Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моше де Леон бл 1250 1250 Гвалдахара 1305 Аревало відомий також як Моше бен Шем Тов івр משה בן שם טוב די ליאון іспанськи

Моше де Леон

Моше де Леон

Моше де Леон (бл. 1250(1250), Гвалдахара — † 1305, Аревало), відомий також як Моше бен-Шем-Тов (івр. משה בן שם - טוב די - ליאון‎) — іспанський рабин і кабаліст, який вважається автором або укладачем Зоару. Інші його роботи включають , написаний на івриті.

Моше де Леон
івр. משה בן שם-טוב די-ליאון‎
image
Основні відомості
Народження1250(1250)
Гвадалахара, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія або Леон, Кастилія і Леон, Іспанія[1]
Країна:Королівство Кастилія і Леон
Конфесія:юдаїзм
Смерть:1305(1305)
Аревало
Праці й досягнення
Рід діяльності:рабин
Основні інтереси:юдаїзм[1], d[1], d[1] і кабала[1]
Значні роботи:
Список
  • Q97693677?
image Моше де Леон у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Гвалдахарі (Іспанія) і провів 30 років тут і у Вальядоліді до переїзду в , де прожив все своє життя. Помер в Аревало в 1305 році, коли повертався до себе додому.

Творчість

Мойсей був знайомий з філософами середньовіччя і з усією містичною літературою, в тому числі з Р. Ісаака Яків Ха-Кохена і знав та використовував праці Соломона Ібн Габірола, , Маймоніда, та інші. Він знав, як зачарувати блискучими і яскравими фразами, не висловивши чітко визначеної думки. Поспіль написав кілька містичних і кабалістичних робіт. Книга , написана в 1287 році і досі збережена в рукописі, присвячена . У 1290 він написав Ха-Нефеш ха-Хакхамах (Ha-Mishqal), який показує ще більш кабалістичні тенденції. Шекелі ха-кодеш (написана в 1292), ще одна книга того ж роду, присвячена . В Мішкан ха-Едут, або Сефер ха-Содот, закінченій в 1293 році, він трактує небеса і пекло, опісля пише апокрифічні Книга Еноха, Спокутування.

Наприкінці XIII століття Моше де Леон написав або накопичив кабалістичний мідраш до П'ятикнижжя, повен містики, алегорій, і приписував його Шимону Бар Йохаю. Робота, написана арамейською мовою, озаглавлена Мідраш де Раббана Шимона бен Йохая, відоміша як Зогар. Історія свідчить, що після смерті Моше де Леона багатий чоловік із Авіла запропонував вдові, яка залишилася без засобів на існування, велику суму грошей за оригінал, з якого її чоловік зробив копію, і що вона потім зізналася, що її чоловік сам автор роботи. Вона запитувала Моше де Леона, свого чоловіка, чому він присвоює це вчення не собі, а Шимону Бар Йохаю. Той завжди відповідав, що присвоєння книги Шимону Бар Йохаю дасть великі прибутки.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . Архів оригіналу за 6 травня 2011. Процитовано 8 березня 2011.

Джерела

  • Ahimaaz Chronicle, ed. London, pp. 95 et seq.;
  • , Moses b. Schem-Tob de Leon und Seine Verhältniss zum Sohar, Leipsic, 1851;
  • , Gesch. vii. 231 et seq.;
  • Geiger, Das Judenthum und Seine Geschichte, iii. 75 et seq., Breslau, 1871;
  • -, Hist. Wörterb. p. 177;
  • , Cat. Bodl. cols. 1852 et seq.;
  • idem, Hebr. Bibl. x. 156 et seq.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moshe de Leon bl 1250 1250 Gvaldahara 1305 Arevalo vidomij takozh yak Moshe ben Shem Tov ivr משה בן שם טוב די ליאון ispanskij rabin i kabalist yakij vvazhayetsya avtorom abo ukladachem Zoaru Inshi jogo roboti vklyuchayut napisanij na ivriti Moshe de Leonivr משה בן שם טוב די ליאון Moshe de Leon Gvadalahara Ispaniya Osnovni vidomostiNarodzhennya1250 1250 Gvadalahara Kastiliya La Mancha Ispaniya abo Leon Kastiliya i Leon Ispaniya 1 Krayina Korolivstvo Kastiliya i LeonKonfesiya yudayizmSmert 1305 1305 ArevaloPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti rabinOsnovni interesi yudayizm 1 d 1 d 1 i kabala 1 Znachni roboti Spisok Q97693677 Moshe de Leon u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Gvaldahari Ispaniya i proviv 30 rokiv tut i u Valyadolidi do pereyizdu v de prozhiv vse svoye zhittya Pomer v Arevalo v 1305 roci koli povertavsya do sebe dodomu TvorchistMojsej buv znajomij z filosofami serednovichchya i z usiyeyu mistichnoyu literaturoyu v tomu chisli z R Isaaka Yakiv Ha Kohena i znav ta vikoristovuvav praci Solomona Ibn Gabirola Majmonida ta inshi Vin znav yak zacharuvati bliskuchimi i yaskravimi frazami ne vislovivshi chitko viznachenoyi dumki Pospil napisav kilka mistichnih i kabalistichnih robit Kniga napisana v 1287 roci i dosi zberezhena v rukopisi prisvyachena U 1290 vin napisav Ha Nefesh ha Hakhamah Ha Mishqal yakij pokazuye she bilsh kabalistichni tendenciyi Shekeli ha kodesh napisana v 1292 she odna kniga togo zh rodu prisvyachena V Mishkan ha Edut abo Sefer ha Sodot zakinchenij v 1293 roci vin traktuye nebesa i peklo opislya pishe apokrifichni Kniga Enoha Spokutuvannya Naprikinci XIII stolittya Moshe de Leon napisav abo nakopichiv kabalistichnij midrash do P yatiknizhzhya poven mistiki alegorij i pripisuvav jogo Shimonu Bar Johayu Robota napisana aramejskoyu movoyu ozaglavlena Midrash de Rabbana Shimona ben Johaya vidomisha yak Zogar Istoriya svidchit sho pislya smerti Moshe de Leona bagatij cholovik iz Avila zaproponuvav vdovi yaka zalishilasya bez zasobiv na isnuvannya veliku sumu groshej za original z yakogo yiyi cholovik zrobiv kopiyu i sho vona potim ziznalasya sho yiyi cholovik sam avtor roboti Vona zapituvala Moshe de Leona svogo cholovika chomu vin prisvoyuye ce vchennya ne sobi a Shimonu Bar Johayu Toj zavzhdi vidpovidav sho prisvoyennya knigi Shimonu Bar Johayu dast veliki pributki PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 6 travnya 2011 Procitovano 8 bereznya 2011 DzherelaKohler Kaufmann et al Leon Moses Ben Shem Tob de 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Jewish Encyclopedia Funk and Wagnalls 1901 1906 citing Ahimaaz Chronicle ed London pp 95 et seq Moses b Schem Tob de Leon und Seine Verhaltniss zum Sohar Leipsic 1851 Gesch vii 231 et seq Geiger Das Judenthum und Seine Geschichte iii 75 et seq Breslau 1871 Hist Worterb p 177 Cat Bodl cols 1852 et seq idem Hebr Bibl x 156 et seq

Дата публікації:
Топ