Мотоо́рі Норіна́ґа (яп. 本居宣長, もとおりのりなが, МФА: [moto.oɾʲi noɾʲinaga]; *21 червня 1730 — 5 листопада 1801) — японський науковий і культурний діяч періоду Едо. Лікар, дослідник японознавства і релігії синто. Псевдонім — Судзуноя. Дешифратор японських хронік і стародруків, зокрема «Кодзікі»
Мотоорі Норінаґа | |
---|---|
яп. 本居宣長 | |
Автопортрет 61-річного Мотоорі Норінаґи. | |
Псевдо | Оцу Норінаґа Імаїда Норінаґа |
Народився | 21 червня 1730 Мацусака, Міє |
Помер | 5 листопада 1801 (71 рік) Мацусака, Міє |
Країна | Японія |
Національність | японець |
Місце проживання | Японія |
Діяльність | вчений кокуґаку |
Вчителі | d і d |
Відомі учні | d, d, d, d, d, d, d, d, Танака Охіде, d і d |
Знання мов | японська[1][2] |
Заклад | d |
Magnum opus | d, d, d, Q11564178?, Q11260661?, Q17213939?, Q11584770? і Q30933240? |
Родичі | d |
Діти | d |
|
Біографія
Молоді роки
Мотоорі Норінаґа народився 21 червня 1730 року в містечку Мацусака уділу в провінції Ісе, в купецькій родині. В дитинстві його звали Томіносуке. Батько хлопця, Оцу Садатосі, завідував оптовими продажами у містечку. Він раптово помер 1748 року, після чого Норінаґа став названим сином сім'ї Імаїда, торговців папером. 1751 року він повернувся до власної родини і став її головою, у зв'язку зі смертю старшого брата.
З дитинства Норінаґа вивчав японську поезію і конфуціанське Чотирикнижжя, і не мав задатків підприємця. Через це дім Оцу збанкрутував за два роки і майбутній науковець вирушив до японської столиці Кіото, в надії стати лікарем. Аби покінчити з невдалим минулим Норінаґа змінив своє родове прізвище Оцу на Мотоорі. В столиці Норінаґа поступив до приватної школи неоконфуціанця , де почав поглиблено читати китайську класику. Одночасно він вивчав китайську медицину школи під наставництвом і . 1755 року Норінаґа отримав диплом лікаря і став лікувати пацієнтів, обравши собі псевдонім Сюан.
Нагромаджуючи досвід і підтримуючи контакти із провідним столичними лікарями, Норінаґа почав виявляти інтерес до медицини школи і критикувати традиційну школу Лі Шу. Він відкидав формалістичні методи визначення діагнозу за вченням інь-ян, які пропонувала остання, і підтримував способи діагностики першої, яка базувалася на емпіричній медицині і позитивістській філософії. В цей же час Норінаґа став захоплюватися Чжуан-цзи і японською поезією. Він повчав, що радість досягається шляхом вивільнення людських почуттів, і заперечував абсолютне домінування причинно-наслідкових зв'язків у світі людей і природи. Такий світогляд лікаря знайшов відгук в його концепції «природного синто».
Наукова діяльність
1757 року, у віці 28 років, Норінаґа повернувся на батьківщину, до містечка Мацусака. Паралельно із лікуванням, він почав займатися «японським країнознавством» кокуґаку — дослідженням японської мови, літератури та історії. Того ж року Норінаґа написав першу працю «Човник в очереті», а наступного 1758 року видав книгу «Розмови про Аваре», в яких намагався визначити сутність японських віршів вака. Згодом він почав читати лекції про класичний твір «Оповідання про Ґендзі» і 1763 року опублікував свої найбільгі дослідження в галузі японської літертури «Основні теми оповідання про Ґендзі» та «Приватні думки про старовину». В них Норінаґа першим з японських дослідників спробував дати пояснення японській естетичній концепції моно-но-аваре (зачарування речами). Він твердив, що поєднання духу речей і явищ, які були створені божеством, із емоціями, які виникають внаслідок пізнання цього духу, породжують стан «зачарування речами», тобто моно-но-аваре.
Того ж 1763 року Норінаґа зустрівся із краєзнавцем і поетом , який був проїздом в Мацудзаці, і став його учнем. Відтоді молодий вчений змінив тему своїх пошуків з літератури на міфологію та синтоїзм. 1764 року він почав читати лекції на базі найдавнішої японської хроніки «Кодзікі» і 1778 року завершив писати коментарі до її першого тому, що був присвячений «ері богів». В ході дослідження цієї хроніки, Норінаґа видав 1771 року свою першу працю з синто «Дух добрих днів».
Однієї з найбільших справ життя Норінаґи стало дешифрування «Кодзікі», яку тогочасні японці перестали читати через архаїчність мови і стилю написання. Свій позитивістський аналіз хроніки він виклав у «Переказі Кодзікі», над яким працював 35 років і завершив 1798 року. Норінаґа вважав, що діяння божеств були насправді діяннями людей, яких тогочасні японці обожнювали. Він також був одним із авторів концепції династичної безперервності Імператорського дому Японії, що обумовлювала оригінальність політичної та соціальної організації японців.
Поряд з цим Норінаґа написав ряд праць, що були присвячені «синтоїстській медицині»: «Роздуми над справжнім календарем» і «Ілюстроване пояснення астрономії» 1782 року, «Записи діалогів Судзуноя» 1777—1779 років. В них він писав, що божественні діла, природні явища, і навіть епідемії та хвороби, стаються з волі божеств, але намагання дізнатися цю волю чи вплинути на неї за допомоги чаклунств чи ворожінням є дурницею. Норінаґа твердив, що пізнання цієї волі можливе лише емпіричним шляхом, через накопичення знань про явища і речі світу, через пізнання явних (як?) і прихованих (чому?) принципів, що закладені в речах і явищах. Ці тези мислитель виклав у пізніх полемічних творах «Квітка пуерарії», «Божевільний», «Соромлячи безсоромне». В цей же час він встиг видати збірку власних віршів «Сто віршів самоцвітного списа», політичний трактат «Скринька самоцвітів», а також винайти оригінальний рецепт ліків, який приніс йому великі прибутки на старості років.
1787 року 58-річного Норінаґу запросили до , володаря Кісю-хану для проведення сеансів з . З цієї нагоди вчений підніс володарю свою працю «Таємна скринька самоцвітів», в якій виклав своє бачення управління країною. Норінаґа вважав, що тогочасна японська політична система, на чолі якої стояв Імператор, постала з божественної волі, тому регіональні володарі, підлеглі Імператора, повинні керувати країною згідно з Імператорськими постановами. Вчений пропонував виправляти помилки сьогодення звертаючись до прикладів їх вирішення в минулому.
Норінаґа також видав ряд досліджень з японської мови, головним з яких вважається «Стрічка самоцтвітів слів» 1779 року. Ця праця мала великий вплив на японським мовознавців, такиж як і , та дослідників синто, таких як .
Наприкінці життя Норінаґа написав збірку власних оповідань «Плетений кошик» (1793), працю-коментар «Яшмовий гребінець оповідання про Ґендзі» (1796) і завершив 44 томовий коментар «Переказ Кодзікі». Він також упорядкував 1799 року посібник для вчених-початківців «Перше сходження на гору». Перед смеретю вчений склав біографічне оповідання «Давня повість про мій дім» та «Заповіт».
5 листопада 1801 року Мотоорі Норінаґа помер. Поховали його на цвинтарі монастиря в місті Мацусака.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- 富之助
- Мотоорі Норінаґа // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- яп. 春庵, しゅんあん
- яп. 排蘆小船, あしわけおぶね, Асіваке обуне, [1] [ 15 березня 2010 у Wayback Machine.].
- яп. 安波礼弁, あわれべん, Аваре-бен, [2] [ 1 лютого 2010 у Wayback Machine.].
- яп. 紫文要領, しぶんようりょう, Сібун йорьо. [3] [ 10 січня 2010 у Wayback Machine.].
- яп. 石上私淑言, いそのかみのささめごと, Ісонокамі садамеґото, [4] [ 1 лютого 2010 у Wayback Machine.].
- яп. 直毘霊, なおびのみたま, Наобі но мітама.
- яп. 古事記伝, こじきでん, Кодзікі-ден.
- яп. 真暦考.
- яп. 天文図説
- яп. 鈴屋答問録.
- яп. 葛花, くずばな, Кудзубана.
- яп. 鉗狂人, けんきょうじん, Кенкьодзін.
- яп. 呵刈葭, かかいか, Какайка.
- яп. 玉鉾百首, たまぼこひゃくしゅ, Тамабоко хякусю.
- яп. 玉くしげ, たまくしげ , Тамакусіґе.
- яп. 秘本玉くしげ, ひほんたまくしげ, Хіхон тамакусіґе
- яп. 詞の玉緒, ことばのたまのお, Котоба но тама но о.
- яп. 玉勝間, たまかつま, Тамакацума.
- яп. 源氏物語玉の小櫛, げんじものがたりたまのおぐし, Ґендзі моноґатарі тама но оґусі.
- яп. 初山踏, ういやまぶみ.
- яп. 家のむかし物語, いえのむかしものがたり, Іє но мукасі моноґатарі.
- яп. 遺言書, ゆいごんしょ, Юїґонсьо.
Джерела та література
Мотоорі Норінаґа // Великий словник історії Японії : в 15 т : ( )[яп.]. — Токіо : Йосікава Кобункан, 1979—1997. Мотоорі Норінаґа // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мотоорі Норінаґа
- (яп.) Музей Мотоорі Норінаґи в місті Мацудзака префектури Міє [ 25 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- (англ.) Біографія Мотоорі Норінаґи [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Motoo ri Norina ga yap 本居宣長 もとおりのりなが MFA moto oɾʲi noɾʲinaga 21 chervnya 1730 17300621 5 listopada 1801 yaponskij naukovij i kulturnij diyach periodu Edo Likar doslidnik yaponoznavstva i religiyi sinto Psevdonim Sudzunoya Deshifrator yaponskih hronik i starodrukiv zokrema Kodziki Motoori Norinagayap 本居宣長Avtoportret 61 richnogo Motoori Norinagi PsevdoOcu Norinaga Imayida NorinagaNarodivsya21 chervnya 1730 1730 06 21 Macusaka MiyePomer5 listopada 1801 1801 11 05 71 rik Macusaka MiyeKrayinaYaponiyaNacionalnistyaponecMisce prozhivannyaYaponiyaDiyalnistvchenij kokugakuVchitelid i dVidomi uchnid d d d d d d d Tanaka Ohide d i dZnannya movyaponska 1 2 ZakladdMagnum opusd d d Q11564178 Q11260661 Q17213939 Q11584770 i Q30933240 RodichidDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Motoori Norinaga narodivsya 21 chervnya 1730 roku v mistechku Macusaka udilu v provinciyi Ise v kupeckij rodini V ditinstvi jogo zvali Tominosuke Batko hlopcya Ocu Sadatosi zaviduvav optovimi prodazhami u mistechku Vin raptovo pomer 1748 roku pislya chogo Norinaga stav nazvanim sinom sim yi Imayida torgovciv paperom 1751 roku vin povernuvsya do vlasnoyi rodini i stav yiyi golovoyu u zv yazku zi smertyu starshogo brata Z ditinstva Norinaga vivchav yaponsku poeziyu i konfucianske Chotiriknizhzhya i ne mav zadatkiv pidpriyemcya Cherez ce dim Ocu zbankrutuvav za dva roki i majbutnij naukovec virushiv do yaponskoyi stolici Kioto v nadiyi stati likarem Abi pokinchiti z nevdalim minulim Norinaga zminiv svoye rodove prizvishe Ocu na Motoori V stolici Norinaga postupiv do privatnoyi shkoli neokonfuciancya de pochav poglibleno chitati kitajsku klasiku Odnochasno vin vivchav kitajsku medicinu shkoli pid nastavnictvom i 1755 roku Norinaga otrimav diplom likarya i stav likuvati paciyentiv obravshi sobi psevdonim Syuan Nagromadzhuyuchi dosvid i pidtrimuyuchi kontakti iz providnim stolichnimi likaryami Norinaga pochav viyavlyati interes do medicini shkoli i kritikuvati tradicijnu shkolu Li Shu Vin vidkidav formalistichni metodi viznachennya diagnozu za vchennyam in yan yaki proponuvala ostannya i pidtrimuvav sposobi diagnostiki pershoyi yaka bazuvalasya na empirichnij medicini i pozitivistskij filosofiyi V cej zhe chas Norinaga stav zahoplyuvatisya Chzhuan czi i yaponskoyu poeziyeyu Vin povchav sho radist dosyagayetsya shlyahom vivilnennya lyudskih pochuttiv i zaperechuvav absolyutne dominuvannya prichinno naslidkovih zv yazkiv u sviti lyudej i prirodi Takij svitoglyad likarya znajshov vidguk v jogo koncepciyi prirodnogo sinto Naukova diyalnist 1757 roku u vici 28 rokiv Norinaga povernuvsya na batkivshinu do mistechka Macusaka Paralelno iz likuvannyam vin pochav zajmatisya yaponskim krayinoznavstvom kokugaku doslidzhennyam yaponskoyi movi literaturi ta istoriyi Togo zh roku Norinaga napisav pershu pracyu Chovnik v ochereti a nastupnogo 1758 roku vidav knigu Rozmovi pro Avare v yakih namagavsya viznachiti sutnist yaponskih virshiv vaka Zgodom vin pochav chitati lekciyi pro klasichnij tvir Opovidannya pro Gendzi i 1763 roku opublikuvav svoyi najbilgi doslidzhennya v galuzi yaponskoyi literturi Osnovni temi opovidannya pro Gendzi ta Privatni dumki pro starovinu V nih Norinaga pershim z yaponskih doslidnikiv sprobuvav dati poyasnennya yaponskij estetichnij koncepciyi mono no avare zacharuvannya rechami Vin tverdiv sho poyednannya duhu rechej i yavish yaki buli stvoreni bozhestvom iz emociyami yaki vinikayut vnaslidok piznannya cogo duhu porodzhuyut stan zacharuvannya rechami tobto mono no avare Togo zh 1763 roku Norinaga zustrivsya iz krayeznavcem i poetom yakij buv proyizdom v Macudzaci i stav jogo uchnem Vidtodi molodij vchenij zminiv temu svoyih poshukiv z literaturi na mifologiyu ta sintoyizm 1764 roku vin pochav chitati lekciyi na bazi najdavnishoyi yaponskoyi hroniki Kodziki i 1778 roku zavershiv pisati komentari do yiyi pershogo tomu sho buv prisvyachenij eri bogiv V hodi doslidzhennya ciyeyi hroniki Norinaga vidav 1771 roku svoyu pershu pracyu z sinto Duh dobrih dniv Odniyeyi z najbilshih sprav zhittya Norinagi stalo deshifruvannya Kodziki yaku togochasni yaponci perestali chitati cherez arhayichnist movi i stilyu napisannya Svij pozitivistskij analiz hroniki vin viklav u Perekazi Kodziki nad yakim pracyuvav 35 rokiv i zavershiv 1798 roku Norinaga vvazhav sho diyannya bozhestv buli naspravdi diyannyami lyudej yakih togochasni yaponci obozhnyuvali Vin takozh buv odnim iz avtoriv koncepciyi dinastichnoyi bezperervnosti Imperatorskogo domu Yaponiyi sho obumovlyuvala originalnist politichnoyi ta socialnoyi organizaciyi yaponciv Poryad z cim Norinaga napisav ryad prac sho buli prisvyacheni sintoyistskij medicini Rozdumi nad spravzhnim kalendarem i Ilyustrovane poyasnennya astronomiyi 1782 roku Zapisi dialogiv Sudzunoya 1777 1779 rokiv V nih vin pisav sho bozhestvenni dila prirodni yavisha i navit epidemiyi ta hvorobi stayutsya z voli bozhestv ale namagannya diznatisya cyu volyu chi vplinuti na neyi za dopomogi chaklunstv chi vorozhinnyam ye durniceyu Norinaga tverdiv sho piznannya ciyeyi voli mozhlive lishe empirichnim shlyahom cherez nakopichennya znan pro yavisha i rechi svitu cherez piznannya yavnih yak i prihovanih chomu principiv sho zakladeni v rechah i yavishah Ci tezi mislitel viklav u piznih polemichnih tvorah Kvitka puerariyi Bozhevilnij Soromlyachi bezsoromne V cej zhe chas vin vstig vidati zbirku vlasnih virshiv Sto virshiv samocvitnogo spisa politichnij traktat Skrinka samocvitiv a takozh vinajti originalnij recept likiv yakij prinis jomu veliki pributki na starosti rokiv 1787 roku 58 richnogo Norinagu zaprosili do volodarya Kisyu hanu dlya provedennya seansiv z Z ciyeyi nagodi vchenij pidnis volodaryu svoyu pracyu Tayemna skrinka samocvitiv v yakij viklav svoye bachennya upravlinnya krayinoyu Norinaga vvazhav sho togochasna yaponska politichna sistema na choli yakoyi stoyav Imperator postala z bozhestvennoyi voli tomu regionalni volodari pidlegli Imperatora povinni keruvati krayinoyu zgidno z Imperatorskimi postanovami Vchenij proponuvav vipravlyati pomilki sogodennya zvertayuchis do prikladiv yih virishennya v minulomu Norinaga takozh vidav ryad doslidzhen z yaponskoyi movi golovnim z yakih vvazhayetsya Strichka samoctvitiv sliv 1779 roku Cya pracya mala velikij vpliv na yaponskim movoznavciv takizh yak i ta doslidnikiv sinto takih yak Naprikinci zhittya Norinaga napisav zbirku vlasnih opovidan Pletenij koshik 1793 pracyu komentar Yashmovij grebinec opovidannya pro Gendzi 1796 i zavershiv 44 tomovij komentar Perekaz Kodziki Vin takozh uporyadkuvav 1799 roku posibnik dlya vchenih pochatkivciv Pershe shodzhennya na goru Pered smeretyu vchenij sklav biografichne opovidannya Davnya povist pro mij dim ta Zapovit 5 listopada 1801 roku Motoori Norinaga pomer Pohovali jogo na cvintari monastirya v misti Macusaka PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 富之助 Motoori Norinaga Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 春庵 しゅんあん yap 排蘆小船 あしわけおぶね Asivake obune 1 15 bereznya 2010 u Wayback Machine yap 安波礼弁 あわれべん Avare ben 2 1 lyutogo 2010 u Wayback Machine yap 紫文要領 しぶんようりょう Sibun joro 3 10 sichnya 2010 u Wayback Machine yap 石上私淑言 いそのかみのささめごと Isonokami sadamegoto 4 1 lyutogo 2010 u Wayback Machine yap 直毘霊 なおびのみたま Naobi no mitama yap 古事記伝 こじきでん Kodziki den yap 真暦考 yap 天文図説 yap 鈴屋答問録 yap 葛花 くずばな Kudzubana yap 鉗狂人 けんきょうじん Kenkodzin yap 呵刈葭 かかいか Kakajka yap 玉鉾百首 たまぼこひゃくしゅ Tamaboko hyakusyu yap 玉くしげ たまくしげ Tamakusige yap 秘本玉くしげ ひほんたまくしげ Hihon tamakusige yap 詞の玉緒 ことばのたまのお Kotoba no tama no o yap 玉勝間 たまかつま Tamakacuma yap 源氏物語玉の小櫛 げんじものがたりたまのおぐし Gendzi monogatari tama no ogusi yap 初山踏 ういやまぶみ yap 家のむかし物語 いえのむかしものがたり Iye no mukasi monogatari yap 遺言書 ゆいごんしょ Yuyigonso Dzherela ta literaturaMotoori Norinaga Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi v 15 t yap Tokio Josikava Kobunkan 1979 1997 Motoori Norinaga 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Motoori Norinaga yap Muzej Motoori Norinagi v misti Macudzaka prefekturi Miye 25 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Biografiya Motoori Norinagi 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine