Муствее ест Mustvee до 1923 року Чорна Чорний посад місто на сході Естонії на березі Чудського озера Входить до складу п

Муствее (ест. Mustvee; до 1923 року Чорна, Чорний посад) — місто на сході Естонії, на березі Чудського озера. Входить до складу повіту Йиґевамаа, являє собою окремий міський муніципалітет на правах волості. Назва з естонської дослівно перекладається як Чорноводське.

Муствее
ест. Mustvee


Герб Муствее	Прапор Муствее

Свято-Троїцька церква в Муствее

Основні дані

58°50′52″ пн. ш. 26°56′52″ сх. д. / 58.84777777780577424° пн. ш. 26.94777777780577921° сх. д.Координати: 58°50′52″ пн. ш. 26°56′52″ сх. д. / 58.84777777780577424° пн. ш. 26.94777777780577921° сх. д.

Регіон

Столиця для

Перша згадка

з 1938

5,45 км² км²

1 592 чол. (2009)

292,1 осіб/км²

(+372) 77

, влітку

Номери автомобілів

J

GeoNames

590067

OSM

r353384 ·R

Поштові індекси

49603/49604

Міська влада

Вебсайт

(ест.)

Мапа

Муствее

Муствее (Естонія)

Муствее у Вікісховищі

Відео Муствее з дрона 2022

Історія

Муствее відоме з 1438 як село рибалок, що вели промисли на Чудському озері. Назву отримало від місцевої річки, яка через значний вміст торфу має чорний колір. У XIX столітті Муствее почав швидко зростати — місто наповнилося ковалями, купцями, що торгували рибою. Вирощувані в теплицях овочі, та спійману рибу постачали в інші частини Естонії, у Санкт-Петербург і навіть Фінляндії. Статус міста був наданий в 1938 році, коли число жителів досягло 2603 чоловік.

В 1940 році сюди введено радянські війська, але невдовзі з початком німецько-радянської війни залишений Червоною Армією 25 липня 1941. Відвойований 19 вересня 1944 військами Ленінградського фронту в ході Талліннської наступальної операції. Після війни тут збудовано ряд підприємств легкої промисловості.

Населення

Демографічні зміни
1897	1922	1934	1939	1959	1970	1979	1989	2000	2010
2893	2745	2841	2485	2325	2227	2087	1990	1744	1592

Спочатку це було звичайне естонське рибальське село. Наприкінці XVIII — початку XIX століть сюди почали переселятися старовіри з Новгородської та інших губерній Росії, гнані за свої релігійні переконання урядом. Всі вони належали до федосіївскої згоди. Це істотно змінило етнодемографічну ситуацію — на 2000 рік 57,05% жителів Муствее — росіяни, 40,73% — естонці. З 1950-х років населення почало скорочуватися.

Релігія

В місті існує Нікольський старообрядський прихід міста — одна із найстаріших парафій Естонії. Він був відкритий в 1839 році і спочатку охоплював всю північно-східну частину Ліфляндської губернії. У період переходу місцевого населення у православ'я з Нікольського приходу виділилися нові: в 1849 році Лайузе, в 1864 році — Лохусуу.

Муствее має 4 церковних будівлі — храм Святителя Миколая (), Троїцька церква єдиновірів, Старообрядницька церква і Лютеранська церква. Також у місті є молитовний будинок баптистів.

Пам'ятки міста

У місті знаходиться 2 музеї — музей міста та терезів. Також є один з пращових камінь Калевіпоега та статуя дівчинки, що плаче (1973).

Галерея

Лютеранська церква в Муствее
Під час проповіді
Міськрада
Культурний центр міста
Пляж
Ворота біля Старообрядської церкви
Старообрядська церква
Берег озера
Автовокзал Муствее
Порт в Муствее

Джерела

Естонская православная церковь Московского патриархата Муствеэ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Матеріали фінського та російського розділу Вікіпедії
Великая война Муствеэ^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)