Музей античної скульптури Джованні Баракко

Музей античної скульптури Джованні Баракко (італ. Il Museo di scultura antica Giovanni Barracco) — музей зі збірками античної скульптури у місті Рим.

Музей античної скульптури Джованні Баракко (Музей Баракко)італ. Il Museo di scultura antica Giovanni Barracco

головний вхід до музею41°53′48″ пн. ш. 12°28′21″ сх. д. / 41.89685270043358400° пн. ш. 12.47261047291722669° сх. д. / 41.89685270043358400; 12.47261047291722669Типхудожня галерея
археологічний^[1][2] і ^d[2]Статус спадщини^d[3]Частина від^d[4]Країна Італія^[3]РозташуванняРим, ІталіяАдреса00186^[5][1] Corso Vittorio Emanuele, 166/A - 00186 RomaЗасновано1904 рокуВідкритовідновлення в 1948Закрито1938Фонд308 документ^[6] і 316 документ^[7]Відвідувачі8698 осіб (2020)^[1]
29 504 осіб (2019)^[8]
23 637 осіб (2018)^[6]
9528 осіб (2021)^[9]
26 796 осіб (2022)^[2]Сайтmuseobarracco.it

Музей античної скульптури Джованні Баракко (Італія)

---

 Музей античної скульптури Джованні Баракко у Вікісховищі

Дещо про Джованні Баракко

Фотопортрет Дж. Баракко в похилому віці

Джованні Баракко прибув у центральну Італію з Калабрії. Ще у молоді роки він зацікавився старовинними історичними мовами та античною культурою. Доля звела його з археологом Джузеппе Фйореллі, що розкривав від попелу античне місто Помпеї. Джузеппе Фйореллі водночас був на той час директором Національного археологічного музею у Неаполі. Все це сприяло зацікавленню у Джованні Баракко у вивченні античних решток на оригіналах, до того ж у 19 столітті археологічні рештки з Помпей та інших місць розкопок не коштували фантастично великих коштів.

Життя барона Джованні Баракко припало на драматичні роки об'єднання дрібних італійських князівств у єдину державу. Він працював у місті Турин, де діяв перший буржуазний парламент поєднаного італійського королівства. Отримані кошти він почав витрачати на придбання археологічних артефактів. Хоча його цікавили у першу чергу давньоримські речі і твори етрусків, згодом він зацікавився археологічними знахідками з Месопотамії, Стародавнього Єгипту тощо. Часові межі його приватної колекції таким чином розширилися. Якщо він натрапляв на цікаві пам'ятки європейського середньовіччя, він купував і їх. Так його приватна колекція отримала барвистий, еклектичний характер. Його колекція не могла бути надто великою, але на окремих пам'ятках різних культур і цивілізацій давала підстави для порівняльних аналізів.

У 1870 перебрався у Рим, який зробили столицею Італійського королівства.

Історія

У 1904 передав власну приватну колекцію у подарунок місту Рим. За цей подарунок уряд міста Рим надав йому звання почесного громадянина міста. Музейний заклад під назвою музей старовинної скульптури був розроблений архітектором Гаетано Кохом. Архітектор і барон Джованні Баракко були знайомі з періоду, коли архітектор облаштовував споруду парламента у Римі по переїзду того з Турина.

Джованні Баракко відслідковував усі етапи створення проекту і його реалізації. В новому музеї навпроти церкви Сан Джованні Деї Фйорентіні вперше в музейному приміщенні створили опалення та завеликі для музею вікна, аби було вдосталь світла. Частка найцікавіших експонатів мала поворотку основу, щоби надати можливість огляду з усіх боків. В останні роки життя барон оселився в музеї, передавши туди і власну приватну бібліотеку.

В роки фашистського уряду у Італії Музей старовинної скульптури постраждав. 1938 року його поруйнували під час реконструкції вулиці Віктора Еммануїла ІІ. 1943 року Людвиг Поллак, що очолював музей, був заарештований і запроторений у гестапо. Колекції музею згодом передали у сховища Капітолійських музеїв.

Відновлення музею відбулося в 1948, коли для його облаштування віддали старовинну споруду. Це був палацик, вибудований в 1523 для прелата Томаса Регіса. Декор фасаду приписують архітекторові Антоніо да Сангалло молодшому. З 1671 року маєток перейшов у майно Сільвестрі. 1885 року палацик став майном міста Рим. Незважаючи на перебудови і реконструкції, споруду палацика в 1523 побудови врятували і віддали під музей.

Рим надто старе місто з декількома нашаруваннями ґрунтів різних епох. Під час розкопок 1899 року на глибині чотирьох метрів від сучасної поверхні були знайдені рештки ще античного будинку з двориком і колишнім фонтаном, підлогу з білим мармуром та фрагментами мозаїк в декотрих приміщеннях, залишки перистиля. Після проведених розкопок були зміцнені фундаменти старовинного палацика, відомого як Мала Фарнезіна (Piccola Farnesina).

• Зала грецьких оригіналів і римських копій з грецьких оригіналів
• Палаццо Мала Фарнезіна, домівка музею античної скульптури Баракко
• Сходи музею
• Декор у внутрішньому дворику

Фонди музею

Музей створений на базі приватної колекції заможного володаря. Тому фонди несуть відбиток його колекціонерських зацікавлень, колекціонерських недоліків і вдалих придбань. Декотрий час барон цікавився артефактами Стародавнього Єгипту і ця частина колекцій відкриває нині експозиції. Але одна приватна особа не була в змозі зібрати настільки репрезентативну колекцію, котра би давала розгорнуту картину мистецтва такої довготривалої цивілізації, як Єгипет доби фараонів. Тому збірки Джованні Баракко поступаються кількістю і якістю багатьом іншим музеям з відділками мистецтва Стародавнього Єгипту (Британського музею, Лувра, міста Турина тощо). Досить мало експонатів з Месопотамії та творів етрусків. Дві окремі галузі — оригінали давньогрецьких майстрів з територій Греції та Італії (так звана Велика Греція), а також збірка копій давньоримських майстрів з грецьких оригіналів. Як і більшість приватних колекціонерів кінця 19 ст. Джованні Баракко не оминув давньогрецьку кераміку, що теж в експозиції. Окрема частина збірки — артефакти з острова Кіпр, що був перехрестям різних культур впродовж декількох тисячоліть.

В експозиції передано чотириста експонатів з фонду, загальна кількість музейних зал лише дев'ять.

• Уламок єгипетського саркофага
• Скульптури, знайдені на території Великої Греції у Італії
• Мозаїка 12 століття. Колись прикрашала інтер'єр собору св. Петра до його перебудови за проектом Донато Браманте.
• Кам'яний рельєф з палацу в Ніневії
• Геракл, 5 ст. до н.е., з Кіпра
• Гермес з бараном, римська копія з давньогрецького оригінала
• Зразок надгробкової скульптури з Пальміри римського періоду
• Кам'яна поховальна урна з архітектурним декором, розкопки в Пренесте, 3 ст. н.е.
• Канопа з поховання з голівкою мавпи, 24 династія, Стародавній Єгипет
• Уламок рельєфу, розфарбована теракота 1 ст. до н.е.

Див. також

• Скульптура
• Археологія
• Колекціонування
• Скульптура Стародавньої Греції
• Надгробковий портрет Пальміри
• Капітолійські музеї
• Національний археологічний музей (Неаполь)

Примітки

1. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
   d:Track:Q112132470
2. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.
   d:Track:Q124818240
3. dati.beniculturali.it — 2014.
   d:Track:Q52897564
4. https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf — Musei in Comune.
   d:Track:Q109610157
5. http://www.museobarracco.it/
6. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
   d:Track:Q112132642
7. ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
   d:Track:Q113576238d:Track:Q214195
8. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
   d:Track:Q111911432d:Track:Q214195
9. Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
   d:Track:Q120783133

Джерела

• Бритова Н. Н., Лосева Н. М., Сидорова «Римский скульптурный портрет», М., «Искусство», 1975
• Carmelo Calci, Roma archeologica, Adnkronos Libri, Roma 2005 (pag. 219),
• Maresita Nota Santi, Maria Gabriella Cimino, Museo Barracco. Alcune note sulla ristrutturazione del museo, Istituto Poligrafico e Zecca dello Stato, Roma 1991,
• Maresita Nota Santi, Maria Gabriella Cimino, Museo Barracco, Istituto Poligrafico e Zecca dello Stato, Roma 1999,

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей античної скульптури Джованні Баракко