Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хорватська музика музична культура Хорватії розвиток якої охоплює період від середньовіччя до сьогодення Як частина хорв

Музика Хорватії

Музика Хорватії

Хорватська музика — музична культура Хорватії, розвиток якої охоплює період від середньовіччя до сьогодення. Як частина хорватської культури, історії та сьогодення, вважається однією з найважливіших її і найліпших її сегментів. Хорватською мовою музичне мистецтво називається «Ґлазба», це слово походить від праслов'янського глас (голос).

image
На благодійному концерті Križ nek' ti sačuva ime у концертному залі ім. Ватрослава Лисинського у Загребі, 7 вересня 2008 року

Фольклор

Хорватська музика черпає свої витоки з фольклору слов'янських племен, що оселилися на Балканах в 7 столітті. Ритуальні, епічні, танцювальні, ліричні та інші пісні мають обласні відмінності. Найбільшою національною своєрідністю відзначаються народні пісні центральних районів Хорватії. У жителів узбережжя Адріатичного моря вони близькі до італійських пісень, у північних областях — до альпійського музичного фольклору, в Меджімур'ї — до старовинних угорських селянських пісень.

Для хорватських народних пісень характерні 7-ступеневий натуральні лади, іноді пентатоніка, зустрічається ладова змінність, багата ритміка відрізняється різноманітністю (в танцювальних наспівах часті синкопи), застосовуються також змінні розміри. Серед специфічних жанрів народної музики Хорватії такі:

  • Ґанґа (Ganga) — побутує в сільській місцевості Хорватії, а також Боснії і Герцоговині. Ґанґа заспівується солістом, до нього приєднується хор в крикливій манері і в дисонантний інтервал (зазвичай у малу секунду).
  • Тамбуріца (Tamburica) — інструментальний жанр, назва якого походить від назви сімейства струнних інструментів — тамбури, що залучаються для виконання музики цього жанру. Являє собою пісні, що співаються під акомпанемент, переважно любовної та пасторальної тематики. Розквіт жанру припадає на XIX століття, коли виконавці тамбуріци — тамбураші збиралися у великі ансамблі, проте популярність зберігав і у XX столітті (серед найвідоміших виконавців — Яніка Балаж). У Хорватському Загор'ї тамбуріца включена до складу народних оркестрів, разом зі скрипками, цимбалами і акордеоном.
  • Клапа (Klapa) — традиційна назва чоловічих акапельних колективів, а також музики, яку ці колективи виконують. Виникла в 1960-х роках.
  • Ойканьє (ojkanje) — традиційний поліфонічний народний спів у Хорватії, характерний для регіонів Загора, Велебит, Лика, Кордун, та Карловаць.
  • Бечарац (bećarac) — гумористична форма народної пісні, родом з сільської Славонії.

Окрім тамбури, серед хорватських народних інструментів — гуслі, які використовуються переважно для супроводу епічних та історичних пісень, в тематиці яких важливе місце займали війни за незалежність від османського іга. У фольклорі пастухів зустрічається дерев'яний духовий (diple).

Професійна музика

Перші пам'ятники професійної музичної культури — культові твори, що виникли в 10 ст. в монастирях Далмації (узбережжя Адріатичного моря). Не будучи залежною від Туреччини, як інші райони країни, вона підтримувала зв'язок з Італією, тому в світському професійному музичному мистецтві Далмації відчутно вплив італійської музики, особливо в Дубровнику — найбільшому культурному центрі Далмації. З 16 ст. тут ставилися пасторалі, драм. ігри зі співом і танцями, містерії, літургічні драми, в 16-18 ст. — п'єси з муз. номерами. Серед композиторів 16-17 ст., працювали в містах Далмації, виділяються хорвати А. Патрицій, Ю. Ск'яветіч, В. Єліч, особливо І. Лукачіч (зб.: мотетів "Духовні піснеспіви " — «Sacrae cantiones», 1620) та італієць Т. Чеккіні.

Новий час

У 18 столітті ряд хорватських музикантів були відомі і за кордоном. У їх числі — М. Степан, Ю. Байамонті, І. М. Ярнович, батько і син Л. і А. Соркочевічі. У 19 столітті центр музичної культури перемістився у північні області Хорватії — висувається Загреб, де у 1797 році відкрився перший постійний (існував до 1834 року), на сцені якого виступали приїжджі трупи (німецькі, італійські).

Вирішальний вплив на подальший розвиток хорватської музики справив ілліризм — суспільно-політичний і культурний рух в Хорватії в 1830-40-х роках, що викликав підйом і музичного мистецтва. Пробудився інтерес до народної творчості, національної історії, розгорнулася просвітить. діяльність хорватських музикантів, виникли хорові товариства, в тому числі Народне Іллірийське хорове товариство (1839), з'явилися масові пісні та інші твори, пройняті національно-патріотичним змістом. Серед авторів популярних патріотичних пісень і маршів того часу — Ф. Ливадич, ф. Пинтарич, І. Падовец, Ф. Русан, Ф. Покірний. Перший великий хорватський професійний композитор — Ватрослав Лисинський, творець національної опери (романтична опера «Любов і злоба», 1846; історична драма «Порін», 1851, постановка у Загребі у 1897 році). У 1827 році у Загребі групою любителів музики створена перша у Хорватії значна музична організація — товариство «Музікферайне» (неодноразово перейменовувався; з 1925 року — «Хрватскі глазбені завод»), при якому у 1829 році заснована музична школа, потім любительський оркестр (брав участь в оперних спектаклях, що ставилися в ньому італійськими трупами). У 1834 році побудовано перша в Хорватії спеціальна театральна будівля — театр на Марковій площі (пізніше став називатися Хорватський національний театр). З ініціативи діячів ілліризму у театрі виконувалися уривки з п'єс і опер хорватською мовою, між діями звучали національно-патріотичні пісні, так звані будниці. У 1840 році поставлено перший хорватський національний музичний спектакль — героїчний зингшпіль «Юран і Софія» Лівадіча (текст І. Кукулевича-Сакцинського).

XX століття

Після утворення Королівства сербів, хорватів і словенців (1918; з 1929 року — Королівство Югославія) почалося формування хорватської національної композиторської школи. Її утвердженню сприяв загальний підйом культурного життя Хорватії у 1920—30-ті роки, у тому числі розвиток музичної освіти. У 1916 році в Загребі на основі музичної школи при музичному товаристві «Хрватскі глазбені завод» була організована консерваторія, у 1920 році стала державною (з 1922 року — Музична академія). Відкрилося декілька середніх музичних шкіл у Загребі (у тому числі «Лисинський», 1927) та інших містах. Організовано нові та реорганізовано раніше існували виконавчі колективи. У 1919 році на базі оркестру хорватського національного театру створений філармонічний оркестр, який отримав у 1920 році назву Загребської філармонії і зайняв провідне місце в концертному житті Хорватії. Провідна роль у розвитку національної музичної культури у 1920—30-ті роки належала найбільшим хорватським композиторам Крешимиру Барановичу, Якову Готовацу і (з 1924 року працював у Белграді). Вони впровадили у хорватській музиці нові жанри — національну комічну оперу («Стриж-кошено» Барановича, 1932; «Еро з того світу» Готоваца, 1935) і балет («пряниковий серце» Барановича, 1935), програмну оркестрову музику і камерно-інструментальний ансамбль.

З утворенням Федеративної Югославії у Хорватській республіці були відкриті нові оперні театри — в Осієку і Спліті, симфонічні оркестри Радіо в Загребі, Рієці і Дубровнику, камерний оркестр «Загребські солісти», хорове товариство «Пава Марковац», «Владимир Назор», «Братерство і єдність» та інші. Стали регулярно виходити музичні журнали «Muzicke novine» (1946), «Muzika i skola» (з 1956) і ін Організовано спілки — хорватських композиторів, музикантів-виконавців, музикантів-педагогів, фольклористів. Створений музичний відділ в Академії наук і мистецтв Хорватії.

Проводяться музичні фестивалі, у тому числі міжнародні — «Дубровницькі літні ігри» (з 1950 року), «Сплітські літні ігри» (з 1954 року), «Загребський бієнале» (з 1961 року) та інші. Серед композиторів кінця 1940—50-х років — Борис Папандопуло, Мило Ципра, Іван Брканович, Б. Бєлінський, C. Златич, І. Лхотка-Калинський, М. Девчич, Стьєпан Шулек. Нові течії західно-європейської музики 50-х років, у тому числі авангардизм, відбилися у творах Б. Сакача, Милко Келемена, І. Малеца. У 1960—70-ті роки висунулися композитори Станко Хорват, А. Клобучар, Р. Радіка, Д. Детоні, І. Кульєрич. Найбільші хорватські музикознавці — Йосип Андрейс, Винко Жганец, Албе Відакович, Крешимир Ковачевич, І. Суцичич. Серед виконавців: диригенти — Ловро Матачич, Младен Позаїч, Мілан Хорват, Младен Башич, А. Янигро, Н. Бареза; піаністи — Д. Гушич, І. Мачек, Ю. Мурай, Мелита Лоркович, Б. Мусулин, П. Гвоздич, В. Крпан; скрипалі — Златко Балокович, І. Пінкава, Й. Клима, Т. Нинич; віолончеліст В. Дешпаль; співаки — Владимир Руждьяк, Н. Путтар-Голд, М. Подвинец, Ф. Паулік, Н. Жунец, Б. Стилинович, М. Кларич, М. Радич, Р. Поспіш Балдані, Б. Рук-Фочич, Л. Молнар-Талаїч.

Популярна музика

Одним із перших представників хорватської естрадної музики вважається , який починав свою кар'єру в 1940-х роках і записав більше сотні шлягерів. В 1950-ті роки у Хорватію проникає рок-н-рол, а згодом і рок-музика. Щоправда, перший відомий хорватський рок-музикант — Карло Метікош, імігрував у Францію і будував свою кар'єру в Парижі. В 1960-ті роки на хорватській сцені з'являються такі рок-колективи як , і , а в 1970-х — представники прогресивного і важкого року, такі як Dado , .

В часи Війни Хорватії за незалежність в хорватській рок-музиці з'являються пісні патріотичної та антивоєнної тематики, найвідоміша з них — Moja domovina гурту , яку виконували десятки хорватських співаків, в тому числі Іво Робіч, Тереза Косовія, Доріс Драгович. Іншим відомим проектом цих часів став компіляційний альбом , що зібрав найкращі патріотичні пісні різних гуртів.

Починаючи з 1960-х хорватські музиканти потрапляють на Євробачення, першою хорватською учасницею стала Тереза Кесовія, щоправда в 1966 вона представляла і тільки 1972 — Югославію. Найбільший успіх на цьому конкурсі здобув рок-гурт Riva, перемігши 1989 року як представник Югославії.

Найбільшим фестивалем популярної музики у Хорватії є (Festival zabavne glazbe Split), що проводиться з 1960 року.

Література

  • Ямпольский И., Музыка Югославии, М., 1958;
  • Kuhao F., Prilog za poviest glasbe Juinoslovjenske, (Opis i poviest narodnih glazbala juinih Slovena), «Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti», 1877, kn. 38, 39, 41; 1878, kn. 45; 1879, kn. 50; 1882, kn. 62-63;
  • Sirola В., Pregled povilesti hrvatske muzike, Zagreb, 1922;
  • Zganec V., Narodne popijevke Hrvatskog Zagorja, t. 1-2, Zagreb, 1950—1952;
  • його же, Odnos glagoljaskog crkvenog i svjetovnog narodnog pjevanja u kvarnerskom podrucju, в зб.: Rad XVII kongresa Saveza udruzenja folklorista Jugoslavije, Porec, 1970, Zagreb, 1972;
  • Andreis J., Razvoj muzicke umjetnosti u Hrvatskoj, в кн.: Historijski razvoj muzicke kulture u Jugoslaviji, Zagreb, 1962;
  • Kovacevic К., The history of Croatian music of the twentieth century, Zagreb, 1967;
  • його же, Die kroatische Musik des XX. Jahrhunderts, «Zvuk», 1967, No 77-78;
  • його же, Hrvatska glazba, в сб.: Hrvatska, Zagreb, 1972;
  • Rithman D.С., Polifoni oblici druge kategorije u narodnoj muzici Hrvatske, в сб.: Rad XVII kongresa Saveza udruzenja folklorista Jugoslavije, Porec, 1970, Zagreb, 1972.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 14 червня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Horvatska muzika muzichna kultura Horvatiyi rozvitok yakoyi ohoplyuye period vid serednovichchya do sogodennya Yak chastina horvatskoyi kulturi istoriyi ta sogodennya vvazhayetsya odniyeyu z najvazhlivishih yiyi i najlipshih yiyi segmentiv Horvatskoyu movoyu muzichne mistectvo nazivayetsya Glazba ce slovo pohodit vid praslov yanskogo glas golos Na blagodijnomu koncerti Kriz nek ti sacuva ime u koncertnomu zali im Vatroslava Lisinskogo u Zagrebi 7 veresnya 2008 rokuFolklorHorvatska muzika cherpaye svoyi vitoki z folkloru slov yanskih plemen sho oselilisya na Balkanah v 7 stolitti Ritualni epichni tancyuvalni lirichni ta inshi pisni mayut oblasni vidminnosti Najbilshoyu nacionalnoyu svoyeridnistyu vidznachayutsya narodni pisni centralnih rajoniv Horvatiyi U zhiteliv uzberezhzhya Adriatichnogo morya voni blizki do italijskih pisen u pivnichnih oblastyah do alpijskogo muzichnogo folkloru v Medzhimur yi do starovinnih ugorskih selyanskih pisen Dlya horvatskih narodnih pisen harakterni 7 stupenevij naturalni ladi inodi pentatonika zustrichayetsya ladova zminnist bagata ritmika vidriznyayetsya riznomanitnistyu v tancyuvalnih naspivah chasti sinkopi zastosovuyutsya takozh zminni rozmiri Sered specifichnih zhanriv narodnoyi muziki Horvatiyi taki Ganga Ganga pobutuye v silskij miscevosti Horvatiyi a takozh Bosniyi i Gercogovini Ganga zaspivuyetsya solistom do nogo priyednuyetsya hor v kriklivij maneri i v disonantnij interval zazvichaj u malu sekundu Tamburica Tamburica instrumentalnij zhanr nazva yakogo pohodit vid nazvi simejstva strunnih instrumentiv tamburi sho zaluchayutsya dlya vikonannya muziki cogo zhanru Yavlyaye soboyu pisni sho spivayutsya pid akompanement perevazhno lyubovnoyi ta pastoralnoyi tematiki Rozkvit zhanru pripadaye na XIX stolittya koli vikonavci tamburici tamburashi zbiralisya u veliki ansambli prote populyarnist zberigav i u XX stolitti sered najvidomishih vikonavciv Yanika Balazh U Horvatskomu Zagor yi tamburica vklyuchena do skladu narodnih orkestriv razom zi skripkami cimbalami i akordeonom Klapa Klapa tradicijna nazva cholovichih akapelnih kolektiviv a takozh muziki yaku ci kolektivi vikonuyut Vinikla v 1960 h rokah Ojkanye ojkanje tradicijnij polifonichnij narodnij spiv u Horvatiyi harakternij dlya regioniv Zagora Velebit Lika Kordun ta Karlovac Becharac becarac gumoristichna forma narodnoyi pisni rodom z silskoyi Slavoniyi Okrim tamburi sered horvatskih narodnih instrumentiv gusli yaki vikoristovuyutsya perevazhno dlya suprovodu epichnih ta istorichnih pisen v tematici yakih vazhlive misce zajmali vijni za nezalezhnist vid osmanskogo iga U folklori pastuhiv zustrichayetsya derev yanij duhovij diple Profesijna muzikaPershi pam yatniki profesijnoyi muzichnoyi kulturi kultovi tvori sho vinikli v 10 st v monastiryah Dalmaciyi uzberezhzhya Adriatichnogo morya Ne buduchi zalezhnoyu vid Turechchini yak inshi rajoni krayini vona pidtrimuvala zv yazok z Italiyeyu tomu v svitskomu profesijnomu muzichnomu mistectvi Dalmaciyi vidchutno vpliv italijskoyi muziki osoblivo v Dubrovniku najbilshomu kulturnomu centri Dalmaciyi Z 16 st tut stavilisya pastorali dram igri zi spivom i tancyami misteriyi liturgichni drami v 16 18 st p yesi z muz nomerami Sered kompozitoriv 16 17 st pracyuvali v mistah Dalmaciyi vidilyayutsya horvati A Patricij Yu Sk yavetich V Yelich osoblivo I Lukachich zb motetiv Duhovni pisnespivi Sacrae cantiones 1620 ta italiyec T Chekkini Novij chas U 18 stolitti ryad horvatskih muzikantiv buli vidomi i za kordonom U yih chisli M Stepan Yu Bajamonti I M Yarnovich batko i sin L i A Sorkochevichi U 19 stolitti centr muzichnoyi kulturi peremistivsya u pivnichni oblasti Horvatiyi visuvayetsya Zagreb de u 1797 roci vidkrivsya pershij postijnij isnuvav do 1834 roku na sceni yakogo vistupali priyizhdzhi trupi nimecki italijski Virishalnij vpliv na podalshij rozvitok horvatskoyi muziki spraviv illirizm suspilno politichnij i kulturnij ruh v Horvatiyi v 1830 40 h rokah sho viklikav pidjom i muzichnogo mistectva Probudivsya interes do narodnoyi tvorchosti nacionalnoyi istoriyi rozgornulasya prosvitit diyalnist horvatskih muzikantiv vinikli horovi tovaristva v tomu chisli Narodne Illirijske horove tovaristvo 1839 z yavilisya masovi pisni ta inshi tvori projnyati nacionalno patriotichnim zmistom Sered avtoriv populyarnih patriotichnih pisen i marshiv togo chasu F Livadich f Pintarich I Padovec F Rusan F Pokirnij Pershij velikij horvatskij profesijnij kompozitor Vatroslav Lisinskij tvorec nacionalnoyi operi romantichna opera Lyubov i zloba 1846 istorichna drama Porin 1851 postanovka u Zagrebi u 1897 roci U 1827 roci u Zagrebi grupoyu lyubiteliv muziki stvorena persha u Horvatiyi znachna muzichna organizaciya tovaristvo Muzikferajne neodnorazovo perejmenovuvavsya z 1925 roku Hrvatski glazbeni zavod pri yakomu u 1829 roci zasnovana muzichna shkola potim lyubitelskij orkestr brav uchast v opernih spektaklyah sho stavilisya v nomu italijskimi trupami U 1834 roci pobudovano persha v Horvatiyi specialna teatralna budivlya teatr na Markovij ploshi piznishe stav nazivatisya Horvatskij nacionalnij teatr Z iniciativi diyachiv illirizmu u teatri vikonuvalisya urivki z p yes i oper horvatskoyu movoyu mizh diyami zvuchali nacionalno patriotichni pisni tak zvani budnici U 1840 roci postavleno pershij horvatskij nacionalnij muzichnij spektakl geroyichnij zingshpil Yuran i Sofiya Livadicha tekst I Kukulevicha Sakcinskogo XX stolittya Pislya utvorennya Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv 1918 z 1929 roku Korolivstvo Yugoslaviya pochalosya formuvannya horvatskoyi nacionalnoyi kompozitorskoyi shkoli Yiyi utverdzhennyu spriyav zagalnij pidjom kulturnogo zhittya Horvatiyi u 1920 30 ti roki u tomu chisli rozvitok muzichnoyi osviti U 1916 roci v Zagrebi na osnovi muzichnoyi shkoli pri muzichnomu tovaristvi Hrvatski glazbeni zavod bula organizovana konservatoriya u 1920 roci stala derzhavnoyu z 1922 roku Muzichna akademiya Vidkrilosya dekilka serednih muzichnih shkil u Zagrebi u tomu chisli Lisinskij 1927 ta inshih mistah Organizovano novi ta reorganizovano ranishe isnuvali vikonavchi kolektivi U 1919 roci na bazi orkestru horvatskogo nacionalnogo teatru stvorenij filarmonichnij orkestr yakij otrimav u 1920 roci nazvu Zagrebskoyi filarmoniyi i zajnyav providne misce v koncertnomu zhitti Horvatiyi Providna rol u rozvitku nacionalnoyi muzichnoyi kulturi u 1920 30 ti roki nalezhala najbilshim horvatskim kompozitoram Kreshimiru Baranovichu Yakovu Gotovacu i z 1924 roku pracyuvav u Belgradi Voni vprovadili u horvatskij muzici novi zhanri nacionalnu komichnu operu Strizh kosheno Baranovicha 1932 Ero z togo svitu Gotovaca 1935 i balet pryanikovij serce Baranovicha 1935 programnu orkestrovu muziku i kamerno instrumentalnij ansambl Z utvorennyam Federativnoyi Yugoslaviyi u Horvatskij respublici buli vidkriti novi operni teatri v Osiyeku i Spliti simfonichni orkestri Radio v Zagrebi Riyeci i Dubrovniku kamernij orkestr Zagrebski solisti horove tovaristvo Pava Markovac Vladimir Nazor Braterstvo i yednist ta inshi Stali regulyarno vihoditi muzichni zhurnali Muzicke novine 1946 Muzika i skola z 1956 i in Organizovano spilki horvatskih kompozitoriv muzikantiv vikonavciv muzikantiv pedagogiv folkloristiv Stvorenij muzichnij viddil v Akademiyi nauk i mistectv Horvatiyi Provodyatsya muzichni festivali u tomu chisli mizhnarodni Dubrovnicki litni igri z 1950 roku Splitski litni igri z 1954 roku Zagrebskij biyenale z 1961 roku ta inshi Sered kompozitoriv kincya 1940 50 h rokiv Boris Papandopulo Milo Cipra Ivan Brkanovich B Byelinskij C Zlatich I Lhotka Kalinskij M Devchich Styepan Shulek Novi techiyi zahidno yevropejskoyi muziki 50 h rokiv u tomu chisli avangardizm vidbilisya u tvorah B Sakacha Milko Kelemena I Maleca U 1960 70 ti roki visunulisya kompozitori Stanko Horvat A Klobuchar R Radika D Detoni I Kulyerich Najbilshi horvatski muzikoznavci Josip Andrejs Vinko Zhganec Albe Vidakovich Kreshimir Kovachevich I Sucichich Sered vikonavciv dirigenti Lovro Matachich Mladen Pozayich Milan Horvat Mladen Bashich A Yanigro N Bareza pianisti D Gushich I Machek Yu Muraj Melita Lorkovich B Musulin P Gvozdich V Krpan skripali Zlatko Balokovich I Pinkava J Klima T Ninich violonchelist V Deshpal spivaki Vladimir Ruzhdyak N Puttar Gold M Podvinec F Paulik N Zhunec B Stilinovich M Klarich M Radich R Pospish Baldani B Ruk Fochich L Molnar Talayich Populyarna muzikaOdnim iz pershih predstavnikiv horvatskoyi estradnoyi muziki vvazhayetsya yakij pochinav svoyu kar yeru v 1940 h rokah i zapisav bilshe sotni shlyageriv V 1950 ti roki u Horvatiyu pronikaye rok n rol a zgodom i rok muzika Shopravda pershij vidomij horvatskij rok muzikant Karlo Metikosh imigruvav u Franciyu i buduvav svoyu kar yeru v Parizhi V 1960 ti roki na horvatskij sceni z yavlyayutsya taki rok kolektivi yak i a v 1970 h predstavniki progresivnogo i vazhkogo roku taki yak Dado V chasi Vijni Horvatiyi za nezalezhnist v horvatskij rok muzici z yavlyayutsya pisni patriotichnoyi ta antivoyennoyi tematiki najvidomisha z nih Moja domovina gurtu yaku vikonuvali desyatki horvatskih spivakiv v tomu chisli Ivo Robich Tereza Kosoviya Doris Dragovich Inshim vidomim proektom cih chasiv stav kompilyacijnij albom sho zibrav najkrashi patriotichni pisni riznih gurtiv Pochinayuchi z 1960 h horvatski muzikanti potraplyayut na Yevrobachennya pershoyu horvatskoyu uchasniceyu stala Tereza Kesoviya shopravda v 1966 vona predstavlyala i tilki 1972 Yugoslaviyu Najbilshij uspih na comu konkursi zdobuv rok gurt Riva peremigshi 1989 roku yak predstavnik Yugoslaviyi Najbilshim festivalem populyarnoyi muziki u Horvatiyi ye Festival zabavne glazbe Split sho provoditsya z 1960 roku LiteraturaYampolskij I Muzyka Yugoslavii M 1958 Kuhao F Prilog za poviest glasbe Juinoslovjenske Opis i poviest narodnih glazbala juinih Slovena Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti 1877 kn 38 39 41 1878 kn 45 1879 kn 50 1882 kn 62 63 Sirola V Pregled povilesti hrvatske muzike Zagreb 1922 Zganec V Narodne popijevke Hrvatskog Zagorja t 1 2 Zagreb 1950 1952 jogo zhe Odnos glagoljaskog crkvenog i svjetovnog narodnog pjevanja u kvarnerskom podrucju v zb Rad XVII kongresa Saveza udruzenja folklorista Jugoslavije Porec 1970 Zagreb 1972 Andreis J Razvoj muzicke umjetnosti u Hrvatskoj v kn Historijski razvoj muzicke kulture u Jugoslaviji Zagreb 1962 Kovacevic K The history of Croatian music of the twentieth century Zagreb 1967 jogo zhe Die kroatische Musik des XX Jahrhunderts Zvuk 1967 No 77 78 jogo zhe Hrvatska glazba v sb Hrvatska Zagreb 1972 Rithman D S Polifoni oblici druge kategorije u narodnoj muzici Hrvatske v sb Rad XVII kongresa Saveza udruzenja folklorista Jugoslavije Porec 1970 Zagreb 1972 Primitki Arhiv originalu za 4 listopada 2011 Procitovano 14 chervnya 2011

Дата публікації:
Топ