Музей українських старожитностей В. В. Тарновського — музей Чернігівського губернського земства, створений в 1902 році в Чернігові на основі приватного зібрання відомого місцевого поміщика, колекціонера і мецената Василя Тарновського.
Музей українських старожитностей | |
---|---|
51°30′08″ пн. ш. 31°19′31″ сх. д. / 51.502261111138885497° пн. ш. 31.32546694447222180° сх. д.Координати: 51°30′08″ пн. ш. 31°19′31″ сх. д. / 51.502261111138885497° пн. ш. 31.32546694447222180° сх. д. | |
Тип | історичний і художня галерея |
Країна | Україна |
Розташування | Будинок В. В. Тарновського |
Засновано | 1902 |
Закрито | 1925 |
Музей українських старожитностей (Росія) | |
Разом з іншими міськими музеями в 1923—1925 роках увійшов до складу Чернігівського державного музею.
Історія
Колекція Тарновського
Першопочатки відомої колекції Тарновських сягають початку XIX століття, коли Григорій Тарновський успадкував Качанівку, і зібрав там відому бібліотеку та колекцію живопису вітчизняних й закордонних митців. Серед інших туди входила і знаменита картина «Катерина» Тараса Шевченка, яку він отримав у подарунок від автора.
Після смерті власника, палац дістався його небіжу Василю Тарновському. Останній був відомим громадським діячем, і саме йому належала ідея створення «малоросійського музеуму», проте яку втілити вдалось лише його сину. Водночас через свою діяльність у нього сформувались значний приватний архів та бібліотека, які пізніше увійшли до складу колекції разом з іншими родинними реліквіями та документами.
Василь Тарновський почав збирати свою колекцію ще в студентські роки сконцентрувавшись переважно на території і пам'ятках Лівобережної України. Як він відзначав в опублікованому в 1898 році її каталозі:
Видаючи каталог моєї колекції, вважаю за потрібне передувати кілька слів про її характер і походження. Ще в молоді роки, років сорок тому, я задався думкою зібрати можливо повну колекцію предметів, що характеризують старовинний побут моєї батьківщини, Малоросії. Так як виконання цього завдання в повному її обсязі не під силу приватному особі, то я за потребою змушений був обмежитися межами тіснішої і найбільш мені близькою території, а саме лівобережної Малоросії.
Вже в 1857 вона набула таких розмірів, що він почав планування будівлі майбутнього музею, надихнувшись тоді новозбудованим «малоросійським будинком» Григорія Галагана в Лебединцях. Проте батько, як співавтор майбутньої реформи, відмовив сина від цієї задумки, передчуваючи погіршення фінансового становища родини.
З 1860 року, за порадою Пантелеймона Куліша, Тарновський почав збирати картинну галерею музею. За неможливості придбати оригінал він замовляв собі копії авторства Гаврила Васька.
Найціннішою частиною колекції була Шевченкіана, яка налічувала 758 експонатів. Хоча особисто вони зустрічались всього кілька разів за життя поета, Василь Васильович залишився його палким шанувальником та до кінця життя збирав пам'ятки і матеріали, пов'язані з ним. Серед них 18 оригіналів листів Тараса Шевченка, близько 30 автографів творів (в тому числі «Щоденник»), понад 20 особистих документів поета. До колекції увійшло понад 80 листів і записів про похорон Шевченка, його особисті речі (мольберт, щогла, палітра, малярський і граверний інвентар, стілець, пляшка, сорочка тощо), посмертна маска і палець, із зачіскою, близько 400 творів Шевченка (серед них 285 малюнків і картин, два альбоми з 50 акварелями, 38 гравюр), 200 зразків іконографії Шевченка, збірка публікацій його творів і публікацій про нього (248 примірників). У 1907 році до музею надійшли автографи поета з архіву «Третього відділу», серед них рукописна збірка «Три літа».
Становлення музею
На початок 1890-х становище родини колекціонера значно погіршилось, що наштовхнуло його на думку про передачу пам'яток для створення загальнодоступного музею. В 1896 році він написав заяву до Чернігівської губернської земської управи з приводу передачі музею на баланс земства для створення музею. Губернські земські збори в лютому 1897 року ухвалили рішення прийняти подарунок, висловити подяку і підняти клопотання про приміщення та присвоєння музею імені дарувальника, проте через фінансові та бюрократичні перепони відкриття відклалось. Зокрема Тарновський бажав розмістити музею в будинку Мазепи, проте через відмову Міністерства внутрішніх справ перевести свій архів і безкоштовно передати будинок, він був змушений погодитись на виділення іншої будівлі.
13 червня 1899 року Василь Тарновський помер, і за його заповітом колекція повноцінно перейшла до власності земства:
…Колекцію мою малоросійських старожитностей, що складається з оригінальних портретів і копій, бібліотеки книг, що відносяться до Малоросії і інших старовинних речей, а також збори речей паперів, книг і всього що стосується пам'яті поета Шевченка я заповідаю у власність Чернігівському губернському земству, без права відчуження та переміщення їх з міста Чернігова.
Але того ж року частина новообраних гласних намагалася скасувати рішення про прийняття музею, пояснюючи свої дії піклуванням про насущні потреби населення. Проте їх не підтримала ні більшість зборів, ні губернатор Є. Андрієвський. Згодом було ухвалено рішення про розміщення музею в реконструйованому будинку ремісничої майстерні сирітського притулку на Смоленській вулиці. Туди в 1901 році почали перевозити колекцію для облаштування експозиції. За п'ять років музею було присвоєно ім'я Тарновського.
Розформування
Після встановлення радянської влади музей був перейменований в Перший радянський музей, і визнаний установою загальноукраїнського значення. В 1923—1925 роках був об'єднаний разом з іншими чернігівськими музеями в Чернігівський державний музей.
Експонати музею поповнили експозиції та фонди Державного музею Тараса Шевченка в Києві (нині — Національний музей Тараса Шевченка). Колекція автографів передана до відділу рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР. Інші матеріали зараз зберігаються в Чернігівському обласному історичному музеї імені В. В. Тарновського.
Примітки
- Піскова Е. М. Музей українських старожитностей імені В. В. Тарновського Чернігівського губернського земства [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — .
Література
- Музей українських старожитностей В. В. Тарновського у часі і просторі [ 20 вересня 2021 у Wayback Machine.] / С. Л. Лаєвський, Л. П. Линюк // Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. — Чернігів, 2002. — Вип. 3. — С. 5-8. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
- Музей українських старожитностей В. Тарновського наприкінці 50-х — на початку 70-х рр. ХІХ ст. [ 20 вересня 2021 у Wayback Machine.] / Н. М. Товстоляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2017. — Вип. 10. — С. 432—435. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej ukrayinskih starozhitnostej V V Tarnovskogo muzej Chernigivskogo gubernskogo zemstva stvorenij v 1902 roci v Chernigovi na osnovi privatnogo zibrannya vidomogo miscevogo pomishika kolekcionera i mecenata Vasilya Tarnovskogo Muzej ukrayinskih starozhitnostej51 30 08 pn sh 31 19 31 sh d 51 502261111138885497 pn sh 31 32546694447222180 sh d 51 502261111138885497 31 32546694447222180 Koordinati 51 30 08 pn sh 31 19 31 sh d 51 502261111138885497 pn sh 31 32546694447222180 sh d 51 502261111138885497 31 32546694447222180Tipistorichnij i hudozhnya galereyaKrayina UkrayinaRoztashuvannyaBudinok V V TarnovskogoZasnovano1902Zakrito1925Muzej ukrayinskih starozhitnostej Rosiya Razom z inshimi miskimi muzeyami v 1923 1925 rokah uvijshov do skladu Chernigivskogo derzhavnogo muzeyu IstoriyaKolekciya Tarnovskogo Kartina Za chajnim stolom v Kachanivci O Voloskov iz zobrazhennyam na foni chastini misteckoyi kolekciyi G Tarnovskogo Pershopochatki vidomoyi kolekciyi Tarnovskih syagayut pochatku XIX stolittya koli Grigorij Tarnovskij uspadkuvav Kachanivku i zibrav tam vidomu biblioteku ta kolekciyu zhivopisu vitchiznyanih j zakordonnih mitciv Sered inshih tudi vhodila i znamenita kartina Katerina Tarasa Shevchenka yaku vin otrimav u podarunok vid avtora Pislya smerti vlasnika palac distavsya jogo nebizhu Vasilyu Tarnovskomu Ostannij buv vidomim gromadskim diyachem i same jomu nalezhala ideya stvorennya malorosijskogo muzeumu prote yaku vtiliti vdalos lishe jogo sinu Vodnochas cherez svoyu diyalnist u nogo sformuvalis znachnij privatnij arhiv ta biblioteka yaki piznishe uvijshli do skladu kolekciyi razom z inshimi rodinnimi relikviyami ta dokumentami Vasil Tarnovskij pochav zbirati svoyu kolekciyu she v studentski roki skoncentruvavshis perevazhno na teritoriyi i pam yatkah Livoberezhnoyi Ukrayini Yak vin vidznachav v opublikovanomu v 1898 roci yiyi katalozi Vidayuchi katalog moyeyi kolekciyi vvazhayu za potribne pereduvati kilka sliv pro yiyi harakter i pohodzhennya She v molodi roki rokiv sorok tomu ya zadavsya dumkoyu zibrati mozhlivo povnu kolekciyu predmetiv sho harakterizuyut starovinnij pobut moyeyi batkivshini Malorosiyi Tak yak vikonannya cogo zavdannya v povnomu yiyi obsyazi ne pid silu privatnomu osobi to ya za potreboyu zmushenij buv obmezhitisya mezhami tisnishoyi i najbilsh meni blizkoyu teritoriyi a same livoberezhnoyi Malorosiyi Kabinet muzej V Tarnovskogo Vzhe v 1857 vona nabula takih rozmiriv sho vin pochav planuvannya budivli majbutnogo muzeyu nadihnuvshis todi novozbudovanim malorosijskim budinkom Grigoriya Galagana v Lebedincyah Prote batko yak spivavtor majbutnoyi reformi vidmoviv sina vid ciyeyi zadumki peredchuvayuchi pogirshennya finansovogo stanovisha rodini Z 1860 roku za poradoyu Pantelejmona Kulisha Tarnovskij pochav zbirati kartinnu galereyu muzeyu Za nemozhlivosti pridbati original vin zamovlyav sobi kopiyi avtorstva Gavrila Vaska Najcinnishoyu chastinoyu kolekciyi bula Shevchenkiana yaka nalichuvala 758 eksponativ Hocha osobisto voni zustrichalis vsogo kilka raziv za zhittya poeta Vasil Vasilovich zalishivsya jogo palkim shanuvalnikom ta do kincya zhittya zbirav pam yatki i materiali pov yazani z nim Sered nih 18 originaliv listiv Tarasa Shevchenka blizko 30 avtografiv tvoriv v tomu chisli Shodennik ponad 20 osobistih dokumentiv poeta Do kolekciyi uvijshlo ponad 80 listiv i zapisiv pro pohoron Shevchenka jogo osobisti rechi molbert shogla palitra malyarskij i gravernij inventar stilec plyashka sorochka tosho posmertna maska i palec iz zachiskoyu blizko 400 tvoriv Shevchenka sered nih 285 malyunkiv i kartin dva albomi z 50 akvarelyami 38 gravyur 200 zrazkiv ikonografiyi Shevchenka zbirka publikacij jogo tvoriv i publikacij pro nogo 248 primirnikiv U 1907 roci do muzeyu nadijshli avtografi poeta z arhivu Tretogo viddilu sered nih rukopisna zbirka Tri lita Stanovlennya muzeyu Na pochatok 1890 h stanovishe rodini kolekcionera znachno pogirshilos sho nashtovhnulo jogo na dumku pro peredachu pam yatok dlya stvorennya zagalnodostupnogo muzeyu V 1896 roci vin napisav zayavu do Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi z privodu peredachi muzeyu na balans zemstva dlya stvorennya muzeyu Gubernski zemski zbori v lyutomu 1897 roku uhvalili rishennya prijnyati podarunok visloviti podyaku i pidnyati klopotannya pro primishennya ta prisvoyennya muzeyu imeni daruvalnika prote cherez finansovi ta byurokratichni pereponi vidkrittya vidklalos Zokrema Tarnovskij bazhav rozmistiti muzeyu v budinku Mazepi prote cherez vidmovu Ministerstva vnutrishnih sprav perevesti svij arhiv i bezkoshtovno peredati budinok vin buv zmushenij pogoditis na vidilennya inshoyi budivli 13 chervnya 1899 roku Vasil Tarnovskij pomer i za jogo zapovitom kolekciya povnocinno perejshla do vlasnosti zemstva Kolekciyu moyu malorosijskih starozhitnostej sho skladayetsya z originalnih portretiv i kopij biblioteki knig sho vidnosyatsya do Malorosiyi i inshih starovinnih rechej a takozh zbori rechej paperiv knig i vsogo sho stosuyetsya pam yati poeta Shevchenka ya zapovidayu u vlasnist Chernigivskomu gubernskomu zemstvu bez prava vidchuzhennya ta peremishennya yih z mista Chernigova Ale togo zh roku chastina novoobranih glasnih namagalasya skasuvati rishennya pro prijnyattya muzeyu poyasnyuyuchi svoyi diyi pikluvannyam pro nasushni potrebi naselennya Prote yih ne pidtrimala ni bilshist zboriv ni gubernator Ye Andriyevskij Zgodom bulo uhvaleno rishennya pro rozmishennya muzeyu v rekonstrujovanomu budinku remisnichoyi majsterni siritskogo pritulku na Smolenskij vulici Tudi v 1901 roci pochali perevoziti kolekciyu dlya oblashtuvannya ekspoziciyi Za p yat rokiv muzeyu bulo prisvoyeno im ya Tarnovskogo Rozformuvannya Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi muzej buv perejmenovanij v Pershij radyanskij muzej i viznanij ustanovoyu zagalnoukrayinskogo znachennya V 1923 1925 rokah buv ob yednanij razom z inshimi chernigivskimi muzeyami v Chernigivskij derzhavnij muzej Eksponati muzeyu popovnili ekspoziciyi ta fondi Derzhavnogo muzeyu Tarasa Shevchenka v Kiyevi nini Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Kolekciya avtografiv peredana do viddilu rukopisiv Institutu literaturi imeni T G Shevchenka AN URSR Inshi materiali zaraz zberigayutsya v Chernigivskomu oblasnomu istorichnomu muzeyi imeni V V Tarnovskogo PrimitkiPiskova E M Muzej ukrayinskih starozhitnostej imeni V V Tarnovskogo Chernigivskogo gubernskogo zemstva 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 LiteraturaMuzej ukrayinskih starozhitnostej V V Tarnovskogo u chasi i prostori 20 veresnya 2021 u Wayback Machine S L Layevskij L P Linyuk Skarbnicya ukrayinskoyi kulturi Zb nauk pr Chernigiv 2002 Vip 3 S 5 8 Bibliogr 6 nazv ukr Muzej ukrayinskih starozhitnostej V Tarnovskogo naprikinci 50 h na pochatku 70 h rr HIH st 20 veresnya 2021 u Wayback Machine N M Tovstolyak Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2017 Vip 10 S 432 435 Bibliogr 17 nazv ukr