Моче, Мочика або прото-Чиму — доколумбова культура в Південній Америці, що існувала з 1 по 8 століття на узбережжі Перу. Як і у культури Чиму, спадкоємиці Моче, її центр розташовувався в районі міста Трухільйо. Південніше Моче жили носії культури Наска.
Історія
Моче населяли одинадцять долин з 24 узбережними річковими оазами, відокремлені одна від одної пустелями в посушливій прибережній смузі північного Перу. У зрошених долинах утворилися незалежні міста з власними правителями і священиками. Спочатку войовничі моче, що мешкали в долині маловодної річки Моче, поширили свій вплив на долину річки Чикама, а вже потім, спираючись на ресурси одразу двох долин, почергово розгромили усіх сусідів і встановили свій контроль над північноперуанським узбережжям від узгір'я Сієрра-Бланко, в районі річки Пакасмайо на півночі, до річки Непенья на півдні. Під владою моче опинилася територія в 20 тис. км2, де проживали на той час 250—300 тис. осіб. Центром новоутвореної держави, володіння якої простяглися з півночі на південь на 1500 км, стало місто Моче. Потужними міськими центрами стали також сусідні з Моче поселення Галіндо, Уанкако (долина р. Віру), Пампа-де-Лос-Інкас (долина річки Санте) та Паньямарка (долина річки Непенья).
В подальшому постійно вели війни із сусідніми племенами. Як стверджують палеокліматологи, протягом 650—800 роках унаслідок масштабної посухи на півночі Перу в регіоні суттєво зменшилися ресурси родючих ґрунтів. У цей же період сталося кілька сильних і доволі руйнівних землетрусів. У результаті моче змушені були покинути колишню столицю і перенести свій політико-релігійний центр значно далі на північ, до Пампа-Гранде.
Тиск, що його здійснювали на моче з півдня представники цивілізації Уарі, змусив володарів Моче приступити до створення стратегічних запасів для можливого ведення виснажливої війни з добре організованим та озброєним ворогом. Крах держави Моче датують кінцем VIII ст.
Населення
Люди невисокі на зріст, але кремезні, з видовженими головами. Чоловіки племені мали звичку носити довгі, хоча й не дуже густі бороди. Існував принцип етнічної сегрегації, в параметрах якого моче чітко ділили усіх людей на «своїх» (кольяна), «чужих» (кайяо) та нащадків від змішаних шлюбів — пайян.
Політично-соціальний устрій
Попервах племена моче очолювали вожді-жерці. Згодом влада перейшла до військових вождім. Зрештою об'єднану державу очолював верховний вождь кіч (сі-кіч), який мав насамперед військову владу. Мали статус та виконували функції панівного прошарку суспільства (знаті) алаек (на кшталт губернаторів — можливо, нащадки колишніх самостійних вождів) — намісники чотирьох окремих долин, з яких складалася поліетнічна іригаційна спільнота Моче.
Далі йшли чі-кіч — «царські службовці»: цей статус мали чиновники, виробничі майстри, наглядачі, військовики, жерці (останні прикрашали свій одяг лисячими головами, оскільки лисиця вважалась у мочика символом святості й мудрості) тощо.
Наступний стан складали прості виробники й слуги. Внизу суспільної піраміди стояли раби (насамперед, із числа військовополонених).
Суспільство Моче носило суто патріархальний характер. Становище жінок було менше вартісним (окрім жриць) — мали виконувати домашню роботу (переносити вантажі, готувати їжу, ткати, доглядати дітей тощо) і догоджати своїм чоловікам.
Право
Стабільність у суспільстві підтримувалася жорстокими законами: за дрібні правопорушення винному відрубували руку чи ногу, могли відрізати ніс чи губи, виколоти очі або навіть каструвати, за серйозні проступки забивали до смерті камінням. Усі ці покарання для більшого виховного ефекту завжди проводилися публічно.
Військова справа
Військо моче складалося з загартованих вояків. Захистом слугували конічні шоломи (переважно у знаті) та невеличкі квадратні чи овальні щити. Вояки були озброєні булавами, сокирами, пращами, дротиками зі списокидалками та списами з мідними наконечниками.
В моче існував аналог «квіткових воєн», що розглядалися місцевим населенням як своєрідний тип людських жертвопринесень на користь божеств. У них брали участь мешканці сусідніх населених пунктів із числа місцевої еліти, оскільки простолюдини мали в цей час працювати на полях. Ставши навпроти один одного, дві такі армії завзято закидали супротивника камінням із пращ, після чого атакували супротивників урукопаш, чим більше в таких боях-змаганнях бувало убитих, поранених і покалічених, тим воно вважалося богоугоднішим. Як морально-матеріальну винагороду переможці цих сутичок отримували майно полонених, захоплених у процесі ритуального зіткнення.
Економіка
Землеробство
Регулярні річкові повені дали змогу спорудили розгалужену мережу іригаційних каналів з площею зрошуваних полів близько 11500 км2. Основною ресурсною базою них іригаційних комплексів були місцеві річки — Ламбаєке, Санья, Лече, Мотупе й Хекетепеке. Моче створили мережу широких магістральних каналів (їхні ширина й глибина сягали кількох метрів) та акведуків (найбільший з них у районі м. Аскона має 1400 м завдовжки і до 15 м заввишки). Поля розбивали на невеличкі ділянки — по 20 м2 — з чітко визначеним водозабезпеченням
Землю удобрювали за допомогою гуано, вирощуючи кукурудзу, квасолю, картоплю, батат, арахіс, перець, гарбуз, солодку юку (маніок), бавовник, камоте, чиримою, гуанабано, гуаву, лукуму, папаю.
Інші види господарства
Було розвинено тваринництво і птахівництво (лами, собаки, качки і навіть морські свинки, м'ясо яких моче уживали в їжу). Різноманітність у харчовий раціон привносили рибальство (молюски, краби і риба, насамперед анчоуси), звіробійний промисел, зокрема, морських левів й тюленів, збиральництво (дари моря і навіть пташині яйця) та полювання.
Транспорт
Моче прокладали чудові дороги завширшки чітко 9,8 м, споруджували надійні мости й акведуки зввишки до 15 м. Простолюдини й раби ходили шляхами пішки, а знатних моче переносили у спеціальних паланкінах носії.
Ремесла
У Моче були високо розвинені ремесла, одним з яких була обробка металів. Крім золота і срібла, вони вміли обробляти мідь. Їм були відомі способи виготовлення різних мідних сплавів, зокрема тумбага. Вони володіли технікою нанесення золота на мідні поверхні. В цілому, за технологіями культура Моче може бути порівняна з культурами мідної і бронзової доби в Європі та на Близькому Сході. Навчилися виплавляти з поверхових мідних руд (азуриту й малахіту) не тільки чисту мідь, прообраз майбутньої бронзи, додаючи для міцності у мідь миш'як. З такого мідно-миш'якового сплаву виготовлялися спеціальні долота (іноді з орнаментованим руків'ям) — один із перших в Америці досвідів використання металів не лише для задоволення культово-естетичних потреб, а й для виготовлення утилітарно-господарських знарядь праці.
Високорозвинутим ремеслом було і виробництво кераміки, що відрізнялася особливо наближеними до реальних форм виробами. Примітно, що вельми часто зустрічаються посудини у формі еротичних фігур, безліч питань викликає частота зображення гетеросексуального анального сексу. Для прикрашання керамічних виробів використовувалися фарби синього, чорного, червоного, коричневого, сірого, жовтого та білого кольорів 12-ти відтінків. На глиняних виробах доволі реалістично (до портретної схожості обличчя) зображені селяни й рибалки, лікарі й хворі, вояки і бранці (в момент, коли їм відрубують голови спеціальними ритуальними ножами), науковці й ткачі, музики й раби, жінки, зайняті хатнім господарством, чоловіки, які п'ють маїсове пиво (чичу) або роблять собі обрізання, навіть сексуальні сцени. Містить кераміка й усілякі картинки, що стосуються побутового життя: від зображень богів і об'єктів полювання, рибальства та збиральництва (олені, ропухи, мавпи, ягуари, пуми, риби, сови та інші птахи) — до культивованих ними рослин (різноманітні фрукти й овочі), човнів і будинків.
Моче виготовляли вишукані тканини з вовни й головним чином, з бавовнику.
Культура
Писемність
У Моче не було власної писемності, проте піктографічні зображення, що збереглися, дозволяють відновити картину їх цивілізації.
Архітектура
Виділяються, насамперед, масивні будівлі потужної столиці Моче (площа пам'ятки близько 60 га), руїни якої і досі зберігаються неподалік сучасного перуанського міста Трухільйо (нижня течія річки Моче).
Моче залишили після себе Піраміду Сонця (Huaca del Sol) і Піраміду Місяця (Huaca de la Luna), найбільші споруди, зведені в стародавній Південній Америці.
Піраміда Сонця була присвячена Аї-Апеку. Мала заввишки 48 м. Являє собою п'ять терасових уступів з масивною нижньою платформою розміром 250×140 м. За підрахунками науковців, для спорудження цього сонячного храму було витрачено 130—140 млн алобів (цеглин стандартної форми, виготовлених із висушеної глини та різаної соломи — своєрідної глинобитної цегли-сирцю). За свідченнями хроніста А. де ла Каланчі, у спорудженні піраміди брали участь 200 тис. індіанців. Проте за часів конкісти іспанці довідалися, що Сонцю моче жертвували золото, і це вирішило долю знаменитої піраміди. Іспанці, якими керував інженер-конкістадор Монтальва, за допомогою штучної греблі змінили у 1602 році русло річки Моче. Спрямувавши її води на піраміду, вони змили в такий спосіб 3/4 цього храмового комплексу, завдяки чому добре розжилися на золото.
Піраміда Місяця складалася із 14 млн адобів (заввишки 21 м), за розмірами значно поступалася Піраміді Сонця, проте мала шеститерасну форму. Рештки ритуальних споруд збереглися і в інших місцях колишньої держави Моче. Серед них — 57 пірамід релігійного комплексу Пакатнаму (в районі річки Хекетепекі), 20-метрова шестиступінчаста піраміда в долині річки Непенья.
Усі ці споруди моче вкривали пишними поліхромними розписами, які зображували призначених для жертвопринесення бранців, зв'язаних живими зміями, «бунт речей проти людей», з якими предмети-повстанці чомусь розпочали справжню війну.
В новій столиці — на території сучасної Пампа-Гранде — моче звели Велику Піраміду (Уака-Форталес), що являла собою своєрідний «дитинець» Пампа-Гранде, причому збудований у надзвичайно короткі строки. Загальна висота цієї піраміди — 54 м, параметри нижньої платформи — 270×185 м, однак найдивовижнішою є верхня платформа піраміди з гладенькими, майже прямовисними обривистими стінами 15-метрової висоти та просторими із багатим начинням житловими приміщеннями на її вершині. Знизу до верхніх приміщень вів лише один вузький пандус (круті суцільні сходи), чудово пристосований для оборони від можливого нападу знизу.
Скульптура
Досягли вражаючих висот у мистецтві портретної скульптури. Їхні портрети відтворюють не лише достовірний образ людини, а й подають психологічну характеристику об'єкта.
Живопис
Відомий завдяки розпису на посудинах і стінах храмів, а також зображенням на інших матеріалах. За реалізмом виконання, різноманітністю сюжетів і за кількістю зразків (натепер відомо про понад 100 тис. посудин) вазовий живопис моче дорівнюється живопису Стародавньої Греції. Значна частина присвячена батальним сценам, володарям. Лише з V ст. ця тематика — зникає.
Неабиякий розвиток живопису серед представників культури Моче був підтверджений за результатами розкопок, які в останні роки були проведені на архітектурному комплексі Паньямарка, побудованому між 550—800 роками н. е., в долині річки Непенья. Археологами було виявлено стіни, що були прикрашені фресками, на яких зображені дволикі фігури, одна з яких тримає віяло та кубок, а інша віяло та посох. На інших фресках зображені переважно окремі фігури, та є одна, на якій зображено групу людей, які стоять поруч з антропоморфною змією. «Паньямарка була місцем чудових мистецьких інновацій і креативності, де художники розвивали свої знання мистецьких канонів у творчий і змістовний спосіб, оскільки жителі Непеньї закріплювали своє становище в далекому південному світі Моче», — повідомила Ліза Тревер з Колумбійського університету.
Одяг
Усі державні люди носили тюрбани з пташиного пір'я, сандалі зі шкіри морського лева, міні-спідниці, золоті й мідні брязкальця (у формі півмісяця), плащі з пишними манжетами й наплічниками та геометричним орнаментом, своєрідним для кожного роду алаек та для кожного рангу чі-кіча. Особливою пишністю та розмаїттям вирізнялися головні убори можновладців. Свої ноги від ступнів до колін вони фарбували у чорний колір.
Рядові мешканці ходили простоволосими, без зачіскових надмірностей. Одягалися доволі скромно: носили просту сорочку-накидку на кшталт сучасних пончо, без будь-якої орнаментації. Довга проста сорочка або спідниця, невибаглива зачіска у дві заплетені коси — оце й усе, чим задовольнялися жінки, незалежно від статусу їхніх чоловіків.
Раби мали ходити абсолютно голими, з показово непричесаним, середньої довжини волоссям.
Вірування. Жертвоприношення
Вшановували ягуарів (явний спадок чавінських часів), проте більшість своїх богів вони вже шукали на небі або серед собі подібних. Серед них — обожнений верховний володар кіч, Сонце (йому жертвували золоті прикраси), Місяць (його дари — срібні), умовно верховний бог-творець Аї-Апек, що зображувався у вигляді людинопуми або людиноягуара, яка сидить на троні чи вершині піраміди, а з її голови виходять промені. Шанували деяких тварин зокрема, сокола, морського орла, собаку, двоголових змій, котрі вважалися посланцями Аї-Апека. Решта богів і божеств утворювала розвинений ієрархічний пантеон
При розкопках було підтверджено, що у Моче існували криваві ритуали. Після вивчення багатьох скелетів, учені прийшли до висновку, що вони були принесені в жертву богам, мабуть, у проханнях дощу, які в цьому регіоні украй рідкісні. Також є докази, що в культурі Моче високі позиції займали жінки-жриці. Наприклад, на збережених зображеннях, чаші з кров'ю жертв правителеві подають саме вони. Питання, ким були жертви, є предметом суперечок серед учених. За однією версією, вони були представниками знаті, що програли в ритуальних поєдинках, за іншою — полоненими в озброєних конфліктах з сусідніми племенами і державами. Існує теорія, що занепад культури Моче був викликаний саме релігійною запеклістю. Моче вкладали дуже багато зусиль і ресурсів в свої ритуали і приносили в жертву, як правило, молодих і продуктивних членів суспільства. Жертвуючи своєю молоддю, моче самі позбавляли себе майбутнього.
Археологічні знахідки
У 1983 році, під час розкопок було виявлено унікальний храм «шамана» (іспанською ель-брухо) — прихований поховальний комплекс, прикрашений фризами, що зображують ряди зв'язаних бранців. Усередині храмової гробниці (можливо, вона належала комусь із мочицьких кічив) знайдено солідний поховальний інвентар і безліч людських кісток.
У лютому 1987 року, в селищі було виявлено поховання, що добре збереглося і було не розграбованим. У ньому покоївся Правитель Сіпану, який жив в 3 столітті, а також його челядь. Сам Правитель був похований разом зі своїми наложницями та іншими підданими, принесеними в жертву після його смерті. У правій руці він тримав золотий скіпетр, а на саркофазі біля його ніг були зображені переможені і підлеглі вороги. Прикраси на голові і у вухах служили видними атрибутами його влади.
Зроблені досі знахідки обриваються на 7 столітті. За деякими припущеннями, декілька явищ Ель-Ніньйо впродовж 30 років привели до дуже сильних дощів і руйнування іригаційної інфраструктури. Після цього мала місце тривала посуха, яка примусила моче покинути великі міста і переселитися в більш маленькі селища в глибині континенту. Не виключено, що в цю епоху справа дійшла до громадянської війни за продовольчі і водні ресурси, що залишилися. Війни і голод призвели до зникнення культури.
- Бог Аі
- Скорпіон, 390-450 роки н.е.
- Музей у Парижі
- Олень
- Гобелен вовняний (600-900 роки до н.е.
- Золоті вироби
- Ваза із двома горловинами
- Кераміка
- Воїн
- Орнамент, музей у Брукліні
- Мачкара з міді
- Мідний ніж, 50-800 роки н.е.
- Головний убір з котячим орнаментом, 400 роки н.е.
- Золоте намисто
- Золотий свисток, 1–800 роки н.е.
- Bronze and shell Спижева мачкара
- Мідний церемонійний ніж, 3-7 ст.н.е.
- Керамічний павук, 300 роки н.е.
- Керамічне зображення бульб картоплі
- Верхівки скіпетрів, золото, срібло, мідь
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Моче |
- Moche Civilization — World History Encyclopedia
Дослідження
Цінну інформацію стосовно побуту, соціальної структури й традицій моче містять праці іспанських хроністів, які ще застали цей народ за часів конкісти. Це, насамперед, праця «Антарктична суміш» єзуїта Мігеля Кабельйо де Бальбоа, «Хроніка моралі ордену Святого Августина в Перу та його зразкових успіхів у цьому королівстві» ченця-августинця Антоніо де ла Каланчі, перше лінгвістичне дослідження ще живої тоді мови моче (іспанці називали її «юнга») «Мистецтво мови юнгів», створене католицьким священиком Фернандо де ла Каррерою, який проповідував серед індіанців християнство, а тому детально вивчав мови своєї пастви.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Моче |
- Про культуру Моче на сайті Mesoamerica.Ru [ 8 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- «A Peruvian Woman Warrior of A.D. 450» [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.] New York Times, 17 травня 2006, автор: John Noble Wilford (англ.)
- BBC: «The Lost Civilization of Peru» [ 30 листопада 2011 у Wayback Machine.] містить бібліографію (англ.)
- (англ.)
- Grim rites of the Moche [ 8 липня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття на сайті Університету Трухільйо (англ.)
- Moche Pottery and Temple of the Moon [ 21 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Tattooed mummy discovered in Peru pyramid [ 4 серпня 2008 у Wayback Machine.] Сучасні відкриття, мултимедійна презентація (англ.)
- Temples Of Doom — human sacrifice [ 1 січня 2009 у Wayback Machine.], Discover, березень 1999, автор: Heather Pringle (англ.)
- The Lord of Sipan, «King Tutankhamen of the Americas» [ 23 вересня 2008 у Wayback Machine.] автор: Antonio Gutierrez з роботи «Geometry Step by Step from the Land of the Incas» (англ.)
- Lisa Trever. Archaeologists from Columbia University and the Denver museum of Nature&Science (DMNS) have uncovered a Ceremonial Hall associated with the moche culture, containing 1,400-year-old murals depicting two-faced figures
- У Перу знайдено стародавні фрески часів доколумбівської культури Моче (фото). 17.03.2023, 20:20
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moche Mochika abo proto Chimu dokolumbova kultura v Pivdennij Americi sho isnuvala z 1 po 8 stolittya na uzberezhzhi Peru Yak i u kulturi Chimu spadkoyemici Moche yiyi centr roztashovuvavsya v rajoni mista Truhiljo Pivdennishe Moche zhili nosiyi kulturi Naska Poshirennya kulturi Moche na mapi PeruIstoriyaPiramida Misyacya Moche naselyali odinadcyat dolin z 24 uzberezhnimi richkovimi oazami vidokremleni odna vid odnoyi pustelyami v posushlivij priberezhnij smuzi pivnichnogo Peru U zroshenih dolinah utvorilisya nezalezhni mista z vlasnimi pravitelyami i svyashenikami Spochatku vojovnichi moche sho meshkali v dolini malovodnoyi richki Moche poshirili svij vpliv na dolinu richki Chikama a vzhe potim spirayuchis na resursi odrazu dvoh dolin pochergovo rozgromili usih susidiv i vstanovili svij kontrol nad pivnichnoperuanskim uzberezhzhyam vid uzgir ya Siyerra Blanko v rajoni richki Pakasmajo na pivnochi do richki Nepenya na pivdni Pid vladoyu moche opinilasya teritoriya v 20 tis km2 de prozhivali na toj chas 250 300 tis osib Centrom novoutvorenoyi derzhavi volodinnya yakoyi prostyaglisya z pivnochi na pivden na 1500 km stalo misto Moche Potuzhnimi miskimi centrami stali takozh susidni z Moche poselennya Galindo Uankako dolina r Viru Pampa de Los Inkas dolina richki Sante ta Panyamarka dolina richki Nepenya V podalshomu postijno veli vijni iz susidnimi plemenami Yak stverdzhuyut paleoklimatologi protyagom 650 800 rokah unaslidok masshtabnoyi posuhi na pivnochi Peru v regioni suttyevo zmenshilisya resursi rodyuchih gruntiv U cej zhe period stalosya kilka silnih i dovoli rujnivnih zemletrusiv U rezultati moche zmusheni buli pokinuti kolishnyu stolicyu i perenesti svij politiko religijnij centr znachno dali na pivnich do Pampa Grande Tisk sho jogo zdijsnyuvali na moche z pivdnya predstavniki civilizaciyi Uari zmusiv volodariv Moche pristupiti do stvorennya strategichnih zapasiv dlya mozhlivogo vedennya visnazhlivoyi vijni z dobre organizovanim ta ozbroyenim vorogom Krah derzhavi Moche datuyut kincem VIII st NaselennyaLyudi nevisoki na zrist ale kremezni z vidovzhenimi golovami Choloviki plemeni mali zvichku nositi dovgi hocha j ne duzhe gusti borodi Isnuvav princip etnichnoyi segregaciyi v parametrah yakogo moche chitko dilili usih lyudej na svoyih kolyana chuzhih kajyao ta nashadkiv vid zmishanih shlyubiv pajyan Politichno socialnij ustrijPopervah plemena moche ocholyuvali vozhdi zherci Zgodom vlada perejshla do vijskovih vozhdim Zreshtoyu ob yednanu derzhavu ocholyuvav verhovnij vozhd kich si kich yakij mav nasampered vijskovu vladu Mali status ta vikonuvali funkciyi panivnogo prosharku suspilstva znati alaek na kshtalt gubernatoriv mozhlivo nashadki kolishnih samostijnih vozhdiv namisniki chotiroh okremih dolin z yakih skladalasya polietnichna irigacijna spilnota Moche Dali jshli chi kich carski sluzhbovci cej status mali chinovniki virobnichi majstri naglyadachi vijskoviki zherci ostanni prikrashali svij odyag lisyachimi golovami oskilki lisicya vvazhalas u mochika simvolom svyatosti j mudrosti tosho Nastupnij stan skladali prosti virobniki j slugi Vnizu suspilnoyi piramidi stoyali rabi nasampered iz chisla vijskovopolonenih Suspilstvo Moche nosilo suto patriarhalnij harakter Stanovishe zhinok bulo menshe vartisnim okrim zhric mali vikonuvati domashnyu robotu perenositi vantazhi gotuvati yizhu tkati doglyadati ditej tosho i dogodzhati svoyim cholovikam PravoStabilnist u suspilstvi pidtrimuvalasya zhorstokimi zakonami za dribni pravoporushennya vinnomu vidrubuvali ruku chi nogu mogli vidrizati nis chi gubi vikoloti ochi abo navit kastruvati za serjozni prostupki zabivali do smerti kaminnyam Usi ci pokarannya dlya bilshogo vihovnogo efektu zavzhdi provodilisya publichno Vijskova spravaVijsko moche skladalosya z zagartovanih voyakiv Zahistom sluguvali konichni sholomi perevazhno u znati ta nevelichki kvadratni chi ovalni shiti Voyaki buli ozbroyeni bulavami sokirami prashami drotikami zi spisokidalkami ta spisami z midnimi nakonechnikami V moche isnuvav analog kvitkovih voyen sho rozglyadalisya miscevim naselennyam yak svoyeridnij tip lyudskih zhertvoprinesen na korist bozhestv U nih brali uchast meshkanci susidnih naselenih punktiv iz chisla miscevoyi eliti oskilki prostolyudini mali v cej chas pracyuvati na polyah Stavshi navproti odin odnogo dvi taki armiyi zavzyato zakidali suprotivnika kaminnyam iz prash pislya chogo atakuvali suprotivnikiv urukopash chim bilshe v takih boyah zmagannyah buvalo ubitih poranenih i pokalichenih tim vono vvazhalosya bogougodnishim Yak moralno materialnu vinagorodu peremozhci cih sutichok otrimuvali majno polonenih zahoplenih u procesi ritualnogo zitknennya EkonomikaZemlerobstvo Regulyarni richkovi poveni dali zmogu sporudili rozgaluzhenu merezhu irigacijnih kanaliv z plosheyu zroshuvanih poliv blizko 11500 km2 Osnovnoyu resursnoyu bazoyu nih irigacijnih kompleksiv buli miscevi richki Lambayeke Sanya Leche Motupe j Heketepeke Moche stvorili merezhu shirokih magistralnih kanaliv yihni shirina j glibina syagali kilkoh metriv ta akvedukiv najbilshij z nih u rajoni m Askona maye 1400 m zavdovzhki i do 15 m zavvishki Polya rozbivali na nevelichki dilyanki po 20 m2 z chitko viznachenim vodozabezpechennyam Zemlyu udobryuvali za dopomogoyu guano viroshuyuchi kukurudzu kvasolyu kartoplyu batat arahis perec garbuz solodku yuku maniok bavovnik kamote chirimoyu guanabano guavu lukumu papayu Inshi vidi gospodarstva Bulo rozvineno tvarinnictvo i ptahivnictvo lami sobaki kachki i navit morski svinki m yaso yakih moche uzhivali v yizhu Riznomanitnist u harchovij racion privnosili ribalstvo molyuski krabi i riba nasampered anchousi zvirobijnij promisel zokrema morskih leviv j tyuleniv zbiralnictvo dari morya i navit ptashini yajcya ta polyuvannya Transport Moche prokladali chudovi dorogi zavshirshki chitko 9 8 m sporudzhuvali nadijni mosti j akveduki zvvishki do 15 m Prostolyudini j rabi hodili shlyahami pishki a znatnih moche perenosili u specialnih palankinah nosiyi Remesla U Moche buli visoko rozvineni remesla odnim z yakih bula obrobka metaliv Krim zolota i sribla voni vmili obroblyati mid Yim buli vidomi sposobi vigotovlennya riznih midnih splaviv zokrema tumbaga Voni volodili tehnikoyu nanesennya zolota na midni poverhni V cilomu za tehnologiyami kultura Moche mozhe buti porivnyana z kulturami midnoyi i bronzovoyi dobi v Yevropi ta na Blizkomu Shodi Navchilisya viplavlyati z poverhovih midnih rud azuritu j malahitu ne tilki chistu mid proobraz majbutnoyi bronzi dodayuchi dlya micnosti u mid mish yak Z takogo midno mish yakovogo splavu vigotovlyalisya specialni dolota inodi z ornamentovanim rukiv yam odin iz pershih v Americi dosvidiv vikoristannya metaliv ne lishe dlya zadovolennya kultovo estetichnih potreb a j dlya vigotovlennya utilitarno gospodarskih znaryad praci Visokorozvinutim remeslom bulo i virobnictvo keramiki sho vidriznyalasya osoblivo nablizhenimi do realnih form virobami Primitno sho velmi chasto zustrichayutsya posudini u formi erotichnih figur bezlich pitan viklikaye chastota zobrazhennya geteroseksualnogo analnogo seksu Dlya prikrashannya keramichnih virobiv vikoristovuvalisya farbi sinogo chornogo chervonogo korichnevogo sirogo zhovtogo ta bilogo koloriv 12 ti vidtinkiv Na glinyanih virobah dovoli realistichno do portretnoyi shozhosti oblichchya zobrazheni selyani j ribalki likari j hvori voyaki i branci v moment koli yim vidrubuyut golovi specialnimi ritualnimi nozhami naukovci j tkachi muziki j rabi zhinki zajnyati hatnim gospodarstvom choloviki yaki p yut mayisove pivo chichu abo roblyat sobi obrizannya navit seksualni sceni Mistit keramika j usilyaki kartinki sho stosuyutsya pobutovogo zhittya vid zobrazhen bogiv i ob yektiv polyuvannya ribalstva ta zbiralnictva oleni ropuhi mavpi yaguari pumi ribi sovi ta inshi ptahi do kultivovanih nimi roslin riznomanitni frukti j ovochi chovniv i budinkiv Moche vigotovlyali vishukani tkanini z vovni j golovnim chinom z bavovniku KulturaPisemnist U Moche ne bulo vlasnoyi pisemnosti prote piktografichni zobrazhennya sho zbereglisya dozvolyayut vidnoviti kartinu yih civilizaciyi Arhitektura Vidilyayutsya nasampered masivni budivli potuzhnoyi stolici Moche plosha pam yatki blizko 60 ga ruyini yakoyi i dosi zberigayutsya nepodalik suchasnogo peruanskogo mista Truhiljo nizhnya techiya richki Moche Moche zalishili pislya sebe Piramidu Soncya Huaca del Sol i Piramidu Misyacya Huaca de la Luna najbilshi sporudi zvedeni v starodavnij Pivdennij Americi Piramida Soncya bula prisvyachena Ayi Apeku Mala zavvishki 48 m Yavlyaye soboyu p yat terasovih ustupiv z masivnoyu nizhnoyu platformoyu rozmirom 250 140 m Za pidrahunkami naukovciv dlya sporudzhennya cogo sonyachnogo hramu bulo vitracheno 130 140 mln alobiv ceglin standartnoyi formi vigotovlenih iz visushenoyi glini ta rizanoyi solomi svoyeridnoyi glinobitnoyi cegli sircyu Za svidchennyami hronista A de la Kalanchi u sporudzhenni piramidi brali uchast 200 tis indianciv Prote za chasiv konkisti ispanci dovidalisya sho Soncyu moche zhertvuvali zoloto i ce virishilo dolyu znamenitoyi piramidi Ispanci yakimi keruvav inzhener konkistador Montalva za dopomogoyu shtuchnoyi grebli zminili u 1602 roci ruslo richki Moche Spryamuvavshi yiyi vodi na piramidu voni zmili v takij sposib 3 4 cogo hramovogo kompleksu zavdyaki chomu dobre rozzhilisya na zoloto Piramida Misyacya skladalasya iz 14 mln adobiv zavvishki 21 m za rozmirami znachno postupalasya Piramidi Soncya prote mala shestiterasnu formu Reshtki ritualnih sporud zbereglisya i v inshih miscyah kolishnoyi derzhavi Moche Sered nih 57 piramid religijnogo kompleksu Pakatnamu v rajoni richki Heketepeki 20 metrova shestistupinchasta piramida v dolini richki Nepenya Usi ci sporudi moche vkrivali pishnimi polihromnimi rozpisami yaki zobrazhuvali priznachenih dlya zhertvoprinesennya branciv zv yazanih zhivimi zmiyami bunt rechej proti lyudej z yakimi predmeti povstanci chomus rozpochali spravzhnyu vijnu V novij stolici na teritoriyi suchasnoyi Pampa Grande moche zveli Veliku Piramidu Uaka Fortales sho yavlyala soboyu svoyeridnij ditinec Pampa Grande prichomu zbudovanij u nadzvichajno korotki stroki Zagalna visota ciyeyi piramidi 54 m parametri nizhnoyi platformi 270 185 m odnak najdivovizhnishoyu ye verhnya platforma piramidi z gladenkimi majzhe pryamovisnimi obrivistimi stinami 15 metrovoyi visoti ta prostorimi iz bagatim nachinnyam zhitlovimi primishennyami na yiyi vershini Znizu do verhnih primishen viv lishe odin vuzkij pandus kruti sucilni shodi chudovo pristosovanij dlya oboroni vid mozhlivogo napadu znizu Skulptura Dosyagli vrazhayuchih visot u mistectvi portretnoyi skulpturi Yihni portreti vidtvoryuyut ne lishe dostovirnij obraz lyudini a j podayut psihologichnu harakteristiku ob yekta Zhivopis Vidomij zavdyaki rozpisu na posudinah i stinah hramiv a takozh zobrazhennyam na inshih materialah Za realizmom vikonannya riznomanitnistyu syuzhetiv i za kilkistyu zrazkiv nateper vidomo pro ponad 100 tis posudin vazovij zhivopis moche dorivnyuyetsya zhivopisu Starodavnoyi Greciyi Znachna chastina prisvyachena batalnim scenam volodaryam Lishe z V st cya tematika znikaye Neabiyakij rozvitok zhivopisu sered predstavnikiv kulturi Moche buv pidtverdzhenij za rezultatami rozkopok yaki v ostanni roki buli provedeni na arhitekturnomu kompleksi Panyamarka pobudovanomu mizh 550 800 rokami n e v dolini richki Nepenya Arheologami bulo viyavleno stini sho buli prikrasheni freskami na yakih zobrazheni dvoliki figuri odna z yakih trimaye viyalo ta kubok a insha viyalo ta posoh Na inshih freskah zobrazheni perevazhno okremi figuri ta ye odna na yakij zobrazheno grupu lyudej yaki stoyat poruch z antropomorfnoyu zmiyeyu Panyamarka bula miscem chudovih misteckih innovacij i kreativnosti de hudozhniki rozvivali svoyi znannya misteckih kanoniv u tvorchij i zmistovnij sposib oskilki zhiteli Nepenyi zakriplyuvali svoye stanovishe v dalekomu pivdennomu sviti Moche povidomila Liza Trever z Kolumbijskogo universitetu Odyag Usi derzhavni lyudi nosili tyurbani z ptashinogo pir ya sandali zi shkiri morskogo leva mini spidnici zoloti j midni bryazkalcya u formi pivmisyacya plashi z pishnimi manzhetami j naplichnikami ta geometrichnim ornamentom svoyeridnim dlya kozhnogo rodu alaek ta dlya kozhnogo rangu chi kicha Osoblivoyu pishnistyu ta rozmayittyam viriznyalisya golovni ubori mozhnovladciv Svoyi nogi vid stupniv do kolin voni farbuvali u chornij kolir Ryadovi meshkanci hodili prostovolosimi bez zachiskovih nadmirnostej Odyagalisya dovoli skromno nosili prostu sorochku nakidku na kshtalt suchasnih poncho bez bud yakoyi ornamentaciyi Dovga prosta sorochka abo spidnicya nevibagliva zachiska u dvi zapleteni kosi oce j use chim zadovolnyalisya zhinki nezalezhno vid statusu yihnih cholovikiv Rabi mali hoditi absolyutno golimi z pokazovo neprichesanim serednoyi dovzhini volossyam Viruvannya Zhertvoprinoshennya Vshanovuvali yaguariv yavnij spadok chavinskih chasiv prote bilshist svoyih bogiv voni vzhe shukali na nebi abo sered sobi podibnih Sered nih obozhnenij verhovnij volodar kich Sonce jomu zhertvuvali zoloti prikrasi Misyac jogo dari sribni umovno verhovnij bog tvorec Ayi Apek sho zobrazhuvavsya u viglyadi lyudinopumi abo lyudinoyaguara yaka sidit na troni chi vershini piramidi a z yiyi golovi vihodyat promeni Shanuvali deyakih tvarin zokrema sokola morskogo orla sobaku dvogolovih zmij kotri vvazhalisya poslancyami Ayi Apeka Reshta bogiv i bozhestv utvoryuvala rozvinenij iyerarhichnij panteon Pri rozkopkah bulo pidtverdzheno sho u Moche isnuvali krivavi rituali Pislya vivchennya bagatoh skeletiv ucheni prijshli do visnovku sho voni buli prineseni v zhertvu bogam mabut u prohannyah doshu yaki v comu regioni ukraj ridkisni Takozh ye dokazi sho v kulturi Moche visoki poziciyi zajmali zhinki zhrici Napriklad na zberezhenih zobrazhennyah chashi z krov yu zhertv pravitelevi podayut same voni Pitannya kim buli zhertvi ye predmetom superechok sered uchenih Za odniyeyu versiyeyu voni buli predstavnikami znati sho prograli v ritualnih poyedinkah za inshoyu polonenimi v ozbroyenih konfliktah z susidnimi plemenami i derzhavami Isnuye teoriya sho zanepad kulturi Moche buv viklikanij same religijnoyu zapeklistyu Moche vkladali duzhe bagato zusil i resursiv v svoyi rituali i prinosili v zhertvu yak pravilo molodih i produktivnih chleniv suspilstva Zhertvuyuchi svoyeyu moloddyu moche sami pozbavlyali sebe majbutnogo Arheologichni znahidkiPosudina iz zobrazhennyam oralnogo seksu U 1983 roci pid chas rozkopok bulo viyavleno unikalnij hram shamana ispanskoyu el bruho prihovanij pohovalnij kompleks prikrashenij frizami sho zobrazhuyut ryadi zv yazanih branciv Useredini hramovoyi grobnici mozhlivo vona nalezhala komus iz mochickih kichiv znajdeno solidnij pohovalnij inventar i bezlich lyudskih kistok U lyutomu 1987 roku v selishi bulo viyavleno pohovannya sho dobre zbereglosya i bulo ne rozgrabovanim U nomu pokoyivsya Pravitel Sipanu yakij zhiv v 3 stolitti a takozh jogo chelyad Sam Pravitel buv pohovanij razom zi svoyimi nalozhnicyami ta inshimi piddanimi prinesenimi v zhertvu pislya jogo smerti U pravij ruci vin trimav zolotij skipetr a na sarkofazi bilya jogo nig buli zobrazheni peremozheni i pidlegli vorogi Prikrasi na golovi i u vuhah sluzhili vidnimi atributami jogo vladi Zrobleni dosi znahidki obrivayutsya na 7 stolitti Za deyakimi pripushennyami dekilka yavish El Ninjo vprodovzh 30 rokiv priveli do duzhe silnih doshiv i rujnuvannya irigacijnoyi infrastrukturi Pislya cogo mala misce trivala posuha yaka primusila moche pokinuti veliki mista i pereselitisya v bilsh malenki selisha v glibini kontinentu Ne viklyucheno sho v cyu epohu sprava dijshla do gromadyanskoyi vijni za prodovolchi i vodni resursi sho zalishilisya Vijni i golod prizveli do zniknennya kulturi Bog Ai Skorpion 390 450 roki n e Muzej u Parizhi Olen Gobelen vovnyanij 600 900 roki do n e Zoloti virobi Vaza iz dvoma gorlovinami Keramika Voyin Ornament muzej u Bruklini Machkara z midi Midnij nizh 50 800 roki n e Golovnij ubir z kotyachim ornamentom 400 roki n e Zolote namisto Zolotij svistok 1 800 roki n e Bronze and shell Spizheva machkara Midnij ceremonijnij nizh 3 7 st n e Keramichnij pavuk 300 roki n e Keramichne zobrazhennya bulb kartopli Verhivki skipetriv zoloto sriblo midVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura MocheMoche Civilization World History EncyclopediaDoslidzhennyaCinnu informaciyu stosovno pobutu socialnoyi strukturi j tradicij moche mistyat praci ispanskih hronistiv yaki she zastali cej narod za chasiv konkisti Ce nasampered pracya Antarktichna sumish yezuyita Migelya Kabeljo de Balboa Hronika morali ordenu Svyatogo Avgustina v Peru ta jogo zrazkovih uspihiv u comu korolivstvi chencya avgustincya Antonio de la Kalanchi pershe lingvistichne doslidzhennya she zhivoyi todi movi moche ispanci nazivali yiyi yunga Mistectvo movi yungiv stvorene katolickim svyashenikom Fernando de la Karreroyu yakij propoviduvav sered indianciv hristiyanstvo a tomu detalno vivchav movi svoyeyi pastvi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura MochePro kulturu Moche na sajti Mesoamerica Ru 8 travnya 2008 u Wayback Machine ros A Peruvian Woman Warrior of A D 450 12 travnya 2013 u Wayback Machine New York Times 17 travnya 2006 avtor John Noble Wilford angl BBC The Lost Civilization of Peru 30 listopada 2011 u Wayback Machine mistit bibliografiyu angl angl Grim rites of the Moche 8 lipnya 2006 u Wayback Machine angl Stattya na sajti Universitetu Truhiljo angl Moche Pottery and Temple of the Moon 21 serpnya 2008 u Wayback Machine angl angl Tattooed mummy discovered in Peru pyramid 4 serpnya 2008 u Wayback Machine Suchasni vidkrittya multimedijna prezentaciya angl Temples Of Doom human sacrifice 1 sichnya 2009 u Wayback Machine Discover berezen 1999 avtor Heather Pringle angl The Lord of Sipan King Tutankhamen of the Americas 23 veresnya 2008 u Wayback Machine avtor Antonio Gutierrez z roboti Geometry Step by Step from the Land of the Incas angl Lisa Trever Archaeologists from Columbia University and the Denver museum of Nature amp Science DMNS have uncovered a Ceremonial Hall associated with the moche culture containing 1 400 year old murals depicting two faced figures U Peru znajdeno starodavni freski chasiv dokolumbivskoyi kulturi Moche foto 17 03 2023 20 20