Мурад І (осман. مراد اول, трансліт. Murâd-ı evvel, тур. Birinci Murat; 1319 або 1326—1389) — османський султан, перебував при владі з 1359 по 1389 рік. За Мурада османська держава розширила свою територію в Анатолії і на Балканському півострові, також відбулися важливі реформи в системі управління державою. Мурад — перший правитель османів, який прийняв титул султана, він же перетворив державу, яка була колись невеликим тюркським племенем, на Османську імперію.
Мýрад I Богоподібний осман. مراد اول, трансліт. Murâd-ı evvel | |||
| |||
---|---|---|---|
1359—1389 | |||
Попередник: | Орхан I | ||
Спадкоємець: | Баязид I | ||
Народження: | 1319 або 1326 Мала Азія | ||
Смерть: | 28 червня 1389 Косово поле, Сербія | ||
Причина смерті: | колота рана | ||
Поховання: | Бурса | ||
Релігія: | іслам | ||
Рід: | Османи | ||
Батько: | Орхан I | ||
Мати: | Нілюфер Хатун | ||
Шлюб: | Гюльчічек Хатун і Кера Тамара | ||
Діти: | Баязід I Блискавичний, d і Нефісе Хатун | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Правління
Перші роки після смерті батька Орхана, Мурад I боровся за владу з братами Ібрагімом і Халілом, які зрештою були вбиті за його наказом. Незабаром після початку правління Мурада його війська увірвалися до західної Фракії і захопили візантійські міста Адріанополь і Філіппополь. Адріанополь було перейменовано на Едірне і в 1365 році місто стало новою столицею Мурада. Імператор Іоанн V Палеолог змушений був підписати з турками принизливий договір, за яким він відмовлявся від компенсації втрат, понесених у Фракії, і від надання допомоги сербам і болгарам в опорі османській експансії, також він був зобов'язаний надавати османам підтримку в Малій Азії. За десять років Іоанн V фактично став васалом Мурада I.
Проте Іоанн V не полишав спроб знайти союзників для війни з османами серед католицьких монархів, пообіцявши підпорядкувати грецьку церкву католицькій. Він зробив це під час таємного візиту до Угорщини, але був захоплений на зворотному шляху болгарами і ув'язнений ними у фортеці. У 1366 році Амадей VI Савойський з невеликим військом хрестоносців з'явився на допомогу імператору, увірвався в захоплені турками землі і відбив у них півострів Галліполі, але не став затримуватися на місці, відправившись воювати з болгарами. Незабаром османи повернули захоплені християнами території.
У 1371 році війська Мурада в битві на річці Маріці розбили 60-тисячну союзну армію християнських правителів Південної Європи, після чого захопили македонські міста Драму, Кавалу і Серре. Ці перемоги дозволили збільшити присутність турків на Балканському півострові і зробити правителів Сербії та Болгарії данниками Мурада.
Завоювання османів тимчасово припинилися у 70-х роках XIV ст. через внутрішні суперечності. У 1373 році проти Мурада виступив його син Савджі, який разом зі спадкоємцем візантійського престолу Андроніком IV у 1376 році взяв Константинополь і змістив імператора Іоанна V. Мурад особисто придушив цей заколот, посадивши сина у Фракії. Савджі був схоплений і страчений. Іоанн V, звільнившись з ув'язнення, за допомогою султанських військ повернув Константинополь і суворо покарав свого сина.
У 1380-х роках Мурад продовжив наступ на захід. У 1385 році він захопив Софію, а в 1386 році - Ніш. У Малій Азії територію держави було розширено до Токата шляхом приєднання бейліків Герміян, Текке і Хамід. Кілька бейліків об'єдналися в антиосманську коаліцію під керівництвом Караману, але зазнали поразки у Коньї в 1386 році. У 1389 році турецька армія під командуванням Мурада I і його сина Баязида розбила коаліцію з сербських і боснійських князів у битві на Косовому полі, хоча сам Мурад перед початком бою був смертельно поранений сербським князем Мілошем Обиличем. Мурад І зуміг дожити до перемоги і насолодитися видовищем обезголовлення полоненого князя Лазара. Трон Османської імперії успадкував син Мурада Баязид I.
Посилання
- Рыжов К. В. Все монархи мира. Мусульманский Восток VII–XV вв[недоступне посилання з липня 2019]. — М.: Вече, 2004. — С. 544. — ISBN5945383015. (рос.)
Попередник: | Султан Османської імперії 1359 — 1389 | Наступник: |
Орхан I | Баязид I |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Murad I osman مراد اول translit Murad i evvel tur Birinci Murat 1319 abo 1326 1389 osmanskij sultan perebuvav pri vladi z 1359 po 1389 rik Za Murada osmanska derzhava rozshirila svoyu teritoriyu v Anatoliyi i na Balkanskomu pivostrovi takozh vidbulisya vazhlivi reformi v sistemi upravlinnya derzhavoyu Murad pershij pravitel osmaniv yakij prijnyav titul sultana vin zhe peretvoriv derzhavu yaka bula kolis nevelikim tyurkskim plemenem na Osmansku imperiyu Myrad I Bogopodibnij osman مراد اول translit Murad i evvelMyrad I BogopodibnijPrapor Osmanskij sultan1359 1389Poperednik Orhan ISpadkoyemec Bayazid I Narodzhennya 1319 abo 1326 Mala AziyaSmert 28 chervnya 1389 1389 06 28 Kosovo pole SerbiyaPrichina smerti kolota ranaPohovannya BursaReligiya islamRid OsmaniBatko Orhan IMati Nilyufer HatunShlyub Gyulchichek Hatun i Kera TamaraDiti Bayazid I Bliskavichnij d i Nefise HatunAvtograf Mediafajli b u VikishovishiPravlinnyaPershi roki pislya smerti batka Orhana Murad I borovsya za vladu z bratami Ibragimom i Halilom yaki zreshtoyu buli vbiti za jogo nakazom Nezabarom pislya pochatku pravlinnya Murada jogo vijska uvirvalisya do zahidnoyi Frakiyi i zahopili vizantijski mista Adrianopol i Filippopol Adrianopol bulo perejmenovano na Edirne i v 1365 roci misto stalo novoyu stoliceyu Murada Imperator Ioann V Paleolog zmushenij buv pidpisati z turkami prinizlivij dogovir za yakim vin vidmovlyavsya vid kompensaciyi vtrat ponesenih u Frakiyi i vid nadannya dopomogi serbam i bolgaram v opori osmanskij ekspansiyi takozh vin buv zobov yazanij nadavati osmanam pidtrimku v Malij Aziyi Za desyat rokiv Ioann V faktichno stav vasalom Murada I Prote Ioann V ne polishav sprob znajti soyuznikiv dlya vijni z osmanami sered katolickih monarhiv poobicyavshi pidporyadkuvati grecku cerkvu katolickij Vin zrobiv ce pid chas tayemnogo vizitu do Ugorshini ale buv zahoplenij na zvorotnomu shlyahu bolgarami i uv yaznenij nimi u forteci U 1366 roci Amadej VI Savojskij z nevelikim vijskom hrestonosciv z yavivsya na dopomogu imperatoru uvirvavsya v zahopleni turkami zemli i vidbiv u nih pivostriv Gallipoli ale ne stav zatrimuvatisya na misci vidpravivshis voyuvati z bolgarami Nezabarom osmani povernuli zahopleni hristiyanami teritoriyi U 1371 roci vijska Murada v bitvi na richci Marici rozbili 60 tisyachnu soyuznu armiyu hristiyanskih praviteliv Pivdennoyi Yevropi pislya chogo zahopili makedonski mista Dramu Kavalu i Serre Ci peremogi dozvolili zbilshiti prisutnist turkiv na Balkanskomu pivostrovi i zrobiti praviteliv Serbiyi ta Bolgariyi dannikami Murada Zavoyuvannya osmaniv timchasovo pripinilisya u 70 h rokah XIV st cherez vnutrishni superechnosti U 1373 roci proti Murada vistupiv jogo sin Savdzhi yakij razom zi spadkoyemcem vizantijskogo prestolu Andronikom IV u 1376 roci vzyav Konstantinopol i zmistiv imperatora Ioanna V Murad osobisto pridushiv cej zakolot posadivshi sina u Frakiyi Savdzhi buv shoplenij i strachenij Ioann V zvilnivshis z uv yaznennya za dopomogoyu sultanskih vijsk povernuv Konstantinopol i suvoro pokarav svogo sina Grobnicya sultana Murata na Kosovomu poli U 1380 h rokah Murad prodovzhiv nastup na zahid U 1385 roci vin zahopiv Sofiyu a v 1386 roci Nish U Malij Aziyi teritoriyu derzhavi bulo rozshireno do Tokata shlyahom priyednannya bejlikiv Germiyan Tekke i Hamid Kilka bejlikiv ob yednalisya v antiosmansku koaliciyu pid kerivnictvom Karamanu ale zaznali porazki u Konyi v 1386 roci U 1389 roci turecka armiya pid komanduvannyam Murada I i jogo sina Bayazida rozbila koaliciyu z serbskih i bosnijskih knyaziv u bitvi na Kosovomu poli hocha sam Murad pered pochatkom boyu buv smertelno poranenij serbskim knyazem Miloshem Obilichem Murad I zumig dozhiti do peremogi i nasoloditisya vidovishem obezgolovlennya polonenogo knyazya Lazara Tron Osmanskoyi imperiyi uspadkuvav sin Murada Bayazid I PosilannyaRyzhov K V Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv nedostupne posilannya z lipnya 2019 M Veche 2004 S 544 ISBN5945383015 ros Poperednik Sultan Osmanskoyi imperiyi 1359 1389 Nastupnik Orhan I Bayazid I