Дмитро Благоєв

Дмитро́ Благо́єв Николов (болг. Димитър Благоев Николов; *14 червня 1856,  — †7 травня 1924) — засновник і керівник Болгарської комуністичної партії.

Дмитро Благоєв
Народився	14 червня 1856(1856-06-14)^[2]^[3]^[4] ^d
Помер	7 травня 1924(1924-05-07)^[1]^[2]^[…] (67 років) Софія, Болгарія^[1]
Країна	Болгарія
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов	болгарська^[2]^[5]
Посада	депутат Народних зборів Болгарії^[d], депутат Народних зборів Болгарії^[d] і депутат Народних зборів Болгарії^[d]
Партія	Болгарська комуністична партія
У шлюбі з	Вела Благоєва
Діти	^d
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Загоричанах Костурської околії (Греція). В юнацькі роки брав участь у національно-визвольній боротьбі проти Туреччини. Освіту здобув у Російській імперії: середню — в Одесі, вищу — в Петербурзі. Через студентські організації Благоєв зв'язався з російським революційним рухом, під впливом якого формувались його ідейно-політичні погляди. В Росії Благоєв почав вивчати марксизм і заснував одну з перших марксистських організацій (див. (Благоєвська група)). 1885 Благоєв був заарештований і висланий до Болгарії. Підтримуючи зв'язки з російськими революційними організаціями, в тому числі з ленінською газетою «Іскра», Благоєв став першим пропагандистом ідей соціалізму в Болгарії. Переклав на болгарську мову ряд творів К. Маркса. 1891 заснував болгарську соціал-демократичну партію. 1903 в результаті розколу з «широкими» (правими соціал-демократами) під керівництвом Благоєва створилася революційна болгарська робітнича соціал-демократична партія «тісних соціалістів». Спираючись на досвід російського революційного руху і твори В. І. Леніна, Благоєв боровся з болгарськими народниками, ревізіоністами, опортуністами; він написав багато праць, спрямованих проти ідеалізму та суб'єктивізму в поясненні суспільних явищ.

У праці «До історії соціалізму в Болгарії» (1906) Благоєв з марксистських позицій проаналізував історію Болгарії і болгарського робітничого руху. З 1897 до 1923 Благоєв редагував теоретичний журнал партії «Ново време». Беручи участь в редагуванні журналів «Ден», «Дело» і газет «Работник», «Социалист», Благоєв друкував у них статті про завдання і тактику партії, відстоював і пропагував марксистську філософію. Близько 8 років Благоєв присвятив педагогічній роботі, був одним з засновників прогресивних учительських організацій, редактором «Вестник на учителското дружество», склав програму болгарської марксистської партії з питань освіти. В літературно-критичних працях розробляв важливі проблеми теорії естетики, обстоював виховне значення мистецтва, розвиваючи традиції болгарської і російської революційно-демократичної критики, боровся за утвердження реалізму в болгарській літературі. Благоєв викривав імперіалістичний характер першої світової війни і зрадницьку роль 2-го Інтернаціоналу. Він з захопленням зустрів Жовтневий переворот в Росії і був щирим другом Радянської країни. Керована Благоєвим партія «тісняків» порвала з 2-м Інтернаціоналом і стала одним з засновників 3-го Інтернаціоналу. В травні 1919 партія «тісняків» була перетворена в Комуністичну партію Болгарії.

Примітки

1. Благоев Димитр // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
5. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863

Джерела

• Христов X., Василев К. Димитр Благоев. М., 1958.
• Съчинения, т. 1—8. София, 1957.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.