Едуард Ганслік (нім. Eduard Hanslick; 11 вересня 1825, Прага — 6 серпня 1904, Баден) — австрійський музичний критик.
Едуард Ганслік | |
---|---|
нім. Eduard Hanslick | |
Народився | 11 вересня 1825[1][2][…] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[4][5][…] |
Помер | 6 серпня 1904[1][2][…](78 років) Баден, Нижня Австрія, Австро-Угорщина[4][7][8] |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | музикознавець, письменник, музичний критик, професор, композитор, aesthetician, критик, публіцист |
Alma mater | Карлів університет і Віденський університет |
Вчителі | Вацлав Ян Томашек |
Відомі учні | Мандичевський Євсевій |
Знання мов | німецька[9][10] |
Заклад | Віденський університет |
У шлюбі з | d[11][12] |
Автограф | |
|
Біографія
Ганслік народився у Празі у сім'ї Йозефа Адольфа Гансліка, бібліографа та вчителя музики та його учениці, дочки єврея-купця із Відня. У віці вісімнадцяти років Ганслік почав вивчати музику із Вацлавом Томашеком. Він також вивчав право у Празькому університеті та отримав ступінь у цій області, але його любительське вивчення музики дозволило йому написати музичні статті у газетах невеликих містечок, потім у «Wiener Musik-Zeitung» та зрештою у «Neue Freie Presse», у якій він працював музичним критиком до відставки. Будучи ще студентом, у 1845 він зустрівся з Ріхардом Ваґнером у місті Маріанські Лазні; композитор, побачивши ентузіазм юнака, запросив його у Дрезден послухати його оперу «Тангойзер»; тут Ганслік також зустрівся з Робертом Шуманом.
У 1854 він опублікував свою важливу книгу «Про прекрасне в музиці». У цей час його зацікавленість у Ваґнері почала зменшуватись; він написав принизливу статтю про першу постановку опери «Лоенґрін» у Відні. Від цього часу і надалі симпатії Гансліка рухалися від так званої «музики Майбутнього», пов'язаної із Ваґнером та Ференцом Лістом до музики, як він вважав, яка прямо наслідувала традиції Моцарта, Бетовена та Шумана — зокрема, музики Йоганнеса Брамса (який присвятив йому свою збірку вальсів тв.39 для фортепіанного дуету). У 1869 у переробленому виданні свого ессе «Єврейство в музиці» Ваґнер закидав Гансліку «витончено приховане єврейське походження» і стверджував, що його єврейський стиль критики є антинімецьким. У деяких джерелах говориться, що Ваґнер зобразив в карикатурному вигляді Гансліка у своїй опері «Нюрнберзькі мейстерзінґери» як причіпливого критика Бекмессера (чиє ім'я було насправді Файт Гансліх).
Безкоштовні лекції Гансліка у Віденському університеті проводилися у 1870 при всьому складі професорів із історії та естетики музики, а потім при докторатах гонорис кауза. Ганслік часто був у складі журі на музичних конкурсах та обіймав посаду міністра культури Австрії та виконував інші адміністративні ролі. Він пішов у відставку після написання своїх мемуарів, але далі писав статті про найважливіші прем'єри дня аж до смерті у 1904 у Бадені.
Погляди на музику
Смаки Гансліка були консервативними; у своїх мемуарах він сказав, що для нього музична історія насправді почалася із Моцартом та набула свого найбільшого розвитку у творчості Бетовена, Шумана та Брамса. Він найбільше пам'ятається сьогодні за своє заступництво перед Брамсом проти школи Ваґнера, епізод у музиці XIX століття, який деколи називають «Війною романтиків». Критик Ріхард Поль, що друкувався у «Neue Zeitschrift für Musik», представляв прогресивних композиторів «музики майбутнього».
Будучи близьким другом Брамса із 1862 року, Ганслік, можливо, мав деякий вплив на творчість Брамса, часто чуючи музику до того, як вона була надрукована. Теоретична база критики Гансліка викладена у його книзі 1854 року «Про прекрасне в музиці» («Vom Musikalisch-Schönen»), яка почалася як атака на Ваґнерівську естетику та стала впливовою, поступово видаючись у різних видавництвах та перекладаючись на декілька інших мови. Іншими цілями важкої критики Гансліка були Антон Брукнер та Гуґо Вольф. Щодо скрипкового концерту Чайковського, він звинувачував композитора та соліста у проведення слухачів «через пекло» із музикою «яка огидна слуху»; він був також холодний до іншого твору композитора — шостої симфонії.
Ганслік відомий як один із перших дуже впливових музичних критиків. В той час, як його естетика та критика розглядаються переважно окремо, вони пов'язані. Ганслік був запеклим противником музики Ліста та Ваґнера.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Ганслик Эдуард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Dr. Constant v. Wurzbach Hanslick, Eduard // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 7. — S. 334.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Česká divadelní encyklopedie
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/04-st-karl-borromaeus/02-15/?pg=54
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118545825 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hanslick (1963), p. 11
- Hanslick (1963), p. 13
- Brahms and His World (1990), p.145
- Hanslick (1963), pp. 302-3
Джерела
- Eduard Hanslick, ed. and int. Henry Pleasants, Music Criticism 1846-99, Harmondsworth 1963.
- Ambros Wilhelmer, «Der junge Hanslick. Sein 'Intermezzo' in Klagenfurt 1850–1852». Klagenfurt 1959
- Ludvová, Jitka. Dokonalý antiwagnerián Eduard Hanslick. Paměti/Fejetony/Kritiky (Praha 1992).
- Walter Frisch, 'Brahms and His World', Princeton University Press, 1990
- Eduard Hanslick, "Censur und Kunst-Kritik, " Wiener Zeitung, 24 March 1848, republished in his Sämtliche Schriften, vol 1, part 1, p. 157, Ed. Dietmar Strauß
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduard Ganslik nim Eduard Hanslick 11 veresnya 1825 Praga 6 serpnya 1904 Baden avstrijskij muzichnij kritik Eduard Gansliknim Eduard HanslickNarodivsya11 veresnya 1825 1825 09 11 1 2 Praga Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 4 5 Pomer6 serpnya 1904 1904 08 06 1 2 78 rokiv Baden Nizhnya Avstriya Avstro Ugorshina 4 7 8 PohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Avstro UgorshinaDiyalnistmuzikoznavec pismennik muzichnij kritik profesor kompozitor aesthetician kritik publicistAlma materKarliv universitet i Videnskij universitetVchiteliVaclav Yan TomashekVidomi uchniMandichevskij YevsevijZnannya movnimecka 9 10 ZakladVidenskij universitetU shlyubi zd 11 12 AvtografRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGanslik narodivsya u Prazi u sim yi Jozefa Adolfa Ganslika bibliografa ta vchitelya muziki ta jogo uchenici dochki yevreya kupcya iz Vidnya U vici visimnadcyati rokiv Ganslik pochav vivchati muziku iz Vaclavom Tomashekom Vin takozh vivchav pravo u Prazkomu universiteti ta otrimav stupin u cij oblasti ale jogo lyubitelske vivchennya muziki dozvolilo jomu napisati muzichni statti u gazetah nevelikih mistechok potim u Wiener Musik Zeitung ta zreshtoyu u Neue Freie Presse u yakij vin pracyuvav muzichnim kritikom do vidstavki Buduchi she studentom u 1845 vin zustrivsya z Rihardom Vagnerom u misti Marianski Lazni kompozitor pobachivshi entuziazm yunaka zaprosiv jogo u Drezden posluhati jogo operu Tangojzer tut Ganslik takozh zustrivsya z Robertom Shumanom U 1854 vin opublikuvav svoyu vazhlivu knigu Pro prekrasne v muzici U cej chas jogo zacikavlenist u Vagneri pochala zmenshuvatis vin napisav prinizlivu stattyu pro pershu postanovku operi Loengrin u Vidni Vid cogo chasu i nadali simpatiyi Ganslika ruhalisya vid tak zvanoyi muziki Majbutnogo pov yazanoyi iz Vagnerom ta Ferencom Listom do muziki yak vin vvazhav yaka pryamo nasliduvala tradiciyi Mocarta Betovena ta Shumana zokrema muziki Jogannesa Bramsa yakij prisvyativ jomu svoyu zbirku valsiv tv 39 dlya fortepiannogo duetu U 1869 u pereroblenomu vidanni svogo esse Yevrejstvo v muzici Vagner zakidav Gansliku vitoncheno prihovane yevrejske pohodzhennya i stverdzhuvav sho jogo yevrejskij stil kritiki ye antinimeckim U deyakih dzherelah govoritsya sho Vagner zobraziv v karikaturnomu viglyadi Ganslika u svoyij operi Nyurnberzki mejsterzingeri yak prichiplivogo kritika Bekmessera chiye im ya bulo naspravdi Fajt Ganslih Bezkoshtovni lekciyi Ganslika u Videnskomu universiteti provodilisya u 1870 pri vsomu skladi profesoriv iz istoriyi ta estetiki muziki a potim pri doktoratah gonoris kauza Ganslik chasto buv u skladi zhuri na muzichnih konkursah ta obijmav posadu ministra kulturi Avstriyi ta vikonuvav inshi administrativni roli Vin pishov u vidstavku pislya napisannya svoyih memuariv ale dali pisav statti pro najvazhlivishi prem yeri dnya azh do smerti u 1904 u Badeni Poglyadi na muzikuSmaki Ganslika buli konservativnimi u svoyih memuarah vin skazav sho dlya nogo muzichna istoriya naspravdi pochalasya iz Mocartom ta nabula svogo najbilshogo rozvitku u tvorchosti Betovena Shumana ta Bramsa Vin najbilshe pam yatayetsya sogodni za svoye zastupnictvo pered Bramsom proti shkoli Vagnera epizod u muzici XIX stolittya yakij dekoli nazivayut Vijnoyu romantikiv Kritik Rihard Pol sho drukuvavsya u Neue Zeitschrift fur Musik predstavlyav progresivnih kompozitoriv muziki majbutnogo Buduchi blizkim drugom Bramsa iz 1862 roku Ganslik mozhlivo mav deyakij vpliv na tvorchist Bramsa chasto chuyuchi muziku do togo yak vona bula nadrukovana Teoretichna baza kritiki Ganslika vikladena u jogo knizi 1854 roku Pro prekrasne v muzici Vom Musikalisch Schonen yaka pochalasya yak ataka na Vagnerivsku estetiku ta stala vplivovoyu postupovo vidayuchis u riznih vidavnictvah ta perekladayuchis na dekilka inshih movi Inshimi cilyami vazhkoyi kritiki Ganslika buli Anton Brukner ta Gugo Volf Shodo skripkovogo koncertu Chajkovskogo vin zvinuvachuvav kompozitora ta solista u provedennya sluhachiv cherez peklo iz muzikoyu yaka ogidna sluhu vin buv takozh holodnij do inshogo tvoru kompozitora shostoyi simfoniyi Ganslik vidomij yak odin iz pershih duzhe vplivovih muzichnih kritikiv V toj chas yak jogo estetika ta kritika rozglyadayutsya perevazhno okremo voni pov yazani Ganslik buv zapeklim protivnikom muziki Lista ta Vagnera PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Ganslik Eduard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Dr Constant v Wurzbach Hanslick Eduard Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 7 S 334 d Track Q665807d Track Q88768987 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Ceska divadelni encyklopedie d Track Q106131549 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https data matricula online eu de oesterreich wien 04 st karl borromaeus 02 15 pg 54 Deutsche Nationalbibliothek Record 118545825 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hanslick 1963 p 11 Hanslick 1963 p 13 Brahms and His World 1990 p 145 Hanslick 1963 pp 302 3DzherelaEduard Hanslick ed and int Henry Pleasants Music Criticism 1846 99 Harmondsworth 1963 Ambros Wilhelmer Der junge Hanslick Sein Intermezzo in Klagenfurt 1850 1852 Klagenfurt 1959 Ludvova Jitka Dokonaly antiwagnerian Eduard Hanslick Pameti Fejetony Kritiky Praha 1992 Walter Frisch Brahms and His World Princeton University Press 1990 Eduard Hanslick Censur und Kunst Kritik Wiener Zeitung 24 March 1848 republished in his Samtliche Schriften vol 1 part 1 p 157 Ed Dietmar Strauss