Іва́н Олекса́ндрович Мусіє́нко (23 вересня 1915 — 22 серпня 1989) — радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, генерал-майор авіації. Герой Радянського Союзу (1945).
Іван Олександрович Мусієнко | |
---|---|
Народження | 23 вересня 1915 Ямне |
Смерть | 22 серпня 1989 (73 роки) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Роки служби | 1936—1961 |
Звання | Генерал-майор авіації |
Командування | 6-й гвардійський штурмовий авіаційний полк |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 вересня 1915 року в селі Ямному Богодухівського повіту Харківської губернії (нині — Великописарівський район Сумської області) в родині сільського вчителя. Українець.
По закінченні семирічки у 1932 році переїхав до Харкова, де працював на Новобаварському канатному заводі. У 1935 році закінчив робітфак і вступив до Всеукраїнського текстильного інституту, проте закінчив лише 1 курс.
У серпні 1936 року призваний до лав РСЧА і направлений до Чугуївської військової авіаційної школи пілотів. По закінченні авіашколи у грудні 1939 року лейтенант Мусієнко І. О. направлений до 32-го винищувального авіаційного полку Забайкальського військового округу, де літав на винищувачі І-16.
У травні 1941 року призначений командиром авіаційної ланки новоствореного 38-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку, на озброєнні якого перебували бомбардувальники СБ.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Калінінському та 1-у Прибалтійському фронтах. Пройшов шлях від командира авіаційної ланки до командира авіаційного полку.
З вересня по листопад 1941 року І. О. Мусієнко був командиром авіаційної ланки 570-го штурмового авіаційного полку резервної авіаційної бригади. Тут він почав вивчати техніку пілотування й бойового застосування нового штурмовика Іл-2.
1 грудня 1941 року лейтенант І. Мусієнко переведений командиром авіаційної ланки 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку 264-ї штурмової авіаційної дивізії 3-ї повітряної армії, у складі якого пройшов до Перемоги. Член ВКП(б) з вересня 1942 року. З 1942 року — командир ескадрильї, з жовтня 1943 року — заступник командира полку, з квітня 1944 року — штурман полку, з вересня 1944 року — заступник командира полку, а з жовтня того ж року — командир 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку.
Особисто за роки війни здійснив 126 бойових вильотів на штурмовку й розвідку військ і техніки супротивника.
По закінченні війни вродовжив військову службу у ВПС СРСР. У жовтні 1945 року направлений на курси удосконалення командного складу при Вищій військовій академії ВПС, по закінченні яких у 1946 році знову командував 6-м гвардійським штурмовим авіаційним полком у Прибалтійському військовому окрузі. 2 лютого 1946 року присвоєне військове звання «підполковник».
11 серпня 1947 року підполковник І. О. Мусієнко призначений заступником командира 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії того ж округу. З 14 травня 1949 року — командир 1-ї гвардійської штурмової авіадивізії з присвоєнням військового звання «полковник».
У грудні 1951 року став слухачем авіаційного факультету Вищої військової академії імені К. Ворошилова, по закінченні якої у листопаді 1953 року призначений командиром 206-ї штурмової авіаційної дивізії Прикарпатського військового округу.
27 серпня 1957 року присвоєне військове звання «генерал-майор авіації». З травня 1958 року обіймав посаду заступника командувача з бойової підготовки. У 1961 році генерал-майор авіації І. О. Мусієнко за станом здоров'я вийшов у запас.
Працював у львівській філії інституту . Мешкав у Львові, де й помер 22 серпня 1989 року. Похований на полі № 86 Личаківського цвинтаря.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії майорові Мусієнку Івану Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 8650).
Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями, а також орденом Британської імперії V ступеня.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18.08.1945 року(рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 13.08.2014.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Musiyenko Iva n Oleksa ndrovich Musiye nko 23 veresnya 1915 19150923 22 serpnya 1989 radyanskij vijskovij lotchik shturmovik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general major aviaciyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Ivan Oleksandrovich MusiyenkoNarodzhennya23 veresnya 1915 1915 09 23 YamneSmert22 serpnya 1989 1989 08 22 73 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaRoki sluzhbi1936 1961Zvannya General major aviaciyiKomanduvannya6 j gvardijskij shturmovij aviacijnij polkVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za vzyattya Kenigsberga Orden Britanskoyi imperiyi vijskovij BiografiyaNarodivsya 23 veresnya 1915 roku v seli Yamnomu Bogoduhivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi nini Velikopisarivskij rajon Sumskoyi oblasti v rodini silskogo vchitelya Ukrayinec Po zakinchenni semirichki u 1932 roci pereyihav do Harkova de pracyuvav na Novobavarskomu kanatnomu zavodi U 1935 roci zakinchiv robitfak i vstupiv do Vseukrayinskogo tekstilnogo institutu prote zakinchiv lishe 1 kurs U serpni 1936 roku prizvanij do lav RSChA i napravlenij do Chuguyivskoyi vijskovoyi aviacijnoyi shkoli pilotiv Po zakinchenni aviashkoli u grudni 1939 roku lejtenant Musiyenko I O napravlenij do 32 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku Zabajkalskogo vijskovogo okrugu de litav na vinishuvachi I 16 U travni 1941 roku priznachenij komandirom aviacijnoyi lanki novostvorenogo 38 go shvidkisnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku na ozbroyenni yakogo perebuvali bombarduvalniki SB Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu Bryanskomu Kalininskomu ta 1 u Pribaltijskomu frontah Projshov shlyah vid komandira aviacijnoyi lanki do komandira aviacijnogo polku Z veresnya po listopad 1941 roku I O Musiyenko buv komandirom aviacijnoyi lanki 570 go shturmovogo aviacijnogo polku rezervnoyi aviacijnoyi brigadi Tut vin pochav vivchati tehniku pilotuvannya j bojovogo zastosuvannya novogo shturmovika Il 2 1 grudnya 1941 roku lejtenant I Musiyenko perevedenij komandirom aviacijnoyi lanki 6 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 264 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 3 yi povitryanoyi armiyi u skladi yakogo projshov do Peremogi Chlen VKP b z veresnya 1942 roku Z 1942 roku komandir eskadrilyi z zhovtnya 1943 roku zastupnik komandira polku z kvitnya 1944 roku shturman polku z veresnya 1944 roku zastupnik komandira polku a z zhovtnya togo zh roku komandir 6 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku Osobisto za roki vijni zdijsniv 126 bojovih vilotiv na shturmovku j rozvidku vijsk i tehniki suprotivnika Po zakinchenni vijni vrodovzhiv vijskovu sluzhbu u VPS SRSR U zhovtni 1945 roku napravlenij na kursi udoskonalennya komandnogo skladu pri Vishij vijskovij akademiyi VPS po zakinchenni yakih u 1946 roci znovu komanduvav 6 m gvardijskim shturmovim aviacijnim polkom u Pribaltijskomu vijskovomu okruzi 2 lyutogo 1946 roku prisvoyene vijskove zvannya pidpolkovnik 11 serpnya 1947 roku pidpolkovnik I O Musiyenko priznachenij zastupnikom komandira 1 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi togo zh okrugu Z 14 travnya 1949 roku komandir 1 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviadiviziyi z prisvoyennyam vijskovogo zvannya polkovnik U grudni 1951 roku stav sluhachem aviacijnogo fakultetu Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni K Voroshilova po zakinchenni yakoyi u listopadi 1953 roku priznachenij komandirom 206 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu 27 serpnya 1957 roku prisvoyene vijskove zvannya general major aviaciyi Z travnya 1958 roku obijmav posadu zastupnika komanduvacha z bojovoyi pidgotovki U 1961 roci general major aviaciyi I O Musiyenko za stanom zdorov ya vijshov u zapas Pracyuvav u lvivskij filiyi institutu Meshkav u Lvovi de j pomer 22 serpnya 1989 roku Pohovanij na poli 86 Lichakivskogo cvintarya NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi majorovi Musiyenku Ivanu Oleksandrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka 8650 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina chotirma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami a takozh ordenom Britanskoyi imperiyi V stupenya PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 08 1945 roku ros Arhiv originalu za 13 03 2012 Procitovano 13 08 2014 PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros ros