Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муратова Кі ра Гео ргіївна Мура това до шлюбу Коротко ва 5 листопада 1

Муратова Кіра

Муратова Кіра
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муратова.

Кі́ра Гео́ргіївна Мура́това (до шлюбу Коротко́ва; 5 листопада 1934, Сороки, Румунське королівство — 6 червня 2018, Одеса, Україна) — радянська та українська акторка, сценаристка і кінорежисерка румунського / єврейського походження. Попри те, що фільми Муратової неодноразово потрапляли під увагу цензури в СРСР, вона проявила себе як одна з корифеїв радянського кінематографу та починаючи з 1960 року збудувала надзвичайно успішну кінематографічну кар'єру.

Кіра Георгіївна Муратова
image
Кіра Муратова, 2006
Кіра Муратова, 2006
Ім'я при народженні Кіра Георгіївна Короткова
Дата народження 5 листопада 1934(1934-11-05)
Місце народження Сороки, Румунське королівство
Дата смерті 6 червня 2018(2018-06-06) (83 роки)
Місце смерті Одеса, Україна[1]
Поховання Новоміське кладовище
Громадянство image Румунське королівство
image СРСР
image Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1959)
Професія кінорежисерка, сценаристка, кіноакторка
Кар'єра 1961 — 2018
Заклад Одеська кіностудія
Членство НСКУ
Нагороди
IMDb ID 0613645
image Кіра Георгіївна Муратова у Вікісховищі

Серед найвизначніших робіт періоду СРСР — фільми «Зміна долі» (1987) та «Астенічний синдром» (1989). Найвідоміший фільм післярадянського періоду — стрічка «Настроювач» (2004), яка стала справжньою сенсацією кількох міжнародних кінофестивалів. Її кінострічки також неодноразово потрапяли в список 100 найкращих українських фільмів.

У 1997 Муратова отримала почесне звання академіка Національної академії мистецтв України. Народна артистка Української РСР (1990), лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993) та Державної премії імені Олександра Довженка (2002).

Життєпис

image
Кіра Муратова, Перший Одеський міжнародний кінофестиваль

Народилася в Румунському королівстві у місті Сороки (нині територія Молдови) у родині Георгія Короткова (рос. Юрий Коротков, рум. Gheorghe Corotcov) та Наталії Скурту (рум. Natalia Corotcov-Scurtu;). Батько Георгій Олександрович Коротков (1907—1941) за фахом був інженером, секретарем підпільного обкому компартії Румунії, загинув під час війни в складі партизанського загону. До компартії належала і мати, яка взяла собі політичний псевдонім Скурту. Мати Наталія Іцківна Короткова-Скурту (1906—1981), яка народилася у єврейській сім'ї Іцка (Ісака) Резника, була лікарем-гінекологом, авторкою наукових книг, грала важливу роль у житті Румунії, працюючи у Міністерстві культури та Міністерстві охорони здоров'я. Померла у Бухаресті.

У 1950-х роках Кіра Короткова переїхала з Бухареста, де проживала з батьками, до СРСР.

У 1952 році розпочала навчання на філологічному факультеті МДУ, але вже через рік у 1953 перевелася на режисерський факультет ВДІК (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який закінчила у 1959 році. У 1961 році Кіра Муратова стала штатною режисеркою на Одеській кіностудії та разом із першим чоловіком Олександром Муратовим, з яким була у шлюбі кілька років, зробила перші кроки у кінематографі як режисерка. Дебютними її кінороботами як сценаристки та режисерки стали у 1962-му році короткометражний фільм «Біля Крутого Яру» та у 1964-му — повнометражна стрічка «Наш чесний хліб», які вона поставила спільно з чоловіком.

«Наш чесний хліб» — стрічка про українське село, що підіймає дуже багато гострих соціальних питань: від патріотизму до проблеми батьків та дітей.

Фільм «Короткі зустрічі» став її першою самостійною режисерською роботою. До нього ж вона написала і сценарій (у співавторстві з Леонідом Жуховицьким) та виконала головну роль разом з Володимиром Висоцьким.

1971 рік став поворотним в режисерській кар'єрі Муратової. Її нова картина «Довгі проводи» викликала масу розбіжностей в Держкіно та з боку Одеської кіностудії (підсумком цих скандалів стали звільнення директора Одеської кіностудії і голови Держкіно України), і фільм було покладено на полицю. «Довгі проводи» спеціальною постановою ЦК Компартії України було заборонено на понад півтора десятиліття, а у широкий прокат фільм вийшов лише наприкінці 1980-х. У 1987 році стрічка отримала премію на Міжнародному кінофестивалі в Локарно. Конфлікт на студії призвів до того, що з Одеси Кіра Муратова, визнана чиновниками від кінематографа профнепридатною, переїхала до Ленінграда, де тривалий час працювала бібліотекаркою, лише наприкінці 1970-х взявшись до роботи над новою стрічкою. На Ленфільмі Муратова зняла картину «Пізнаючи білий світ».

В Ленінграді Муратова познайомилася з художником Євгеном Голубенком, з яким взяла другий шлюб та почала створювати сценарії у співавторстві.

Піком опали Муратової став фільм «Серед сірих каменів», який в чорновому варіанті називався «Діти підземелля». Керівництво Держкіно України категорично зажадало прибрати з фільму ряд сцен. Повирізали шматки, які не влаштовували чиновників, тому Муратова відмовилася вказувати своє ім'я у титрах, а автором фільму вказали вигаданого Івана Сидорова.

Лише до розпаду СРСР режисерка отримала можливість творити вільно. На екрани вийшли «Зміна долі» та двосерійна драма із гострим соціальним відтінком «Астенічний синдром». Останній фільм спричинив фурор серед критики й аудиторії — і змістом, і композицією, і особливими прийомами подачі (одну частину знято на чорно-білу плівку, іншу на кольорову). Крім того, вперше у російському кіно з екрану звучала нецензурна лексика. Попри критику, Муратова досягла визнання за кордоном: робота здобула спеціальний приз журі Берлінського кінофестивалю.

Так, у 1990-ті та нульові Муратова була найбільш продуктивною: за трохи більше ніж 20 років роботи в незалежній Україні вона зняла «Захоплення», «Три історії», «Чеховські мотиви», «Настроювач». У 1990-х Муратова почала співпрацю з акторкою Ренатою Литвиновою, яка зіграла в шести її стрічках.

Справжньою подією кількох міжнародних кінофестивалів став фільм «Настроювач» (2004). В США «Настроювач», як частину ретроспективи фільмів Муратової, було представлено у 2005 році у різних містах, зокрема у Нью-Йорку в Film Society of Lincoln Center та в Чикаго в Gene Siskel Film Center.

У 2012 році режисерка створила останній, 22-й фільм, «Одвічне повернення», прем'єра якого відбулася на VII Римському МКФ. У квітні 2013 року фільм став лауреатом російської кінопремії «Ніка» в номінації «Найкращий фільм СНД і Балтії», — шостої «Ніки» в нагородному списку Кіри Муратової.

2017 року Кіру Муратову запрошено до складу Американської кіноакадемії, яка визначає володарів премії «Оскар».

До кінця 1980-х років мисткиня мала румунське громадянство, потім прийняла радянське та після розпаду СРСР — українське.

Кіра Муратова померла 6 червня 2018 року в Одесі.

Громадянська позиція

Мала проукраїнську позицію. Виступала проти російської агресії у 2014 році і підтримувала Євромайдан.

Творчість

«Короткі зустрічі»

У центрі сюжету — любовний трикутник, що складається з геолога Максима, його дружини Валентини та Наді, несподіваної коханки Максима. Занадтих акцентів на радянську дійсність часів «відлиги» Муратова не робить, максимально виносячи стрічку з тодішньої політичної та соціальної реальності. Мождна тема геологів у 1960-ті в СРСР стала фоном для стрічки, сценарну основу якої склали розповіді письменника Жуховіцкого.

«Короткі зустрічі» захоплюють інтимністю оповідання і відсутністю драматургійно слабких моментів. Муратова зняла концентроване кіно, яке не скочується в сентиментальність і дидактику. Нерадянська сутність фільму проявляється і в відчутній, вибуховий чуттєвості в загальних сценах Наді та Максима.

«Довгі проводи»

«Довгі проводи» не намагаються ретушувати дійсність, і ярлик соцреалізму до цього фільму не може застосовуватися. Історія матері, яка надмірно опікала сина, але у відповідь отримала лише невдячність, символічно зрівнюється з образом країни, яка позбавила своїх громадян головного — свободи. Крізь щільну тканину особистого, побутового оповідання визирає безперечний авторський нонконформізм режисерки, тому нападки на фільм з боку держчиновників були ще більш прозорими.

У фільмі головний акцент зроблено на образі Євгенії Устинової, син Саша лише доповнює її. Сильна любов до сина зробила її внутрішньо вразливою і в певні моменти сліпою, такою, що не помічає очевидної шкоди від власних методів виховання. При цьому в умовах радянської дійсності їй за визначенням не могло бути просто, оскільки мати-одиначка в СРСР була об'єктом очевидного засудження.

«Астенічний синдром»

«Астенічний синдром», що вийшов у період перебудови, це гранично жорстке кіно, що констатувало прийдешній розпад країни, фокусуючись на розпаді окремих особистостей. І розпад цей починається з неможливості чітко будувати комунікацію — ясна і зрозуміла мова перетворюється в нескінченний потік безглуздих, зайвих слів, будь-яка спроба діалогу обертається постійною лайкою. Муратова показує людей, занурених в постійний конфлікт — як з собою, від втоми та апатії, так і з іншими.

Вихід із цього замкнутого кола конфліктних ситуацій можливий лише в разі виникнення будь-якої емпатії, проте ніхто з дійових осіб не прагне подолати патологічне погіршення душевного та фізичного стану. Найстрашніша сцена стрічки — в шкуродерні, де камера цілеспрямовано не ухиляється від найжорстокіших моментів. Саме в цьому епізоді сконцентрована вся та дегуманізація, що стала фундаментом особистості «радянської людини».

«Чутливий міліціонер»

Нетипова картина в кар'єрі Муратової відкрила відлік її кінематографічних робіт у 1990-ті. «Чутливий міліціонер» спочатку може здатися занадто інфантильною, награною і навіть знущальною картиною, оскільки час, в який вийшов фільм, не давав можливості розслаблятися, оскільки для багатьох стояло питання виживання. Втім, саме такий художній контраст з реальністю за межами кадру і робить цей фільм таким, що запам'ятовується.

«Чутливий міліціонер» є міською казкою, з усіма притаманними казкам умовностями. Це картина і про можливість неможливого в країні, де, здається, не може бути місця для віри в диво. В тому, що вони можуть, як і раніше, існувати в період первісного нагромадження капіталу, рекету і загального насильства, не вірилося практично нікому. І фільм Муратової саме про можливість віри навіть у повній темряві.

«Чеховські мотиви»

Керівництво Держкіно України хотіло доручити зйомки екранізації класики Муратовій ще в 1970-х, тоді їй пропонувалося взятися за «Княжну Мері» Михайла Лермонтова. Однак фільм не відбувся, в першу чергу через скандали навколо фільму «Серед сірих каменів». У нульових Муратова сама взялася за перенесення на екран творів Чехова, вибравши для стрічки найнеочевидніші його твори: оповідання «Важкі люди» та п'єсу «Тетяна Рєпіна». «Чеховські мотиви» акцентують глядацьку увагу на жаху повсякденності і посередності. Як людина створює своє оточення, так і оточення створює людину, або ж її руйнує — в залежності від ситуацій. Стрічка на прикладі долі Тетяни Рєпіной і Петра показує цю нестерпну вразливість людей від тих, хто є їх близькими, друзями чи партнерами. Власне, неможливість повної свободи присутня й у цій картині як одна з генеральних тем.

«Настроювач»

Книга «Нариси кримінального світу царської Росії» Аркадія Кошки була перетворена Муратовою в стильний, іронічний фільм, який починається як мелодрама, а завершується як трагедія людини, що змогла в якийсь момент переступити не тільки через себе, але і через інших. Кіра Муратова зробила фільм споглядальним і неквапливим, максимально зосередившись на деталях розповіді й точному, прискіпливо психологічному зображенні дійових осіб.

Фільмографія

Режисерка-постановниця:

Премії і нагороди

Хронологічний список нагород режисерки:

Примітки

  1. Русланович Г. Г. Українська правда / за ред. М. С. Хайретдинівна — 2000.
    d:Track:Q17275373d:Track:Q263598d:Track:Q904463
  2. Померла Кіра Муратова [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] — Українська правда, 6 червня 2018
  3. Taubman, Jane A. «The Cinema of Kira Muratova [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.].» The Russian Review, vol. 52, no. 3, 1993, pp. 367—381. (англ.)
  4. Roberts, Graham. (1999). The Meaning of Death: Kira Muratova's Cinema of the Absurd [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.]. // B. Beumers (Ed.). Russia on Reels: The Russian Idea in Post-Soviet Cinema. London: I.B.Tauris. 220 p.: pp. 144—160. (англ.)
  5. Women and Russian film: The films of Kira Muratova // David C. Gillespie (2003). . Harlow. UK, and New York: Longman. с. 92-102. ISBN . Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021. (англ.)
  6. Kira Muratova: The Zoological Imperium [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // [en] (2009). The Imperial Trace: Recent Russian Cinema. Oxford University Press. с. 115—140. ISBN . (англ.)
  7. Муратова Кіра Георгіївна [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  8. Muratova, Kira 1934—2018 (Kira Georgievna Korotkova) [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]. encyclopedia.com. 2018 (англ.)
  9. М. В. Юр. Муратова Кіра Георгіївна [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 134. — .
  10. Illegal Communist Movement in Prewar Romania [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.]: Natalia Reznic Korotkova (1906—1981).
  11. . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
  12. Jane Taubman. Kira Muratova [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]. New York: I.B. Tauris. 2005. 168 p. (Kinofiles Filmaker's Companion Series #4) (англ.)
  13. . filmmuseum.at/en/. 2019 (англ.)
  14. Юлія Попович.Життя і смерть бессарабського комуніста. Юрій Коротков, батько Кіри Муратової Observatorcultural.14-07-2017
  15. Сміливий погляд Кіри Муратової [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] — журнал «Кіно-театр», 2005:#3
  16.  — Chicago Reader, 6.05.2005 (дзеркало [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.]) (англ.)
  17. // НСКУ, 2018
  18. Український режисер стала членом журі кінопремії «Оскар» [ 29 червня 2017 у Wayback Machine.] — espreso.tv, 29 червня 2017
  19. // Deadline, 28 червня 2017 (англ.)
  20. [https://m.colta.ru/articles/society/2458-kira-muratova-ya-mogla-by-vyskazat-lichnye-pretenzii-k-ukraine-no-ya-ih-ne-imeyu Отдать Крым — пусть успокоятся! Невозможно противостоять такой сильной армии
  21. Кіра Муратова: Боротьба за територію — огидна! Відчепіться від України! [ 6 червня 2018 у Wayback Machine.] — Українська правда. Життя, 14 квітня 2014
  22. Кіра Муратова про агресію Росії: Облиште Україну в спокої! [ 6 червня 2018 у Wayback Machine.] — TheInsider, 14 квітня 2014
  23. Муратова про події в Україні: Недобре, коли сильний пригнічує слабкого, свідомо знаючи, що він сильніший [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] — espreso.tv, 14 квітня 2014
  24. Кіра Муратова: «Я з Майданом» [ 6 червня 2018 у Wayback Machine.] — Урядовий кур'єр, 21 березня 2014
  25. Режисер Кіра Муратова: Я на боці цього народу, я з Майданом [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.] — ТСН, 21 березня 2014
  26. Кіра Муратова про новини з Майдану: Я добре розбираюсь в монтажі [ 7 червня 2018 у Wayback Machine.] // Tochka.net, 20 березня 2014
  27. Кіра Муратова [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Національної академії мистецтв України, 2018
  28. Відзнаки фонду — «ІНТЕЛЕКТУ НАЦІЇ» [ 7 червня 2018 у Wayback Machine.] // «День», 19 серпня 2000
  29. Кінорежисерові Кірі Муратовій присвоєно звання «Почесний громадянин міста Одеси» [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Одеська міська рада, Департамент інформації та зв'язків з громадськістю. 27.07.2017

Джерела

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Муратова Кіра Георгіївна
  • Муратова Кіра Георгіївна на сайті DzygaMDB
  • Кіра Муратова на сайті Kino-teatr.ua
  • http://www.filmz.ru/pub/2/19336_1.htm [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Kira Muratova fan site — films, biography, news, interviews, articles, photo gallery [ 30 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  • Кино-Театр.ru [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Кира Муратова: «Я могла бы высказать личные претензии к Украине, но я их не имею» [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muratova Ki ra Geo rgiyivna Mura tova do shlyubu Korotko va 5 listopada 1934 Soroki Rumunske korolivstvo 6 chervnya 2018 Odesa Ukrayina radyanska ta ukrayinska aktorka scenaristka i kinorezhiserka rumunskogo yevrejskogo pohodzhennya Popri te sho filmi Muratovoyi neodnorazovo potraplyali pid uvagu cenzuri v SRSR vona proyavila sebe yak odna z korifeyiv radyanskogo kinematografu ta pochinayuchi z 1960 roku zbuduvala nadzvichajno uspishnu kinematografichnu kar yeru Kira Georgiyivna MuratovaKira Muratova 2006Kira Muratova 2006Im ya pri narodzhenni Kira Georgiyivna KorotkovaData narodzhennya 5 listopada 1934 1934 11 05 Misce narodzhennya Soroki Rumunske korolivstvoData smerti 6 chervnya 2018 2018 06 06 83 roki Misce smerti Odesa Ukrayina 1 Pohovannya Novomiske kladovisheGromadyanstvo Rumunske korolivstvo SRSR UkrayinaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1959 Profesiya kinorezhiserka scenaristka kinoaktorkaKar yera 1961 2018Zaklad Odeska kinostudiyaChlenstvo NSKUNagorodi d 1999 Pochesnij gromadyanin Odesi 2017 Sribnij vedmid 1990 Nika 1995 IMDb ID 0613645 Kira Georgiyivna Muratova u Vikishovishi Sered najviznachnishih robit periodu SRSR filmi Zmina doli 1987 ta Astenichnij sindrom 1989 Najvidomishij film pislyaradyanskogo periodu strichka Nastroyuvach 2004 yaka stala spravzhnoyu sensaciyeyu kilkoh mizhnarodnih kinofestivaliv Yiyi kinostrichki takozh neodnorazovo potrapyali v spisok 100 najkrashih ukrayinskih filmiv U 1997 Muratova otrimala pochesne zvannya akademika Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini Narodna artistka Ukrayinskoyi RSR 1990 laureatka Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1993 ta Derzhavnoyi premiyi imeni Oleksandra Dovzhenka 2002 ZhittyepisKira Muratova Pershij Odeskij mizhnarodnij kinofestival Narodilasya v Rumunskomu korolivstvi u misti Soroki nini teritoriya Moldovi u rodini Georgiya Korotkova ros Yurij Korotkov rum Gheorghe Corotcov ta Nataliyi Skurtu rum Natalia Corotcov Scurtu Batko Georgij Oleksandrovich Korotkov 1907 1941 za fahom buv inzhenerom sekretarem pidpilnogo obkomu kompartiyi Rumuniyi zaginuv pid chas vijni v skladi partizanskogo zagonu Do kompartiyi nalezhala i mati yaka vzyala sobi politichnij psevdonim Skurtu Mati Nataliya Ickivna Korotkova Skurtu 1906 1981 yaka narodilasya u yevrejskij sim yi Icka Isaka Reznika bula likarem ginekologom avtorkoyu naukovih knig grala vazhlivu rol u zhitti Rumuniyi pracyuyuchi u Ministerstvi kulturi ta Ministerstvi ohoroni zdorov ya Pomerla u Buharesti U 1950 h rokah Kira Korotkova pereyihala z Buharesta de prozhivala z batkami do SRSR U 1952 roci rozpochala navchannya na filologichnomu fakulteti MDU ale vzhe cherez rik u 1953 perevelasya na rezhiserskij fakultet VDIK majsternya Sergiya Gerasimova i Tamari Makarovoyi yakij zakinchila u 1959 roci U 1961 roci Kira Muratova stala shtatnoyu rezhiserkoyu na Odeskij kinostudiyi ta razom iz pershim cholovikom Oleksandrom Muratovim z yakim bula u shlyubi kilka rokiv zrobila pershi kroki u kinematografi yak rezhiserka Debyutnimi yiyi kinorobotami yak scenaristki ta rezhiserki stali u 1962 mu roci korotkometrazhnij film Bilya Krutogo Yaru ta u 1964 mu povnometrazhna strichka Nash chesnij hlib yaki vona postavila spilno z cholovikom Nash chesnij hlib strichka pro ukrayinske selo sho pidijmaye duzhe bagato gostrih socialnih pitan vid patriotizmu do problemi batkiv ta ditej Film Korotki zustrichi stav yiyi pershoyu samostijnoyu rezhiserskoyu robotoyu Do nogo zh vona napisala i scenarij u spivavtorstvi z Leonidom Zhuhovickim ta vikonala golovnu rol razom z Volodimirom Visockim 1971 rik stav povorotnim v rezhiserskij kar yeri Muratovoyi Yiyi nova kartina Dovgi provodi viklikala masu rozbizhnostej v Derzhkino ta z boku Odeskoyi kinostudiyi pidsumkom cih skandaliv stali zvilnennya direktora Odeskoyi kinostudiyi i golovi Derzhkino Ukrayini i film bulo pokladeno na policyu Dovgi provodi specialnoyu postanovoyu CK Kompartiyi Ukrayini bulo zaboroneno na ponad pivtora desyatilittya a u shirokij prokat film vijshov lishe naprikinci 1980 h U 1987 roci strichka otrimala premiyu na Mizhnarodnomu kinofestivali v Lokarno Konflikt na studiyi prizviv do togo sho z Odesi Kira Muratova viznana chinovnikami vid kinematografa profnepridatnoyu pereyihala do Leningrada de trivalij chas pracyuvala bibliotekarkoyu lishe naprikinci 1970 h vzyavshis do roboti nad novoyu strichkoyu Na Lenfilmi Muratova znyala kartinu Piznayuchi bilij svit V Leningradi Muratova poznajomilasya z hudozhnikom Yevgenom Golubenkom z yakim vzyala drugij shlyub ta pochala stvoryuvati scenariyi u spivavtorstvi Pikom opali Muratovoyi stav film Sered sirih kameniv yakij v chornovomu varianti nazivavsya Diti pidzemellya Kerivnictvo Derzhkino Ukrayini kategorichno zazhadalo pribrati z filmu ryad scen Povirizali shmatki yaki ne vlashtovuvali chinovnikiv tomu Muratova vidmovilasya vkazuvati svoye im ya u titrah a avtorom filmu vkazali vigadanogo Ivana Sidorova Lishe do rozpadu SRSR rezhiserka otrimala mozhlivist tvoriti vilno Na ekrani vijshli Zmina doli ta dvoserijna drama iz gostrim socialnim vidtinkom Astenichnij sindrom Ostannij film sprichiniv furor sered kritiki j auditoriyi i zmistom i kompoziciyeyu i osoblivimi prijomami podachi odnu chastinu znyato na chorno bilu plivku inshu na kolorovu Krim togo vpershe u rosijskomu kino z ekranu zvuchala necenzurna leksika Popri kritiku Muratova dosyagla viznannya za kordonom robota zdobula specialnij priz zhuri Berlinskogo kinofestivalyu Tak u 1990 ti ta nulovi Muratova bula najbilsh produktivnoyu za trohi bilshe nizh 20 rokiv roboti v nezalezhnij Ukrayini vona znyala Zahoplennya Tri istoriyi Chehovski motivi Nastroyuvach U 1990 h Muratova pochala spivpracyu z aktorkoyu Renatoyu Litvinovoyu yaka zigrala v shesti yiyi strichkah Spravzhnoyu podiyeyu kilkoh mizhnarodnih kinofestivaliv stav film Nastroyuvach 2004 V SShA Nastroyuvach yak chastinu retrospektivi filmiv Muratovoyi bulo predstavleno u 2005 roci u riznih mistah zokrema u Nyu Jorku v Film Society of Lincoln Center ta v Chikago v Gene Siskel Film Center U 2012 roci rezhiserka stvorila ostannij 22 j film Odvichne povernennya prem yera yakogo vidbulasya na VII Rimskomu MKF U kvitni 2013 roku film stav laureatom rosijskoyi kinopremiyi Nika v nominaciyi Najkrashij film SND i Baltiyi shostoyi Niki v nagorodnomu spisku Kiri Muratovoyi 2017 roku Kiru Muratovu zaprosheno do skladu Amerikanskoyi kinoakademiyi yaka viznachaye volodariv premiyi Oskar Do kincya 1980 h rokiv mistkinya mala rumunske gromadyanstvo potim prijnyala radyanske ta pislya rozpadu SRSR ukrayinske Kira Muratova pomerla 6 chervnya 2018 roku v Odesi Gromadyanska poziciyaMala proukrayinsku poziciyu Vistupala proti rosijskoyi agresiyi u 2014 roci i pidtrimuvala Yevromajdan Tvorchist Korotki zustrichi U centri syuzhetu lyubovnij trikutnik sho skladayetsya z geologa Maksima jogo druzhini Valentini ta Nadi nespodivanoyi kohanki Maksima Zanadtih akcentiv na radyansku dijsnist chasiv vidligi Muratova ne robit maksimalno vinosyachi strichku z todishnoyi politichnoyi ta socialnoyi realnosti Mozhdna tema geologiv u 1960 ti v SRSR stala fonom dlya strichki scenarnu osnovu yakoyi sklali rozpovidi pismennika Zhuhovickogo Korotki zustrichi zahoplyuyut intimnistyu opovidannya i vidsutnistyu dramaturgijno slabkih momentiv Muratova znyala koncentrovane kino yake ne skochuyetsya v sentimentalnist i didaktiku Neradyanska sutnist filmu proyavlyayetsya i v vidchutnij vibuhovij chuttyevosti v zagalnih scenah Nadi ta Maksima Dovgi provodi Dovgi provodi ne namagayutsya retushuvati dijsnist i yarlik socrealizmu do cogo filmu ne mozhe zastosovuvatisya Istoriya materi yaka nadmirno opikala sina ale u vidpovid otrimala lishe nevdyachnist simvolichno zrivnyuyetsya z obrazom krayini yaka pozbavila svoyih gromadyan golovnogo svobodi Kriz shilnu tkaninu osobistogo pobutovogo opovidannya viziraye bezperechnij avtorskij nonkonformizm rezhiserki tomu napadki na film z boku derzhchinovnikiv buli she bilsh prozorimi U filmi golovnij akcent zrobleno na obrazi Yevgeniyi Ustinovoyi sin Sasha lishe dopovnyuye yiyi Silna lyubov do sina zrobila yiyi vnutrishno vrazlivoyu i v pevni momenti slipoyu takoyu sho ne pomichaye ochevidnoyi shkodi vid vlasnih metodiv vihovannya Pri comu v umovah radyanskoyi dijsnosti yij za viznachennyam ne moglo buti prosto oskilki mati odinachka v SRSR bula ob yektom ochevidnogo zasudzhennya Astenichnij sindrom Astenichnij sindrom sho vijshov u period perebudovi ce granichno zhorstke kino sho konstatuvalo prijdeshnij rozpad krayini fokusuyuchis na rozpadi okremih osobistostej I rozpad cej pochinayetsya z nemozhlivosti chitko buduvati komunikaciyu yasna i zrozumila mova peretvoryuyetsya v neskinchennij potik bezgluzdih zajvih sliv bud yaka sproba dialogu obertayetsya postijnoyu lajkoyu Muratova pokazuye lyudej zanurenih v postijnij konflikt yak z soboyu vid vtomi ta apatiyi tak i z inshimi Vihid iz cogo zamknutogo kola konfliktnih situacij mozhlivij lishe v razi viniknennya bud yakoyi empatiyi prote nihto z dijovih osib ne pragne podolati patologichne pogirshennya dushevnogo ta fizichnogo stanu Najstrashnisha scena strichki v shkuroderni de kamera cilespryamovano ne uhilyayetsya vid najzhorstokishih momentiv Same v comu epizodi skoncentrovana vsya ta degumanizaciya sho stala fundamentom osobistosti radyanskoyi lyudini Chutlivij milicioner Netipova kartina v kar yeri Muratovoyi vidkrila vidlik yiyi kinematografichnih robit u 1990 ti Chutlivij milicioner spochatku mozhe zdatisya zanadto infantilnoyu nagranoyu i navit znushalnoyu kartinoyu oskilki chas v yakij vijshov film ne davav mozhlivosti rozslablyatisya oskilki dlya bagatoh stoyalo pitannya vizhivannya Vtim same takij hudozhnij kontrast z realnistyu za mezhami kadru i robit cej film takim sho zapam yatovuyetsya Chutlivij milicioner ye miskoyu kazkoyu z usima pritamannimi kazkam umovnostyami Ce kartina i pro mozhlivist nemozhlivogo v krayini de zdayetsya ne mozhe buti miscya dlya viri v divo V tomu sho voni mozhut yak i ranishe isnuvati v period pervisnogo nagromadzhennya kapitalu reketu i zagalnogo nasilstva ne virilosya praktichno nikomu I film Muratovoyi same pro mozhlivist viri navit u povnij temryavi Chehovski motivi Kerivnictvo Derzhkino Ukrayini hotilo doruchiti zjomki ekranizaciyi klasiki Muratovij she v 1970 h todi yij proponuvalosya vzyatisya za Knyazhnu Meri Mihajla Lermontova Odnak film ne vidbuvsya v pershu chergu cherez skandali navkolo filmu Sered sirih kameniv U nulovih Muratova sama vzyalasya za perenesennya na ekran tvoriv Chehova vibravshi dlya strichki najneochevidnishi jogo tvori opovidannya Vazhki lyudi ta p yesu Tetyana Ryepina Chehovski motivi akcentuyut glyadacku uvagu na zhahu povsyakdennosti i poserednosti Yak lyudina stvoryuye svoye otochennya tak i otochennya stvoryuye lyudinu abo zh yiyi rujnuye v zalezhnosti vid situacij Strichka na prikladi doli Tetyani Ryepinoj i Petra pokazuye cyu nesterpnu vrazlivist lyudej vid tih hto ye yih blizkimi druzyami chi partnerami Vlasne nemozhlivist povnoyi svobodi prisutnya j u cij kartini yak odna z generalnih tem Nastroyuvach Kniga Narisi kriminalnogo svitu carskoyi Rosiyi Arkadiya Koshki bula peretvorena Muratovoyu v stilnij ironichnij film yakij pochinayetsya yak melodrama a zavershuyetsya yak tragediya lyudini sho zmogla v yakijs moment perestupiti ne tilki cherez sebe ale i cherez inshih Kira Muratova zrobila film spoglyadalnim i nekvaplivim maksimalno zoseredivshis na detalyah rozpovidi j tochnomu priskiplivo psihologichnomu zobrazhenni dijovih osib FilmografiyaRezhiserka postanovnicya 1958 Vesnyanij dosh korotkometrazhnij spilno z O Muratovim spivavtorka scenariyu 1961 Bilya krutogo yaru korotkometrazhnij spilno z O Muratovim spivavtorka scenariyu 1964 Nash chesnij hlib spilno z O Muratovim 1967 Korotki zustrichi spivavtorka scenariyu 1971 Dovgi provodi 1978 Piznayuchi bilij svit spivavtorka scenariyu 1983 Sered sirih kameniv avtorka scenariyu 1987 Zmina doli spivavtorka scenariyu 1989 Astenichnij sindrom spivavtorka scenariyu 1992 Chutlivij milicioner 1994 spivavtorka scenariyu 1997 Tri istoriyi spivavtorka scenariyu 1999 List v Ameriku korotkometrazhnij spivavtorka scenariyu 2001 Drugoryadni lyudi spivavtorka scenariyu 2002 Chehovski motivi spivavtorka scenariyu 2004 Nastroyuvach spivavtorka scenariyu 2004 korotkometrazhnij 2007 Dva v odnomu 2007 korotkometrazhnij 2009 Melodiya dlya katerinki spivavtorka scenariyu 2012 Vichne povernennya avtorka scenariyu Premiyi i nagorodiHronologichnij spisok nagorod rezhiserki Laureatka Vsesoyuznogo kinofestivalyu v nominaciyi Velika premiya 1987 v nominaciyi Priz za rezhisuru 1988 SRSR Premiya Leopard na MKF v Lokarno 1987 1994 Italiya Narodna artistka Ukrayinskoyi RSR 1990 Specialnij priz Sribnij vedmid Berlinskogo kinofestivalyu 1990 FRN Premiya Nika u nominaciyi Najkrashij igrovij film 1991 1995 2005 2007 2009 Rosiya Premiya MKF Kinotavr u nominaciyi Specialni prizi u konkursi Filmi dlya obranih 1992 u nominaciyi Specialni prizi rosijskogo konkursu 1994 u nominaciyi Specialni prizi za rezhisuru 1997 Rosiya Laureatka Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1993 Ukrayina Laureatka Rosijskoyi nezalezhnoyi premiyi Triumf 1995 Rosiya Premiya Arsenal 1997 Ukrayina Laureatka 2000 Ukrayina Laureatka premiyi im Andzheya Vajdi Amerikanskoyi kinoakademiyi i Polskogo kulturnogo centru v Berlini 2000 FRN Priz FIPRESSI na MKF v Sochi 2001 Rosiya Premiya Golden Lily na MKF u Visbadeni 2001 2007 FRN Laureatka Derzhavnoyi premiyi imeni Oleksandra Dovzhenka za vagomij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo kinomistectva 2002 Ukrayina 2004 Ukrayina Orden Druzhbi 2004 Rosiya Priz zhuri Mizhnarodnoyi federaciyi kinopresi 31 go Moskovskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu 2009 Rosiya Laureatka Vseukrayinskoyi premiyi Zhinka III tisyacholittya v nominaciyi Znakova postat 2007 Ukrayina Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V 1999 IV 2004 ta III 2009 stupeniv Ukrayina Yuvilejna medal 20 rokiv nezalezhnosti Ukrayini 2011 Ukrayina Nagoroda Zolotij Skifskij olen za vnesok u svitove kinomistectvo 45 go KMKF Molodist 2015 Ukrayina Pochesna gromadyanka Odesi 2017 UkrayinaPrimitkiRuslanovich G G Ukrayinska pravda za red M S Hajretdinivna 2000 d Track Q17275373d Track Q263598d Track Q904463 Pomerla Kira Muratova 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 6 chervnya 2018 Taubman Jane A The Cinema of Kira Muratova 21 listopada 2021 u Wayback Machine The Russian Review vol 52 no 3 1993 pp 367 381 angl Roberts Graham 1999 The Meaning of Death Kira Muratova s Cinema of the Absurd 21 listopada 2021 u Wayback Machine B Beumers Ed Russia on Reels The Russian Idea in Post Soviet Cinema London I B Tauris 220 p pp 144 160 angl Women and Russian film The films of Kira Muratova David C Gillespie 2003 Harlow UK and New York Longman s 92 102 ISBN 978 1 317 87412 6 Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 1 serpnya 2021 angl Kira Muratova The Zoological Imperium 24 sichnya 2022 u Wayback Machine en 2009 The Imperial Trace Recent Russian Cinema Oxford University Press s 115 140 ISBN 978 0199710546 angl Muratova Kira Georgiyivna 14 chervnya 2018 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Muratova Kira 1934 2018 Kira Georgievna Korotkova 2 bereznya 2022 u Wayback Machine encyclopedia com 2018 angl M V Yur Muratova Kira Georgiyivna 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 134 ISBN 978 966 00 1061 1 Illegal Communist Movement in Prewar Romania 10 lipnya 2020 u Wayback Machine Natalia Reznic Korotkova 1906 1981 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2021 Jane Taubman Kira Muratova 12 serpnya 2020 u Wayback Machine New York I B Tauris 2005 168 p ISBN 9781850434092 Kinofiles Filmaker s Companion Series 4 angl filmmuseum at en 2019 angl Yuliya Popovich Zhittya i smert bessarabskogo komunista Yurij Korotkov batko Kiri Muratovoyi Observatorcultural 14 07 2017 Smilivij poglyad Kiri Muratovoyi 14 chervnya 2018 u Wayback Machine zhurnal Kino teatr 2005 3 Chicago Reader 6 05 2005 dzerkalo 14 chervnya 2018 u Wayback Machine angl NSKU 2018 Ukrayinskij rezhiser stala chlenom zhuri kinopremiyi Oskar 29 chervnya 2017 u Wayback Machine espreso tv 29 chervnya 2017 Deadline 28 chervnya 2017 angl https m colta ru articles society 2458 kira muratova ya mogla by vyskazat lichnye pretenzii k ukraine no ya ih ne imeyu Otdat Krym pust uspokoyatsya Nevozmozhno protivostoyat takoj silnoj armii Kira Muratova Borotba za teritoriyu ogidna Vidchepitsya vid Ukrayini 6 chervnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Zhittya 14 kvitnya 2014 Kira Muratova pro agresiyu Rosiyi Oblishte Ukrayinu v spokoyi 6 chervnya 2018 u Wayback Machine TheInsider 14 kvitnya 2014 Muratova pro podiyi v Ukrayini Nedobre koli silnij prignichuye slabkogo svidomo znayuchi sho vin silnishij 12 chervnya 2018 u Wayback Machine espreso tv 14 kvitnya 2014 Kira Muratova Ya z Majdanom 6 chervnya 2018 u Wayback Machine Uryadovij kur yer 21 bereznya 2014 Rezhiser Kira Muratova Ya na boci cogo narodu ya z Majdanom 2 bereznya 2021 u Wayback Machine TSN 21 bereznya 2014 Kira Muratova pro novini z Majdanu Ya dobre rozbirayus v montazhi 7 chervnya 2018 u Wayback Machine Tochka net 20 bereznya 2014 Kira Muratova 14 lipnya 2014 u Wayback Machine na sajti Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2018 Vidznaki fondu INTELEKTU NACIYi 7 chervnya 2018 u Wayback Machine Den 19 serpnya 2000 Kinorezhiserovi Kiri Muratovij prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Odesi 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Odeska miska rada Departament informaciyi ta zv yazkiv z gromadskistyu 27 07 2017DzherelaMuratova Kira Georgiyivna 14 chervnya 2018 u Wayback Machine Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kira Muratova 14 lipnya 2014 u Wayback Machine na sajti Nacionalnoyi akademiyi mistectv UkrayiniPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Muratova Kira Georgiyivna Muratova Kira Georgiyivna na sajti DzygaMDB Kira Muratova na sajti Kino teatr ua http www filmz ru pub 2 19336 1 htm 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Kira Muratova fan site films biography news interviews articles photo gallery 30 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Kino Teatr ru 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Kira Muratova Ya mogla by vyskazat lichnye pretenzii k Ukraine no ya ih ne imeyu 27 lipnya 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ