Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мости Стрілецького (Константинівські мости) — колишні два мости над Дніпром, що сполучали через острів Хортицю правий та лівий берег міста Запоріжжя. Існували до кінця 1940-х років, замість яких побудовані мостами Преображенського.
| Мости Стрілецького | |
|---|---|
 | |
| 47°49′13″ пн. ш. 35°04′29″ сх. д. / 47.82027817002777681° пн. ш. 35.07472229002777198° сх. д.Координати: 47°49′13″ пн. ш. 35°04′29″ сх. д. / 47.82027817002777681° пн. ш. 35.07472229002777198° сх. д. | |
| Офіційна назва | Мости Стрілецького |
| Країна |  СРСР |
| Розташування |  УРСР, м. Запоріжжя |
| Галузь застосування | залізничний міст і d |
| Перетинає | р. Дніпро |
| Тип конструкції | арковий |
| Відкрито | 6 листопада 1931 |
| Закрито | наприкінці 1940-х (замість них побудовані Мости Преображенського) |
  Мости Стрілецького Мости Стрілецького (СРСР) | |
 Мости Стрілецького у Вікісховищі | |
Передумови будівництва
Будівництво гідротехнічних споруд Дніпровської ГЕС, що розпочалося 1927 року, передбачало й зведення мостів через русло Нового та Старого Дніпра, оскільки із затопленням тодішнього Кічкаського моста, залізничну магістраль, що сполучає Донбас з Криворіжжям, необхідно було перенести в інше місце. На правому березі для потреб Дніпровської ГЕС вже існували залізничні станції Дніпробуд I та Канцерівка, а на лівому березі станція Шлюзова, які працювали з повним навантаженням. Від станції Шлюзова почали будувати залізницю до берега Нового Дніпра. Ту ж роботу проводили від станції Канцерівка й на самому острові Хортиця. Магістраль перетинала острів Хортицю. Коли будівництво двоколійної залізниці добігло до завершення було розпочато зведення мостів.
Характеристики мостів
Мости були двоярусні. Верхній ярус — для двоколійного залізничного руху, а нижній, шириною 7,75 м, — для вантажного та легкового автотранспорту та пішоходів. Для цього з обох сторін нижнього ярусу на консолях були зроблені тротуари. Загальна довжина моста через Новий Дніпро становила 715 м і він складався з трьох основних аркових прольотів до 140 м кожний. З боку обох берегів були підходи. Підхід з лівого берега утворювала двопрогонна ферма завдожки 140 м та ферма (25 м), що перекривала в'їзд шосейної дороги. З боку правого берега була однопрогонна ферма завдожки 56 м і для шосейної дороги 25-метрова ферма. Висота мосту становила 50 метрів.
Двопрогонна нерозрізна ферма на лівому березі Нового Дніпра була зроблена для того, щоб в перспективі спорудити підводний канал під будь-яким з прогонів, якщо потрібно буде пропускати судна з великою осадкою.
Міст через Старий Дніпро був одноарковим, мав довжину 370 м, складався з арки довжиною 224 м і підходів у вигляді металевих рамних естакад. Цей одноарковий міст із прогоном довжиною 224 м був тоді одним з найбільших однопрогонних мостів у Європі.
Загальна вага металу обох мостів становила — 13 700 т, з яких на триарковий міст припадало 8480 т, а на одноарковий — 5220 т. Проєкти мостів через Новий та Старий Дніпро розробив і розрахував професор .
Спорудження
Арки мостів були виготовлені з феросіліцієвої сталі, а надаркові споруди — зі звичайної вуглецевої марки сталі. Прокат феросіліцієвої сталі був замовлений на Вітковецькому сталеплавильному заводі в Чехословаччині. Міст мав клепану конструкцію. Частину конструкцій моста клепали в Чехословаччині, частину — на Дніпропетровському металургійному заводі. Міст через Старий Дніпро збирали фахівці з Чехословаччини, триарковий міст через Новий Дніпро — радянські фахівці під керівництвом сормовського інженера Константинова, який мав досвід збірки мостів у Сибіру. Мешканці міста Запоріжжя називали ці мости Костянтинівськими. Між чехословацькими фахівцями та радянськими виникло здорове змагання з якості складання та клепки конструкцій.
Піварки мостів збирали на березі, а потім на баржах доставляли до опор мосту. За допомогою спеціальних кранів вже встановлювали на місці. Згодом багатотонні мости з ажурними арками з'єднали береги Дніпра.
6 листопада 1931 року, напередодні 14-ї річниці Жовтневого перевороту, розпочався залізничний рух новою магістраллю через острів Хортиця та Дніпро. Майже десять років через мости здійснювалися перевезення. У 1941 році, через початок німецько-радянської війни, ними вже проходили військові ешелони.
Друга світова війна
18 серпня 1941 року німецькі війська після артпідготовки і під прикриттям танків прорвали радянську оборону й вийшли на правий берег Дніпра. Захоплення греблі Дніпровської ГЕС і мостів забезпечувало безперешкодну переправу через Дніпро та захоплення міста. Частину греблі підірвали за наказом із Кремля, але міст через Старий Дніпро захопили німецькі війська, його захисники загинули. Німецькі підрозділи вийшли на острів Хортиця. Міст через Новий Дніпро був невдало підірваний загонами Червоної армії під час відступу, що дало німецьким підрозділам змогу потрапити на лівий берег і зайняти плацдарм в районі сучасного парку Металургів. Підрозділи радянської 247-ї стрілецької дивізії оточили німецькі війська та повністю зайняли лівий берег Дніпра, проте німецькі підрозділи ще знаходилися на острові Хортиця та обстрілювали усе місто. Коли німецькі війська вибили з острова, під ураганним мінометним вогнем радянський військовий на посаді політрука М. З. Бочаров замінував міст через Старий Дніпро та підірвав його разом із застряглою там німецькою технікою.
Понад 40 днів радянські підрозділи утримували острів у своїх руках, що дало змогу провести евакуацію. Коли з'явилася загроза оточення радянських військ дислокованих в Запоріжжі, міст через Новий Дніпро був остаточно підірваний і 3 жовтня 1941 року радянські окупаційні війська залишили місто.
За два останні роки окупації Запоріжжя німецькі загарбники частково відновили мости через Дніпро й залізницею перекидали підкріплення для своєї армії.
З початком наступу радянських військ у жовтні 1943 року радянські льотчики, під командуванням Володимира Судця, отримали завдання зруйнувати залізничні мости через Дніпро, що мали виняткове значення, і стали для льотчиків об'єктом № 1. Декілька радянських літаків при цьому було збито. 21 вересня 1943 року група в складі 8 літаків Іл-2, провідний командир третьої авіаескадрильї гвардії-лейтенант А. Усманов, вилетіла на бойове завдання, щоб зруйнувати залізничні мости через річку Дніпро. Усманов над ціллю був збитий і впав у Дніпро, проте, прийнявши весь вогонь зеніток на себе, дав можливість решті літаків підійти до мосту й зруйнувати його.
Висаджені мости перекривали фарватер річки і не давали можливість підвозити вантажі до греблі ДніпроГЕС, яку почали відбудовувати. Після того, як було остаточно звільнено місто Запоріжжя від німецько-фашистських військ, новою владою розпочалося розчищення русла Дніпра від залишків мостів.
Світлини
-
![image]()
Зруйнований міст Стрілецького через Новий Дніпро на острів Хортиця (1942) -
![image]()
Відкриття окупаційними військами руху по мосту Стрілецького, зруйнованого під час наступі німців 1941 року і поновленого ними у 1943 році
Див. також
Примітки
- . Довоенные мосты через Старый и Новый Днепр (мосты инженера Константинова) // Мосты Запорожья. — Запорожье : Тандем-У, 2005. — 56 с. з джерела 9 січня 2012
Література
- П. Волков, Н. Поліванов. Вибір схеми мостів Дніпробуду з високосортної сталі у зв'язку з пропозиціями іноземних фірм // Дніпробуд. Бюлетень державного дніпровського будівництва. — М., 1929. — № 3 (9). — С. 12-42.
- В. Єфремов, П. Сабуров. Споруда залізничної лінії Канцерівка 2-а — Шлюзова та мосту через річку Старий Дніпро // Дніпробуд. Бюлетень державного дніпровського будівництва. — М., 1929. — № 3 (9). — С. 43-55.
- Б. Слюсарев. Піщані перемички, застосовані у відділі Мостового Переходу Дніпробуду // Дніпробуд. Бюлетень державного дніпровського будівництва. — М., 1929. — № 3 (9). — С. 75-80.
- Константінов М. Досвід спорудження мостів // Дніпрельстан. — Харків : Шляхи індустріялізації, 1930. — № 33-34. — С. 58-61.
- Л. І. Адельберг. Довоєнні мости через Старий та Новий Дніпро (мости інженера Константинова) // Мости Запоріжжя. — Запоріжжя : Тандем-У, 2005. — 56 с.
- О. Ю. Власов. Мости через Новий та Старий Дніпро (споруди 1931 р.) // Музейний вісник. — Запоріжжя : друкарська дільниця Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького, 2001. — № 1. — С. 68-72.
Посилання
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021. (рос.)
- Борисенко О. Е. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 2 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 2 лютого 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mosti Strileckogo Konstantinivski mosti kolishni dva mosti nad Dniprom sho spoluchali cherez ostriv Horticyu pravij ta livij bereg mista Zaporizhzhya Isnuvali do kincya 1940 h rokiv zamist yakih pobudovani mostami Preobrazhenskogo Mosti StrileckogoMosti StrileckogoVidnovlenij mist Strileckogo cherez richku Dnipro na ostriv Horticya 1943 47 49 13 pn sh 35 04 29 sh d 47 82027817002777681 pn sh 35 07472229002777198 sh d 47 82027817002777681 35 07472229002777198 Koordinati 47 49 13 pn sh 35 04 29 sh d 47 82027817002777681 pn sh 35 07472229002777198 sh d 47 82027817002777681 35 07472229002777198Oficijna nazvaMosti StrileckogoKrayina SRSRRoztashuvannya URSR m ZaporizhzhyaGaluz zastosuvannyazaliznichnij mist i dPeretinayer DniproTip konstrukciyiarkovijVidkrito6 listopada 1931Zakritonaprikinci 1940 h zamist nih pobudovani Mosti Preobrazhenskogo Mosti StrileckogoMosti Strileckogo SRSR Mosti Strileckogo u VikishovishiPeredumovi budivnictvaBudivnictvo gidrotehnichnih sporud Dniprovskoyi GES sho rozpochalosya 1927 roku peredbachalo j zvedennya mostiv cherez ruslo Novogo ta Starogo Dnipra oskilki iz zatoplennyam todishnogo Kichkaskogo mosta zaliznichnu magistral sho spoluchaye Donbas z Krivorizhzhyam neobhidno bulo perenesti v inshe misce Na pravomu berezi dlya potreb Dniprovskoyi GES vzhe isnuvali zaliznichni stanciyi Dniprobud I ta Kancerivka a na livomu berezi stanciya Shlyuzova yaki pracyuvali z povnim navantazhennyam Vid stanciyi Shlyuzova pochali buduvati zaliznicyu do berega Novogo Dnipra Tu zh robotu provodili vid stanciyi Kancerivka j na samomu ostrovi Horticya Magistral peretinala ostriv Horticyu Koli budivnictvo dvokolijnoyi zaliznici dobiglo do zavershennya bulo rozpochato zvedennya mostiv Harakteristiki mostivMosti buli dvoyarusni Verhnij yarus dlya dvokolijnogo zaliznichnogo ruhu a nizhnij shirinoyu 7 75 m dlya vantazhnogo ta legkovogo avtotransportu ta pishohodiv Dlya cogo z oboh storin nizhnogo yarusu na konsolyah buli zrobleni trotuari Zagalna dovzhina mosta cherez Novij Dnipro stanovila 715 m i vin skladavsya z troh osnovnih arkovih prolotiv do 140 m kozhnij Z boku oboh beregiv buli pidhodi Pidhid z livogo berega utvoryuvala dvoprogonna ferma zavdozhki 140 m ta ferma 25 m sho perekrivala v yizd shosejnoyi dorogi Z boku pravogo berega bula odnoprogonna ferma zavdozhki 56 m i dlya shosejnoyi dorogi 25 metrova ferma Visota mostu stanovila 50 metriv Dvoprogonna nerozrizna ferma na livomu berezi Novogo Dnipra bula zroblena dlya togo shob v perspektivi sporuditi pidvodnij kanal pid bud yakim z progoniv yaksho potribno bude propuskati sudna z velikoyu osadkoyu Mist cherez Starij Dnipro buv odnoarkovim mav dovzhinu 370 m skladavsya z arki dovzhinoyu 224 m i pidhodiv u viglyadi metalevih ramnih estakad Cej odnoarkovij mist iz progonom dovzhinoyu 224 m buv todi odnim z najbilshih odnoprogonnih mostiv u Yevropi Zagalna vaga metalu oboh mostiv stanovila 13 700 t z yakih na triarkovij mist pripadalo 8480 t a na odnoarkovij 5220 t Proyekti mostiv cherez Novij ta Starij Dnipro rozrobiv i rozrahuvav profesor SporudzhennyaArki mostiv buli vigotovleni z ferosiliciyevoyi stali a nadarkovi sporudi zi zvichajnoyi vuglecevoyi marki stali Prokat ferosiliciyevoyi stali buv zamovlenij na Vitkoveckomu staleplavilnomu zavodi v Chehoslovachchini Mist mav klepanu konstrukciyu Chastinu konstrukcij mosta klepali v Chehoslovachchini chastinu na Dnipropetrovskomu metalurgijnomu zavodi Mist cherez Starij Dnipro zbirali fahivci z Chehoslovachchini triarkovij mist cherez Novij Dnipro radyanski fahivci pid kerivnictvom sormovskogo inzhenera Konstantinova yakij mav dosvid zbirki mostiv u Sibiru Meshkanci mista Zaporizhzhya nazivali ci mosti Kostyantinivskimi Mizh chehoslovackimi fahivcyami ta radyanskimi viniklo zdorove zmagannya z yakosti skladannya ta klepki konstrukcij Pivarki mostiv zbirali na berezi a potim na barzhah dostavlyali do opor mostu Za dopomogoyu specialnih kraniv vzhe vstanovlyuvali na misci Zgodom bagatotonni mosti z azhurnimi arkami z yednali beregi Dnipra 6 listopada 1931 roku naperedodni 14 yi richnici Zhovtnevogo perevorotu rozpochavsya zaliznichnij ruh novoyu magistrallyu cherez ostriv Horticya ta Dnipro Majzhe desyat rokiv cherez mosti zdijsnyuvalisya perevezennya U 1941 roci cherez pochatok nimecko radyanskoyi vijni nimi vzhe prohodili vijskovi esheloni Druga svitova vijna18 serpnya 1941 roku nimecki vijska pislya artpidgotovki i pid prikrittyam tankiv prorvali radyansku oboronu j vijshli na pravij bereg Dnipra Zahoplennya grebli Dniprovskoyi GES i mostiv zabezpechuvalo bezpereshkodnu perepravu cherez Dnipro ta zahoplennya mista Chastinu grebli pidirvali za nakazom iz Kremlya ale mist cherez Starij Dnipro zahopili nimecki vijska jogo zahisniki zaginuli Nimecki pidrozdili vijshli na ostriv Horticya Mist cherez Novij Dnipro buv nevdalo pidirvanij zagonami Chervonoyi armiyi pid chas vidstupu sho dalo nimeckim pidrozdilam zmogu potrapiti na livij bereg i zajnyati placdarm v rajoni suchasnogo parku Metalurgiv Pidrozdili radyanskoyi 247 yi strileckoyi diviziyi otochili nimecki vijska ta povnistyu zajnyali livij bereg Dnipra prote nimecki pidrozdili she znahodilisya na ostrovi Horticya ta obstrilyuvali use misto Koli nimecki vijska vibili z ostrova pid uragannim minometnim vognem radyanskij vijskovij na posadi politruka M Z Bocharov zaminuvav mist cherez Starij Dnipro ta pidirvav jogo razom iz zastryagloyu tam nimeckoyu tehnikoyu Ponad 40 dniv radyanski pidrozdili utrimuvali ostriv u svoyih rukah sho dalo zmogu provesti evakuaciyu Koli z yavilasya zagroza otochennya radyanskih vijsk dislokovanih v Zaporizhzhi mist cherez Novij Dnipro buv ostatochno pidirvanij i 3 zhovtnya 1941 roku radyanski okupacijni vijska zalishili misto Za dva ostanni roki okupaciyi Zaporizhzhya nimecki zagarbniki chastkovo vidnovili mosti cherez Dnipro j zalizniceyu perekidali pidkriplennya dlya svoyeyi armiyi Z pochatkom nastupu radyanskih vijsk u zhovtni 1943 roku radyanski lotchiki pid komanduvannyam Volodimira Sudcya otrimali zavdannya zrujnuvati zaliznichni mosti cherez Dnipro sho mali vinyatkove znachennya i stali dlya lotchikiv ob yektom 1 Dekilka radyanskih litakiv pri comu bulo zbito 21 veresnya 1943 roku grupa v skladi 8 litakiv Il 2 providnij komandir tretoyi aviaeskadrilyi gvardiyi lejtenant A Usmanov viletila na bojove zavdannya shob zrujnuvati zaliznichni mosti cherez richku Dnipro Usmanov nad cillyu buv zbitij i vpav u Dnipro prote prijnyavshi ves vogon zenitok na sebe dav mozhlivist reshti litakiv pidijti do mostu j zrujnuvati jogo Visadzheni mosti perekrivali farvater richki i ne davali mozhlivist pidvoziti vantazhi do grebli DniproGES yaku pochali vidbudovuvati Pislya togo yak bulo ostatochno zvilneno misto Zaporizhzhya vid nimecko fashistskih vijsk novoyu vladoyu rozpochalosya rozchishennya rusla Dnipra vid zalishkiv mostiv SvitliniZrujnovanij mist Strileckogo cherez Novij Dnipro na ostriv Horticya 1942 Vidkrittya okupacijnimi vijskami ruhu po mostu Strileckogo zrujnovanogo pid chas nastupi nimciv 1941 roku i ponovlenogo nimi u 1943 rociDiv takozhMosti PreobrazhenskogoPrimitki Dovoennye mosty cherez Staryj i Novyj Dnepr mosty inzhenera Konstantinova Mosty Zaporozhya Zaporozhe Tandem U 2005 56 s z dzherela 9 sichnya 2012LiteraturaP Volkov N Polivanov Vibir shemi mostiv Dniprobudu z visokosortnoyi stali u zv yazku z propoziciyami inozemnih firm Dniprobud Byuleten derzhavnogo dniprovskogo budivnictva M 1929 3 9 S 12 42 V Yefremov P Saburov Sporuda zaliznichnoyi liniyi Kancerivka 2 a Shlyuzova ta mostu cherez richku Starij Dnipro Dniprobud Byuleten derzhavnogo dniprovskogo budivnictva M 1929 3 9 S 43 55 B Slyusarev Pishani peremichki zastosovani u viddili Mostovogo Perehodu Dniprobudu Dniprobud Byuleten derzhavnogo dniprovskogo budivnictva M 1929 3 9 S 75 80 Konstantinov M Dosvid sporudzhennya mostiv Dniprelstan Harkiv Shlyahi industriyalizaciyi 1930 33 34 S 58 61 L I Adelberg Dovoyenni mosti cherez Starij ta Novij Dnipro mosti inzhenera Konstantinova Mosti Zaporizhzhya Zaporizhzhya Tandem U 2005 56 s O Yu Vlasov Mosti cherez Novij ta Starij Dnipro sporudi 1931 r Muzejnij visnik Zaporizhzhya drukarska dilnicya Zaporizkogo naukovogo tovaristva imeni Yakova Novickogo 2001 1 S 68 72 Posilannya Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 26 grudnya 2021 ros Borisenko O E Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2015