Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музей Лесі Українки в Ялті — музей української письменниці Лесі Українці, яка провела в Ялті два роки з прожитих сорока двох.
Музей Лесі Українки у Вікісховищі
Будинок
Музей розміщений у будинку дачі Ліщинського в Ялті на вулиці Катерининській, 8. Побудований відомим ялтинським архітектором Платоном Теребеньєвим у 1884—1885 роках. Недороге і зручно розташоване неподалік від моря помешкання сподобалось Лесі Українці. Вона поселилася спочатку на першому, а згодом на другому поверсі. У листах письменниця так описувала своє тимчасове помешкання:
«Сьогодні я писала папі про свою нову домівку: тут же, тільки на другому етажі. Зимою тут люди au rez-de-chaussée не живуть і мають рацію, бо тут садки зелені всю зиму і через те в нижніх етажах завжди затінок, що влітку дуже добре, але зимою розпроваджує вільгость. При помочі невеличкої «воєнної хитрості» з мого боку моя господиня віддала мені і сю хату за 15 p., хоч я сама бачу, що згідно з тутешніми звичаями вона варта 20 р. В ній два вікна – одно на схід, друге на захід, з подвійними, але не заклеєними рамами (когда кто хочет, то запаковується й тут, але, по-моєму, се без потреби), ліжко на пружинах, канапка, велике крісло (і не продерте!), два столи, шафа, комода, умивальник, «такий, як на вокзалі», і ширма. Двері виходять на великий скляний ганок, якого половина належить мені, а половина моїй сусідці, ревельській пані з двома дітьми, Ларисою (15 літ) і Вітею (10 літ)».
Цікаво, що під час перебування в Ялті Леся Українка давала оголошення в місцеву газету такого змісту: «Чтица, знающая 6 языков, ищет занятий в городе». Після цього вона справді знайшла двох учнів, які, зокрема, приходили до неї брати уроки на дачу Ліщинського. Особливо теплі стосунки в поетеси склалися з сім'єю її учня Льоні Разумова. Відомо також, що вона дбала про поповнення міської читальні українськими книгами, скажімо, просила матір прислати на адресу бібліотекаря Стаханова «Кобзар» Тараса Шевченка, «бо люди дуже просять».
Історія створення
Ініціативна група зі створення музею Лесі Українки в Ялті виникла на початку 1970-х років, напередодні 100-річчя поетеси. До групи увійшли київські шанувальники творчості поетеси на чолі з Євгеном Пронюком та ялтинські інтелігенти, краєзнавці, митці. Членами групи були зокрема:
- колишній учень Лесі Українки, винороб-науковець Микола Охріменко,
- прихильники творчості поетеси Олексій Нирко, Олександр Януш, Остап Кіндрачук, Цимбал Тетяна Іванівна та інші.
Зусиллями ініціативної групи:
- споруджено пам'ятник Лесі Українці (скульптор — Галина Кальченко, архітектор — Анатолій Ігнащенко),
- установлено меморіальну дошку на будинку, де 1897 року вона проживала,
- започатковано збір експонатів.
Через гоніння національної інтелігенції в 1970-х роках роботу над музеєм припинили, а в будинку, звільненому від мешканців для музею Лесі Українки, наприкінці 1980-х років відкрили відділ з експозицією «Музей дореволюційної прогресивної російської та української культури». Повністю реставрацію будинку завершили 1990 року.
У 1991 в музеї відкрито експозицію «Леся Українка і Крим» (до 120-річчя з Дня народження Лесі Українки). 10 вересня 1993, завдяки тиску Ялтинського міського товариства «Просвіта», осередку Союзу українок, принциповій позиції громадськості опір чиновників подолали: Ялтинський міськвиконком ухвалив надати експозиції «Леся Українка і Крим» статус «Музей Лесі Українки» — на правах відділу Ялтинського державного історико-літературного музею.
Завдяки поповненню колекції музею та допомозі Міжнародного фонду «Відродження» з нагоди 10-річчя незалежності України відкрили нову експозицію — «Ломикамінь», експонування якої тривало до 2014 року. Основою її концепції стала багатогранність творчої особистості Лесі Українки. Вестибюль — місце знайомства з історичним і культурним контекстом. Далі на гостей чекали три зали, різні за стилем: світська вітальня, типова для курортної Ялти ХІХ століття; українська світлиця, у якій окрім творчості Лесі Українки йшлось і про інших українських письменників ХІХ — початку ХХ століття, чия доля так чи інакше була пов'язана з Кримом; «антична» зала, де відтворено дух давньої Тавриди, що так живо відчувала Леся Українка і вплітала у свої тексти, над якими працювала у Криму.
Музей до Анексії Криму
Лише на ентузіазмі в перші роки незалежності України працівники музею та громадські діячі організували Недільну школу українознавства. Викладачами школи на добровільних засадах стали жителі Ялти, більшість з яких пізніше згуртувалась у громадське об'єднання Клуб української творчої інтелігенції Ялти. Роль кураторки школи взяла на себе завідувачка музею — Світлана Кочерга, а найавторитетнішими викладачами стали член Спілки письменників України, художник і дизайнер Віктор Виноградов, заслужена артистка України Надія Петренко, заслужений майстер народної творчості Микола Вакуленко, краєзнавець і бібліофіл, бандурист Остап Кіндрачук, священник греко-католицької Церкви отець Микола та ін. Серед предметів, які викладали в недільній школі, основними були українська мова, українська література, історія України, музика, образотворче мистецтво, етика християнської віри та ін. Найважливішим результатом створення недільної школи українознавства стало відкриття 1994 року першого українського класу в СШ № 4, а згодом багаторічна співпраця з єдиною українською школою в Ялті (НВО № 15).
Музей завжди покладався на роботу з закладами вищої освіти, серед яких Таврійський національний університет, Кримський інженерно-педагогічний університет, але передовсім Кримський гуманітарний університет (Ялта). Серед численних спільних проєктів — наукові конференції, семінари, музейна та фольклорна практики на базі музею. Саме студенти організували народний аматорський ексклюзив-театр «Сім Муз». Театр підготував майже десяток вистав, експериментуючи з жанрами, встиг стати лауреатом студентського театрального конкурсу «Дах» (Київ). «Сім муз» пропонували нове прочитання творів Лесі Українки. Найбільш оригінальною стала постановка «Камінного господаря», що проходила просто неба на сходах музею в шикарному музичному супроводі ансамблю «Чарівний спів», що виконував середньовічні канти.
У музеї постійно збиралися активісти товариства «Просвіта», Союзу українок, «Кримської куті» (клубу української творчої інтелігенції Ялти), При музеї діяла бібліотека «Українська книга», яка успішно функціонувала й поповнювалася рідкісними виданнями завдяки активній комунікації з культурними осередками американської діаспори.
Активною була виставкова діяльність музею: окрім власних тематичних виставок, у ньому протягом багатьох років було реалізовано проект «Літературні музеї в гостях у Ялті», з експозиціями, присвяченими Ользі Кобилянській, Михайлові Коцюбинському, письменникам 20-30-х років тощо. З 2005 року діяла виставка бандур Криму та Кубані, яку задумав, але не встиг реалізувати за життя один із засновників музею Лесі Українки — Олексій Федорович Нирко.
Музей Лесі Українки в Ялті одним з перший в Україні взяв участь у Міжнародній акції «Ніч в музеї». Кульмінацією всієї щорічної музейної роботи протягом 15-и років стало культурно-мистецьке свято «Лесина осінь» (режисер — Василь Вовкун). Спектр програми завжди був надзвичайно широкий — від автентики через класику до авангарду. Завдяки фестивалю Ялта побачила виступи Ніни Матвієнко і театру сучасної хореографії «Сузір'я Аніко», масштабну постановку «Пер Ґюнт» Донецького театру опери і балету і вистави львівського «Театру у кошику», картини Марії Приймаченко і сюрреалістів ХХІ століття та багато іншого.
21 жовтня 2010 року Верховна Рада України рекомендувала Кабінету Міністрів України до 1 лютого 2011 року вжити заходів щодо забезпечення ремонту музею Лесі Українки у м. Ялті. Після окупації Криму Росією другий поверх будівлі, де розташовувався музей, зачинено на ремонт.
Директори музею
- 1993—2004 — Кочерга Світлана Олексіївна
- 2005—2014 —
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року N 2633-VI «Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)»
Джерела і посилання
- Вісич Олександра. Ялтинський дім Лесі Українки [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- lesiaukrainka.crimea.ua — офіційний сайт «Музей Лесі Українки».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Lesi Ukrayinki v Yalti muzej ukrayinskoyi pismennici Lesi Ukrayinci yaka provela v Yalti dva roki z prozhitih soroka dvoh Muzej Lesi Ukrayinki44 29 31 pn sh 34 09 43 sh d 44 49194444447221741 pn sh 34 16194444447221912 sh d 44 49194444447221741 34 16194444447221912 Koordinati 44 29 31 pn sh 34 09 43 sh d 44 49194444447221741 pn sh 34 16194444447221912 sh d 44 49194444447221741 34 16194444447221912TipmuzejStatus spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini i dKrayinaUkrayinaRoztashuvannyaYalta ARK UkrayinaAdresavul Katerininska 8Zasnovano23 grudnya 1977DirektorKuratorSvitlana KochergaSajtOficijnij vebsajt muzeyuMuzej Lesi Ukrayinki Yalta Avtonomna Respublika Krim Muzej Lesi Ukrayinki u Vikishovishi Ekspoziciyi muzeyu Ekspoziciyi muzeyu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Muzej Lesi Ukrayinki BudinokMuzej rozmishenij u budinku dachi Lishinskogo v Yalti na vulici Katerininskij 8 Pobudovanij vidomim yaltinskim arhitektorom Platonom Terebenyevim u 1884 1885 rokah Nedoroge i zruchno roztashovane nepodalik vid morya pomeshkannya spodobalos Lesi Ukrayinci Vona poselilasya spochatku na pershomu a zgodom na drugomu poversi U listah pismennicya tak opisuvala svoye timchasove pomeshkannya Sogodni ya pisala papi pro svoyu novu domivku tut zhe tilki na drugomu etazhi Zimoyu tut lyudi au rez de chaussee ne zhivut i mayut raciyu bo tut sadki zeleni vsyu zimu i cherez te v nizhnih etazhah zavzhdi zatinok sho vlitku duzhe dobre ale zimoyu rozprovadzhuye vilgost Pri pomochi nevelichkoyi voyennoyi hitrosti z mogo boku moya gospodinya viddala meni i syu hatu za 15 p hoch ya sama bachu sho zgidno z tuteshnimi zvichayami vona varta 20 r V nij dva vikna odno na shid druge na zahid z podvijnimi ale ne zakleyenimi ramami kogda kto hochet to zapakovuyetsya j tut ale po moyemu se bez potrebi lizhko na pruzhinah kanapka velike krislo i ne proderte dva stoli shafa komoda umivalnik takij yak na vokzali i shirma Dveri vihodyat na velikij sklyanij ganok yakogo polovina nalezhit meni a polovina moyij susidci revelskij pani z dvoma ditmi Larisoyu 15 lit i Viteyu 10 lit Cikavo sho pid chas perebuvannya v Yalti Lesya Ukrayinka davala ogoloshennya v miscevu gazetu takogo zmistu Chtica znayushaya 6 yazykov ishet zanyatij v gorode Pislya cogo vona spravdi znajshla dvoh uchniv yaki zokrema prihodili do neyi brati uroki na dachu Lishinskogo Osoblivo tepli stosunki v poetesi sklalisya z sim yeyu yiyi uchnya Loni Razumova Vidomo takozh sho vona dbala pro popovnennya miskoyi chitalni ukrayinskimi knigami skazhimo prosila matir prislati na adresu bibliotekarya Stahanova Kobzar Tarasa Shevchenka bo lyudi duzhe prosyat Istoriya stvorennyaIniciativna grupa zi stvorennya muzeyu Lesi Ukrayinki v Yalti vinikla na pochatku 1970 h rokiv naperedodni 100 richchya poetesi Do grupi uvijshli kiyivski shanuvalniki tvorchosti poetesi na choli z Yevgenom Pronyukom ta yaltinski inteligenti krayeznavci mitci Chlenami grupi buli zokrema kolishnij uchen Lesi Ukrayinki vinorob naukovec Mikola Ohrimenko prihilniki tvorchosti poetesi Oleksij Nirko Oleksandr Yanush Ostap Kindrachuk Cimbal Tetyana Ivanivna ta inshi Zusillyami iniciativnoyi grupi sporudzheno pam yatnik Lesi Ukrayinci skulptor Galina Kalchenko arhitektor Anatolij Ignashenko ustanovleno memorialnu doshku na budinku de 1897 roku vona prozhivala zapochatkovano zbir eksponativ Cherez goninnya nacionalnoyi inteligenciyi v 1970 h rokah robotu nad muzeyem pripinili a v budinku zvilnenomu vid meshkanciv dlya muzeyu Lesi Ukrayinki naprikinci 1980 h rokiv vidkrili viddil z ekspoziciyeyu Muzej dorevolyucijnoyi progresivnoyi rosijskoyi ta ukrayinskoyi kulturi Povnistyu restavraciyu budinku zavershili 1990 roku U 1991 v muzeyi vidkrito ekspoziciyu Lesya Ukrayinka i Krim do 120 richchya z Dnya narodzhennya Lesi Ukrayinki 10 veresnya 1993 zavdyaki tisku Yaltinskogo miskogo tovaristva Prosvita oseredku Soyuzu ukrayinok principovij poziciyi gromadskosti opir chinovnikiv podolali Yaltinskij miskvikonkom uhvaliv nadati ekspoziciyi Lesya Ukrayinka i Krim status Muzej Lesi Ukrayinki na pravah viddilu Yaltinskogo derzhavnogo istoriko literaturnogo muzeyu Zavdyaki popovnennyu kolekciyi muzeyu ta dopomozi Mizhnarodnogo fondu Vidrodzhennya z nagodi 10 richchya nezalezhnosti Ukrayini vidkrili novu ekspoziciyu Lomikamin eksponuvannya yakoyi trivalo do 2014 roku Osnovoyu yiyi koncepciyi stala bagatogrannist tvorchoyi osobistosti Lesi Ukrayinki Vestibyul misce znajomstva z istorichnim i kulturnim kontekstom Dali na gostej chekali tri zali rizni za stilem svitska vitalnya tipova dlya kurortnoyi Yalti HIH stolittya ukrayinska svitlicya u yakij okrim tvorchosti Lesi Ukrayinki jshlos i pro inshih ukrayinskih pismennikiv HIH pochatku HH stolittya chiya dolya tak chi inakshe bula pov yazana z Krimom antichna zala de vidtvoreno duh davnoyi Tavridi sho tak zhivo vidchuvala Lesya Ukrayinka i vplitala u svoyi teksti nad yakimi pracyuvala u Krimu Muzej do Aneksiyi KrimuLishe na entuziazmi v pershi roki nezalezhnosti Ukrayini pracivniki muzeyu ta gromadski diyachi organizuvali Nedilnu shkolu ukrayinoznavstva Vikladachami shkoli na dobrovilnih zasadah stali zhiteli Yalti bilshist z yakih piznishe zgurtuvalas u gromadske ob yednannya Klub ukrayinskoyi tvorchoyi inteligenciyi Yalti Rol kuratorki shkoli vzyala na sebe zaviduvachka muzeyu Svitlana Kocherga a najavtoritetnishimi vikladachami stali chlen Spilki pismennikiv Ukrayini hudozhnik i dizajner Viktor Vinogradov zasluzhena artistka Ukrayini Nadiya Petrenko zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Mikola Vakulenko krayeznavec i bibliofil bandurist Ostap Kindrachuk svyashennik greko katolickoyi Cerkvi otec Mikola ta in Sered predmetiv yaki vikladali v nedilnij shkoli osnovnimi buli ukrayinska mova ukrayinska literatura istoriya Ukrayini muzika obrazotvorche mistectvo etika hristiyanskoyi viri ta in Najvazhlivishim rezultatom stvorennya nedilnoyi shkoli ukrayinoznavstva stalo vidkrittya 1994 roku pershogo ukrayinskogo klasu v SSh 4 a zgodom bagatorichna spivpracya z yedinoyu ukrayinskoyu shkoloyu v Yalti NVO 15 Muzej zavzhdi pokladavsya na robotu z zakladami vishoyi osviti sered yakih Tavrijskij nacionalnij universitet Krimskij inzhenerno pedagogichnij universitet ale peredovsim Krimskij gumanitarnij universitet Yalta Sered chislennih spilnih proyektiv naukovi konferenciyi seminari muzejna ta folklorna praktiki na bazi muzeyu Same studenti organizuvali narodnij amatorskij eksklyuziv teatr Sim Muz Teatr pidgotuvav majzhe desyatok vistav eksperimentuyuchi z zhanrami vstig stati laureatom studentskogo teatralnogo konkursu Dah Kiyiv Sim muz proponuvali nove prochitannya tvoriv Lesi Ukrayinki Najbilsh originalnoyu stala postanovka Kaminnogo gospodarya sho prohodila prosto neba na shodah muzeyu v shikarnomu muzichnomu suprovodi ansamblyu Charivnij spiv sho vikonuvav serednovichni kanti U muzeyi postijno zbiralisya aktivisti tovaristva Prosvita Soyuzu ukrayinok Krimskoyi kuti klubu ukrayinskoyi tvorchoyi inteligenciyi Yalti Pri muzeyi diyala biblioteka Ukrayinska kniga yaka uspishno funkcionuvala j popovnyuvalasya ridkisnimi vidannyami zavdyaki aktivnij komunikaciyi z kulturnimi oseredkami amerikanskoyi diaspori Aktivnoyu bula vistavkova diyalnist muzeyu okrim vlasnih tematichnih vistavok u nomu protyagom bagatoh rokiv bulo realizovano proekt Literaturni muzeyi v gostyah u Yalti z ekspoziciyami prisvyachenimi Olzi Kobilyanskij Mihajlovi Kocyubinskomu pismennikam 20 30 h rokiv tosho Z 2005 roku diyala vistavka bandur Krimu ta Kubani yaku zadumav ale ne vstig realizuvati za zhittya odin iz zasnovnikiv muzeyu Lesi Ukrayinki Oleksij Fedorovich Nirko Muzej Lesi Ukrayinki v Yalti odnim z pershij v Ukrayini vzyav uchast u Mizhnarodnij akciyi Nich v muzeyi Kulminaciyeyu vsiyeyi shorichnoyi muzejnoyi roboti protyagom 15 i rokiv stalo kulturno mistecke svyato Lesina osin rezhiser Vasil Vovkun Spektr programi zavzhdi buv nadzvichajno shirokij vid avtentiki cherez klasiku do avangardu Zavdyaki festivalyu Yalta pobachila vistupi Nini Matviyenko i teatru suchasnoyi horeografiyi Suzir ya Aniko masshtabnu postanovku Per Gyunt Doneckogo teatru operi i baletu i vistavi lvivskogo Teatru u koshiku kartini Mariyi Prijmachenko i syurrealistiv HHI stolittya ta bagato inshogo 21 zhovtnya 2010 roku Verhovna Rada Ukrayini rekomenduvala Kabinetu Ministriv Ukrayini do 1 lyutogo 2011 roku vzhiti zahodiv shodo zabezpechennya remontu muzeyu Lesi Ukrayinki u m Yalti Pislya okupaciyi Krimu Rosiyeyu drugij poverh budivli de roztashovuvavsya muzej zachineno na remont Direktori muzeyu1993 2004 Kocherga Svitlana Oleksiyivna 2005 2014 Primitki Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 21 zhovtnya 2010 roku N 2633 VI Pro vidznachennya 140 richchya z dnya narodzhennya vidatnoyi ukrayinskoyi poetesi gromadskogo diyacha Lesi Ukrayinki Larisi Petrivni Kosach Kvitki Dzherela i posilannyaVisich Oleksandra Yaltinskij dim Lesi Ukrayinki 17 sichnya 2021 u Wayback Machine lesiaukrainka crimea ua oficijnij sajt Muzej Lesi Ukrayinki