Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей соціалістичного мистецтва болг Музей на социалистическото изкуство музей в Софії філія Національної художньої гале

Музей соціалістичного мистецтва

Музей соціалістичного мистецтва

Музей соціалістичного мистецтва (болг. Музей на социалистическото изкуство) — музей в Софії, філія Національної художньої галереї Болгарії. Заснований 19 вересня 2011 року.

Музей социалистического искусства image42°39′57″ пн. ш. 23°21′28″ сх. д. / 42.66605100002777817° пн. ш. 23.35783400002777910° сх. д. / 42.66605100002777817; 23.35783400002777910Координати: 42°39′57″ пн. ш. 23°21′28″ сх. д. / 42.66605100002777817° пн. ш. 23.35783400002777910° сх. д. / 42.66605100002777817; 23.35783400002777910ТипмузейКраїнаimage БолгаріяРозташуванняСофіяЗасновано19 вересня 2011ДиректорБисера ЙосифоваСайтnationalgallery.bg/bg/visiting/museum-of-socialist-art/
image
image
Музей соціалістичного мистецтва (Болгарія)
image Музей соціалістичного мистецтва у Вікісховищі

Музей став першим у Болгарії сховищем, де збираються та експонуються зразки болгарського мистецтва, створені у 1944 — 1989 роках та тематично пов'язані з епохою соціалізму в Болгарії.

Музейний комплекс

Музейний комплекс включає парк, художню галерею та відеозал.

Парк займає площу 7500 м ². У ньому розташовано 77 творів монументальної скульптури, в основному статуї та бюсти відомих болгарських та радянських комуністів — Володимира Ілліча Леніна, Георгія Димитрова, Димитра Благоєва, Василя Коларова, Тодора Живкова та інших соціалістичних діячів. Інші скульптури є типовими зразками соцреалізму — це зображення партизанів, червоноармійців, робітників та колгоспників.

Художня галерея має площу 550 м². У ній експонуються 60 мальовничих полотен та 25 творів .

Відеозал демонструє документальні фільми, зняті в епоху соціалізму в Болгарії. При відеозалі знаходиться магазин, де продаються сувеніри — справжні предмети епохи соціалізму та сучасні копії.

Червона зірка Будинку Партії

image
Червона зірка № 1

Праворуч від входу до парку музею знаходиться оригінальна червона зірка — символ соціалізму та комунізму в Народній Республіці Болгарії, яка з 1954 по 1984 роки височіла над Будинком Партії — резиденцією Центрального комітету Болгарської комуністичної партії у центрі Софії.

Червону зірку № 1 розмістили на вежі Будинку Партії в Софії 1954 р. Рішенням № 648 ЦК БКП від 25 липня 1984 року було затверджено проєктування та встановлення нової зірки — так званої «Зірки № 2». Проєкт її було засновано на конструкції у Москві. Купівля, доставлення та монтаж нової зірки здійснила болгарська зовнішньоторговельна організація «Техноімпортекспорт».

Зірка № 2 виготовлена із синтетичного рубіна. За проєктними оцінками радянських спеціалістів, діаметр її мав становити 3 метри, її опорна частина (шпиль) — мати висоту 2 м, а вага не мала перевищувати 1,2 тонни. Фактично зірку було виконано діаметром 2,5 м. Болгарський проєктувальник — професор архітектури Іван Іванчев. Максимальна товщина в центрі становила 700 мм. Усередині зірки мало знаходитися джерело світла потужністю 5000 Ватт. Світловий потік розподілявся рівномірно через усі фасети об'ємним рефрактором із дзеркал. Окремі фасети були розміром 800 на 300 мм. Зірка була розрахована на експлуатацію за температури повітря від −27,5°C до +37,4°C.

Золоте покриття рубінової зірки виконано на заводі «Комуна» у м. Сопот, Болгарія. Обладнання привезено із СРСР. Ноу-хау, виробництво, пакування та додаткове обладнання зірки, замовлене в СРСР, обійшлися у суму 573 246 рублів. Ще 14 643 рублів було закладено до бюджету на додаткові витрати з транспортування та монтажу.

Рішенням 39-го конгресу Болгарської соціалістичної партії цю зірку було знято з вежі Будинку Партії, але в її місце встановлено прапор Болгарії. Асен Панайотов, один із діячів Болгарської соціалістичної партії, згадує:

image Ми зняли її за 3 хвилини, десь близько 9-ї години ранку 4 жовтня 1990 року. Вертоліт переніс її на поле біля села Долішній Богров. О 5 годині наступного ранку ми завантажили її на причіп військової вантажівки й повернули в Будинок Партії. У зв'язку з великим розміром вона помістилася тільки в гаражі Тодора Живкова. Щоб в'їхати у ворота гаража, довелося приспустити шини вантажівки. Ми зняли позолочені деталі оздоблення корпусу і передали їх за протоколом у Болгарський народний банк. З них було отримано близько 2 кг золота. Скло було багатошарове, технічне, жодних рубін там не було. Воно також було знято. Сталевий каркас залишився в гаражі та, ймовірно, був зданий у металолом. image

Інші відділи та установи

Будівля музею є новою, в ній знаходиться кілька структур  — Державний фольклорний ансамбль «Філіп Кутєв», Національний інститут архітектурної спадщини, компанія «Реставрація», регіональний центр збереження нематеріальної культурної спадщини Південно-Східної Європи під егідою ЮНЕСКО.

Суспільна думка

Багато статуї, бюсти та барельєфи виготовлені з міді, бронзи та інших цінних металів. Однак вони не були переплавлені, а були дбайливо збережені протягом більше 20 років, поки не були зібрані в музеї у 2011 р. Крім них, у Болгарії донині збережено близько 400 пам'ятників росіянам, серед яких чимало радянських — Альоша, Пам'ятник Радянській армії та інші.

Через двадцять з гаком років після відходу БКП з влади й через десять років після смерті Тодора Живкова чверть болгарських громадян все ще відчувають ностальгію за епохою соціалізму. Спираючись на цю статистику, у листопаді 2010 року прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов заявив по телебаченню:

image Якщо ми встигнемо зробити хоч одну соту частку того, що побудував для Болгарії Тодор Живков, і що було зроблено за ці роки, це стало б величезним успіхом для уряду. Той факт, що через 20 років після його відходу з влади ніхто його не забуває, показує, як багато він зробив. Ми вже 20 років приватизуємо те, що було побудовано тоді. image

Праві політичні партії Болгарії були категорично проти створення музею. 20 вересня 2010 р. СДС виступив із декларацією з приводу відкриття Музею соціалістичного мистецтва. У ній говориться:

image Ми є свідками ще однієї спроби переписати історію. Спроби, яка виходить за рамки реабілітації комуністичного режиму, до якої нині вже всі звикли. Це - спроба партії ГЕРБ вказати нам, що таке соціалізм і комунізм, і що таке - мистецтво. Ми запитуємо: як було відібрано твори, експоновані в музеї? Хто і за якими критеріями визначив ці експонати, як "мистецтво"? Чому експозиція була названа "Музей соціалістичного мистецтва", а не "тоталітарного" або хоча б "комуністичного", що на порядок ближче до істини? У чиїй власності перебувають експонати цього так званого "музею"? Чому не було оголошено конкурс на створення цього музею та управління ним? Ми вважаємо неприпустимим переписування історії на основі експонатів, отриманих з фондів ЦК БКП. СДС пам'ятає результати цього управління. СДС пам'ятає справжню історію цього злочинного тоталітарного режиму. СДС не дозволить цю історію переписати. СДС не допустить повернення авторитарного управління в Болгарії. Ми зі свого боку виступаємо за створення "Музею тоталітаризм", який би нагадував про всі сторони цього режиму і вшановував би пам'ять людей, чиї долі склалися трагічно. image

Див. також

Галерея

Примітки

  1. Министерство культуры Республики Болгарии (17 вересня 2011). На 19 септември в 11.00 ч. ще бъде официалното откриване на новия музей на социалистическото изкуство в София (болг.). оригіналу за 26 листопада 2019. Процитовано 24 січня 2012.
  2. Мила Вачева (4 жовтня 2010). Нашата петолъчка по-модерна от кремълската звезда (болг.). газета „24 часа“. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 24 січня 2012.
  3. Митко Новков (7 грудня 2011). Опитите да се въздигне Живков едва ли не до водещ български държавник са жалки (болг.). svobodata.com. оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 7 лютого 2010.
  4. Недопустимо е чрез експонати, дарени от фондовете на ЦК на БКП да бъде правен опит за подмяна на историята (болг.). Официальный сайт СДС. 20 вересня 2011. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzej socialistichnogo mistectva bolg Muzej na socialisticheskoto izkustvo muzej v Sofiyi filiya Nacionalnoyi hudozhnoyi galereyi Bolgariyi Zasnovanij 19 veresnya 2011 roku Muzej socialisticheskogo iskusstva42 39 57 pn sh 23 21 28 sh d 42 66605100002777817 pn sh 23 35783400002777910 sh d 42 66605100002777817 23 35783400002777910 Koordinati 42 39 57 pn sh 23 21 28 sh d 42 66605100002777817 pn sh 23 35783400002777910 sh d 42 66605100002777817 23 35783400002777910TipmuzejKrayina BolgariyaRoztashuvannyaSofiyaZasnovano19 veresnya 2011DirektorBisera JosifovaSajtnationalgallery bg bg visiting museum of socialist art Muzej socialistichnogo mistectva Bolgariya Muzej socialistichnogo mistectva u Vikishovishi Muzej stav pershim u Bolgariyi shovishem de zbirayutsya ta eksponuyutsya zrazki bolgarskogo mistectva stvoreni u 1944 1989 rokah ta tematichno pov yazani z epohoyu socializmu v Bolgariyi Muzejnij kompleksMuzejnij kompleks vklyuchaye park hudozhnyu galereyu ta videozal Park zajmaye ploshu 7500 m U nomu roztashovano 77 tvoriv monumentalnoyi skulpturi v osnovnomu statuyi ta byusti vidomih bolgarskih ta radyanskih komunistiv Volodimira Illicha Lenina Georgiya Dimitrova Dimitra Blagoyeva Vasilya Kolarova Todora Zhivkova ta inshih socialistichnih diyachiv Inshi skulpturi ye tipovimi zrazkami socrealizmu ce zobrazhennya partizaniv chervonoarmijciv robitnikiv ta kolgospnikiv Hudozhnya galereya maye ploshu 550 m U nij eksponuyutsya 60 malovnichih poloten ta 25 tvoriv Videozal demonstruye dokumentalni filmi znyati v epohu socializmu v Bolgariyi Pri videozali znahoditsya magazin de prodayutsya suveniri spravzhni predmeti epohi socializmu ta suchasni kopiyi Chervona zirka Budinku PartiyiChervona zirka 1 Pravoruch vid vhodu do parku muzeyu znahoditsya originalna chervona zirka simvol socializmu ta komunizmu v Narodnij Respublici Bolgariyi yaka z 1954 po 1984 roki visochila nad Budinkom Partiyi rezidenciyeyu Centralnogo komitetu Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi u centri Sofiyi Chervonu zirku 1 rozmistili na vezhi Budinku Partiyi v Sofiyi 1954 r Rishennyam 648 CK BKP vid 25 lipnya 1984 roku bulo zatverdzheno proyektuvannya ta vstanovlennya novoyi zirki tak zvanoyi Zirki 2 Proyekt yiyi bulo zasnovano na konstrukciyi u Moskvi Kupivlya dostavlennya ta montazh novoyi zirki zdijsnila bolgarska zovnishnotorgovelna organizaciya Tehnoimporteksport Zirka 2 vigotovlena iz sintetichnogo rubina Za proyektnimi ocinkami radyanskih specialistiv diametr yiyi mav stanoviti 3 metri yiyi oporna chastina shpil mati visotu 2 m a vaga ne mala perevishuvati 1 2 tonni Faktichno zirku bulo vikonano diametrom 2 5 m Bolgarskij proyektuvalnik profesor arhitekturi Ivan Ivanchev Maksimalna tovshina v centri stanovila 700 mm Useredini zirki malo znahoditisya dzherelo svitla potuzhnistyu 5000 Vatt Svitlovij potik rozpodilyavsya rivnomirno cherez usi faseti ob yemnim refraktorom iz dzerkal Okremi faseti buli rozmirom 800 na 300 mm Zirka bula rozrahovana na ekspluataciyu za temperaturi povitrya vid 27 5 C do 37 4 C Zolote pokrittya rubinovoyi zirki vikonano na zavodi Komuna u m Sopot Bolgariya Obladnannya privezeno iz SRSR Nou hau virobnictvo pakuvannya ta dodatkove obladnannya zirki zamovlene v SRSR obijshlisya u sumu 573 246 rubliv She 14 643 rubliv bulo zakladeno do byudzhetu na dodatkovi vitrati z transportuvannya ta montazhu Rishennyam 39 go kongresu Bolgarskoyi socialistichnoyi partiyi cyu zirku bulo znyato z vezhi Budinku Partiyi ale v yiyi misce vstanovleno prapor Bolgariyi Asen Panajotov odin iz diyachiv Bolgarskoyi socialistichnoyi partiyi zgaduye Mi znyali yiyi za 3 hvilini des blizko 9 yi godini ranku 4 zhovtnya 1990 roku Vertolit perenis yiyi na pole bilya sela Dolishnij Bogrov O 5 godini nastupnogo ranku mi zavantazhili yiyi na prichip vijskovoyi vantazhivki j povernuli v Budinok Partiyi U zv yazku z velikim rozmirom vona pomistilasya tilki v garazhi Todora Zhivkova Shob v yihati u vorota garazha dovelosya prispustiti shini vantazhivki Mi znyali pozolocheni detali ozdoblennya korpusu i peredali yih za protokolom u Bolgarskij narodnij bank Z nih bulo otrimano blizko 2 kg zolota Sklo bulo bagatosharove tehnichne zhodnih rubin tam ne bulo Vono takozh bulo znyato Stalevij karkas zalishivsya v garazhi ta jmovirno buv zdanij u metalolom Inshi viddili ta ustanoviBudivlya muzeyu ye novoyu v nij znahoditsya kilka struktur Derzhavnij folklornij ansambl Filip Kutyev Nacionalnij institut arhitekturnoyi spadshini kompaniya Restavraciya regionalnij centr zberezhennya nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Pivdenno Shidnoyi Yevropi pid egidoyu YuNESKO Suspilna dumkaBagato statuyi byusti ta barelyefi vigotovleni z midi bronzi ta inshih cinnih metaliv Odnak voni ne buli pereplavleni a buli dbajlivo zberezheni protyagom bilshe 20 rokiv poki ne buli zibrani v muzeyi u 2011 r Krim nih u Bolgariyi donini zberezheno blizko 400 pam yatnikiv rosiyanam sered yakih chimalo radyanskih Alosha Pam yatnik Radyanskij armiyi ta inshi Cherez dvadcyat z gakom rokiv pislya vidhodu BKP z vladi j cherez desyat rokiv pislya smerti Todora Zhivkova chvert bolgarskih gromadyan vse she vidchuvayut nostalgiyu za epohoyu socializmu Spirayuchis na cyu statistiku u listopadi 2010 roku prem yer ministr Bolgariyi Bojko Borisov zayaviv po telebachennyu Yaksho mi vstignemo zrobiti hoch odnu sotu chastku togo sho pobuduvav dlya Bolgariyi Todor Zhivkov i sho bulo zrobleno za ci roki ce stalo b velicheznim uspihom dlya uryadu Toj fakt sho cherez 20 rokiv pislya jogo vidhodu z vladi nihto jogo ne zabuvaye pokazuye yak bagato vin zrobiv Mi vzhe 20 rokiv privatizuyemo te sho bulo pobudovano todi Pravi politichni partiyi Bolgariyi buli kategorichno proti stvorennya muzeyu 20 veresnya 2010 r SDS vistupiv iz deklaraciyeyu z privodu vidkrittya Muzeyu socialistichnogo mistectva U nij govoritsya Mi ye svidkami she odniyeyi sprobi perepisati istoriyu Sprobi yaka vihodit za ramki reabilitaciyi komunistichnogo rezhimu do yakoyi nini vzhe vsi zvikli Ce sproba partiyi GERB vkazati nam sho take socializm i komunizm i sho take mistectvo Mi zapituyemo yak bulo vidibrano tvori eksponovani v muzeyi Hto i za yakimi kriteriyami viznachiv ci eksponati yak mistectvo Chomu ekspoziciya bula nazvana Muzej socialistichnogo mistectva a ne totalitarnogo abo hocha b komunistichnogo sho na poryadok blizhche do istini U chiyij vlasnosti perebuvayut eksponati cogo tak zvanogo muzeyu Chomu ne bulo ogolosheno konkurs na stvorennya cogo muzeyu ta upravlinnya nim Mi vvazhayemo nepripustimim perepisuvannya istoriyi na osnovi eksponativ otrimanih z fondiv CK BKP SDS pam yataye rezultati cogo upravlinnya SDS pam yataye spravzhnyu istoriyu cogo zlochinnogo totalitarnogo rezhimu SDS ne dozvolit cyu istoriyu perepisati SDS ne dopustit povernennya avtoritarnogo upravlinnya v Bolgariyi Mi zi svogo boku vistupayemo za stvorennya Muzeyu totalitarizm yakij bi nagaduvav pro vsi storoni cogo rezhimu i vshanovuvav bi pam yat lyudej chiyi doli sklalisya tragichno Div takozhBuzludzha Bolgariya Pam yatnik Radyanskij armiyi Bolgariya Park Grutas Litva Park Memento Ugorshina GalereyaPark Muzeyu socialistichnogo mistectva v Sofiyi Polonenij partizan ta Georgij Dimitrov Lenin ta kolgospniki Uchasnik Veresnevogo povstannya u Bolgariyi 1923 Chervonoarmiyec Dmitro Blagoyev Vasil Kolarov Cvyatko Radojnov Todor Zhivkov ZvaryuvalnikPrimitkiMinisterstvo kultury Respubliki Bolgarii 17 veresnya 2011 Na 19 septemvri v 11 00 ch she bde oficialnoto otkrivane na noviya muzej na socialisticheskoto izkustvo v Sofiya bolg originalu za 26 listopada 2019 Procitovano 24 sichnya 2012 Mila Vacheva 4 zhovtnya 2010 Nashata petolchka po moderna ot kremlskata zvezda bolg gazeta 24 chasa Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2012 Mitko Novkov 7 grudnya 2011 Opitite da se vzdigne Zhivkov edva li ne do vodesh blgarski drzhavnik sa zhalki bolg svobodata com originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 7 lyutogo 2010 Nedopustimo e chrez eksponati dareni ot fondovete na CK na BKP da bde praven opit za podmyana na istoriyata bolg Oficialnyj sajt SDS 20 veresnya 2011 Arhiv originalu za 11 veresnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2012

Дата публікації:
Топ