвіл на прокладання Суецького каналу. 1857 року оголосив про скасування рабства і заборону работоргівлі (втім він фактично не діяв в Судані). Невдовзі скасував низку монополій, що заважали розвитку держави.
5 серпня 1858 видав , яким встановив принцип приватної земельної власності і звільнив селян від усіх форм особистої залежності. Того ж року внаслідок нещасного випадку загинув його син і спадкоємець Ахмед Рифат.
У 1859 заснував департамент охорони старожитностей. Того ж року заснував місто, яке назвав власним ім'ям Порт-Саїд.
, спричинена громадянською війною в США, сприяла збільшенню експорту з Єгипту та наповненню його скарбниці. Це давало можливість для проведення наступних реформ.
За часів Саїда-паші турецька мова стала поступово втрачати свої позиції як мова юриспруденції на місцевому рівні, її почала витісняти арабська.
У 1862 здійснив подорож до Парижа. На прохання французького імператора Наполеона III відправив на допомогу мексиканському імператорові Максиміліану I, що боровся з повсталими.
Помер в 1863 в Александрії, похований у родинній усипальні Хош аль-Баша в Каїрі. Залишив борг у 250 млн золотих франків. Йому спадкував небіж Ісмаїл-паша.
Джерела
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1024058859 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://www.royalark.net/Egypt/egypt8.htm
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/s/said_baja.htm
- Сівков, І. В. (2010). Арабська адміністративна лексика (XIX–поч. ХХ ст.) (PDF). Сходознавство. 52: 89—99.
Посилання
- Karabell, Zachary (2003). Parting the desert: the creation of the Suez Canal. Alfred A. Knopf. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammad Sayid pasha arab محمد سعيد باشا tur Mehmed Said Pasa 17 bereznya 1822 18220317 17 sichnya 1863 vali Yegiptu i Sudanu v 1854 1863 rokah Muhammad Sayid pashaarab محمد سعيد باشاNarodivsya17 bereznya 1822 1822 03 17 1 2 abo 1822 3 Kayir Yegipetskij eyaletPomer17 sichnya 1863 1863 01 17 1 2 abo 1863 3 Kayir Yegipetskij eyalet tuberkulozKrayina YegipetDiyalnistpolitikPosadabejlerbej eyaletu YegipetdRiddinastiya Muhammeda AliBatkoMuhammed Ali YegipetskijBrati sestriIbragim pashaU shlyubi zInji Hanimefendid i Melekber HanimefendidDitiPrince Mohamed Toussoun PashadNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Sayid pashaZhittyepisred Chetvertij sin Muhammada Ali vali i hediva Yegiptu ta Ajni al Hayat Narodivsya 1822 roku v Kayiri Zdobuv osvitu v Parizhi Za pravlinnya batka ocholyuvav yegipetskij flot 1854 roku vnaslidok zakolotu povalili hediva Abbasa I nebozha Muhammad Sayida Za cim ostannij otrimav vladu Prodovzhiv politiku poperednika nadavshi novi vijska do 15 tis voyakiv garmatni batareyi ta flot dlya vijni z Rosijskoyu imperiyeyu Yegiptyani vidznachilisya pri oboroni Yevpatoriyi ta pohodi do Mingreliyi V podalshomu oriyentuvavsya na Franciyu Muhammed Sayid pasha poshiriv na Yegipet principi tanzimatu i progolosiv rivnist piddanih pered zakonom Takozh priborkav vpliv shejhiv beduyinskih plemen U 1854 roci zasnuvav Bank Yegiptu Togo zh roku vidkrito zaliznicyu Kafr el Zayat Rozetta Aleksandriya Krim togo zasnovano sluzhbu Medzhidiye sho opikuvalasya podorozhzhyu prochan do Mekki U 1855 skasuvav dzhiziyu dozvoliv koptam buduvati svoyi cerkvi ta sluzhiti u vijsku U 1856 ostatochno nadav dozvil na prokladannya Sueckogo kanalu 1857 roku ogolosiv pro skasuvannya rabstva i zaboronu rabotorgivli vtim vin faktichno ne diyav v Sudani Nevdovzi skasuvav nizku monopolij sho zavazhali rozvitku derzhavi 5 serpnya 1858 vidav zemelnij zakon yakim vstanoviv princip privatnoyi zemelnoyi vlasnosti i zvilniv selyan vid usih form osobistoyi zalezhnosti Togo zh roku vnaslidok neshasnogo vipadku zaginuv jogo sin i spadkoyemec Ahmed Rifat U 1859 zasnuvav departament ohoroni starozhitnostej Togo zh roku zasnuvav misto yake nazvav vlasnim im yam Port Sayid Bavovnyana kriza sprichinena gromadyanskoyu vijnoyu v SShA spriyala zbilshennyu eksportu z Yegiptu ta napovnennyu jogo skarbnici Ce davalo mozhlivist dlya provedennya nastupnih reform Za chasiv Sayida pashi turecka mova stala postupovo vtrachati svoyi poziciyi yak mova yurisprudenciyi na miscevomu rivni yiyi pochala vitisnyati arabska 4 U 1862 zdijsniv podorozh do Parizha Na prohannya francuzkogo imperatora Napoleona III vidpraviv sudanskij bataljon na dopomogu meksikanskomu imperatorovi Maksimilianu I sho borovsya z povstalimi Pomer v 1863 v Aleksandriyi pohovanij u rodinnij usipalni Hosh al Basha v Kayiri Zalishiv borg u 250 mln zolotih frankiv Jomu spadkuvav nebizh Ismayil pasha Dzherelared a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 1024058859 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v http www royalark net Egypt egypt8 htm a b v https www biografiasyvidas com biografia s said baja htm Sivkov I V 2010 Arabska administrativna leksika XIX poch HH st PDF Shodoznavstvo 52 89 99 Posilannyared Karabell Zachary 2003 Parting the desert the creation of the Suez Canal Alfred A Knopf ISBN 0 375 40883 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muhammad Sayid pasha amp oldid 43756610