Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музична герменевтика — мистецтво і теорія тлумачення музичного твору та виявлення смислу його тексту на основі об'єктивних (музичні знаки та знакові комплекси) й суб'єктивних (наміри автора) підстав.
Термін «музична герменевтика» було запроваджено 1902 року німецьким музикознавцем і диригентом Ґ. Кречмаром. Романтична музична критика особливо підкреслювала значення історичної та психологічної мінливості свідомості слухача у процесі сприйняття й пізнання музичного твору. У процесі становлення ГМ. як галузі муз-ва спостерігається поступовий перехід від виявлення аналогій між елементами муз. мови та и) до спроб осягнення муз. смислу як позавербального й багатозначного художнього образу. У 1-й пол. XX ст. в галузі музичної герменевтики спостерігаються 2 основні напрямки. Австрійський музикознавець Е. Ганслік вважав, що не можна тлумачити музику, використовуючи позамузичні асоціації, бо музичне мистецтво — особлива, ізольована духовна діяльність. Ґ. Кречмар і А. Шерінґ, навпаки, прагнули обґрунтувати методи визначення опосередкованої літературної програми в музичних творах.
У 2-й половині XX століття під впливом філософії (Г. М. Гайдеґґер, X. Ґадамер, Ю. Габермас, К.-О. Опель, А. Лоренцер та ін.) виникає т. зв. нова музична герменевтика. Один з її фундаторів — нім. музикознавець К. Дальгауз. Нова музична герменевтика охопила теор. проблеми муз. історії та історії міркувань про музику, питання співвідношення форми і змісту, цінності й оцінки на підставі ідеї взаємозв'язку муз. змістово-смисл. шарів та особистісної свідомості.
Література
- Ганслик 3. О музыкально-прекрасном. Опыт поверки музыкальной эстетики. — М,, 1895;
- Зись А., Стафецкая М. Методологические искания в западном музыкознании: Критический анализ современной герменевтической концепции. — М., 1984;
- Беляева-Экземплярская С. Музыкальная герменевтика // Искусство. — 1927. — Кн. 4;
- Герменевтика и музыкознание / Сост. Т. Чередниченко. — М., 1984; Чередниченко Т. Два аспекта понятия "музыкальное произведение" (по работам К. Дальхауза, X. X. Эггебрехта, Т. Кнайфа): Обзор II Общие вопросы искусства. — М., 1981. — Вып. 1;
- Adorno Th. W. Motive V / Hermeneutik // Anbruch, 1930, XII;
- Його ж. Philosophie der Neuen Musik. 2. Aufl. - Frankfurt an Main, 1958;
- Dahlhous C. Die Idee der absoluten Musik. — Kassel; Basel, 1978;
- Його ж. Substanz — und Funktionsbegriffe in der musikalis- chen Analyse // Studia Musikologica, Aesthetica, Theoretica. - Krakow, 1979.
Джерела
- О. Котляревська Музична герменевтика // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 456
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzichna germenevtika mistectvo i teoriya tlumachennya muzichnogo tvoru ta viyavlennya smislu jogo tekstu na osnovi ob yektivnih muzichni znaki ta znakovi kompleksi j sub yektivnih namiri avtora pidstav Termin muzichna germenevtika bulo zaprovadzheno 1902 roku nimeckim muzikoznavcem i dirigentom G Krechmarom Romantichna muzichna kritika osoblivo pidkreslyuvala znachennya istorichnoyi ta psihologichnoyi minlivosti svidomosti sluhacha u procesi sprijnyattya j piznannya muzichnogo tvoru U procesi stanovlennya GM yak galuzi muz va sposterigayetsya postupovij perehid vid viyavlennya analogij mizh elementami muz movi ta i do sprob osyagnennya muz smislu yak pozaverbalnogo j bagatoznachnogo hudozhnogo obrazu U 1 j pol XX st v galuzi muzichnoyi germenevtiki sposterigayutsya 2 osnovni napryamki Avstrijskij muzikoznavec E Ganslik vvazhav sho ne mozhna tlumachiti muziku vikoristovuyuchi pozamuzichni asociaciyi bo muzichne mistectvo osobliva izolovana duhovna diyalnist G Krechmar i A Shering navpaki pragnuli obgruntuvati metodi viznachennya oposeredkovanoyi literaturnoyi programi v muzichnih tvorah U 2 j polovini XX stolittya pid vplivom filosofiyi G M Gajdegger X Gadamer Yu Gabermas K O Opel A Lorencer ta in vinikaye t zv nova muzichna germenevtika Odin z yiyi fundatoriv nim muzikoznavec K Dalgauz Nova muzichna germenevtika ohopila teor problemi muz istoriyi ta istoriyi mirkuvan pro muziku pitannya spivvidnoshennya formi i zmistu cinnosti j ocinki na pidstavi ideyi vzayemozv yazku muz zmistovo smisl shariv ta osobistisnoyi svidomosti LiteraturaGanslik 3 O muzykalno prekrasnom Opyt poverki muzykalnoj estetiki M 1895 Zis A Stafeckaya M Metodologicheskie iskaniya v zapadnom muzykoznanii Kriticheskij analiz sovremennoj germenevticheskoj koncepcii M 1984 Belyaeva Ekzemplyarskaya S Muzykalnaya germenevtika Iskusstvo 1927 Kn 4 Germenevtika i muzykoznanie Sost T Cherednichenko M 1984 Cherednichenko T Dva aspekta ponyatiya muzykalnoe proizvedenie po rabotam K Dalhauza X X Eggebrehta T Knajfa Obzor II Obshie voprosy iskusstva M 1981 Vyp 1 Adorno Th W Motive V Hermeneutik Anbruch 1930 XII Jogo zh Philosophie der Neuen Musik 2 Aufl Frankfurt an Main 1958 Dahlhous C Die Idee der absoluten Musik Kassel Basel 1978 Jogo zh Substanz und Funktionsbegriffe in der musikalis chen Analyse Studia Musikologica Aesthetica Theoretica Krakow 1979 DzherelaO KotlyarevskaMuzichna germenevtika Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 456